Мета|ціль| і завдання|задачі| підприємства в сучасних умовах

Ґрунтуючись на теорії фікції юридичної особи, ми вважаємо|лічимо| надуманим існування якоїсь|деякої| самостійної «мети» або «політики підприємства». Правильніше говорити про політику керівництва фірми, що є похідною від політики панівної групи. Дії центру контролю зумовлюють лінію поведінки вищих керівників АТ, яку багато хто помилково приймає за «політику АТ». Зауважимо|помітимо|, що поряд із|поряд з,поряд із| контролюючим впливом, на поведінку керівників впливають також потреби, інтереси, цілі і дії інших учасників корпоративних відносин. Описану логічну схему представлено|уявлена| на мал. 1.

Мал. 1 Рушійні мотиви розвитку підприємства

Як доказ на користь справедливості даної схеми можна навести гіпотетичний приклад|зразок|, побудований|споруджений| на узагальненні вітчизняної ділової практики. Потреби багатьох бізнесменів у швидкій наживі та їхні корисливі інтереси підводять їх до думки|гадки| про розкрадання підконтрольного підприємства. Така мета|ціль| досягається «перекиданням» ліквідних активів і фінансових ресурсів підприємства на пов'язані фірми, розпродажем |підприємства частинами|частках|, штучним заниженням оподатковуваного прибутку й іншими діями. Наймані менеджери покірно виконують волю центру контролю. Очевидно, що така лінія поведінки центру контролю суперечить|перечить| інтересам більшості учасників корпоративних відносин (рядового персоналу, держави, незалежних| ділових партнерів, та й самих топ-менеджерів, оскільки останні несуть юридичну відповідальність за протиправні дії). Проте|тим не менше|, конфлікт інтересів, як правило, розв'язується|вирішується| на користь центру контролю, і підприємство стає неплатоспроможним|.

Головною метою|ціллю| більшості власників підприємств в Україні є|з'являється,являється| особисте|особове| збагачення, тобто отримання|здобуття| максимально можливих доходів (легальних і/або тіньових).

Виходячи з цієї мети, встановлюються загальнофірмові завдання|задачі| (перспективні і поточні), які визначаються інтересами власника, розмірами капіталу, ситуацією усередині підприємства, зовнішнім середовищем|середою|.

До поточних завдань|задач|, з|із| якими повсякденно стикаються власники і менеджери вітчизняних підприємств, відносяться наступні|слідуючі|:

· виготовляти лише|виробляти,справляти| |ту продукцію, яка потрібна конкретному споживачу;

· не поступатися конкурентам своєї частки ринку;

· купувати сировину, паливо, напівфабрикати потрібної|доброї| якості за мінімальними цінами;

· одержувати|отримувати| кредити за мінімальними ставками на якомога триваліший термін;

· підбирати|добирати| кваліфікований персонал;

· мінімізувати виплачувані податки і збори;

· ефективно використовувати різноманітну|всіляку| комерційну, фінансову, політичну інформацію.