Види і властивості економічної інформації.

Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів даних систем.

Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяють­ся на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічну інформацію розрізняють за належністю до сфери матері­ального виробництва і невиробничої сфери, за галузями народного господарства і підгалузями згідно з прийнятим групуванням господарства.

Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до галузей народного господарства і їх ланок. Із цих позицій поділяється інформація міністерств та відомств, об’єднань та підприємств, цехів, дільниць та ін.

Розглядаються також види інформації за належністю до органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.

Економічна інформація класифікується за стадіями відтворення та елементами виробничого процесу, що розглядаються як об'єкт управління. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, поділ за матеріальними і трудовимиресурсами тощо.

Економічну інформацію розглядають за стадіями управління,виділяючи різновиди прогнозної, планової, облікової, нормативноїінформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозна інформаціяпов'язана з функцією прогнозування, планова- з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова- збухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу господарської діяльності- з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - звідповідними функціями.

Нормативна інформаціявикористовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).

Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозування, планування, облік та ін.

Такі ж властивості має частина економічної інформації, яка належить усім функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відомств, перелік працівників на підприємстві чи в установі, перелік постачальників і покупців тощо. Цю інформацію називають довідковою.Як правило, її формують разом із нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НДІ),призначені для розв'язування різноманітних управлінських задач.

Економічна інформація за критерієм відповідності до відображуваних явищ поділяється на вірогідну та невірогідну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первиннатаповторна.Первиннавиникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій. Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарськутадирективну,а також на колективнутаіндивідуальнузалежно від характеру джерела інформації.

Повторна інформаціявиникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед повторної розрізняють проміжнутарезультатнуінформацію. Результатнаінформація і є метою обробки даних. Проміжнаінформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.

За повнотоюекономічна інформація поділяється на достатню, надмірнуйнедостатню.Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна – містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

Економічна інформація поділяється за стабільністю на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійнаінформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійназберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а зміннахарактеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

З позицій технологіїрозв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжнуівихідну.Інформація, яка підлягає оброб­ці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідною,або вхідними даними, наприклад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної. Вихідна інформаціяє підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних, але вона містить, поряд із результатною інформацією, деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформація,яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

3. Структура економічної інформації. Логічна фізичнаструктура даних.

Структурою економічної інформаціївизначається її будова, виділення тих чи інших елементів. Ці елементи називаються інфор­маційними одиницями.Із простих інформаційних одиниць утворюються складні. Дуже часто серед таких одиниць встановлюється ієрархічна залежність від простих до складних і навпаки.

З погляду логіки управління економічними об’єктами розрізняють логічну, -розміщення даних на носіях -фізичнуструктуру даних.

Під логічноюрозуміють структуру, яка враховує погляд користувача (управлінця) на дані, тобто таку, що будується на логіці управління, а не на його техніці. Як правило, вона багаторівнева і виділяти інформаційні одиниці можна як з нижчого, так і з вищого рівня. Наприклад, для логічних структур даних у порядку агрегування (укрупнення) характерне таке відокремлення елементів даних (рис. 1):

Символ		Реквізит		Показник
Інформаційна база		Інформаційний потік		Масив

Рис. 3.1. Елементи логічної структури даних

Символ- це елемент даних, який не має змісту. Це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).

Реквізит(атрибут) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Доцільність виділення такої інформації пояснюється тим, що потрібна однобічна характе­ристика конкретних об'єктів управління - або лише кількісна, або лише якісна. Тому реквізити бувають двох видів: реквізити-основи(реквізити-величини) та реквізити-ознаки. Реквізит-основарозкриває абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки. Реквізит-ознакавідображає якісні властивості сутності і характеризує обставини, за яких відбувався той чи інший господарський процес.

Розрізняють форму і значення реквізитів. Форма реквізиту виявляється в його назві (наприклад, професія, сума), а значення реквізиту «професія» - це назва конкретної професії (наприклад, апаратник, ливарник, зварювальник тощо).

Реквізити-основи і реквізити-ознаки мають різне призначення в процесі обробки інформації: над реквізитами-основами виконуються арифметичні операції, над реквізитами-ознаками-логічні.

Із простих інформаційних одиниць утворюються складні (СОІ)

Сутність економічної інформаціїрозкривається через економіч­ний показник, що є інформаційною сукупністю з мінімальним складом реквізитів-ознак і реквізитів-основ, достатнім для створення елементарного документа (документорядка).

Загальний вигляд показника.Показник є структурна одиниця, яка характеризує будь-який конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боку. Тому показникмає назву, яка розкриває його форму, і значення, яке доповнює форму кількісно-якісними її характеристиками.

Економіч­ний показник - розкриває суть явища, процесу чи події та є інформаційною сукупністю, складеною з різної кількості реквізитів-ознак і одного реквізита-основи. Це — найменша інформаційна одиниця, що має економічний сенс., достатня для створення елементарного документа (документорядка).