SWOT-аналіз діяльності господарюючого суб’єкту

Зміни, що відбуваються як на самому підприємстві в процесі господарської діяльності, так і у довкіллі, характеризуються своєю невизначеністю та непердбачуваністю. Суб’єкти господарювання зацікавлені у забезпечеенні екосесенту, тобто можливості протистояти змінам і виживати у конкуреентній економіці. Це обумовлює значення і актуальність аналізу фінансового стану підприємства.

В аналітичному просторі фінансового стану це означає не лише систематичне проведення його аналізу, діагностики ймовірності банкрутства, але й на основі комплексного аналізу і оцінки відповідностей вимогам ринкового середовища вміння визначати переваги і слабкі сторони діяльності підприємства для обгрунтування перспективності його розвитку, для вибору і прийняття управлінських рішень.

Така аналітична робота проводиться на основі порівняння потенціалу підприємства з існуючими (діючими) і перспективними (стратегічними) ринковими потребами.

Різноманітний інструментарій аналіза ринкової позиції підприємства поповнився одним з найбільш наочних способів його проведення – методом SWOT-аналізу.

SWOT-аналіз розроблений американськими економістами і отримав свою назву як абревіатуру з перших літер слів:

S – переваги (strength),

W – недоліки (weaknes),

O – можливості (opportunities),

T – загрози (threats).

Призначення цього методу аналізу полягає у визначенні існуючих у господарській діяльності підприємства перваг і недоліків, а з погляду на перспективу – у виявленні можливостей подальшої успішної діяльності і подій, які можуть їй загрожувати.

SWOT-аналіз доцільно проводити шляхом обговорення проблем з використанням методу “мозкового штурму”. Результати обговорення і дискусії узагальнюють у таблиці-матриці, яка наочно характеризує усі сторони діяльності підприємства і дозволяє зосередитись на вирішальних моментах (рис. 3.3).

Відкрита дискусія дозволяє з’ясувати такі питання:

– як слабкі позиції організації перетворити на сильні,

– як сильні сторони пов’язати з можливостями,

– які загрози і яким чином можна перетворити у можливості,

– як може підприємство запобігти можливостям конкурентів скористатись його слабкими сторонами.

Як зазначив Дж. Коттер (США) у книзі “Суть премен”, для того, “щоб впровадити зміни і розв’язати проблему, її потрібно побачити і відчути”.

SWOT-аналіз дозволяє здійснити і перше, і друге. З позиції SWOT-аналізу напрями мобілізації виявлених резервів означають перетворення слабких сторін діяльності у сильні, а усунення загроз являє собою перетворення їх у можливості для використання у підприємницькій діяльності.

Існує інша форма SWOT-аналізу – OSWT-аналіз, який являє собою змінену послідовність аналізу факторів, а саме, спочатку вивчаються можливості, а пізніше – сильні, слабкі сторони, загрози.

Переважаючим вважається зосередження на потенційних можливостях, перш ніж здіснювати аналіз ситуації, що склалась на підприємстві. Це – як психологічна настанова “вчитись на позитивних, успішних прикладах”.

Доцільно використовувти і такий варіант, коли одна група аналітиків проводить SWOT-аналіз, а друга – OSWT-аналіз. При зіставленні результатів і рекомендацій виникне більш плідна дискусія, а це, у свою чергу, приведе до

формування більш обгрунтованих стратегій розвитку підприємства, якими можуть бути:

– прискорення поставок продукції покупцям (замовникам),

– взаємозв’язок аналізу ринку і виробництва,

– післяпродажне обслуговування (гарантійний ремонт, наладка і т.п.),

– підвищення технічного і технологічного рівня виробництва тощо.

Слід вкладати час, гроші і зусилля у зміцнення своїх сильних сторін. Про слабкі сторони теж слід турбуватись, але не за рахунок сильних.

Таким чином, слід знати свої сильні сторони, конценруватись на них, зосереджуватись на вирішальних об’єктах.

Аналіз сильних і слабких сторін підприємства має включати дослідження його здатності отримувати необхідну внутрішню і зовнішню інформацію та методів її використання в процесі прийняття рішень – тобто слід удосконалювати систему обробки інформації – а саме – факторного аналізу, щоб забезпечити ефект синергії (цілісносності, гармонійності, повноти охоплення факторів).

Аналіз повинен оцінити середньострокові і довгострокові цілі розвитку підприємства. Чим більше (точніше) інформація відповідає стратегії розвитку, тим вірогідніше, що керівники підприємства використовуватимуть найбільш обгрунтовані важілі у процесі формування та реалізації відповідних управлінських рішень.

Стратегічне планування робить зовнішнє середовище більш передбачуваним, сприятливим для економічного зростання підпиємства. “Той, хто очікує, що його піджене необхідність, приречений на неуспіх”, – пишуть Г. Б. Клейнер, Р. М. Качалов та ін. у книзі “Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность” (1997).

Тому менеджери, економічна і фінансова служба підприємства розробляють прогноз-стратегію діяльності підприємства на основі її SWOT-аналізу.