Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень

Характеристики	Програмовані рішення	Непрограмовані рішення
Тип рішення Частота застосування Цілі Інформація Наслідки Організаційний рівень Час для розв'язання Основа для розв'язання	Добре структуроване Часто повторюване і шаблонне Чіткі, конкретні Легкодоступна та достовірна Незначні Низькі рівні Короткий Правила вирішення, набір процедур	Погано структуроване Нове і незвичне Невизначені Отримати складно, невідомі джерела Важливі Високі та середні рівні Відносно довгий Оцінка і творчість

Програмовані рішення — це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтер­натив обмежене і вибір повинен бути зроблений в межах напрямів, що ви­значені динамікою розвитку організації.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмоване рішення не­придатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення повинні звернутися до непрограмованого. Характеристики непрогра-

112

мованих рішень передбачають слабку структуру, що зумовлена браком ін­формації, незатверджену процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрог­рамовані рішення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо не структуровані, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації залежать від невизна-чених обставин, від неконтрольованих сил, від впливу непередбачених чинників.

113

Інколи, у складних ситуаціях, практикують компроміси — нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє на даному етапі всі сторони, які беруть участь у конфлікті.

Розділ II

ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 5

РОЗРОБКА ТА УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

5.2. РІШЕННЯ, ЩО ТИПОВІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ФУНКЦІЙ, КЛАСИФІКАЦІЯ РІШЕНЬ

В

сі управлінські рішення мають на меті сприяти досягненню організацій­них цілей і знайти найкращий вихід з конкретної ситуації. Рішення вважається організаційним, коли його приймає керівник або особа, яка відповідальна за його розробку та ухвалення, з метою виконання посадових обов'язків. При здійсненні будь-якої з управлінських функцій менеджер най­частіше має справу з вирішенням схожих проблем, що є типовими для всіх організацій і мають розбіжності лише у характері конкретної організації. Це спричиняє наявність типових ситуацій і потребує розробки стандартних, типових, шаблонних рішень в межах кожної управлінської функції.

Наведемо кілька загальних прикладів:

Функція планування

Глобальне питання — чого ми прагнемо досягти своєю діяльністю і чи реалістичні ці плани? Конкретизація:

S яке наше суперзавдання зважаючи на ресурси, що є у нашому розпоряд­женні, загальну кон'юнктуру бізнесу та умови господарювання?

S яка природа нашого бізнесу (вид діяльності, правовий статус та ін.)?

•/ які наші стратегічні та оперативні цілі, орієнтири, плани та завдання?

■S від кого ми залежні у своїй діяльності {визначення сил зовнішніх по

відношенню до підприємства, що нам непідвладні)? •/ яка загальна динаміка розвитку галузі і які тенденції формуються та

діють у даний час чи з'являться незабаром?

•/ які наші сильні та слабкі сторони, який інструментарій ми маємо у розпорядженні, як краще використати конкурентні переваги?