Виконання дохідної частини бюджетів
Виконати бюджет за доходами означає мобілізувати надходження податків, зборів (обов’язкових платежів) і розподілити їх за рівнями бюджетної системи відповідно до чинного законодавства. Система виконання бюджетів за доходами в Україні ґрунтується на комплексі послідовних та взаємоузгоджених операцій, що проводяться органами державної влади та місцевого самоврядування.
Прогнозування та аналіз доходів державного та місцевих бюджетів здійснюють відповідно Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи. Бухгалтерський облік усіх надходжень в розрізі видів доходів ведуть органи Державної казначейської служби України. Наявність інформації про обсяг ресурсної бази відповідних бюджетів, рух бюджетних коштів та деталізація їх обліку надає органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування великі можливості для маневрування ресурсами та оперативного контролю за ними.
Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.
Залежно від послідовності здійснення операцій з бюджетними надходженнями діяльність учасників бюджетного процесу щодо виконання бюджетів за доходами охоплює такі основні напрямки роботи:
Розпочинається процес виконання бюджетів з відкриття та забезпечення належного функціонування бюджетних рахунків для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів. Від якості проведеної роботи з відкриття рахунків значною мірою залежить рівень організації всіх інших напрямків діяльності щодо виконання бюджетів за доходами.
Державна казначейська служба України щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети на відповідний рік централізовано відкриває бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів. Інформація про відкриті рахунки доводиться до територіальних органів казначейства для подальшого інформування податкових, митних і фінансових органів.
На підставі інформації про відкриті рахунки та даних, отриманих від податкових, митних і фінансових органів, управління державної казначейської служби складають переліки видів надходжень державного та місцевих бюджетів, що не мобілізуються на відповідній території, та службові записки щодо відкриття бюджетних рахунків за надходженнями. Зазначені документи подаються Головним управлінням Державної казначейської служби України, на балансі яких відкриваються бюджетні рахунки для зарахування надходжень та проводиться блокування рахунків за тими видами надходжень, за якими не передбачено мобілізації коштів на відповідній території. Застосування такого режиму відкриття рахунків дозволяє органам казначейства своєчасно реагувати на появу нового платежу на певній території та відповідно зменшити кількість помилково зарахованих до бюджетів платежів.
Про відкриття та закриття рахунків для зарахування доходів до бюджетів органи казначейства повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування, фінансові органи та органи державної податкової і митної служби і доводять до них реквізити відкритих рахунків. Інформація про відкриті рахунки надається також іншим учасникам бюджетного процесу, які здійснюють контроль за справлянням окремих видів платежів. Наприклад, управлінню екології та природних ресурсів, яке забезпечує надходження на рахунки місцевих бюджетів сум штрафних санкцій за порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, управління земельних ресурсів тощо.
Податкові органи повідомляють реквізити відкритих у головних управліннях державної казначейської служби рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів платникам податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Всі рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відкриваються в головних управліннях Державної казначейської служби України у розрізі видів бюджетів та кодів класифікації доходів бюджету на ім’я районних (міських) управлінь казначейства. У зв’язку з цим у кожному з головних управлінь Державної казначейської служби України на відповідне управління формуються особові справи, які містять картку зі взірцями підписів та відбитком печатки і заяви про відкриття рахунків у розрізі бюджетів відповідного адміністративно-територіального утворення.
На відкриті рахунки зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів, що сплачуються юридичними та фізичними особами у безготівковій або готівковій формах. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, підприємства поштового зв’язку та установи Ощадного банку за місцезнаходженням платників.
При безготівковій формі оплати розрахункові документи на перерахування платежів до бюджетів подаються платниками податків до установ банків, де їм відкриті поточні рахунки. Подані платниками податків платіжні документи на перерахування податків та інших платежів приймаються установами банків до виконання. Через систему електронних платежів Національного банку України банківські установи, що обслуговують платників податків, перераховують кошти на рахунки для зарахування надходжень до бюджетів.
Сплачені платниками до державного та місцевих бюджетів податки, збори, обов’язкові платежі та інші види доходів зараховуються на рахунки за надходженнями третього класу “Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів”, які відкриваються в головних управліннях державної казначейської служби відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
При цьому, деякі види доходів підлягають безпосередньому зарахуванню до бюджету, інші повинні бути розподілені згідно з затвердженими чинним законодавством нормативами між державним і місцевими бюджетами, загальним і спеціальним фондами. Тому окремо відкриваються рахунки:
— призначені для прямого зарахування платежів до бюджетів, що відкриваються за відповідними балансовими рахунками третього класу;
— для розмежування доходів між державним і місцевими бюджетами, між загальним і спеціальним фондами бюджетів, між рівнями місцевих бюджетів.
Зарахування сплачених платниками сум до державного та місцевих бюджетів відображається за кредитом цих рахунків. Крім цього, для відображення в обліку сум надходжень до бюджетів наростаючим підсумком з початку року у головних управліннях державної казначейської служби відкриваються рахунки за балансовими рахунками 6 класу – „Доходи бюджету”, для ведення управлінського обліку – рахунки 8 класу, а для ведення позабалансового обліку – 9 класу Плану рахунків.
Зарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів здійснюється щоденно і підтверджується випискою по кожному рахунку, яка формується у вигляді реєстру розрахункових документів. На кінець операційного дня залишки коштів, що склалися на відповідних дохідних рахунках, перераховуються на котлові рахунки (рахунки для акумуляції надходжень).
Закумульовані суми коштів, зараховані на котлові рахунки, розподіляються за встановленими нормативами. У цей самий день суми дотацій місцевим бюджетам перераховуються на рахунки місцевих бюджетів. Кошти, що підлягають перерахуванню до державного бюджету, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті у казначействі (центральний рівень).
У бюджетній практиці бувають випадки помилкового або надмірного зарахування коштів до бюджету. Операції щодо повернення платникам податків надмірно або помилково перерахованих сум здійснюються з відкритих у головних управліннях державної казначейської служби рахунків для зарахування надходжень бюджетів шляхом оформлення платіжних доручень. Підставою для повернення помилково та надміру сплачених до бюджету платежів є відповідні документи органів податкової служби (висновки), судових органів (рішення), інших органів, яким відповідно до чинного законодавства надано право стягнення до бюджету податків і обов’язкових платежів, інших видів доходів.
На підставі зазначених документів органи казначейства здійснюють повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджетів платежів, які можуть перераховуватися за такими напрямками:
— на погашення податкового зобов’язання або податкового боргу за іншими податками і обов’язковими платежами, що підлягають зарахуванню до бюджетів (за винятком податку на додану вартість);
— на поточний або вкладний рахунок платника податків в установі банку;
— на рахунки підприємств поштового зв’язку. В такому випадку оформляються поштові перекази на ім’я відповідних громадян – одержувачів коштів;
— шляхом повернення готівковими коштами за чеком з рахунку, відкритого в установі банку за балансовим рахунком 2571 Плану рахунків бухгалтерського обліку установ банків України на ім’я відповідного територіального органу казначейства.
Повернення платникам податків помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується платіж.
Усі податки та інші платежі, які поступили на бюджетні рахунки за надходженнями, повинні бути розподілені відповідно до затверджених нормативів. Перелік податків, що підлягають розподілу, визначається Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України на поточний рік і податковим законодавством.
За встановленими нормативами за допомогою програмного забезпечення головними управліннями державної казначейської служби щоденно проводиться розмежування надходжень, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами, між загальним і спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів, між рівнями бюджетів.
Для обліку доходів, які підлягають розподілу, в органах казначейства відкриваються аналітичні рахунки за балансовими рахунками третього класу. За результатами проведеного розподілу доходів органами казначейства щоденно формуються платіжні доручення на перерахування коштів із зазначених рахунків.
Результати розподілу податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходять відображення у відповідних відомостях розподілу платежів, які надійшли на розподільчі рахунки з обліку доходів, записи в яких проводяться щоденно згідно з надходженнями. Відомості містять інформацію про суми платежів, що поступили, і підлягають перерахуванню до бюджетів різних рівнів за поточний день і наростаючим підсумком з початку року.
Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Ці надходження визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (стаття 45 Бюджетного кодексу).
Після одержання та відображення в обліку доходів від головних управлінь державної казначейської служби на центральному рівні здійснюється розподіл асигнувань між головними розпорядниками на здійснення видатків розпорядників коштів державного бюджету. Згідно з розподілами головні розпорядники розподіляють кошти між установами й організаціями, які отримують кошти з бюджету.
Заключним етапом процесу виконання бюджетів є ведення обліку доходів бюджетів та складання звітності про надходження коштів до бюджетів. У процесі формування інформації про виконання бюджетів за доходами використовуються дані про рух коштів на рахунках, на підставі яких у головних управліннях державної казначейської служби щоденно формуються виписки з рахунків по кожному виду платежу. Засобами електронного зв’язку виписки у вигляді електронного реєстру розрахункових документів надсилаються до органів казначейства, головного фінансового управління та обласної державної податкової адміністрації. Вони служать підтвердженням про зарахування або списання коштів по відповідних дохідних рахунках бюджетів.
Щомісячно органами казначейства проводиться звірка даних щодо надходження податків, зборів, інших платежів до бюджетів з відповідними даними фінансових органів та органів податкової служби. Результати взаємозвірки оформляються актом.
На підставі даних про рух коштів на аналітичних рахунках з обліку доходів бюджету щоденно в кінці операційного дня територіальними управліннями державної казначейської служби формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами у розрізі кожного з місцевих бюджетів відповідного регіону, а також зведених бюджетів районів та областей. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання місячної звітності про виконання дохідної частини бюджетів.
Інформація про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами кожного робочого дня, наступного за звітним, передається органами казначейства відповідним органам місцевого самоврядування, фінансовим та податковим органам.
Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних казначейства. Згідно з цим принципом державна казначейська служба встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.
Процес виконання бюджетів за доходами буде не завершеним, якщо не розглянути питань, що стосуються аналізу виконання бюджетів за доходами та мобілізації додаткових надходжень до бюджетів. Аналіз проводиться в основному місцевими органами влади, фінансовими органами та органами податкової служби. Певною мірою у проведенні аналізу беруть участь органи казначейства.
Для ефективного управління доходами фінансовими органами, органами податкової служби та казначейства як на регіональному, так і на центральному рівнях здійснюється аналіз виконання прогнозних показників надходжень доходів до бюджетів. Аналіз дає змогу своєчасно відкоригувати допущені при плануванні бюджету похибки поточного бюджету та закласти реальну базу для бюджету наступного періоду.
Аналіз стану виконання бюджету за доходами здійснюється на основі даних оперативної, місячної, квартальної, річної звітності, та передбачає складання відповідних аналітичних таблиць. Для аналізу надходження доходів доцільно мати дані щодо обсягу платежів за кожним дохідним джерелом у динаміці як за попередні бюджетні періоди, так і помісячно в поточному році. При цьому необхідно враховувати вплив змін в оподаткуванні та адмініструванні податків.
Аналіз проводиться за кожним джерелом доходів (окремо за обсягом доходів, що враховуються та не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) загального та спеціального фондів у співставленні з затвердженими показниками за попередній рік та за відповідний звітний період.
Аналізується відповідність обсягу фактичних надходжень, затверджених як в абсолютній сумі, так і у відсотковому вираженні. При цьому обсяг фактичних надходжень за кожним дохідним джерелом співставляється з відповідними надходженнями попередніх бюджетних періодів і обов’язково у порівняльних умовах.
Для виявлення резервів додаткових надходжень доходів використовується детальна інформація про фінансовий стан платників податків (у розрізі підприємств, установ тощо), яку формують органи податкової служби. Для кожного дохідного джерела потрібно з’ясувати динаміку показників за поточний та попередні бюджетні періоди та мати детальну інформацію про базу оподаткування, що є визначальним при розрахунку платежів до бюджету. Наприклад, податок на доходи фізичних осіб – фонд заробітної плати, плата за землю – площа та категорія земельних угідь тощо.
На основі показників виконання бюджетів за доходами фінансовими органами та органами податкової служби складається прогноз надходжень на наступний місяць, квартал, до кінця року. Наявність інформації про очікувані надходження доходів до бюджетів дозволяє прогнозувати обсяг фінансових ресурсів для виконання бюджетних зобов’язань поточного періоду та проводити ефективну податкову політику у наступні періоди.
Такий порядок зарахування, повернення, розмежування, обліку та аналізу надходжень до державного та місцевих бюджетів забезпечує своєчасне та в повному обсязі зарахування доходів до державної скарбниці та відповідно ефективного фінансування затверджених законом про державний бюджет та рішеннями про відповідні місцеві бюджети статей видатків.