Правові форми інвестування. Спеціальні режими інвестування

Форми інвестування

1. За об'єктами вкладення коштів інвестиції поділяються на такі (рис. 1.1):

— фінансові інвестиції, або вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти — цінні папери, депозити, цільові банків­ські вклади;

— реальні інвестиції, або вкладення коштів у матеріальні (бу­дівлі, споруди, обладнання тощо) і нематеріальні (патенти, ліцен­зії, «ноу-хау», науково-дослідні і дослідно-конструкторські робо­ти у вигляді документації тощо) активи.

Останнім часом в економічній літературі визначилися нові форми інвестицій, які входять до складу реальних інвестицій, — інноваційні інвестиції та інтелектуальні інвестиції.

Інноваційні інвестиції— це вкладення у нововведення. В прин­ципі, в умовах розвиненої економіки всі інвестиції мають бути інно­ваціями. За умов кризи можливі інвестиції на підтримку діючих технічно відсталих виробничих фондів.

Інтелектуальні інвестиції — це вкладення в об'єкти інтелек­туальної власності, що випливають з авторського права, винахід­ницького і патентного права, права на промислові зразки і корис­ні моделі.

Україна є об'єктом інвестиційної привабливості як для захід­них, так і вітчизняних компаній, більшість з яких займається ви­робничою діяльністю. Переважною формою інвестування є реаль­ні інвестиції. Нині, коли в Україні формується ринок цінних па­перів, виникає зацікавленість інвесторів у розширенні їх видів. Але необхідно враховувати, що за умов нестабільної податкової політики та інфляції ефективність реального інвестування суттє­во знижується з одночасним зростанням інвестиційних ризиків. У ці періоди ефективнішими є фінансові інвестиції, особливо ко­роткострокові (за умови, що дохідність цих інвестицій перевищує темпи інфляції).

2. За характером участі інвестора в інвестуванні розрізняють інвестиції:

а) прямі — передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладення коштів. При цьому ін­вестори безпосередньо беруть участь у всіх стадіях інвестицій­ного циклу: передінвестиційних дослідженнях, проектуванні та будівництві об'єкта інвестування, у виробництві кінцевого про­дукту;

б) непрямі, що здійснюються через різних фінансових посеред­ників, які акумулюють фінансові кошти і розміщують їх на свій розсуд у найбільш ефективний спосіб. Такі посередники беруть участь в управлінні об'єктами інвестування, а отримані доходи розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, називають портфельними.

3. У регіональному аспекті вирізняють інвестиції:

— внутрішні — вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави;

— іноземні — вкладення іноземних юридичних і фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових ор­ганізацій;

— закордонні — вкладення коштів в об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів інозем­них компаній, майна тощо).

4. За періодом інвестування заведено відрізняти інвестиції:

а) короткострокові — як правило, тривалістю не більше од­ного року (наприклад, короткострокові депозитні сертифікати);

б) довгострокові— тривалістю більше одного року.

5. За формами власності інвестиції поділяються на:

— приватні кошти громадян, кошти підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

— державні — фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, державними підприємствами та закладами.

6. Залежно від форми участі інвестора інвестиції передбачають:

— часткову участь у новостворених підприємствах або прид­бання частки в діючих підприємствах (пайова участь у різних то­вариствах);

— створення підприємств, які повністю належать інвестору, або придбання у власність діючих підприємств повністю;

— придбання рухомого і нерухомого майна шляхом прямого отримання або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів;

— придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею та інших майнових прав (конце́сія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.).

7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на:

— безризикові — у ряді країн безризиковими вважаються вкладення у короткострокові державні облігації, дохід по них ви­значає ставка безпеки, що використовується при оцінюванні вкладів як точка відліку інвестиційного ризику;

— ризикові — ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить від таких чинників, як час, об'єкт вкладення коштів тощо. Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:

а) можливість втрати всієї суми очікуваного прибутку — ри­зик припустимий;

б) можливість втрати очікуваного валового доходу після реа­лізації проекту — ризик критичний;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора — катастрофічний ризик.

8. 3а формою відтворення розрізняють такі форми інвестицій:

— у нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових площах і за вперше затвердженим проектом;

— у розширення діючого підприємства — будівництво наступ­них черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплек­сів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;

— у реконструкцію діючого підприємства — здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання і пере­будова виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою зміни профілю випуску нової продукції;

— у технічне переозброєння — комплекс заходів, спрямова­них на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, дільниць.

Інвестиції відіграють велику роль у розвитку та ефективному функціонуванні економіки. На макрорівні інвестиції поділяють на валові і чисті.

Валові інвестиції – загальний обсяг інвестиційних коштів у певний період, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів. Чисті інвестиції менші за валові на розмір амортизаційних відрахувань.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку країни на певному етапі, оскільки чисті інвестиції є вкладенням коштів у новостворені виробничі фонди та оновлений виробничий апарат.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

{ Закон втратив чинність на підставі Закону N 1636-VII ( 1636-18 ) від 12.08.2014, ВВР,2014, N 43, ст.2030 }

Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 9, ст. 40 )

Цей Закон визначає порядок запровадження спеціального режиму

інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та

порядок створення, функціонування і ліквідації спеціальної

економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

територія пріоритетного розвитку - територія, на якій

склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови,

незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується

спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових

робочих місць;

реструктуризація підприємства - здійснення

організаційно-економічних, правових, технічних заходів,

спрямованих на зміну структури підприємства, його управління,

форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового

оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску

конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності

виробництва;

реконструкція підприємства - переобладнання існуючих

виробничих потужностей, пов'язане з удосконаленням виробництва і

підвищенням його техніко-економічного рівня на основі

науково-технічних досягнень, що здійснюється за комплексним

проектом реконструкції підприємства з метою збільшення виробничих

потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції,

поліпшення умов праці та охорони навколишнього природного

середовища;

перепрофілювання підприємства - зміна технології виробничого

процесу для випуску нової продукції (виконання робіт, надання

послуг).

Стаття 2. Мета запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим"

Метою запровадження спеціального режиму інвестиційної

діяльності на територіях пріоритетного розвитку та створення

спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці

Крим є залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров'я,

відпочинку та туризму, сільське господарство для збереження

існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх

технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення

обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної

виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, збереження й

ефективного використання природних ресурсів.

Стаття 3. Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим"

1. Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується

на територіях пріоритетного розвитку строком на 30 років при

реалізації в порядку, визначеному цим Законом, інвестиційних

проектів у визначених частиною третьою цієї статті пріоритетних

видах економічної діяльності (далі - інвестиційні проекти),

перелік яких визначається для кожної території пріоритетного

розвитку Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням

з Кабінетом Міністрів України.

2. До територій пріоритетного розвитку належать:

"Велика Ялта" (в адміністративно-територіальних межах міст

Ялти та Алупки, селищ міського типу Гурзуф, Масандра, Лівадія,

Гаспра, Кореїз, Сімеїз, Форос, Краснокам'янка, Виноградне,

Курпати, Ореанда, Нікіта, Восход, Відрадне, Совєтське, Берегове,

Голуба Затока, Кацівелі, Паркове, Понизівка, Санаторне, селищ

Данилівка, Лінійне, Партизанське, Високогірне, Гірне, Куйбишеве,

Охотниче, Олива, села Оползневе);

"Алушта" (в адміністративно-територіальних межах міста

Алушти, селища міського типу Партеніт, селищ Розовий, Лаванда,

Семидвір'я, Виноградний, Лазурне, Бондаренкове, Утьос, Чайка, сіл

Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка, Лучисте, Малий Маяк,

Запрудне, Кипарисне, Лаврове, Нижнє Запрудне, Пушкіне,

Малоріченське, Генеральське, Рибаче, Сонячногірське, Привітне,

Зеленогір'я);

"Судак" (в адміністративно-територіальних межах міста Судак,

селища міського типу Новий Світ, селища Миндальне, сіл Веселе,

Грушівка, Перевалівка, Холодівка, Дачне, Лісне, Міжріччя, Ворон,

Морське, Громівка, Сонячна Долина, Багатівка, Прибережне);

"Феодосія" (в адміністративно-територіальних межах міста

Феодосія, селищ міського типу Коктебель, Орджонікідзе,

Приморський, Щебетовка, Курортне, сіл Берегове, Степове, Нанікове,

Насипне, Ближнє, Виноградне, Краснокам'янка, Піонерське, Підгірне,

Сонячне, Южне);

"Сиваш" (в адміністративно-територіальних межах міст

Красноперекопська, Армянська та Красноперекопського району);

"Керч" (в адміністративно-територіальних межах міста Керчі,

за винятком територій, що віднесені до спеціальної економічної

зони "Порт Крим");

"Східний Крим" (в адміністративно-територіальних межах

Ленінського району).

3. Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується

до суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які

реалізують у порядку, визначеному цим Законом, інвестиційний

проект вартістю, еквівалентною не менше:

100 тис. доларів США - у діяльності із збереження історичного

та природного надбання, з досліджень та розробок у сфері

інформатизації, культури та спорту, послуг населенню, очищення

територій, у лісовому господарстві, у виробництві спортивних та

галантерейних товарів, іграшок, сувенірних виробів;

200 тис. доларів США - у діяльності з охорони здоров'я та

соціальної допомоги, сільському і рибному господарстві, харчовій,

текстильній промисловості та промисловості з переробки

сільськогосподарської продукції, виробництві меблів, деревини та

виробів з деревини;

500 тис. доларів США - у діяльності санаторно-курортних

закладів, готелів та ресторанів, сфері транспорту та зв'язку, в

будівництві, обробленні відходів, наданні послуг у сфері туризму,

відпочинку та розваг;

1 млн. доларів США - у видобувній, обробній промисловості, у

виробництві електроенергії, газу та води.

4. Спеціальна економічна зона "Порт Крим" (далі - СЕЗ "Порт

Крим") створюється на строк 30 років на території міста Керчі

Автономної Республіки Крим загальною площею 27 гектарів у межах

двох земельних ділянок:

перша ділянка примикає до комплексу Керченської поромної

переправи. З півночі і заходу на протязі 805 м вона обмежена

автомобільною дорогою на селище Жуковка, з півдня на протязі 450 м

- автомобільною дорогою до комплексу поромної переправи, зі сходу

на протязі 550 м - територією рибальського колгоспу імені Кірова,

акваторією ковша і комплексом поромної переправи (площа 18,3 га,

периметр 2375 м);

друга ділянка розташована в районі залізничної станції

"Керч-Завод", на схід від річки Булганак. З північного заходу на

протязі 560 м вона обмежена насипом залізниці, зі сходу на протязі

365 м - охоронною зоною річки Булганак, з півдня на протязі 400 м

- зоною відчуження високовольтної лінії електропередачі (площа

8,67 га, периметр 1335 м).

Оригінал карти СЕЗ "Порт Крим" зберігається в Керченській

міській раді.

СЕЗ "Порт Крим" не включається до територій пріоритетного

розвитку.

Стаття 4. Особливості дії законодавства України на територіях пріоритетного розвитку та СЕЗ "Порт Крим"

1. Законодавство України на територіях пріоритетного розвитку

та СЕЗ "Порт Крим" діє в межах Конституції України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Законом.

2. Органи виконавчої влади на територіях пріоритетного

розвитку та СЕЗ "Порт Крим" діють у межах повноважень, що

передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням

особливостей, передбачених цим Законом.

Стаття 5. Органи управління територіями пріоритетного розвитку та СЕЗ "Порт Крим"

Органами управління територіями пріоритетного розвитку та

СЕЗ "Порт Крим" є:

Рада з питань територій пріоритетного розвитку та спеціальної

економічної зони "Порт Крим" (далі - Рада);

органи місцевого самоврядування та місцеві державні

адміністрації;

орган господарського розвитку СЕЗ "Порт Крим".

Стаття 6. Повноваження Ради з питань територій пріоритетного розвитку та спеціальної економічної зони "Порт Крим"

1. Рада є спеціально уповноваженим органом управління СЕЗ

"Порт Крим" та спеціальним режимом інвестиційної діяльності, що

запроваджується на територіях пріоритетного розвитку в Автономній

Республіці Крим.

Рада створюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Положення про Раду затверджується Радою міністрів Автономної

Республіки Крим.

2. До повноважень Ради належать:

розроблення стратегії та погодження поточних програм розвитку

територій пріоритетного розвитку та СЕЗ "Порт Крим";

внесення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим

пропозицій щодо затвердження та внесення змін до переліку

пріоритетних видів економічної діяльності на територіях

пріоритетного розвитку;

розгляд і затвердження інвестиційних проектів у порядку,

встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим за

погодженням з Кабінетом Міністрів України;

здійснення в межах своїх повноважень згідно з цим Законом

відповідного контролю за реалізацією інвестиційних проектів

суб'єктами підприємницької діяльності на територіях пріоритетного

розвитку, а також за здійсненням підприємницької діяльності

суб'єктами СЕЗ "Порт Крим";

підготовка відповідним органам місцевого самоврядування

пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за

комунальні послуги, тарифів та інших платежів;

організація підготовки та перепідготовки кадрів;

прийняття у межах своєї компетенції рішень, обов'язкових до

виконання при реалізації інвестиційних проектів на територіях

пріоритетного розвитку та території СЕЗ "Порт Крим";

розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між

органами місцевого самоврядування, органом господарського розвитку

СЕЗ "Порт Крим" та суб'єктами підприємницької діяльності при

реалізації інвестиційних проектів;

надання Міністерству фінансів України та Міністерству

економіки України інформації щодо наслідків запровадження

спеціального режиму інвестиційної діяльності та СЕЗ "Порт Крим";

реалізація інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 7. Повноваження органів місцевого самоврядування

та місцевих державних адміністрацій щодо управління

територіями пріоритетного розвитку

1. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні

адміністрації територій, на яких запроваджується спеціальний режим

інвестиційної діяльності, здійснюють свої повноваження відповідно

до Конституції та законів України з урахуванням особливостей,

визначених цим Законом.

2. Крім тго, до повноважень органів місцевого самоврядування

належать:

укладення договору (контракту) з суб'єктом підприємницької

діяльності про реалізацію затвердженого Радою інвестиційного

проекту;

регулювання залучення до роботи на територіях пріоритетного

розвитку іноземних працівників.

Стаття 8. Повноваження Керченської міської ради та її виконавчого комітету щодо управління СЕЗ "Порт Крим"

1. Керченська міська рада та її виконавчий комітет здійснюють

свої повноваження на території СЕЗ "Порт Крим" відповідно до

Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про місцеве

самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), цього Закону та інших

нормативно-правових актів.

2. Виконавчий комітет Керченської міської ради здійснює свої

повноваження щодо управління СЕЗ "Порт Крим" відповідно до власних

(самоврядних) повноважень та делегованих повноважень відповідно до

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

3. До сфери повноважень Керченської міської ради та її

виконавчого комітету також належать:

внесення пропозицій щодо зміни статусу СЕЗ "Порт Крим" у

порядку, встановленому законодавством України;

підготовка стратегічних та поточних програм розвитку СЕЗ

"Порт Крим";

забезпечення необхідних умов функціонування державних

органів, розташованих на території СЕЗ "Порт Крим";

укладення з органом господарського розвитку і управління СЕЗ

"Порт Крим" генеральної угоди про передачу йому в користування

земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на

території СЕЗ "Порт Крим", та природних ресурсів місцевого

значення;

затвердження порядку реєстрації суб'єктів СЕЗ "Порт Крим";

утворення, ліквідація, реорганізація органу господарського

розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим";

організація підготовки (перепідготовки) кадрів;

регулювання залучення до роботи у СЕЗ "Порт Крим" іноземних працівників;

здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 9. Повноваження органу господарського розвитку СЕЗ "Порт Крим"

1. Органом господарського розвитку СЕЗ "Порт Крим" є юридична

особа, уповноважена або спеціально створена Керченською міською

радою за участю окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які

діють на території СЕЗ "Порт Крим".

Положення (статут) про орган господарського розвитку і

управління СЕЗ "Порт Крим" затверджується Керченською міською

радою.

2. До компетенції органу господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" належить:

організація облаштування території СЕЗ "Порт Крим";

організація і контроль за будівництом об'єктів виробничої та

невиробничої інфраструктури та розвиток мережі комунікаційних

зв'язків;

укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо

облаштування території СЕЗ "Порт Крим", будівництва об'єктів

виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку мережі

комунікаційних зв'язків;

укладення договору (контракту) з суб'єктом підприємницької

діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту у СЕЗ "Порт

Крим" у порядку, встановленому Керченською міською радою за

погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

укладення договорів про експлуатацію об'єктів інфраструктури;

укладення з суб'єктами СЕЗ "Порт Крим" у межах повноважень,

наданих Керченською міською радою, договорів оренди земельних

ділянок, використання природних ресурсів місцевого значення та

об'єктів інфраструктури СЕЗ "Порт Крим";

видача дозволів суб'єктам СЕЗ "Порт Крим" на будівництво

нових господарських об'єктів, що реалізують на території СЕЗ "Порт

Крим" затверджені Радою інвестиційні проекти;

участь у реалізації інвестиційних проектів;

реєстрація суб'єктів СЕЗ "Порт Крим", що реалізують на

території СЕЗ "Порт Крим" затверджені Радою інвестиційні проекти;

підготовка пропозицій Керченській міській раді щодо ставок

орендної плати, розмірів плати за комунальні послуги, тарифів;

здійснення разом з відповідними органами заходів щодо

забезпечення законності і правопорядку, економічної та екологічної

безпеки на території СЕЗ "Порт Крим";

складання та подання статистичної звітності про

функціонування СЕЗ "Порт Крим" відповідно до законодавства України;

виконання інших функцій та повноважень, визначених у положенні (статуті) та переданих до його компетенції іншими органами управління СЕЗ "Порт Крим".

Стаття 10. Суб'єкти СЕЗ "Порт Крим"

1. Суб'єктами СЕЗ "Порт Крим" є суб'єкти підприємницької

діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ

"Порт Крим" і реалізують на цій території затверджені Радою

інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 100 тисяч

доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації

цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом

господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" як суб'єкти

СЕЗ "Порт Крим".

2. Орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим"

видає суб'єктам СЕЗ "Порт Крим" свідоцтво про реєстрацію, що

підтверджує право на отримання пільг, визначених цим Законом.

3. За реєстрацію суб'єктів СЕЗ "Порт Крим" справляється

плата, розмір якої встановлюється Радою міністрів Автономної

Республіки Крим за погодженням з Міністерством фінансів України.

Кошти, одержані за реєстрацію суб'єктів СЕЗ "Порт Крим",

спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ

"Порт Крим" на розвиток інфраструктури СЕЗ "Порт Крим" у порядку,

визначеному Радою міністрів Автономної Республіки Крим за

погодженням з Міністерством фінансів України.

Стаття 11. Умови провадження підприємницької діяльності на території СЕЗ "Порт Крим"

1. На території спеціальної економічної зони "Порт Крим"

забороняється гральний бізнес, у тому числі створення казино,

інших гральних домів (місць).

2. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності,

встановлений у СЕЗ "Порт Крим", поширюється на суб'єктів СЕЗ "Порт Крим" виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, при застосуванні новітніх технологій з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок у період реалізації затверджених в установленому цим Законом порядку інвестиційних проектів на території СЕЗ "Порт Крим".

3. Затвердження Радою інвестиційного проекту та укладення органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" договору (контракту) щодо умов його реалізації є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" як суб'єкта СЕЗ "Порт Крим", укладення договорів оренди земельних ділянок, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Керченською міською радою.

4. У разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом СЕЗ "Порт Крим" умов договору (контракту), укладеного з органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим", такий суб'єкт СЕЗ "Порт Крим" несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законом та відповідним договором (контрактом).

5. У разі порушення суб'єктами СЕЗ "Порт Крим" законодавства

України, установчих документів, договору (контракту) з органом

господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" щодо умов

реалізації затвердженого в установленому цим Законом порядку

інвестиційного проекту Рада може скасувати рішення про

затвердження інвестиційного проекту та внести пропозиції органу

господарського розвитку і управління СЕЗ "Порт Крим" про

скасування наданих ним дозволів, скасування реєстрації суб'єктів

СЕЗ "Порт Крим" та розірвання у встановленому законодавством

порядку договору (контракту).

6. Рішення про скасування рішення про затвердження

інвестиційного проекту, розірвання договору (контракту),

скасування виданих дозволів або реєстрації суб'єктів СЕЗ "Порт

Крим" можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Стаття 12. Умови провадження підприємницької діяльності на

територіях пріоритетного розвитку

1. На територіях пріоритетного розвитку можуть провадитися

всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених

законами України.

2. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності,

встановлений на територіях пріоритетного розвитку, застосовується

виключно під час реалізації на цих територіях затверджених у

встановленому цим Законом порядку інвестиційних проектів до

суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які в

установленому законодавством порядку зареєстровані на цих

територіях.

3. Затвердження Радою інвестиційного проекту є підставою для

укладення відповідним органом місцевого самоврядування договору

(контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності щодо умов

реалізації інвестиційного проекту, укладення договорів оренди

землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту)

визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

4. У разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом

підприємницької діяльності умов договору (контракту), укладеного з

органом місцевого самоврядування, такий суб'єкт підприємницької

діяльності несе майнову та іншу відповідальність, передбачену

законом та відповідним договором (контрактом).

5. У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності

законодавства України, установчих документів, договору (контракту)

з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації

затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвестиційного

проекту Рада може скасувати рішення про затвердження

інвестиційного проекту та внести пропозиції органу місцевого

самоврядування про розірвання у встановленому законодавством

порядку договору (контракту), укладеного з суб'єктом

підприємницької діяльності.

6. Рішення Ради про скасування рішення про затвердження

інвестиційного проекту та рішення органу місцевого самоврядування

про розірвання договору (контракту), укладеного з суб'єктом

підприємницької діяльності, можуть бути оскаржені в судовому

порядку.

Стаття 13. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької

діяльності, створюваних на територіях

пріоритетного розвитку та у СЕЗ "Порт Крим"

На територіях пріоритетного розвитку та у СЕЗ "Порт Крим"

державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Стаття 17. Порядок в'їзду у СЕЗ "Порт Крим" та виїзду з неї

Кабінет Міністрів Ураїни може встановлювати спеціальний

порядок перетинання кордону України іноземцями та особами без

громадянства, які прямують у СЕЗ "Порт Крим", а також спеціальний

порядок в'їзду у СЕЗ "Порт Крим" і виїзду з неї громадян України,

іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 18. Порядок ліквідації СЕЗ "Порт Крим"

1. СЕЗ "Порт Крим" вважається ліквідованою з дня закінчення

строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено в

установленому законодавством України порядку.

2. СЕЗ "Порт Крим" може бути ліквідована законом до

закінчення строку, на який її було створено, відповідно до Закону

України "Про загальні засади створення і функціонування

спеціальних (вільних) економічних зон" ( 2673-12 ).

Стаття 19. Гарантії забезпечення інтересів суб'єктів

СЕЗ "Порт Крим" у разі її ліквідації

1. Держава гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових

і немайнових прав суб'єктів СЕЗ "Порт Крим" у разі її ліквідації.

2. Спори між органами управління СЕЗ "Порт Крим", суб'єктами

СЕЗ "Порт Крим" та ліквідаційною комісією, що можуть виникнути у

зв'язку з ліквідацією СЕЗ "Порт Крим", підлягають розгляду в судах

України, а спори за участю іноземних суб'єктів господарської

діяльності - у судах за погодженням сторін, у тому числі за

кордоном.

Стаття 21. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності

щодо суб'єктів підприємницької діяльності, які на момент набрання

чинності цим Законом є суб'єктами Північнокримської

експериментальної економічної зони "Сиваш", до закінчення

визначеного строку економічного експерименту в зоні "Сиваш"

здійснюється за вибором таких суб'єктів. За цих умов дія щодо них

особливостей оподаткування та валютного регулювання, передбачених

Законом України "Про деякі питання валютного регулювання та

оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони

"Сиваш" ( 65/96-ВР ), припиняється з моменту укладення ними

відповідно до цього Закону договору (контракту) про реалізацію

інвестиційного проекту.

4. У зв'язку з набранням чинності цим Законом припиняється

відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення"

Конституції України ( 254к/96-ВР ) дія Указу Президента України

від 27 червня 1999 року N 740/99 ( 740/99 ) "Про спеціальний режим

інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та

спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці

Крим".

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 21 грудня 2000 року

N 2189-III

Об’єкти інвестування.

Визначені в ЗУ "Про інвестиційну діяльність" об'єкти інвестування можуть бути поділені на такі групи: матеріальні цінності, цінні папери та майнові права, інтелектуальні цінності. Визначені види об'єктів інвестування можуть бути як об'єктами, в які вкладаються кошти, так і формами, в яких здійснюються вкладення.

Залежно від характеру інвестицій інвестор може вкладати кошти у споживчі, фінансові чи підприємницькі об'єкти.

Споживчі об'єкти — це об'єкти особистого або сімейного довгострокового використання (нерухомість, різні види транспортних засобів особистого використання, предмети розкоші тощо). До споживчих можуть бути віднесені також вкладення, що пов'язані з підвищенням якості виробничого та офісного побуту.

Підприємницькі об'єкти — це вкладення у будь-які види виробничої чи комерційної діяльності.

Фінансові об'єкти — вкладення у заснування або розвиток фінансових структур (банки, страхові компанії, інвестиційні компанії, кредитні спілки тощо), а також придбання активів у вигляді цінних паперів чи майнових прав.

Реальні та фондові (фінансові) інвестиціїможуть здійснюватись у підприємницькі об'єкти та їх розвиток (через розробку та реалізацію інвестиційних проектів) або у впровадження наукомістких та високотехнологічних виробництв (венчурне інвестування).

Будь-які інвестиції пов'язані з певним рівнем ризику. Для зниження ризику вкладення здійснюються не в один, а у велику кількість інвестиційних об'єктів. Метод генерування об'єктів інвестування у певну сукупність називається формуванням інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель — цілеспрямовано сформована сукупність активів (різного виду інвестицій) інвестора.

Теорія інвестиційного портфеля передбачає вкладення у різні, часто альтернативні, види активів. В умовах сучасної економічної практики портфель, як правило, формується як сукупність певної кількості об'єктів реального або фінансового інвестування.

Портфель реальних інвестицій формується з вкладень різно-термінових (коротко-, середньо-, довгострокових). Прикладом короткострокових інвестицій може бути: придбання підприємств і виробництв, обладнання, що не потребує монтажу, незавершених об'єктів та іншої нерухомості.

До середньострокових належать проекти реконструкції та технічного переозброєння підприємств.

Розрзняють два основних види портфелів цінних паперів: індивідуальний портфель, портфель підприємства. Підприємство може залучати грошові кошти за рахунок випуску цінних паперів (пасивні операції) і вкладати залучені кошти у цінні папери інших емітентів (активні операції) з метою одержання прибутку. Крім вказаного, в інвестора можуть бути також інші цілі.

Так, через придбання певних пакетів цінних паперів інвестор може одержати доступ до дефіцитної чи необхідної продукції, сировини чи матеріалів. Придбавши певні майнові права чи паї, — розширити сферу впливу, здійснити перерозподіл власності.

Індивдуальний портфель повинен включати три основні елементи: ліквідні цінні папери, коротко- та середньострокові інвестиції та інвестиції, скеровані на приріст капіталу.

Інвестиційний портфель формується на основі певних принципів:

— частина портфеля повинна формуватись як аварійний резерв і складатись з ліквідних цінних паперів та інвестицій вільних засобів, що можуть бути одержані або оплачені терміново (депозити, ощадні сертифікати тощо);

— інша частина портфеля повинна включати інвестиції в цінні папери з перспективою достатніх доходів та приросту капіталу в поєднанні з можливістю їх реалізації з незначними втратами (акції дохідних підприємств);

— інвестор повинен уникати ситуації вимушеної реалізації цінних паперів в умовах їх спаду на ринку;

— остання частина портфеля складається з реальних інвестицій та інвестицій у цінні папери, які повинні забезпечити вагомий приріст капіталу та захист інвестора від інфляції (акції венчурних підприємств).

Співвідношення розмірів частин портфеля та видів інвестицій у кожній з них формується під впливом ряду факторів:

— власних фінансових можливостей інвестора;

— можливостей залучення додаткових коштів з метою інвестування;

— необхідності диверсифікації вкладень як способу зниження ризику;

— вибору між доходом та приростом капіталу, який залежить від інвестиційного середовища;

— довгостроковості планованих інвестицій;

— стану фінансових ринків.

Залежно від змін інвестиційного середовища та ринкових умов співвідношення об'ємів трьох частин портфеля постійно змінюється і регулюється інвестором.