Сутність і складові маркетингу освітніх послуг

ЛЕКЦІЯ 7

МАРКЕТИНГ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

ЯК ДЖЕРЕЛО КВАЛІФІКОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

План

7.1. Сутність і складові маркетингу освітніх послуг.

7.2. Кадрові агентства при навчальних закладах.

7.3. Механізм формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітників.

7.4. Податкова, кредитна та фінансова політика щодо надання освітніх послуг.

7.5. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця.

Сутність і складові маркетингу освітніх послуг

Ринок освітніх послуг – це система соціально-економічних відносин з приводу купівлі та продажу освітніх послуг. Він передбачає наявність специфічного продукту чи послуги (у даному випадку – передачу знань, вмінь і навичок особистості); ціни навчання; напрямів розподілу та просування цих послуг на ринок.

Послуга професійної освіти є товаром особливого роду та зберігає риси суспільного блага. Попит населення на послуги освіти може стримуватися прави­лами прийому до навчальних закладів, рівнем вимог до якості знань абітурієнтів, а також деформуватися ажіотажним попитом населення на окремі професії та спеціальності чи політикою держави стосовно підтримки осіб, які навчаються.

Освітні послуги – це досить специфічний «товар», що володіє високою споживчою вартістю, оскільки він збільшує інтелектуальний потенціал особис­тості, майбутніх робітників чи фахівців. Для освітніх послуг характерна трива­лість періоду їх надання, відстроченість виявлення результативності освітніх послуг і залежність ефективності роботи випускників навчальних закладів від умов їх праці та життя. До особливостей освітніх послуг варто віднести й те, що навчальні заклади повинні здійснювати подальший супровід своїх послуг серед персоналу підприємств, на їх обсяг впливає місце розташування навчальних закладів, місця проживання потенціальних учнів, студентів чи слухачів.

Маркетинг освітніх послуг – це відношення взаємодії на ринку, що ведуть до найбільш продуктивного задоволення потреб: особистості – в освіті; навчаль­ного закладу – у забезпеченості його конкурентоспроможності та матеріальному добробуті його працівників; підприємств та інших організацій – в розвитку персоналу; суспільства – у розширеному відтворенні трудового потенціалу країни.

Концепція маркетингу освітніх послуг – це орієнтована цільова філософія навчальних закладів, що веде до успіху самий навчальний заклад і приносить користь споживачам і суспільству. Той навчальний заклад, який сприймає таку філософію, орієнтується не лише на чисельність студентів (учнів чи слухачів), викладачів і розміри навчально-матеріальної бази, а на визначені характеристики й обсяги потреб ринку праці, попиту споживачів на освітні послуги.

До елементів і аспектів маркетингу освітніх послуг, насамперед, відносять суб’єктів маркетингових відносин і функції цих суб’єктів на ринку, сферу дії та

об’єкти маркетингу освітніх послуг, його цільову орієнтацію та проблемний зміст.

До складу учасників ринкових відносин і суб’єктів маркетингу освітніх послуг входять поряд із навчальними закладами споживачі послуг (окремі особистості, підприємства й організації), широке коло посередників (зокрема центри зайнятості, кадрові агентства, органи виконавчої влади, ліцензування й акредитації навчальних закладів), а також різні громадські організації та струк­тури, що мають відношення до просування освітніх послуг до споживача на ринку.

До функцій навчальних закладів входить формування пропозиції, надання самих освітніх послуг клієнтам, просування освітніх і супутніх послуг на ринку.

Посередницькі структури на ринку освітніх послуг охоплюють центри зайнятості, кадрові агентства, освітні та страхові фонди, асоціації навчальних закладів і роботодавців, засобів масової комунікації.

Об’єктами маркетингу у системі освіти поряд із освітніми послугами є місця розташування навчальних закладів, їх навчально-матеріальна база, громадський престиж і привабливість професій чи спеціальностей серед різних груп населення, рейтинг викладачів, рівень наукових досліджень у навчальних закладах, навчально-методичне забезпечення навчального процесу, широкий комплекс супутніх послуг.

Маркетингова орієнтація управління навчальним закладом передбачає таке:

— надаються лише ті освітні послуги, що відповідають чи будуть відпо­відати потребам ринку праці, попиту населення на освітні послуги;

— асортимент освітніх послуг досить широкий і постійно оновлюється з урахуванням попиту ринку праці та населення;

— ціни на освітні послуги формуються під впливом активності конку­рентів, обсягів і динаміки платоспроможного попиту населення;

— комунікативна діяльність проводиться активно, направлена на конкретні цільові групи споживачів освітніх послуг, враховує можливості посередників;

— стратегічні рішення щодо управління навчальним закладом прий­маються висококваліфікованими та компетентними керівниками;

— науково-педагогічні дослідження здійснюються як у сфері підготовки кадрів навчального закладу, так і в сфері ринку праці й освітніх послуг;

— організаційна структура навчального закладу охоплює кадрове агентство, що здійснює маркетингові дослідження та розробки, працевлашту­вання своїх випускників, забезпечує зв’язок із роботодавцями.

Перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки обумовив такі зміни на ринку освітніх послуг:

— навчальні заклади одержали більшу самостійність стосовно вибору професій і спеціальностей, прийому абітурієнтів;

— поряд із державними з’явилося багато недержавних навчальних закладів;

— уряд зменшив обсяги державного замовлення для державних навчаль­них закладів, що викликало в них виникнення платної форми навчання;

— прибуток став суттєвим джерелом розвитку навчальних закладів;

— значним джерелом одержання прибутку стала оплата навчання студентами, учнями та слухачами за навчання;

— серед навчальних закладів виникла конкуренція за залучення абітурієнтів і слухачів;

— для одержання перемоги у конкурентній боротьбі перед навчальними закладами постала проблема розробки та реалізації маркетингових конкурентних стратегій.

Основними напрямами дій у сфері маркетингу освітніх послуг є: одержання інформації, аналіз ситуації, аналіз конкуренції, одержання внутрішньої інформації (оперативні та статистичні дані, бухгалтерський облік навчального закладу), отримання зовнішньої інформації, дослідження ринку.