Розподіл постійного населення за статтю, типом поселень та співвідношення чоловіків і жінок у містах і районах на 1 січня 2016 року

(осіб)

  Обидві статі У тому числі На 1000 чоловіків припадає жінок
чоловіки жінки
Міські поселення та сільська місцевість
Волинська область
м.Луцьк
м.Володимир-Волинський
м.Ковель
м.Нововолинськ
Райони        
Володимир-Волинський
Горохівський
Іваничівський
Камінь-Каширський
Ківерцівський
Ковельський
Локачинський
Луцький
Любешівський
Любомльський
Маневицький
Ратнівський
Рожищенський
Старовижівський
Турійський
Шацький
Міські поселення
Волинська область
м.Луцьк
м.Володимир-Волинський
м.Ковель
м.Нововолинськ
Райони        
Володимир-Волинський
Горохівський
Іваничівський
Камінь-Каширський
Ківерцівський
Ковельський
Локачинський
Луцький
Любешівський
Любомльський
Маневицький
Ратнівський
Рожищенський
Старовижівський
Турійський
Шацький
Сільська місцевість
Волинська область
Райони        
Володимир-Волинський
Горохівський
Іваничівський
Камінь-Каширський
Ківерцівський
Ковельський
Локачинський
Луцький
Любешівський
Любомльський
Маневицький
Ратнівський
Рожищенський
Старовижівський
Турійський
Шацький

Розподіл постійного населення за статтю, типом поселень та співвідношення чоловіків і жінок у містах і районах на 1 січня 2016 року - student2.ru

Рис. 1. Міграційний рух населення Волинської області у 2000–2016 рр.

Сальдо міграції населення у міських поселеннях протягом 2000–2016 рр. було від’ємним (-1,1 ‰). Найінтенсивніше внаслідок міграцій зростали міські населені пункти Жовтневе, Берестечко, Сенкевичівка, Рокині, Дубище. Найбільший відтік населення відмічався у районних центрах – Ківерцях, Любешові, Любомлі, Маневичах, Старій Вижівці. Сальдо міграції сільських поселень становило -1,0 ‰. Позитивне сальдо міграції сільського населення мали лише Луцький, Ківерцівський та Ковельський райони. Найнижчі показники сальдо спостерігалися у північних районах – Ратнівському, Старовижівському, Маневицькому, Камінь-Каширському, Любомльському.

На міждержавні міграції припадає 2,9 % загального обсягу міграційних потоків (1,7 ‰ у середньому протягом 2000–2016 рр.). Виїзд населення за кордон у два рази перевищує в’їзд, сальдо міждержавної міграції становить
-0,6 ‰. У результаті виїзду за кордон область втрачає у 2 рази більше населення, ніж внаслідок виїзду до інших областей України. У структурі міждержавного міграційного потоку переважають країни Європи (Білорусь, Російська Федерація), та США. Найвища міграційна активність спостерігається у північних районах області. Для міжрегіональних міграцій області характерне незначне від’ємне міграційне сальдо (-0,4 ‰). У структурі міжрегіонального міграційного потоку домінує міське населення 64,4 %. За обсягами міграції вирізняються міста обласного підпорядкування та прилеглі до зовнішніх адміністративних меж області райони. Позитивне сальдо мають Луцький, Ківерцівський та Горохівський райони, найнижчі показники – у Любешівському, Маневицькому, Любомльському та Старовижівському районах. Міжрегіональні міграційні потоки між Волинською областю та іншими регіонами України прямо пропорційні чисельності населення регіону та обернено пропорційні відстані між ними. Важливу роль у формуванні сальдо міграції відіграє рівень соціально-економічного розвитку міграційного партнера. Найтісніші міжрегіональні міграційні зв’язки Волинська область має із сусідами І-го порядку (Рівненською та Львівською областями) та м. Київ.

Розподіл постійного населення за статтю, типом поселень та співвідношення чоловіків і жінок у містах і районах на 1 січня 2016 року - student2.ru

Рис. 2. Міжрегіональні міграції населення Волинської області у 2000–2016 рр.

Наши рекомендации