Тема 8. Пенсійне страхування
Сутність пенсійного страхування
В Україні функціонує 763 районних і місцевих управління соціального захисту населення і 728 регіональних підрозділів Пенсійного фонду України (ПФУ). За статистичними даними, в Україні нараховується близько 15 млн пенсіонерів, у тому числі — 2 млн інвалідів.
Всього пенсіонерів станом на 1 січня 2005 року — 13 769 тис. осіб, утому числі: одержують пенсію за Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" — 12,8 млн осіб, з них: одержують пенсію за віком — 10,2 млн осіб одержують дострокові пенсії — 2,2 млн осіб або 16,2% від загальної чисельності пенсіонерів і 21,6% від отримувачів пенсії за віком.
Правові відносини у сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України і регулюються:
• Кодексом законів про працю в Україні;
• Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-1V.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, шо передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсійного фонду України, шо формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, бюджетних і інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат із його коштів пенсій або одноразових виплат.
Пенсія — це гарантована щомісячна грошова виплата громадянам у старості на випадок повної або часткової непрацездатності, втрати годувальника, атакожузв'язкуздосягнен-ням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.
Населенням пенсійного віку вважаються:
• жінки, старші 55 років;
• чоловіки, старші 60 років.
Залежно від причини, що обумовлює право на одержання пенсії, розрізняють наступнівиди державних пенсій:
а) трудові:
• за віком: чоловікам — при досягненні 60 років і стажі роботи не менше 25 років; жінкам - при досягненні 55 років і стажі роботи не менше 20 років (стаття 12);
• по інвалідності: у випадку настання інвалідності, яка викликає повну або часткову втрату здоров'я;
• у випадку втрати годувальника: непрацездатним членам родини померлого годувальника, що знаходилися на його утриманні;
• за вислугу років: окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
б) соціальні — пенсії непрацездатним громадянам, що не мають права на трудову пенсію; розмір соціальних пенсій установлюється за категоріями у відсотках до мінімальної пенсії за віком, що гарантує громадянам мінімальний прожитковий рівень, незалежно від наявності виробничого стажу.
Прийняття Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає суттєві зміни у пенсійному законодавстві, зокрема це стосується порядку призначення та перерахунку пенсій.
Право на (призначення) перерахунок пенсій за цим законом матимуть особи, яким до 1 січня 2004 року була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення" — за умови, якщо вони не отримають пенсію з інших джерел.
Порядок обчислення пенсій
Для обчислення пенсій враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) за період стажу, набутого до 1 липня 2000 року, враховується для обчислення пенсії на підставі документів (довідок) про нараховану заробітну плату, а за період стажу, починаючи з 1 липня 2000 року — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При визначенні розміру пенсії за новими правилами враховуються два основних показники — страховий стаж та заробітна плата особи.
Виходячи зі страхового стажу, обчислюється коефіцієнт стажу (Кс), а заробітна плата використовується для визначення індивідуального коефіцієнта заробітку і заробітної плати (Зп), з якої обчислюється пенсія.
У Законі України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок визначення розміру пенсії за віком виражено у вигляді формули:
(8.1) П = Зп *Ч *Кс,
де П — розмір пенсії, грн;
Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, грн;
Кс — коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Для визначення однієї із складових цієї формули — (Зп) — заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії — необхідно на підставі даних довідки про заробітну плату, наявної в пенсійній справі, визначити середньоарифметичний індивідуальний коефіцієнт заробітку. Він визначається шляхом відношення заробітної плати особи на кожний місяць з періоду, за який враховується заробіток, на середню заробітну плату у галузях економіки за цей же місяць. Сума коефіцієнтів за весь період, за який враховується заробітна плата, ділиться на кількість місяців, за які розраховано коефіцієнт заробітку.
Наступна складова формули — коефіцієнт страхового стажу (Кс), що розраховується за формулою:
(8.2) Кс = См* Вс/(100%-12),
де Кг - коефіцієнт страхового стажу;
См — сума місяців страхового стажу;
Вс - величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування-0,8%.
Коефіцієнт страхового стажу (Кс) визначається, виходячи із наявного страхового стажу за документами пенсійної справи на час перерахунку пенсії.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = 3с *(Ск/К), (8.3)
де, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, грн;
Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць;
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = 3 в / 3с, (8.4)
де К3 - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Розмір пенсії за віком, обчислений за новою формулою, не обмежується.
Головною умовою при призначенні пенсії по інвалідності є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності. У табл. 8.1 наведено необхідний стаж, а також його порівняння з тим, що вимагав Закон України „Про пенсійне забезпечення".
У 2005 році набрав сили Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, що не мають право на пенсію, та інвалідам", що регулює питання фінансової підтримки людей, які не брали участь у пенсійному страхуванні, а також призначення державної допомоги по догляду. Відповідно до Закону розмір соціальної допомоги особам, що не мають право на пенсію, та інвалідам, установлюється, виходячи з гарантованого мінімуму, затвердженого в Законі «Про державний бюджет України на 2005 рік». Він склав: для непрацездатних — 120 гривень, для інвалідів — 130 гривень.