Матриця профілю підприємства

Для комплексної оцінки позиції продуктів підприємства стосовно продуктів конкурентів доцільно скласти для кожного продукту (групи продуктів) матрицю профілю / іміджу. Дана матриця (табл. 4.1) передбачає заповнення керівництвом і фахівцями з маркетингу підприємства, а також альтернативне заповнення споживачами. Порівняння внутрішнього і зовнішнього бачення дозволить побачити правильність внутрішньої оцінки продуктового ряду підприємства.

профіль підприємства,
---------------------------------- профіль конкурентів.

Міп = найменш задовільно, Мах= найбільш задовільно.

Табл. 4.1. Матриця профілю/іміджу

Показники	Оцінка показника
			Мах
	Min '	Max
Якість
Надійність
Відмінні особливості
Гарантійний термін
Розміри
Відповідність міжнародним або і національним нормам
Вартість продукції
Експ.ту атаці йні витрати

Аналіз конкурентів можна здійснювати і за допомогою матриці конкурентного профілю, яка базується на оцінці ключових факторів успіху для даних підприємств (від 0 до 1) та оцінці підприємства по даному фактору (рейтинг підприємства) (від 1 до 10 балів). Добуток цих показників відображає оцінку конкурентної сили підприємства по даному фактору.

Сума цих добутків характеризує загальну конкурентну силу підприємства.

24. Визначення конкурентоспроможності продукції експертним методом та методом побудови матриці «якість-ціна»

Інтегральний показник конкурентоспроможністі товару можна оцінювати експертним шляхом двома методами:

1) без урахування вагомості факторів,

2) з урахуванням вагомості факторів.

За системою 1111 -5555, без урахування вагомості факторів, конкурентноздатність продукції визначають як суму балів за кожним фактором. Експерт (один або група) дає оцінку фактора від 1(мінімум, найгірше значення фактора) до 5(найкраще значення фактора). За цією системою мінімальне значення конкурентоспроможністі дорівнюватиме 4 (1+1+1+1), максимальне — 20 5+5+5+5). Для підвищення точності оцінки встановлюють вагомість кожного фактора конкурентоспроможністі (якість продукції -4, її ціна -3, якість сервісу продукції на конкретному ринку -2. експлуатаційні витрати з використання продукції -1). Останній фактор оцінений в 1 бал, тому що експлуатаційні витрати багато в чому визначаються якістю і рівнем сервісу.

Для оцінки конкурентоспроможністі з урахуванням вагомості факторів створюється експертна група з висококваліфікованих фахівців чисельністю не менше 5 чоловік (один з керівників, конструктор, маркетолог, технолог, економіст). Підготовча робота включає: видання наказу (розпорядження) про організацію оцінки конкурентоспроможністі, знайомство з методикою управління конкурентноздатністю, збір і обробку вихідних даних для оцінки.

Потім будують систему балів для оцінки. Кожному фактору конкурентоспроможністі експерт може присвоїти від 1 до 5 балів. Конкурентноздатність продукції, визначена експертним шляхом за системою балів, буде дорівнювати:

n,m

Кп= ∑(Бі]/п)/Бmах*Квагj, (5.8)

і=1j=1

де Кп-конкурентноздатність продукції (значення від 2 до 10); Бі] -експертна оцінка і-м експертом ]-го фактора конкурентоспроможністі продукції;

Бmах -максимальна оцінка фактора; Квагj -вагомість ]-го фактора (від 4 до 1); п-кількість експертів; m- кількість факторів

Експертна оцінка нижча за 10 балів свідчить про наявність резервів підвищення конкурентоспроможністі продукції за рахунок поліпшення якості продукції й якості сервісу продукції на конкретному ринку, зниження ціни продукції та експлуатаційних витрат на використання продукції. Інтегральний показник якості продукції (корисний ефект) визначають за наступними типовими показниками:

призначення;

надійність;

екологічність;

ергономічність;

стетичність (дизайну);

технологічність;

стандартизація та уніфікація;

патентна чистота та патентоспроможність; сумісність та взаємозамінність; безпека;

сертифікаційні дані (коли і ким виданий, вид, термін дії).

Інтегральний показник якості сервісу в споживачів визначають за наступними типовими показниками:

імідж виробника;

юридична надійність виробника;

фінансова стійкість виробника;

якість інформації про продукцію;

якість упаковки;

якість обслуговування торгівельної організації, якість доставки та установки (монтажу) родукції;

якість гарантійного обслуговування продукції;

якість ремонту (відновлення) продукції;

якість моніторингу та діагностики ринкового механізму.

Оцінку конкурентної позиції окремих продуктів на різних ринках, здійснюють за двома показниками:

«якість-ціна»(з побудовою матриці «якість-ціна») в наступній послідовності:

1. Оцінюють продукти даного підприємства і його головних конкурентів на досліджуваному ринку за двома критеріями; інтегральним показником якості, що характеризує рівень споживчих властивостей продукції, її здатність вирішувати проблеми споживачів, і ціною. У разі, коли є обмежена кількість ведучих показників якості, можливе використання окремих показників.

2. Усі досліджувані продукти наносять на поле матриці ;»якість-ціна»,
використовуючи в разі потреби як третю координату (радіус кола) обсяг реалізації.

3. Для всієї сукупності аналізованих продуктів визначається середнє значення показників якості й ціни і проводять лінії, що характеризують ці середні значення.

4. Подібну оцінку виконують для всіх найважливіших ринків.

5. За ступенем концентрації продуктів-конкурентів у різних квадрантах матриці визначають гостроту конкурентної боротьби на окремих ринках і на сукупному ринку.

6. Виходячи з принципу переваги діяльності на ринках, де гострота конкурентної боротьби найменша, коректують виробничо-збутову політику з погляду якості й ціни продукції, що випускається, і ринку збуту.

Процес управління підприємством як послідовність окремих фаз, організаційна структура системи управління підприємством, фактори, що визначають необхідність здійснення управлінської діагностики.

Процес управління складається з окремих фаз (які в деяких джерелах назиають функціями управління):

- планування;

- регулювання;

- контроль;

- аналіз;

- синтез.

Планування -визначає короткострокові, середньострокові та довгострокові перспективи розвитку та бажаний майбутній стан підприємства як складової економічної (організаційної) системи.

Регулювання - здійснення оперативних дій по забезпеченню поточної діяльності підприємства з метою виконання планових показників та графіків виконання робіт включаючи взаємозв'язок між усіма складовими системи.

Контроль - інформаційне забезпечення фази аналіз достовірними даними про наслідки регулювання та поточний стан системи.

Аналіз - здійснення функцій по ідентифікації поточного стану об'єкту управління та системи в цілому. В першу чергу виявлення відхилень від планових завдань та оцінка можливостей скоригувати планові короткострокові показники таким чином щоб виконати стратегічні завдання. Іншими словами фази "контроль" та "аналіз" забезпечують зворотній зв'язок в системі управління.

Синтез здійснення функцій спрямованих на встановлення ефективних взаємозв'язків між елементами системи управління( синтез організаційної структури управління з урахуванням елементів мотивації за ефективну працю персоналу та штрафів за порушення дисципліни та некваліфіковані дії). В процесі синтезу можуть бути внесені суттєві зміни до процесу планування в плані зміни стратегії, критеріїв, та основних параметрів плану.

З метою спрощення синтезу організаційної струтури та забезпечення ефективного регулювання та контролю система управління підприємством традиційно подрібнюється на ряд підсистем управління:

- основним, допоміжним, і обслуговуючим виробництвом;

- науково-технічною підготовкою виробництва;

- якістю продукції;

- персоналом підприємства;

- матеріально-технічним постачанням;

- фінансами;

- збутом продукції та маркетингом;

- охороною навколишнього середовища;

- розвитком та удосконаленням системи менеджменту.

Необхідність проведення управлінської діагностики визначається декількома факторами:

- показники діяльності підприємства не відповідають очікуванням акціонерів (власників);

- - необхідно виявити проблеми управління, що є причинами зниження ефективності діяльності;

- потрібно стимулювати зростання ефективності діяльності підприємства;

- існують труднощі у визначенні проблемних областей підприємства;

- відсутні ресурси, необхідні для вивчення системи управління підприємством;

- потрібно визначити внутрішні ресурси й можливості, які можуть розглядатися як сильні і слабкі сторони підприємства, оцінити їх важливість і встановити, які з них можуть стати основою конкурентних переваг.

- 26. Поняття управлінської діагностики, мета і напрямки управлінської діагностики.

1. Управлінська діагностика — це процес комплексного аналізу внутрішніх ресурсів і можливостей підприємства, спрямований на оцінку їх наявності та відповідності поставленим цілям і завданням (зокрема, стратегічним завданням забезпечення та підтримки конкурентних переваг підприємства), на оцінку поточного стану підприємства, його сильних і слабких сторін, виявлення стратегічних проблем та недоліків менеджменту.Напрямки діагностики: 1.Процесна діагностика управління — аналіз ефективності й результативності діяльності менеджменту (процесів планування, організації, координації та контролю).

2. 2.Функціональний діагностика управління — аналіз ефективності та результативності роботи окремих підсистем управління ( див. вище) та відповідних функціональних підрозділів підприємства.

3. 3.Ситуаційна діагностика або аналіз відповідності взаємозв'язків існуючої системи управління з різними факторами та компонентами зовнішнього середовища (SWOT-аналіз, аналіз стратегічної позиції, займаної підприємством, аналіз сегментів ринку, аналіз конкуренції і т.п.).

4. 4.Внутрішня діагностика аналіз відповідності взаємозв'язків у межах комплексної системи управління підприємством (комплексний аналіз ступеню інтеграції, автоматизації функціональних підсистем, аналіз інформаційних систем підтримки прийняття управлінських рішень).

Комплексна діагностика складається з аналізу за всіма напрямками. Під час експрес-діагностики можна обмежитися будь-яким одним з напрямків, що виявиться найбільш придатним, виходячи з мети аналізу.

Мета проведення управлінської діагностики дозволяє:

- виявити ключові проблеми;

- причини й джерела їхнього виникнення;

варіанти вирішення цих проблем з прогнозом можливих результатів