Управління змінами на залізничному транспорті україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Кафедра «Економіка та менеджмент»

Управління змінами

Методичні вказівки і завдання для практичних занять

Укладачі: Ю. С. Бараш, Т. Ю. Чаркіна

Для студентів спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»

денної та заочної форм навчання

Дніпропетровськ 2014

УДК ________________

Укладачі:

Бараш Юрій Савелійович, Чаркіна Тетяна Юріївна

Рецензенти:

д-р екон. наук, проф. Н. І. Верхоглядова (ДВНЗ «Придніпровська державна

академія будівництва та архітектури»)

д-р. екон. наук, проф. Головкова Л.С (ДНУЗТ ім. акад. В Лазаряна)

Управління змінами [Текст] : методичні вказівки і завдання для практичних занять / уклад.: Ю. С. Бараш, Т. Ю. Чаркіна; Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2014. – ­­­___ с.

Методичні вказівки і завдання розраховані для практичних занять студентів денної та заочної форм навчання. Методичні вказівки містять контрольні питання та практичні завдання з дисципліни «Управління змінами».

Бібліогр.: 23 назв.

Ó	Бараш Ю. С., Чаркіна Т. Ю., укладання, 2014
Ó	Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, редагування, оригінал-макет, 2014

ВСТУП

Методичні вказівки мають на меті активізувати роботу студентів на практичних заняттях з дисципліни «Управління змінами». Вони передбачають поєднання індивідуального підходу з колективним у процесі вивчення теорії та вирішення практичних задач. Досягнення поставлених цілей здійснюється шляхом поглибленого освоєння двох основних розділів: питань для перевірки знань і практичних завдань. Опрацювання контрольних питань та практичних завдань сприяє не лише перевірці досягнутого рівня теоретичних знань, а й стимулює його підвищення. Курс «Управління змінами лік» відноситься до числа фахових дисциплін, спрямованих на підготовку спеціалістів та магістрів як для системи державних органів, що здійснюють управлінські функції у сфері управління змінами, так і для підприємств, організацій у частині здійснення функцій з управління змінами.

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1 Метадисципліни: оволодіння практичними знаннями та одержання практичних навичок із організації процесу управління змінами.

2.2 Завданнявивчення дисципліни :

· розуміння сутності змін та природи їх виникнення;

· формування у студентів наукового світогляду і знань із технологій та методів управління змінами в організаціях.

· вивчення особливостей функціонування організацій в умовах безперервних змін.

Результатививчення дисципліни. Після вивчення дисципліни студент повинен володіти навичками управління індивідуальними, груповими та організаційними змінами.

2.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

Знати: Теоретичні основи управління змінами;

· Принципи розвитку організацій в сучасних умовах;

· Основні чинники опору змінам;

· Принципи зміни корпоративної культури організації;

· Моделі реформування залізничної галузі;

· Принципи підвищення конкурентоспроможності в умовах сучасного ринку.

Вміти: Проводити системний аналіз діяльності організацій;

· Обирати оптимальну стратегію розвитку організації;

· Визначати переваги організації і готувати їх діяльність до змін та захоплення нових ніш на ринку;

· Розробляти стратегію захоплення додаткових часток ринку;

· Розробляти стратегії зміни діяльності окремих господарств залізничного транспорту в умовах його реструктуризації

Основна частина

Основна частина методичних вказівок передбачає проведення практичних та семінарських занять за 8 темами, в тому числі 4 практичних занять та 4 семінари.

Тема 1. Природа, джерела та необхідність проведення змін

Питання семінару. Місце змін у діяльності підприємства та їх значення. Поняття і природа змін. Зміни, нововведення, перетворення. Джерела змін: зовнішні і внутрішні. Теорії пояснення джерел змін. Зміни і стабільність. Типи змін: реакційні зміни і зміни, що плануються. Специфічні цілі змін. Основні особливості організаційних змін. Політика змін та її основні принципи. Труднощі здійснення змін у сучасних умовах.

Питання для самоперевірки та обговорення

1. Яке місце займають змін в діяльності залізничного транспорту?

2. Для чого потрібні зміни в діяльності будь-якого підприємства?

3. Як слід досліджувати природу змін?

4. Як впливають зовнішні і внутрішні зміни на діяльність підприємства?

5. Поясніть сутність реакційних змін і змін, що плануються?

6. Які особливості організаційних змін на залізничному транспорті.

Практичне заняття № 1 (Семінар)

Управління змінами на залізничному транспорті України

Трансформація власності, яка здійснюється шляхом роздержавлення і приватизації, є важливою складовою економічних реформ. Приватизація державних підприємств у сфері природних монополій і природних монопольних утворень в Україні в першому випадку здійснюється за ланцюгом: реструктуризація (поділ основної діяльності за підвидами, виокремлення неосновних виробництв та передача їх в комунальну власність або на приватизацію) – корпоратизація (створення акціонерних товариств, заснованих на державній власності з одночасним утворенням механізму корпоративного управління належними державі майном і акціями у статутному фонді господарських товариств); у другому випадку приватизація здійснюється за ланцюгом: реструктуризація (примусовий поділ підприємств-монополістів згідно вимог антимонопольного законодавства, виокремлення непрофільних виробництв) – приватизація (створення господарських товариств різних форм власності, передача об’єктів державної власності в комунальну власність, під час приватизації стратегічно важливих для економіки і безпеки держави підприємств передбачається обов’язкове залишення акцій у державній власності).

Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом:

– купівлі-продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

– викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;

– викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом.

Закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі 25 або 50 % статутного фонду ВАТ плюс одна акція здійснюється виключно щодо господарських товариств, створених на базі підприємств, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

У галузі залізничного транспорту (орган управління – Міністерство інфраструктури) не під­лягають приватизації майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою по території України – всього 187 об’єктів та 62 об’єкти не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. В теперішні часи перелік підприємств дещо змінився.

Шляхом управління корпоративними правами (володіння пакетом акцій, що закріплені у державній власності) держава забезпечує ефективне управління державним сектором економіки, а також забезпечення надходження коштів (дивіденди) від володіння корпоративними правами.

Характерною ознакою приватизації стратегічно важливих підприємств, природних монополістів та галузей-природних монополій в Україні є відсут­ність достатнього національного капіталу, ринкових інститутів, а також відсут­ність прозорого, законодавчо обґрунтованого алгоритму і детально прописаної процедури трансформації суспільної власності.

В Україні нагромаджений певний позитивний досвід ринкової трансфор­мації природних монопольних утворень. Однак досвід здійснення приватизації в Україні свідчить про те, що започат­ковані інституційні й структурні перетворення не забезпечили досяг­нення мети — ринкової трансформації економічних відносин в Україні. Основ­ними негативними наслідками приватизації можна назвати такі:

– розпорошеність державної власності серед великої кількості акціоне­рів, не здатних впливати на управління виробництвом та розподілом прибутку;

– безконтрольне володіння та розпорядження майном менеджерами при­ватизованих підприємств;

– відсутність відповідальності за призупинення виробництва;

соціальні наслідки (втрата соціальних гарантій працівниками та інше);

відсутність надійної системи протидії тіньовій приватизації

Тести до семінару 1

Тест 49

Для чого потрібна реструктуризація залізничного транспорту?

Для підвищення ефективності діяльності залізничного транспорту.

Для входження в єдиний транспортний простір Європи.

Для виконання вимог Євросоюзу.

Тест 50

Які ефективні зміни потрібні для того, щоб залізничний транспорт був конкурентоспроможний на сучасному ринку?

Необхідно оновити інфраструктуру залізниць.

Необхідно оновити рухомий склад

Необхідно провести повне реформування галузі.

Тест 51

Які сучасні методи управління змінами слід впровадити на залізничному транспорті.

Аутсорсинг

Бенчмаркінг

Реінжиніринг бізнес-процесів.

Тема 2. Види змін

Питання практичного завдання. Класифікація змін: залежно від стану факторів, що визначають необхідність і ступінь змін; масштабів змін; рівня змін; зрізу організації; стабільності змін; сфери (ділянки) стратегічних змін; сфери змін; тривалості змін; напряму змін; характеру змін; об’єкта змін.

Рівні змін: індивідуальні зміни, групові (командні) зміни, орга­нізаційні зміни. Взаємозв’язок між рівнями змін. Особа і зміни. Інди­відуальні плани управління поліпшенням роботи. Теорії навчання. Вплив індивідуумів на динаміку команди. Формування команди. Способи ініціювання адаптації команди до організаційних змін.

Базові моделі змін: еволюційні та революційні зміни.

Питання для самоперевірки та обговорення

1. Класифікація змін в організації.

2. Управління організаційними змінами

3. Індивідуальні, групові та організаційні зміни.

4. Управління індивідуальними та груповими змінами

Практичне заняття №2

Тема: «Можливі моделі реформування залізничного транспорту»