Основні моделі кругообігу(ресурсів продуктів і доходів)
Основні суб’єкти макроекономіки :
1)сектор домогосподарств (основні форми економічної активності попит на товари: споживання та пропозиція ресурсів (трудові та природні) споживання заощадження отримання доходів
2)підприємницький сектор :попит на ресурси пропозиція товарів і послуг інвестування отримання прибутку
3)державний сектор оподаткування соціальні трансферти місія грошей державні закупівлі
4)сектор закордон експорт та імпорт
Закрита економічна система =1+2+3 сектори
Відкрита економічна система =1+2+3+4
Приватна економічна система =1+2
Сукупні доходи =сукупним витратам =витратам виготовленої продукції
Доходи = витратам = в-ть продукції
сукупна = сукупний = ВВП
пропозиція попит
Інєкція – це витрати (за винятком споживчих) які збільшують нац. дохід
Витоки – витрати (за винятком споживчих) які зменшують нац. дохід.
Основні витрати:
C- споживчі
S -заощадження
I -інвестиційні
T- податки
X -експорт
M -імпорт
G -державні закупівлі
Інєкції=I+X+G
Витоки=S+T+M
Основна умова рівноваги економічної системи:ін’єкція=витокам
ВВП (валовий внутрішній продукт)– це ринкова вартість кінцевої продукції виробленої на території певної країни за певний проміжок часу як правило за рік.
ВНП(валовий національний продукт) – ринкова вартість кінцевого продукту виготовленої національним фактором виробництва як на території держ та і за її межами.
Осн с-ми обрахунку макроекономічних показників:
1)БНГ баланс народного господарства 1920р.: лише обліковувала вартість матер продукції, враховувала як кінцеву так і проміжну прод унаслідок чого виникав подвійний рахунок
2)СНР с-ма нац. рахунків (1953): обліковує як матер так і не матер прод,обліковує тільки кінцевий товар,розрізняє резидентів і нерезидентів.
Резиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.
Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Осн види ВВП:
1)номінальний ВВП – ВВП обрахований у поточних цінах
2)реальний обрахований у базових фіксованих незмінних цінах
Дефлятор ВВП (індекс цін) = ВВП номінальний / ВВП реальний
3)природний (потенційний) ВВП який виготовляється в умовах повної зайнятості
Осн методи обрахунку ВВП:
1)За витратами ВВП=С+I+G+NX (Х-М)
2)За доходами ВВП=З/П+рента+відсоток+прибуток+непрямі податки +амортизація
3)За доданою вартістю ВВП=(ВВ-ПС)+Т-Субсидії
ЧВП(чистий внутр. продукт)=з/п+рента+%+прибуток+непрямі податки
НД=з/п+рента +%+прибуток(факторні доходи)
ОД(особистий дохід)=з/п +рента+%+прибуток+соц.трансферти-соц.страх-нерозподілений прибуток корпорації - податки на прибуток корпорації
ОД у розпорядженні (використовуваний дохід) = ОД – індивідуальні податки
ВВП не враховує: в-ть б/у речей,фін операцій,соц трансфертів.
Економічні цикли – періодичність спаду та підйому ділової актив
Причини: зовн і внутр.(порушення рівноваги між споживанням та інвестуванням,споживанням і заощадженням і тд).
Осн індикатори екон. циклу:р-нь інфляції, безробіття,обсяг виробництва, ставка з/п та %.
Осн види циклів:
-короткі- 3р.4міс повязані з порушенням рівноваги на споживчому та грошовому ринкаї
-середні-7-11р.повязані з необхідністю оновлення основного капіталу
-довгі-45-60р. Кондратьєв-необхідність оновлення інфраструктури об’єктів або економічної системи вцілому
Безробіття– економічне явище що характеризується перевищенням пропозиції робочої сили на д попитом на неї.
Населення поділ. на: - економічно-активне (наймана робоча сила):зайняті, безробітні(немає роботи треба шукати); - економічно-неактивне (особи поза робочою силою): діти, пенсіонери, інваліди, позбавлені волі.
Осн. причини безробіття: НТР (науково технічна революція),соц. допомога,асиметрія ін-ції,скорочення сукупної пропозиції,скорочення сукупного попиту.
Види безробіття:
1) фрикційне-добровільне безробіття пов’язане з динамічним рухом роб. сили.
2) структурне- зі зміною структури попиту та пропозицій на роб. силу, є: технологічне та конверсійне(відмирання галузі).
3) циклічне-повязане зі спадом та підйомом ділової активності.
1+2+3=фактичний р-нь безробіття
1+2=природне.
Осн. наслідки безробіття:
1) Економічні (з-н Оукена при зростанні циклічного безробіття на 1%реальний ВВП зменш на 2,5%)
2) Соціальні(декваліфікація роб сили,розвиток соц. патології)
Інфляція- економічне явище що характеризується зростанням загального(середнього) р-ня цін та знецінення грошей.
Осн причини інфляції:
1)Монетарна полягає в швидшому зростанні грошової маси у порівнянні з ростом обсягу реального продукту, внаслідок чого виникає надлишок грошей, який призводить до їх знецінення та зростання цін. MV=PxQ (з-н Фішера)
2)Немонетарні (через збурення сукупного попиту та через скорочення сукупної пропозиції).
Види інфляції:
За величиною за темпів:
Повзуча до 5%/рік (проявляється в тривалому поступовому зростанні цін).
Помірна до 10%/рік
Галопуюча до 100%/рік;
Гіперінфляція 50%/місяць.
За формою прояву:
Відкрита(зростання цін) та прихована (латентна).
За зростанням цін на різні групи товарів:
Збалансована та незбалансована.
Типи інфляції:
інфляція попиту та інфляція пропозиції.
Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, намагаючись зрівноважити пропозицію і попит, зростають.
Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції.
За:
контрольована та неконтрольована.
Дефляція – зменшення рівня цін.
Дезінфекція – сповільнення темпів зростання цін.
Стагфляція – (стагнація+інфляція) економічне явище що супроводжується зростанням рівнів безробіття та інфляції.
Наслідки інфляції:
Виграють від інфляції: домогосподарства з фіксованим доходом, п-ва монополісти та олігополісти, позичальники з фіксованою % ставкою, кредитор з нефіксованою % ставкою, держава через знецінення внутрішнього державного боргу.
Програють: домогосподарства з нефіксованим доходом, п-ва на ринку досконалої конкуренції,кредитор з фіксованою %ставкою, держава через знецінення отриманих податків та виплату соц. допомоги а також індексацію доходів.
Сукупний попит (АД)– обсяг товарів і послуг які здатні придбати усі суб’єкти економіки за певного р-ня цін. АД=С+І+G+NX.
Осн. цінові фактори які впливають на сукупний попит: 1)ефект багатства (↑Р → людина відчуває себе біднішою С↓ →АД↓), 2) ефект процентної ставки (↑Р→S↓→зменшується пропозиція грошей→і↑→І↓→АД↓), 3) ефект імпортних закупівель (↑Р→↕МХ→↓NX→↓АД.
Осн. нецінові фактори: споживчі витрати(доходи заборгованість податки),інвестиційні (бюджетно-податкова політика, технологія,норма очікуваного прибутку), державні(фіксовані), чистий експорт(обсяг експорту імпорту, ВВП інших країн, валютний курс).
Сукупна пропозиція - обсяг товарів який здатний запропонувати виробники за певного р-ня цін.
Короткострокова сукупна пропозиція представлена кейнсіанським і проміжним відрізком. Довгострокова класичним.
Кейнсіанський період кризи(інфляційні процеси не спостерігаються, невисокий обсяг виробництва, високий р-нь безробіття).
Проміжний(зростає обсяг виробництва, р-нь безробіття зменшується, інфляційні процеси пожвавлюються).
Класичний (характерний р-нь ВВП та природне безробіття, інфляційні процеси характерні).
Грошовий ринок.
Грошіце те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги. Гроші - це засіб обміну; люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, які вони надають в очікуванні, що зможуть потім обміняти гроші на ті товари та послуги, які вони хочуть придбати. Грошіслужать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості».
Гроші: символічні та депозитні(кредитні).
Символічні, або декретні гроші — засоби обміну, що являють собою певні форми боргових зобов'язань держави і не мають власної невід'ємної цінності (готівкові гроші).
Кредитні, або депозитні гроші — засоби обміну, які являють собою боргові зобов'язання депозитних інститутів (безготівкові гроші).
Мо - готівка
М1=Мо+безготівкові гроші
М2=М1+невеликі за обсягом короткострокові депозити
М3=М2+великі за обсягом довгострокові депозити
М4=М3+цінні папери
Від Мо до М4 зменшується ліквідність, але зростає дохідність.
Попит на гроші складається з: транзакційний попит(для купівлі товарів), попит на гроші як фін.актив.
Осн. чинник який впливає на транзакційний попит на гроші - це номінальний ВВП; на попит на гроші як фін.актив - % ставка.
Норма банківських резервів – це частина суми від депозитів яку комерційний банк зобов’язаний тримати на рахунках центрального банку. µ=1/чч=1/0,1=10
МS=Д*µ
Монетарна політика (грошово-кредитна)здійснюється ЦБУ.
Осн ф-ції ЦБ: (емісія грошей,банк банків,банк уряду,валютна політика).
Інструменти монетарної політики:
Прямі: (ефективні у короткостроковому періоді) - фіксація % ставки, заборона кредитів в іноз. валюті, паспортизація).
Непрямі: норма банків резервів, облікова ставка, операції на відкритому ринку).
Види монетарної політики:
1)Політика» дешевих грошей» ,норма обов’язкових резервів невисока,обліковується купівля облігацій.
2)Політика «дорогих грошей».
Жорстка монетарна політика – це антиінфляційна політика але виникають проблеми з інвестуванням.
Гнучка монетарна політика реалізується, коли центральний банк підтримує певний рівень процентної ставки.
Проміжна (змішана) коли центральний банк намагається контролювати одночасно два параметри – і обсяг грошей, і процентну ставку.
Фіскальна політика(бюджетно-податкова):
Бюджет: доходи та видатки (держ. закупівлі, трансферти (пенсії), погашення державного боргу).
Види бюджету: дефіцитний (В більші за Д), профіцит (д більші за в), рівноважний (збалансований).
Осн. види дефіциту: відкритий(свідомий) та прихований .
Осн види фінансування дефіциту:емісія грошей,підвищення оподаткування,зовнішня позика,внутрішня позика(випуск облігацій).
Осн види державного боргу:внутрішні та зовнішні.
Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.
Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Монетизований(у грошах) борг і немонетизований (з/п не запл держав.)
Способи погашення держ боргу:рефінансування,капіталізація боргу та викуп боргу.
Осн види податків:прямі та непрямі.
Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника податків, а непрямі - вводять до ціни товарів (робіт, послуг). Непрямі податки називають податками на споживання.
прямі податки переважають в Нідерландах, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищилася їхня роль у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді;
- непрямі податки переважають у Франції, Австралії, Ірландії, Греції, Іспанії; зросла їх роль у Швеції;
- дещо врівноваженою структурою прямих і непрямих податків характеризуються Норвегія, Італія, Швеція.
Види фіскальної політики(осн інструменти податкова ставка трансферти бюджетні видатки):
1)стимулююча-зменшити податки збільшити видатки
2)стримуюча-зменшення видатків,збільшення податків
3)дискреційна-свідома урядова політика.
4)недисриційна-політика автоматичних стабілізаторів
До автоматичних стабілізаторів належать:соц. трансферти та прогресивна система оподаткування.