Історія економіки та економічної думки як наукова та учбова

Дисципліна

Трансформаційні процеси в Україні, що пов'язані з переходом до ринкової економіки та її глобалізацією, вимагають підготовки фахівців нового покоління, здатних органічно по'єднувати в собі теоретичні знання із практичними навичками господарювання, ініціативу й творчість у складних ринкових умовах. Рішенню такого завдання сприяє вивчення нової інтегральної навчальної дисципліни «Історія економіки й економічної думки» (ІЕЕД).

ІЕЕДвивчає історію економічної діяльності народів і господарської думки на різних етапах існування людства. Історичний досвід показує, що економічні погляди й концепції не тільки пасивно відображають економічну практику, але й активно впливають на неї. Саме тому по'єднання «Історії економіки» й «Історії економічних вчень» в одному курсі «ІЕЕД» сприяє діалектичному пізнанню студентами функціонування економічних систем, загальної спрямованості еволюції економічної науки, її взаємозв'язку з політикою держави, – формує економічний світогляд майбутнього фахівця.

ІЕЕД представляє історичний аспект економіки суспільств тому, що будь-яка наука історична. «Зміст будь-якої науки включає історію й не може бути задовільно викладена поза її» (Й. Шумпетер). Перефразовуючи Шумпетера, можемо сказати, що будь-яка економічна дисципліна не може бути добре зрозуміла, якщо не вивчена ІЕЕД. ІЕЕД має статус фундаментальної дисципліни, тому що є джерелом науково вивірених фактів і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук. Крім того, ІЕЕД є міждисциплінарною наукою, так тісно зв'язана й ураховує у своїх дослідженнях досягнення соціологічних наук, включає в свій аналіз ідеологію, політику, релігію й інші фактори з погляду того, як вони впливають на розвиток економіки й економічної теорії. ІЕЕД ураховує все: гносеологічні корні явища, реальні тенденції його розвитку й може з достатнім ступенем вірогідності пророчити майбутнє.

Творче оволодіння новим курсом дозволить студентам, опираючись на фактичний і теоретичний матеріал, прийти до деяких висновків.

1. Кожний народ живе так, як хоче жити. Якщо він не хоче жити так як живе, то змінює систему !

2. Жодному народу не вдалося повторити досвід інших країн. Можна лише перейняти елементи цього досвіду. Неприпустимо переносити економічні теорії породжені в одній країні без усяких виправлень в інші країни [5, с. 11].

3. При всіх розходженнях всі народи рухаються в одному напрямку – глобалізації, тобто єднання політики, економіки, культури. Але, як відзначає Дж. Стігліц, «опозиція глобалізації – це не опозиція глобалізації як такової (новим джерелом фінансових коштів для забезпечення економічного росту або новим експортним ринкам), але опозиція певному пакету доктрин, нав'язаними світу фінансовими інститутами» [12, с. 62].

4. В економічних теоріях не може бути правди (істини) на всі часи. А. Сміт описав гармонічну й компромісну модель ринкової економіки, а К. Маркс показав у ній протирічча і конфлікти. Причому, сам характер особистості, її пристрасті так чи інакше впливають на характер теорії.

5. Життя змінюється, змінюються й уявлення про нього; виникає необхідність у нових концепціях, підходах, парадигмі.

6. Світова криза в 2008/2009 року, яка вразила світ, свідчить про необхідність, щоб державне регулювання на планетарному рівні відповідало інтересам всіх країн.

Функції й завдання ІЕЕД.Функції, мета й завдання історико-економічної науки випливають із сутності й специфіки її предмета. Їх можна представити в такий спосіб.

1. Пізнавальна функція – збір, вивчення, узагальнення й засвоєння господарського досвіду й економічних ідей.

2. Пропедевтична (підготовча) – на основі конкретних прикладів, фактів, теоретичних узагальнень освоюється зміст базових економічних категорій (форми господарювання, кредит, цінність, багатство й т.д.)

3. Світоглядна – формування наукової картини світового процесу господарської еволюції й економічної думки, що дозволяє сформувати «об'ємний» економічний тип мислення, що надає йому історизм, масштабність, вільнодумство, реалізм, розуміння багатоваріантності економічного розвитку.

4. Ціннісна – моральна оцінка засобів і результатів політичних і соціально-економічних перетворень (зокрема, господарських реформ) і їхніх теоретичних обґрунтувань.

5. Методологічна – пов'язана з фундаментальністю ІЕЕД стосовно інших економічних дисциплін (наукова інтерпретація історико-економічної інформації й економічних теорій), що дозволяє формувати нові підходи до економічних досліджень.

6. Прогностична – заснована на розробці суджень про головні тенденції розвитку економічних систем і економічної науки в майбутньому.

Метою вивчення дисципліни є формування економічного світогляду й мислення студентів на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства, засвоєння ними знань курсу й методів історико-економічного аналізу.

Основні завдання курсу:

1. Вивчення генезису господарської сфери суспільств певних світових цивілізацій і господарства України як невід’ємної складової частини загальноєвропейської цивілізації.

2. Пізнання основних напрямків і теорій економічної думки, розуміння їхніх теоретичних джерел, методологічних особливостей, внеску вітчизняних учених у скарбницю економічної думки.

3. Пізнання взаємозв'язку економічної теорії з господарською практикою й перспектив економічного розвитку суспільства в цілому.

Знання ІЕЕД дозволяє фахівцям у практичній діяльності врахувати досвід минулих епох, оцінити їхнього досягнення, побачити їхні омани, скористатися їхніми відкриттями. Володіння історичними знаннями й методами аналізу завжди підвищує якість професійних знань, дає потужний стимул для кар'єрного росту.