Б) вимірювання фактичного результату виконання

Процедура виміру фактичного результату виконання — це засіб отриман­ня необхідної інформації для суб'єкта управління та контролю. Цю процедуру можна визначити як зіставлення фактичної величини з еталоном.

До основних типів виміру в процесі виробництва належать фізичний та ди­намічний виміри. Фізичний вимір відображає форму, розмір, зовнішній вигляд об'єкта контролю. Основні одиниці фізичного виміру — штуки, метри, тонни, гривні тощо. Динамічний вимір характеризує рівень використання тих чи інших ресурсів за відповідною якістю чи властивістю, наприклад, інтенсивність, темп, питома вага, повторюваність. Прикладами одиниць динамічного виміру можуть бути показники фондовіддачі, енергоозброєності, рівня продуктивності.

В) оцінка результатів виконання

Стадія порівняння та оцінки фактичного та очікуваного результатів безпо­середньо стосується ходу виконання господарської операції. При цьому відбу­вається не тільки оцінка контрольної ситуації, а й вироблення альтернативних рішень для застосування коригуючих дій.

Завдання даної фази процесу контролю:

•/ визначення адресата тієї чи іншої інформації (кому призначається?);

*/ отримання інформації, що відповідає таким характеристикам — швидкість її передачі чи надходження, точність, достатність, надлишковість, ре­гулярність, корисність та ін.;

•/ адекватне відображення отриманої інформації у звітності (звітах, допові­дях, довідках).

Г) коригуючі дії

Контрольні звіти є індикаторами відхилень від плану. За результатами цих звітів досліджуються причини проблем, розробляються варіанти їх подолання і виправляється стан справ застосуванням коригуючих дій.

Існує два типи коригуючих дій:

1) за рахунок внутрішніх зусиль і резервів, без зміни показників затвердженого плану, виконання виробничої програми досягається в повному обсязі;

2) змінюються плани, їх обсяги, номенклатура продукції.

Корекція може бути негайною чи відстроченою.

Якщо при порівнянні та оцінці результатів фактичний показник тільки по­рівнюється з нормою функціонування і знаходиться величина будь-якого від­хилення, тобто контроль здійснюється автоматично, то встановлення значу­щості відхилень для діяльності підприємства — найважливіше завдання для особи, що здійснює контроль.

Обрати відповідну лінію поведінки при застосуванні коригуючих дій — значить визначити вид коригуючого впливу. Тут можливі такі варіанти:

243

Розділ НІ

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 10

ТУНКЦІЯКОНТРОЛЮ

S ліквідація причин відхилення (наприклад, зміна профілю продукції, що

випускається при її моральному старінні); ■S пошуки кращого способу пристосування до зовнішніх умов; S перегляд планів і стандартів; ■S відсутність впливі/ при нормальному функціонуванні.