Роль спільних підприємств і вільних економічних зон у міжнародній торгівлі
На сучасному етапі розвитку нашої країни особливої актуальності набуває розвиток міжнародного підприємництва як форми практичної реалізації міжнародних економічних зв’язків з метою залучення іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств. Це не тільки дає можливість зміцнювати економіку країни, але сприяє входженню її в систему світового економічного процесу.
У міжнародній практиці спільне підприємство виступає як сукупність різноманітних форм виробничо-господарської діяльності партнерів із декількох країн, в основі якої знаходиться поєднання зусиль, фінансових коштів, матеріальних ресурсів, довгострокові гарантії збуту товарів, систематичне оновлення продукції науково-технічної й торговельної кооперації, участь у прибутках, розподілі технічних та інвестиційних ризиків. Для спільних підприємств характерні найпередовіша технологія, найвищий рівень продуктивності праці, фондовіддачі, ефективності експорту, культури виробництва, надання послуг.
У Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” вказано, що спільні підприємства – це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності на спільному управлінні та розподілі результатів діяльності й ризиків.
Отже, спільне підприємство – це одна з організаційних структур нових форм господарювання, яке засноване на базі майна різних форм власності, має форму господарського товариства і є суб’єктом права колективної власності.
В Україні є два види спільних підприємств:
· звичайні (національні) спільні підприємства;
· спільні підприємства з іноземними інвестиціями.
Реалізація форм міжнародного підприємства може здійснюватись двома шляхами:
1. Без створення нового підприємства у рамках міжнародної кооперації та міжнародної торгівлі товарами і послугами. При цьому відносини між партнерами регулюються відповідними угодами та контрактами;
2. Із створенням нового суб’єкта господарювання – спільного підприємства. Суттєвою ознакою його створення є те, що виникає новий суб’єкт міжнародного підприємства.
Створення спільних підприємств є найбільш заохочувальною формою проникнення підприємницького капіталу в іншу країну, а також сприяє формуванню інфраструктури, необхідної для розвитку економіки.
Однією із ефективних форм залучення іноземних інвестицій в економіку країн у світі є створення вільних економічних зон, особливо в Україні, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств на світовому ринку.
Ініціатива створення спільних підприємств та вільних економічних зон можлива з будь-якої сторони і є фактично запрошенням до переговорів з цього питання, які є вираженням взаємної зацікавленості потенційних партнерів у спільній підприємницькій діяльності на принципах співробітництва.
Виходячи з інтересів та цілей партнерів, спільні підприємства згруповані за такими ознаками:
· спільні підприємства виробничого характеру, під час організації яких зарубіжний партнер має за мету зниження витрат у процесі виробництва і збуту продукції;
· спільні підприємства закупівельного характеру, які створюються з метою закупок на місцевому ринку тільки дешевої сировини напівфабрикатів, необхідних для виробництва готової продукції на підприємствах зарубіжних партнерів;
· збутові спільні підприємства, які формуються з метою освоєння нових ринків збуту як у країні місцезнаходження спільного підприємства, так і в зарубіжних країнах;
· спільні підприємства науково-дослідницького характеру, які створюються з метою об’єднання досвіду і результатів наукових проектних розробок для випуску нових видів продукції, матеріалів, створення прогресивних технологій, ноу-хау;
· спільні підприємства комплексного характеру, які поєднують різні види діяльності.
Вибір створення спільного підприємства та його функціонування з метою залучення іноземних інвестицій здійснюється з урахуванням різних факторів. До них можна віднести:
· наявність виробничо-технічного потенціалу;
· доступ до ресурсів;
· оцінку позиції підприємства стосовно привабливості ринку (ємність ринку, відносна прибутковість справи, бар’єри для вступу у ринок);
· оцінка позиції підприємства відносно конкурентів.
Українські партнери, створюючи спільні підприємства, прагнуть, перш за все, збільшити розмір інвестицій у своє виробництво, усуваючи тим самим “вузькі місця” у фінансуванні, а також освіті, нові технології за допомогою більш удосконаленого устаткування, одержати ліцензію, ноу-хау і знання у галузі менеджменту.
Відповідно у зарубіжних партнерів є свої мотиви і цілі при створенні спільних підприємств в Україні. У першу чергу, до них можна віднести:
· освоєння нових ринків;
· скорочення витрат виробництва (скорочення капітальних затрат і зниження ризику при створенні нових потужностей);
· приплив ресурсів (придбання нових джерел ресурсів і оновлення виробничої бази).
Головна мета створення спільних підприємств іноземними партнерами є вихід на нові ринки.
Основною формою товарно-грошових відносин міжнародного підприємництва є міжнародна торгівля, що є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу на підставі міжнародного поділу праці.
Зовнішня торгівля – це торгівля між країнами, яка складається з вивезення (експорту) і ввезення (імпорту) товарів і послуг.
Основна роль спільних підприємств і вільних економічних зон у міжнародній торгівлі вбачається в тому:
· можливість оздоровити економіку країни;
· входження країни у систему світового економічного простору;
· підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку, у галузі в цілому;
· використання торгової марки партнера для поліпшення процесу збуту і підвищення конкурентоспроможності;
· розвиток експортної бази і скорочення нераціонального імпорту;
· залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів;
· поліпшення матеріально-технічного забезпечення;
· використання сучасної зарубіжної техніки і технологій;
· придбання досвіду в сфері керівництва кадрами і виробничим процесом.