Вихідні дані для розрахунку показників роботи каналів розподілу

Показник	Значення показника
Плановий обсяг реалізації продукції, тис.т.
Доля обсягу послуг за рахунок каналів, %
Ціна одиниці продукції, грн./кг.
Собівартість продукції, грн./т.
Середня ефективність представництв, тис.т./рік
Витрати на оренду 1 приміщення, тис.грн.
ФОП на 1 представництво, тис.грн.
Агентська знижка до ціни, %
Середня ефективність мережі фірмових магазинів, тис.т./рік

Для початку проведемо розрахунки показників роботи 1-го варіанту продажу товарів зі складу. Розрахунки почнемо з визначення потрібної кількості точок збуту підприємства за формулою:

, (5.1)

де - плановий обсяг реалізації продукції, тис.т.;

- середня ефективність точок збуту, тис.т./рік.

Далі за формулами, наведеними нижче, визначаємо планову ефективність 1 каналу:

- для 1-го року роботи:

, (5.2)

- для 2-го і 3-го років:

, (5.3)

де - середня ефективність точок збуту, тис.т./рік.;

- темп росту ефективності для точок збуту.

Обсяги реалізованої продукції, який повинні принести точок збуту підприємства в 1-й, 2-й та 3-й роки роботи, розраховуються за формулою:

- для 1-го року роботи:

, (5.4)

де d – доля обсягу реалізованої продукції за рахунок каналів, %.

- для 2-го і 3-го років роботи:

, (3.5)

Доходи за всіма каналами розподілу підприємства розраховують за формулою:

, (5.6)

де - ціна одиниці товару, грн.;

- сумарний обсяг реалізації продукції, який повинні принести точки збуту підприємства.

Виходячи з розрахунку доходу, визначаємо податок на додану вартість за формулою:

, (5.7)

Фонд оплати праці, в залежності від отриманого доходу, визначається за формулою:

, (5.8)

де - процент заробітної плати від доходу (приймаємо 10 %).

Після цього визначаємо сумарний фонд оплати праці за формулою, наведеною нижче:

, (5.9)

де - фонд оплати праці на 1 точку збуту, тис.грн.

Нарахування на фонд оплати праці знаходимо за формулою:

, (5.10)

де - норма заробітної плати (приймаємо рівною 0,3856).

Загальні затрати на роботу каналу розраховуються за формулою, і складуть:

, (5.11)

де ВО – витрати на оренду 1 приміщення, тис.грн.

S – собівартість реалізованої продукції, грн./т.;

Рпр – сумарний обсяг продукції, який повинні принести точки збуту, тис.т.

Прибуток по точкам збуту підприємства визначаємо за формулою:

, (5.12)

Податок на прибуток:

, (5.13)

де - норма податку на прибуток (приймаємо рівною 25 %).

Далі визначимо прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства та рентабельність каналу, за формулами, наведеними нижче, відповідно:

, (5.14)

, (5.15)

Після того як були проведені розрахунки показників роботи представництв підприємства, проведемо розрахунки показників від реалізації продукції по 2-му варіанту продажів зі складу.

Розрахунки почнемо з визначення потрібної кількості точок збуту підприємства за формулою:

, (5.16)

де - плановий обсяг реалізації продукції, тис.т.;

- середня ефективність роботи точок збуту, тис.т./рік.

Далі за формулами, наведеними нижче, визначаємо планову ефективність 1 каналу:

- для 1-го року роботи:

, (5.17)

- для 2-го і 3-го років:

, (5.18)

де - середня ефективність роботи фірмового магазину, тис.т./рік.;

- темп росту ефективності для фірмового магазину.

Обсяги реалізованої продукції, який повинні принести підприємства точки збуту в 1-й, 2-й та 3-й роки роботи, розраховуються за формулою:

- для 1-го року роботи:

, (5.19)

де d – доля обсягу реалізованої продукції за рахунок каналів, %.

- для 2-го і 3-го років роботи:

, (5.20)

Доходи за всіма точками збуту підприємства розраховують за формулою:

, (5.21)

де - ціна одиниці товару, грн/кг.

- агентська знижка до тарифу, %.;

- сумарний обсяг реалізації продукції, який повинні принести точки збуту підприємства.

Виходячи з розрахунку доходу, визначаємо податок на додану вартість за формулою:

, (5.22)

Фонд оплати праці, в залежності від отриманого доходу, визначається за формулою:

, (5.23)

де - процент заробітної плати від доходу (приймаємо 10 %).

Загальні затрати на роботу точок збуту розраховуються за формулою, і складуть:

, (5.24)

де S – собівартість реалізованої продукції, грн./т.;

Рфм – сумарний обсяг продукції, який повинні принести точки збуту, тис.т.

Прибуток по точкам збуту підприємства визначаємо за формулою:

, (5.25)

Податок на прибуток:

, (5.26)

де - норма податку на прибуток (приймаємо рівною 25 %).

Далі визначимо прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства та рентабельність каналу, за формулами, наведеними нижче, відповідно:

, (5.27)

, (5.28)

Для більшої наглядності зведемо розраховані показники за обома видами каналів в таблицю, на основі якої проведемо вибір та обґрунтування найбільш ефективного каналу розподілу товарів для підприємства.

Таблиця 2.15

Зведена таблиця показників роботи каналів розподілу товарів

Показники	Умовні позначення	Варіанти каналів розподілу
Необхідна кількість каналів розподілу по варіантам
Планова ефективність роботи 1 каналу, тис.т. :
для 1-го року роботи
для 2-го року роботи
для 3-го року роботи
Обсяги реалізованої продукції, тис.т.:
для 1-го року роботи
для 2-го року роботи
для 3-го року роботи
Доходи за всіма каналами розподілу, тис.грн.	Д
Податок на додану вартість, тис.грн.	ПДВ
Фонд оплати праці, в залежності від отриманого доходу, тис.грн.
Сумарний фонд оплати праці, тис.грн.
Нарахування на фонд оплати праці, тис.грн.
Загальні затрати на роботу каналу розподілу, тис.грн.	С (В)
Прибуток підприємства, тис.грн.	П
Податок на прибуток, тис.грн.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис.грн.
Рентабельність каналу розподілу, %

На підставі даних розрахунків зробити висновок, щодо доцільності вибору такого каналу розподілу за рентабельністю і вказати чисельність каналів збуту.

5.2. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

5.2.1.1. Визначення потреби в товарах

Для ефективної організації процесів товаропостачання оптовим підприємством роздрібної торговельної мережі потрібно забезпечити неперервну циркуляцію товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Однією з основних умов розв'язання цього завдання є правильне визначення потреби в товарах для завезення у відповідному плановому періоді.

Обсяги потреби в товарах окремих груп чи товарних підгруп на наступний плановий період визначаються за формулою балансового зв'язку на підставі даних про запаси товарів і обсяги їх реалізації:

, (5.29)

де Н — план надходження товарів;

Р — план (прогноз) реалізації товарів;

Зк — очікувані запаси на кінець прогнозного періоду;

Зп — очікувані запаси на початок прогнозного періоду;

Вт — очікуване вибуття товарів у зв'язку з природними втратами, переоцінками товарів, їх сезонним розпродажем та іншими причинами.

Найбільш поширеним методом визначення мінімальної частоти доставки товарів є встановлення інтервалу завезення за методом подвоєної різниці між середнім і незнижуваним запасом товарів.

, (5.30)

де Ізав — інтервал завезення, дн;

Зс — середній запас товарів, дн;

3н — незнижуваний (мінімальний) запас товарів, дн;

К— коефіцієнт комплектності партії завезення товарів

В подальшому розмір партії завезення товарів визначають на основі розрахованого інтервалу завезення і обсягів одноденної реалізації:

, (5.31)

де Ро/д — розмір одноденної реалізації товарів торговельним підприємством, грн;

3п — запаси товарів за нормативом, тис. грн; Зф — запаси товарів фактичні, тис. грн.

Оптимальний розмір партії завезення товарів за умови необхідності забезпечення стійкості асортименту товарів, запланованих розмірів товарних запасів і мінімізації поточних витрат, пов'язаних із завезенням Сзаг та зберіганням товарів Сзб:

, (5.32)

де С зав – витрати із завезення товарів, грн.;

С зб - витрати із зберігання товарів, грн.;

При цьому витрати із завезення товарів можна визначити як добуток транспортних витрат на завезення однієї партії товарів і кількості партій, що завозяться в підприємство торгівлі:

, (5.33)

де Q опт – оптимальний розмір партії поставки, який забезпечує найменший розмір витрат;

- витрати на завезення однієї партії товарів;

Н надх – обсяги надходження товарів у торговельне підприємство з планом.

А витрати зі зберігання товарів обчислюються як добуток питомих річних витрат на зберігання однієї одиниці запасів товарів і кількості товарів, які, зберігаються у підприємстві:

, (5.34)

де - питомі річні витрати на зберігання однієї одиниці запасів товарів.

У такому разі загальні витрати із завезення та зберігання товарів розраховуватимуться за формулою, а оптимальний розмір партії завезення товарів за критерієм мінімуму загальних витрат — за формулою:

, (5.35)

, (5.36)

Кількість партій завезення товарів протягом планового періоду (наприклад року):

, (5.37)

та інтервал завезення товарів:

, (5.38)

де Дн — кількість днів у плановому періоді.

5.2.2.2. Визначення точки замовлення та складання графіків завезення товарів

Одним з важливих питань, які виникають під час проектування системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі, є визначення моменту, в який потрібно поповнювати наявні запаси товарів, щоб не допустити перебоїв у торгівлі. При визначенні розміру точки замовлення слід врахувати те, що все різноманіття систем управління запасами можна звести до трьох основних типів:

— система з фіксованим розміром замовлення Робота цієї система полягає в тому, що розмір замовлення є постійною величиною (визначеною за формулою Вілсона), а повторне замовлення подається при зменшенні наявних запасів до визначеного критичного значення точки замовлення. В такій системі момент подання замовлення (точка замовлення) визначається за формулою:

, (5.39)

а середній розмір запасів складає:

, (5.40)

Робота за цією системою пов'язана з необхідністю ведення щоденного обліку запасів по кожному товару. Водночас для магазинів більш зручною і традиційно використовуваною є система інтервальної перевірки запасів (у кінці робочого тижня, під час перезміни бригад тощо). При цьому розрахунок точки замовлення можна проводити за видозміненою формулою:

, (5.41)

де і— інтервал між перевірками запасів.

— система з постійним рівнем запасу (з фіксованим інтервалом замовлення) характеризується тим, що в ній через певні визначені інтервали часу проводиться перевірка стану запасів, і якщо після попередньої перевірки частину товарів було реалізовано, то подається замовлення на поповнення запасу, розмір якого Q відповідає різниці між максимальним запасом М, до якого здійснюється поповнення запасів, та фактичним розміром запасу в момент перевірки Jф.

, (5.42)

Максимальний розмір запасу в цій системі визначається за формулою:

, (5.43)

а середній розмір запасу — за формулою:

, (5.44)

Для визначення розміру замовлення Q застосовується одне із двох правил:

, (5.45)

, (5.46)

де q – раніше замовлена кількість товарів, од.

— система з фіксованим розміром замовлення і нижньою межею розміру запасу (так званої Ss — система, або система двох бункерів) — це система з постійним розміром замовлення, у якій встановлено нижню межу рівня запасу (пороговий запас). Фактично ця система є поєднанням системи з фіксованим розміром замовлення і системи з постійним рівнем замовлення. При цій системі встановлюється максимальний рівень запасу М і проводиться розрахунок точки замовлення. Для розрахунку цих параметрів використовуються формули:

, (5.47)

, (5.48)

В курсовій роботі студентам необхідно обрати ту систему замовлення товарів, яка відповідає досліджуваному підприємству. Далі в роботі надається приклад оформлення замовлення та графіки на завезення товарів (рис. 2.7, 2.8) та графік відбирання і завезення товарів з бази «N» у магазин «M» (рис. 2.9).

Рис. 2.7. Форма заявки на завезення товарів у магазин

Рис. 2.8. Зразок графіка завезення товарів

Графік відбирання і завезення товарів з.... бази у магазини ....

№з/п	Дні відбирання	Дні завезення	Назва покупців-одержувачів
1. Непродовольчі товари
	понеділок	середа	Магазини .... споживчого товариства Магазини .... коопоб'єднання №..
	вівторок	четвер	Магазини ... споживчого товариства Коопунівермаг
2. Продовольчі товари
№з/п	Дні завезення	Назва покупців-одержувачів
	четвер	Магазини.... споживчого товариства
	понеділок	Склад ...споживчого товариства

Рис. 2.9. Зразок графіків відбирання і завезення товарів

Зробити короткий висновок загалом по розділу.

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Курсова робота:

(Проект)

з _______________________________________________________

на тему______________________________________________________

____________________________________________________________

Студента(ки) __ курсу, групи_______

напряму підготовки ______________

спеціальності ____________________

________________________________

Керівник________________________

________________________________

Національна шкала _______________

Кількість балів____Оцінка

Члени комісії:

_________________________ ____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

_________________________ _____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

_________________________ _____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Харків- 2013 рік

Виконав: студент групи ЕП-11

економічного факультету О.О. Охріменко

Керівник: канд. екон. наук, доцент О.В. Кедрук

ХАРКІВ – 20____

Додаток А 1

Завідувачу кафедри

____________________________

(назва кафедри)

_____________________________

(прізвище, ініціали)

Студент(а/ки)________________

(прізвище, ім’я та по-батькові)

_____________________________

(факультету, курсу, групи, форми навчання)

З А Я В А

Прошу дозволити мені виконати курсову роботу

з дисципліни_________________________________________________ за темою

(вказати назву дисципліни)

____

____

(вказати бажану тему курсової роботи (проекту)

_____________________ ________________

(дата) (підпис студента)

Додаток А 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський Торговельно-Економічний Інститут

Київського Національного Торговельно-Економічного

Університету

Кафедра_________________________________________________________________

Дисципліна______________________________________________________________

Напрям підготовки

(спеціальність)_______________________________________________________

Факультет____________________________________Курс____________Група__

Форма навчання________________________Семестр _______________________

З А В Д А Н Н Я