Ресурсне забезпечення регіонального управління

ХІ століття визнане століттям раціонального використання ресурсів. Тільки ті країни й регіони, де використовуються ресурсозберігаючі технології, можуть претендувати на конкурентоздатність національної і регіональної економік. Це очевидно, оскільки невичерпаних ресурсів не існує, тому конкурентоздатність економіки залежить від ефективності використання ресурсозберігаючих технологій, а також новизни цих технологій.

Основу ресурсного забезпечення регіонального управління складає ресурсний потенціал, що представляє сукупність, матеріальних (в тому числі природних ресурсів), фінансових, трудових та інформаційних ресурсів.

Матеріальні ресурси представляють накопичені у засобах виробництва й предметах споживання матеріалізовану працю, яку має у своєму розпорядженні система управління регіоном. Відповідно до характеру використання у процесі управління у складі матеріальних ресурсів можна виділити матеріальні виробничі ресурси й матеріальні невиробничі ресурси. Від рівня матеріального забезпечення регіону залежить оснащеність системи регіонального управління необхідними технічними засобами, що впливають істотний чином на розробку, прийняття та реалізацію управлінських рішень.

Фінансові ресурси складають фінансову основу для реалізації основних функцій регіонального управління і представляють грошові кошти, що акумулюються в місцевих бюджетах. Трудові ресурси в процесі регіонального управління забезпечують усі функції управління людським фактором, який розробляє і реалізовує управлінські рішення, направлені на досягнення певних цілей і вирішення завдань регіонального розвитку. Інформаційні ресурси – це ресурси, що забезпечують процес регіонального управління необхідною інформацією. При цьому ефективність регіонального управління залежить від точності й достовірності інформації.

Таким чином, ресурсне забезпечення має велике значення для підвищення якості регіонального управління. В умовах дефіциту ресурсів необхідно оптимізувати їх використання за критеріями: мінімізація витрат ресурсу кожного виду і можливість якісного забезпечення функцій регіонального управління.

Контрольні запитання:

1. Що таке регіональний менеджмент, чим він відрізняється від регіонального управління?

2. Що таке соціально-економічна система регіону? Охарактеризуйте її складові.

3. Якого типу є соціально-економічна система регіону? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Чим обґрунтоване використання системного підходу в управлінні регіоном і чому?

5. Охарактеризуйте з погляду складових підсистему регіонального управління.

6. Поясніть як здійснюється процес регіонального управління? Назвіть суб’єкти й об'єкти цього процесу.

7. Охарактеризуйте основні функції регіонального управління.

8. Перелічіть й охарактеризуйте принципи регіонального управління.

9. Охарактеризуйте методи регіонального управління.

10. Перелічіть інструменти регіонального управління і обґрунтуйте взаємозв’язок між ними.

11. Що розуміється під ресурсним забезпечення регіонального управління? Охарактеризуйте кожний вид регіональних ресурсів.

Тема 3. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

3.1. Економічний розвиток регіону.

3.2. Показники, що характеризують економічний розвиток регіону.

3.3. Методика визначення і оцінки рівня економічного розвитку регіону.

3.1. Економічний розвиток регіону

Економічний розвиток регіону – це якісне поліпшення показників, що характеризують економіку регіону. Поняття «економічного розвитку» часто ототожнюють з поняттям «економічного росту», однак між цими двома категоріями існує розходження, яке полягає в тому, що економічний розвиток зв'язаний з удосконаленням стану економіки, а економічний ріст забезпечується збільшенням показників, що характеризують у даному випадку економіку регіону. Проте, економічний ріст не відповідає на запитання: «За рахунок чого отримано збільшення показників, при визначенні їх зміни? Для наочності наведемо приклад: валова додана вартість у Харківській області в 2003 р. в порівнянні з попереднім роком зросла на 22,99%, у 2002 р. – на 12,78%, у 2001 р. – на 26,53% (табл. 3.1). Найбільший приріст валової доданої вартості був отриманий у 2001 р. відносно 2000 р. (26,53%), а найменший у 2002 р. відносно 2001 р. (12,78%). При цьому валова додана вартість обчислювалась у фактичних цінах, тобто приріст валової доданої вартості міг бути отриманий за рахунок росту рівня інфляції в періоді, який досліджувався. Для виключення фактора інфляції, треба визначити реальний приріст валової доданої вартості. У 2003 р. в порівнянні з попереднім роком він склав 12,99%, у 2002 р. – 20,45%, у 2001 р. – 49,89%. Отримані дані дозволяють стверджувати, що найбільший розвиток досліджуваного показника був отриманий у 2001 р. відносно 2000 р. (49,89%), а найменший в 2003 р. відносно 2002 р. (12,99%), що не відповідає попереднім висновкам. Таким чином, обґрунтування економічного розвитку можна одержати, тільки виключивши усі фактори, що суб'єктивно завищують значення економічних показників і спотворюють реальні значення показників, які характеризують економіку регіону.

Таблиця 3.1

Випуск, проміжне споживання та валова додана вартість у Харківській області; індекси інфляції[9]

Показники	Значення показників за роками
Випуск, у фактичних цінах, млн. грн.
Проміжне споживання у фактичних цінах, млн. грн.
Валова додана вартість у фактичних цінах, млн. грн.
Індекси інфляції, %	125,8	106,1	99,4	108,2
Валова додана вартість у реальних цінах, млн. грн.