Кількість фондових бірж в окремих країнах світу
Кількість фондових бірж у країні | Країни |
Австралія, Австрія, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Корея, Люксембург, Малайзія, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, Сінгапур, Словакія, Тайвань, Таїланд, Туреччина, Угорщина,Фінляндія, Чехія, Швеція | |
Венесуела, Єгипет, Індонезія, Китай, Пакистан, Португалія | |
Бельгія, Колумбія, Філіппіни, Чилі, Швейцарія | |
Іспанія | |
Аргентина, Канада | |
Велика Британія | |
США (без NASDAQ), Франція (єдина систем бірж) | |
Німеччина, Японія | |
Бразилія | |
Італія | |
Більше 10 | Індія (19 бірж) |
Фондові біржі організовуються, як правило, у вигляді приватних акціонерних товариств (США, Велика Британія) або публічно-правових інститутів (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина)*. Зокрема, Нью-Йоркська фондова біржа за формою організації є акціонерним товариством. Робота біржі та діяльність її членів регламентується статутом, внутрішніми правилами та інструкціями. Щоб стати членом біржі, необхідно купити місце на біржі у її власника. Після цього з’являється можливість брати участь у торгах, використовувати привілеї, які надає біржа.
Залежно від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:
· брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;
· біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;
· біржовий трейдер здійснює операції лише за власний рахунок. Правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
· «спеціаліст» виконує три основні функції: 1) здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; 2) діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; 3) виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту й пропозиції.
Всі розпорядження на купівлю та продаж деякої групи акцій доставляються на торговельне місце, тобто на майданчик у залі біржі, де протягом операційного дня знаходиться «спеціаліст», який здійснює операції з цією групою акцій. «Спеціалісти» є центральними фігурами на Нью-Йоркській біржі.
Існує кілька форм замовлень на купівлю-продаж цінних паперів (акцій та облігацій), які інвестори передають своїм брокерам для виконання на біржі:
· ринкове замовлення - це замовлення на купівлю чи продаж певного виду і кількості цінних паперів за найкращою ціною ринку;
· відкрите замовлення - замовлення, яке залишається в силі доти, доки воно не буде виконане або відмінене;
· лімітоване замовлення - це замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися операція;
· денне замовлення - замовлення з денним терміном виконання;
· замовлення «все або нічого» - брокер повинен купити або продати всі цінні папери, вказані у замовленні;
· контингентне замовлення - передбачає одночасну купівлю одних і продаж інших цінних паперів;
· стоп-замовлення - це замовлення, яке підлягає виконанню як ринкове у тому разі, коли курс цінного паперу падає нижче або піднімається вище за вказані ціни.
Припустимо, що комерційний банк А бажає купити 100 акцій компанії С, а інвестиційний фонд хоче продати 100 акцій цієї ж компанії. На рис. 2-13 зображено спрощену схему цієї операції.
Рис. 2-16. Стандартна операція на Нью-Йоркській фондовій біржі
Ключові організаційно-правові характеристики найкрупніших бірж найбільш розвинутих ринків цінних паперів наведено у табл. 2-20.
Таблиця 2-20