Управління інтелектуальною власністю в умовах економічної кризи

УДК 005.336.4:330.33.01

Чистякова А.В.

аспірант кафедри регіональної економіки,

Харківський національний економічний університет

Вступ. Світова економічна криза, що охопила останнім часом Україну, зумовила пошук новихджерел економічного зростання за рахунок активізації інноваційних факторів, тобто знань, інтелекту, талантів людини. Саме тому основною рушійною силою інноваційного розвитку країн світу і, зокрема, України є інтелектуальний потенціал нації, що здатний продукувати нові ідеї та знання з метою ефективного використання всіх наявних ресурсів та подолання економічної кризи. Особливе значення у відтворенні вітчизняної економіки набуває феномен інтелектуальної власності (ІВ) як умова подолання світової економічної кризи та активізації інноваційного розвитку нашої країни.

Вагомий внесок у висвітленні ролі ІВ в інтенсифікації інноваційних процесів зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Н. Гавкалова [1], І. Лазня [2], В. Рибалкін [2], П. Цибульов [3], В. Чеботарьов [3], В.Зінов [3], Ю. Суіні [3] та ін.

Разом з тим економічні аспекти ІВ як умови подолання економічної кризи та активізації інноваційного розвитку нашої країни потребують подальшого вивчення, що зумовлює актуальність дослідження.

Постановка завдання. Метою дослідження є формування науково-теоретичних основ та надання практичних рекомендацій щодо управління інтелектуальною власністю в контексті активізації інноваційного розвитку країни. Об’єктом дослідження є процес управління ІВ.

Реалізація мети зумовила постановку та вирішення таких завдань: визначено зміст інтелектуальної власності як економічної категорії; обґрунтовано роль ІВ у подоланні економічної кризи та забезпеченні інноваційного розвитку країни.

Результати досліджень. У сучасному світі спостерігається переорієн-тація досліджень з питань правової охорони ІВ на економічні аспекти, зокрема – на питання управління ІВ.

І.В.Лазня, В.О.Рибалкін [2] стверджують, що інтелектуальна власність як економічна категорія має визначатися як сукупність суспільних відносин, що опосередковують виробництво і подальший економічний рух об’єктів ІВ – їх належність, володіння, розпорядження і використання. Отже, ІВ можна розглядати в контексті прав власності: володіння, використання, розпорядження, що зображено в табл.1.

Таблиця 1

Особливості ІВ в контексті прав власності

Право власності	Матеріальна власність	Інтелектуальна власність
Володіння	характеризується фізичним втіленням (річ, предмет) та може бути передано іншій особі	невід'ємне від творця, перш за все інтелектуальне володіння (ідея, знання), потім доповнюється фізичним володінням
Використання	забезпечується безпосередньо користувачем у певному місці, характеризується фізичним та моральним старінням	об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ) використовуються у різних сферах діяльності, нова інформація старіє морально
Розпорядження	процес передачі об’єкта власності іншому власнику характеризується повним відчуженням	передача ОІВ не означає повне відчуження від її творця

Н.Л.Гавкалова [1] зазначає, що ІВ є складовою інтелектуального капіталу, її економічне значення проявляється у створенні продуктів інтелектуальної діяльності, що використовуються з метою одержання додаткової вартості. Отже, економічний зміст ІВ полягає у економічних відносинах щодо створення, володіння, використання, та розпорядження ІВ, що є результатом творчої діяльності людини, складовою її інтелектуального капіталу. Використання ІВ з економічних позицій — це її комерціалізація, що вимагає розглядати ІВ як товар і як капітал. Фахівці стверджують, що за останнє десятиріччя XXст. темпи торгівлі ОІВ випереджали темпи торгівлі іншими товарами і за цей період обсяги зросли більш ніж у 10 разів, зараз вони складають близько 60% усього світового валового продукту [1]. Отже, комерціалізація ІВ забезпечує отримання додаткових прибутків внаслідок ефективного використання технологій, продажу ноу-хау, ліцензій, патентів та інших продуктів творчої праці.

З метою підвищення ефективності управління інтелектуальною власністю розроблено такі практичні рекомендації для учасників інноваційного процесу:

ВНЗ, де формується та розвивається інтелектуальний потенціал, необхідно стимулювати інноваційну активність всіх учасників навчального процесу, формувати у випускників високий рівень компетентності та відповідність профілю компетенцій, пов’язаних із інформаційними технологіями, науковими дослідженнями, ІВ;

підприємствам, де реалізується інтелектуальний потенціал та формується інтелектуальний капітал працівників, необхідно створювати підрозділи з управління ІВ, з метою координації та стимулювання творчої діяльності працівників, швидкого впровадження новацій у виробництво та їх подальшої комерціалізації, застосовуючи новітні форм їх використання (франчайзингу, лізингу, інжинірингу тощо);

державі необхідно сформувати дієвий механізм регулювання як економічних, так і правових відносин у сфері ІВ, розробити комплекс заходів щодо стимулювання інноваційної діяльності, вдосконалення методів оцінки ОІВ, необхідно розвивати галузь страхування ІВ як важливого напряму удосконалення системи захисту прав ІВ. Отже, необхідно сформувати цивілізований ринок ОІВ, що дозволить збільшити прибутки українських підприємств та прибуткову частину державного бюджету України.

Висновки. Узагальнюючи зазначене вище, слід відзначити, що ІВ як могутній ресурс стабілізації вітчизняної економіки в умовах економічної кризи потребує ефективного управління. Становлення цивілізованого ринку ІВ та активізація винахідництва національних заявників сприятиме підвищенню науково-технічного потенціалу України, її технологічної конкурентоспроможності, інноваційної перспективності. В умовах кризи вітчизняні підприємства мають не стільки конкурувати, скільки об’єднати свої зусилля з метою ефективного використання наявних ресурсів, зокрема, інтелектуальних, для пошуку шляхів відтворення економіки країни та забезпечення її інноваційного розвитку.

Література. 1. Гавкалова Н.Л.Соціально-економічний механізм ефек- тивності менеджменту персоналу: методологія та концепція формуван-ня. Наукове видання. –Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 400 с.

2. Лазня І.В., Рибалкін В.О. Економічний зміст інтелектуальної власності / http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/laznya_rybalkin406.pdf

3.Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Зінов В.Г., Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю / За ред. Цибульова: Монографія. – К.: «КІС». 2005. – 448 с.