Ш Додаткова література з теми

1.Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Знання, 1998.

2. Базилевич В.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1997.

3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2000. - с287-303.

4. Закон України "Про страхування" //Галицькі контракти. - 1996. -№18.

5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування"// Україна - business. - 2001. -6-13 листопада. - №44.

6. Заруба О. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - С.10-54, 151-161.

7. Ковальчук СВ., Фрадинський О.А. Фінанси: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 147-164.

8. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп і перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с. С. 47-73.

9. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 2000. -С.69-78,

10. Осадець С.С. Страхування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - С 9-71, 371-396.

11. Пенсійне і соціальне страхування (запитання і відповіді (//Вісник податкової служби України. - 1999. - №4.

12. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навчальний посібник. -К.:КНТЕУ, 2001.-400с.

13. Шумелда Я. Страхування. Навчальний посібник длястудентів економічних спеціальностей. - Тернопіль: 2003. - С 6-216.

Тема 12

ТЕМА 13

ФІНАНСОВИЙ РИНОК

D План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

13.1. Сутність, визначення і складові фінансового ринку

13.2. Характеристика суб'єктів фінансового ринку

13.3. Інструменти фінансового ринку

13.4. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні

13.5. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів іпроблеми її функціонування в Україні

Ключові поняття та терміни
• Трасант • Аваль • Акцепт • Аваліст • Акцептант • Ощадні сертифікати • Депозитні сертифікати • Комерційні папери • Коносамент • Фондова біржа	• Фінансовий ринок • Ринок грошей • Ринок капіталів • Фінансові посередники • Цінні папери • Акції • Облігації • Векселі • Індосамент • Трасат

Сутність, визначення і складові фінансового ринку

Фінансовий ринок виступає сферою забезпечення нормального функціонування фінансових відносин у суспільстві. Роль фінансового ринку у сучасній економіці полягає в акумулюванні заощаджень та тимчасово вільних фінансових ресурсів і використанні їх для забезпечення потреби у грошовому капіталі як фізичних осіб, так і підприємницьких структур, організацій та держави..

Цей ринок оперує різноманітними фінансовими інструментами, обслуговується специфічними фінансовими інститутами та має доволі розгалужену й різноманітну структуру.

Фінансовий ринок - це сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси та за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу. (Авт.) Фінансовий ринок 449

# Фінансовий ринок - це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на підставі попиту і пропозиції на капітал.

На практиці він являє собою сукупність фінансово-кредитних інститутів, що спрямовують потоки грошових коштів від власників до позичальників та навпаки.

us- Головне завдання фінансового ринку полягає у трансформації незадіяних фінансових коштів у позичковий капітал, тобто в грошовий капітал, власник якого надає його іншим особам на встановлений термін на умовах повернення з оплатою певного відсотку.

Сутність фінансового ринку, як і будь-якої іншої економічної
категорії, системи чи явища, знаходить прояв у виконуваних ним
функціях._____________________________________________

Фінансовийриноквиконує такТфункції:'

—►активної мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів з різноманітних джерел;

—► ефективного розподілу акумульованого капіталу між багато чисельними кінцевими споживачами;

► визначення найефективніших напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері щодо забезпечення високого рівня його доходності;

—► формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти іпослуги, які найоб'єктивніше відображають співвідношення між: попитом та пропозицією на фінансові ресурси;

—► здійснення кваліфікованого посередництва між: продавцемі покупцем фінансових інструментів;

—► створення умов для мінімізації фінансових ризиків;

—► прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі.

Основним товаром на фінансовому ринку виступають готівкові кошти, банківські кредити, цінні папери. Відповідно, існує значна кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок. Розглянемо основні підходи і, відповідно, основні класифікації фінансових ринків.

О За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

> кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні

кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах по-верненості, строковості, платності й забезпеченості;

> ринок цінних паперів, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

> валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, обслуговують операції з нею;

> страховий ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає
страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;

> ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, платини), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали. В Україні ринок золота є найменш розвинутим видом фінансового ринку через відсутність його правового регламентування;

> ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, вони можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності.

© За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фінансовий ринок поділяють на ринок позикового і ринок акціонерного капіталу.

На ринку позикового капіталу ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів. На ринку акціонерного капіталу кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду, право співвласності на активи підприємства і повністю поділяє підприємницькі ризики з іншими акціонерами підприємства.

© За терміном обігу фінансових активів, що можуть бути в обігу на ринку, фінансовий ринок поділяють на грошовий ринок та ринок капіталів.

в^ Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року). У свою чергу, грошовий ринок поділяється на:

•" обліковий ринок;

Тема 13

Фінансовий ринок

*"" міжбанківський ринок; *

■*" валютний ринок.

Інструментами, що використовуються наобліковому ринку, виступають казначейські та комерційні векселі, інші види короткострокових зобов'язань. Основними рисами короткострокових цінних паперів є їх висока ліквідність та мобільність.

♦ Міжбанківський ринок - частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки.

Найбільш розповсюджені терміни дії депозитів - 1,3,6 місяців; граничний термін від 1 дня до 2 років (іноді 5 років). Кошти міжбанківського ринку використовуються банками не лише для короткострокових, але й для середньо- та довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних регулюючих органів.

Ф Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, який пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн.

Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальновизнаних для всіх країн платіжних засобів. Тому необхідною умовою для проведення розрахунків за зовнішньоторговельними операціями, послугами, інвестиціями, міждержавними платежами є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або отримувачем.

Валютні ринки - офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на підставі попиту та пропозиції.

На ринку грошей здійснюється короткострокове інвестування коштів. На цьому ринку перебувають в обігу фінансові активи, термін обігу яких не перевищує одного року: короткострокові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткострокових облігацій тощо. На ринку грошей корпорації залучають кошти для підтримки обігового капіталу в разі виникнення тимчасових короткострокових потреб у грошових коштах. Фінансові інститути, зокрема комерційні банки, залучають кошти на таких засадах для надання позичок іншим суб'єктам ринку та для підтримки ліквідності на належному рівні. Короткострокові цінні папери на ринку грошей більш ліквідні й характеризуються меншим коливанням цін, ніж на ринку капіталів, тому здійснення інвестицій на грошовому ринку менш ризикове, ніж на ринку капіталів.

Тема 13

«у Ринок капіталів призначений для довгострокового інвестуваннякоштів в основний капітал. Ринок капіталів поділяється на: ^ ринок цінних паперів; ■=> ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів.

Ринок капіталів є найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для урядів, корпорацій та банків. Якщо грошовий ринок надає високо ліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, торинок капіталів забезпечує довгострокові потреби в фінансових ресурсах.

На ринку капіталів надаються середньо- та довгострокові кредити, перебувають в обігу середньо- та довгострокові боргові цінні папери, а також інструменти власності - акції, для яких термін обігу не встановлюється. Емітуючи акції та облігації, залучаючи банківські кредити, корпорації формують на ринку капіталів фінансові ресурси, необхідні для модернізації і розширення виробництва, впровадження нових технологій, освоєння виробництва нових видів продукції. Фізичні особи та будівельні організації залучають кошти для придбання та будівництва нерухомості. Фінансові інститути формують власні фінансові ресурси, які перебувають у використанні протягом усього періоду функціонування і забезпечують економічне зростання та економічну стабільність фінансового інституту.

У цілому на ринку довгострокових запозичень держава, підприємницькі структури і населення отримують за визначену плату в довгострокове або безстрокове користування фінансові ресурси інших учасників ринку.

Таким чином, фінансовий ринок = грошовий ринок + ринок капіталів.

© Залежно від того, чи нові фінансові активи пропонуються для продажу, чи емітовані раніше,фінансовий ринок поділяють на первинний та вторинний ринки. Первинний ринок є ринком перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки. Обов'язковими учасниками первинного ринку є емітенти цінних паперів і інвестори.

На вторинному ринку мають обіг емітовані раніше фінансові активи. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості фінансових активів і загального обсягу інвестицій в економіку. Важливі риси вторинного ринку - ліквідність,

Фінансовий ринок 453

можливість поглинати значні обсяги фінансових активів у короткий час при незначних витратах на проведення операцій. Основну частину операцій на вторинному ринку становлять операції, пов'язані з перерозподілом сфер впливу на ринку, та спекулятивні операції. Як правило, вторинний ринок визначає ціни на первинному ринку.

Вторинний ринок для деяких типів фінансових активів є досить обмеженим, для інших - практично відсутнім. Для таких фінансових активів, як акції, ф'ючерси та опціони, характерним є не тільки розвинений вторинний ринок, а й наявність спеціалізованих бірж для торгівлі цими активами. Вторинного ринку кредитів в Україні практично немає. У країнах з розвиненою ринковою економікою вторинний ринок кредитів розвивається за рахунок впровадження фінансовими посередниками інновацій на ринку інструментів позики, а саме внаслідок використання процедури сек'юритизації активів.

О Залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими активами,розрізняють біржовий та позабіржовий ринки. Біржовий ринок пов'язують із поняттям біржі як особливого способу організованого ринку, що сприяє збільшенню мобільності капіталу та виявленню реальних ринкових цін активів. Біржовий ринок є переважно вторинним ринком, оскільки на ньому в більшості випадків відбувається торгівля емітованими раніше фінансовими активами. На позабіржовому ринку діють так звані торгово-інформаційні системи. Учасники таких систем - фінансові посередники - мають змогу ознайомитись з попитом-пропозицією на фінансові активи та укласти угоди з тими посередниками, пропозиції яких їх зацікавлять.

На різних сегментах фінансового ринку біржовий та позабіржовий ринки відіграють різну роль. Так, на валютному ринку торгівля валютними ресурсами переважно зосереджується на позабіржовому міжбанківському ринку. На ринку цінних паперів як біржовий, так і позабіржовий ринки мають велике значення. Організаторами торгівлі на біржовому ринку цінних паперів виступають фондові та спеціалізовані біржі з торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. На позабіржовому ринку торгівля цінними паперами здійснюється через торговельно-інформаційні системи, які створюються торговцями цінними паперами відповідно до законодавства конкретної країни. Торгівля акціями відбувається переважно на біржовому ринку, а облігаціями - на позабіржовому.

© За регіональною ознакоюфінансовий ринок поділяється на:

•ї> місцевий фінансовий ринок, представлений, в основному, операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами -місцевими господарюючими суб'єктами і населенням;

Тема 13

*J> регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіональних фондових і валютних бірж;

національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм; Ч> світовий фінансовий ринок як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою. © Якщо взяти за характерну ознаку для класифікації поняття глобальності,можна здійснити поділ фінансових ринків на міжнародні та національні. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на ринки резидентів та нерезидентів.

I

I ♦ Ринок резидентів є ринком фінансових активів, емітованих І резидентами на національному ринку.

ФРинок нерезидентів - це ринок, на якому нерезиденти емітують фінансові активи відповідно до законодавства певної країни.

Ринок нерезидентів в Японії називають "самурайським", в Іспанії - "матадорським". Цінні папери, емітовані на ньому, називають іноземними цінними паперами. Ринки нерезидентів досить розвинені лише в окремих країнах, де державне регулювання сприяє розвитку таких ринків.

На міжнародному фінансовому ринку активи, емітовані поза юрисдикцією будь-якої однієї країни, пропонуються інвесторам багатьох країн. Учасниками міжнародного ринку виступають уряди, центральні Банки, фінансові інститути, великі промислові корпорації, а також міжнародні фінансові інститути та організації. Основними фінансовими інструментами, що мають обіг на міжнародному ринку, є єврокредити, єврооблігації, євроакції та похідні фінансові інструменти: ф'ючерси, форварди, опціони, свопи.

Постійний розвиток міжнародних ринків та інтеграційні процеси на них сприяють розвитку світової економіки, оскільки дають можливість кращого розподілу фінансових ресурсів у світовому масштабі. Водночас вони роблять більш взаємозалежними економіки різних країн і зменшують можливості урядів країн в регулюванні процесів на національних фінансових ринках.

Процес інтеграції фінансових ринків, який зараз триває в світі, пов'язаний із багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють:

■=> розвиток новітніх технологій, що робить високоефективними інформаційну інфраструктуру фінансового ринку та систему розрахунків між учасниками ринку;

Фінансовий ринок 455

> концентрація діяльності учасників ринку в світових фінансових центрах;

• інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);

■ лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку нафінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність.

' 1 оловним призначенням фінансового" ринку є забезпечення процесу розподілу фінансових ресурсів в економіці. Він створює умови для вільного міжгалузевого обігу капіталів, дозволяє перетворювати нагромадження в робочі інвестиції. Виступаючи оптимальним розподільчим механізмом, фінансовий ринок сприяє зниженню витрат, що виникають у процесі руху капіталу.