Зв’язок статистики з іншими науками
Тема 1: Предмет і методологічна база статистики.
План
1. Статистика як наука. Предмет статистики.
2. Методи статистики
3. Організація статистики в Україні.
4. Завдання державної статистики в ринковій економіці.
1. Статистика як наука, предмет статистики.
Термін статистика від лат. Status - становище, стан справ; stato - керована область; statista – державний чоловік.
Статистика– це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв`язку з якісною стороною у відповідному місці і часі, у взаємозв`язку і взаємозалежності.
Зв’язок статистики з іншими науками
Статистика пов’язана з економікою сільського господарства, яка вивчає суспільні виробничі відносини і закономірності їх розвитку. Тісний зв’язок статистики з математикою і особливо з математичною статистикою. Застосування математичних методів у статистиці розширює і поглиблює кількісно-якісний аналіз з суспільних явищ.
Важливе значення для статистики має її зв’язок з технологічними дисциплінами, біологічними науками, фінансово діяльністю.
Об’єктом її вивчення є соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя.
Статистика констатує факти, які відносяться до економічного життя, і прагне охопити шляхом спостереження ті закони, ті закономірності, що зв’язують явища між собою.
Статистика вивчає закономірності соціально-економічного розвитку народного господарства, кількість і склад населення, кількість і склад трудових ресурсів, доходи і матеріальне становище населення, розвиток культури і охорони здоров`я, природні ресурси, охорону навколишнього середовища, стан і розвиток матеріального виробництва.
Завдання статистики – встановлення на певному етапі дослідження за кількісними змінами сзнак якісні переходи, зародження нових класів, темпів, одноякісних сукупностей. Кількісну сторону суспільних явищ статистика виражає у вигляді ситеми показників.
Предметом статистики є кількісна сторона процесів, явищ: розміри, обсяги, кількісні співвідношення, темпи розвитку, розповсюдження в просторі і часі.
Між кількісною і якісною стороною процесів є взаємозвязок тому визначають завдання статистики.
Статистичний показник - це узагальнена числова характеристика масового явища, в поєднанні з якісною визначеністю в конкретних умовах місця і часу.
Система статистичних показників має такі розділи:
Населення, національне багатство, національний доход, матеріальний добробут населення, наука, охорона здоров`я, звітний баланс народного господарства.
За формою і змістом статистичні показники ділять на:
- абсолютні (характеризують розміри суспільних явищ, наприклад: кількість об’єктів, чисельність працівників. Вони відповідають на запитання скільки і виражаються в натуральних одиницях: гектари, метри, тони)
- відносні (виражають кількісні співвідношення між абсолютними показниками і вимірюються у %, коефіцієнтах. Наприклад – структура основних фондів).
Система показників – сукупність взаємозвязаних і розташованих у логічній послідовності показників. Статистика вивчає масові явища. Це означає, що статистичні показники - це результат узагальнення деякої сукупності.
Статистична сукупність – множина об’єктів (подій, елементів, явищ), які мають єдину якісну основу, але відмінні за певними ознаками. Окремі об’єкти, які становлять статистичну сукупність є одиницями сукупності.Вони характеризуються індивідуальними ознаками, на підставі яких статистика узагальнює дані сукупності загалом.
Маючи узагальнену характеристику масових явищ, статистика за їх допомогою відображає властиві цим сукупностям закономірності.
Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у явищах. Вона характеризує кількісну закономірність зміни у просторі або часі масових явищ і процесів суспільного життя.
Ознаки– це властивості сукупності, за якими можна зробити висновок про стан певного явища (ознака підприємства є земельна площа, к-ть працівників, основних і оборотних фондів; ознаками працівників є стать, кваліфікаційний рівень тощо.)
Ценз– набір кількісних обмежуваних даних (виборчий ценз – встановлена заканом умова, що обмежує доступ до виконання виборчих прав; віковий ценз – вікове обмеження на займанні певної посади або займання певним видом діяльності)
Статистика багатогалузева наука, яка вивчає:
- загальну теорію статистики;
- економічну статистику;
- галузеву статистику;
- соціальну статистику.
Загальна теорія статистики вивчає методи статистичного дослідження.
Економічна - вивчає кількісну сторону розвитку народного господарства в цілому і нерозривному зв’язку з його якісною стороною.
Галузева статистика вивчає стан і розвиток окремих галузей економіки.
Соціальна - вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, прибутки, споживання матеріальних благ та послуг населенням.
Теоретична основа статистики - економічна теорія, яка ґрунтується на політичній економії.
Економічна теорія досліджує закони суспільного розвитку, характеризує їх дію в конкретних умовах місця і часу.
Цифри в статистиці – це показники.
Метод статистики
Під методомбудь-якої науки розуміють спосіб дослідження наукою явищ природи і процесів суспільного життя. Для вивчення свого предмету статистика розробляє і використовує різні методи, сукупність яких утворює статистичну методологію.
Метод статистики грунтується на поєднанні аналізу і синтезу. З одного боку, статистика виділяє й окремо досліджує складові частини явища, які різняться за умовами формування та стадіями розвитку, а з іншого – узагальнюючи дані за окремими частинами, відображає тенденції та форми розвитку явища загалом.
Статистика вивчає кількісні зміни суспільних явищ при використанні своїх специфічних методів, прийомів, способів. До таких методів належать:
-статистичне спостереження;
- зведення і групування даних;
- визначення абсолютних, відносних і середніх величин, показників варіації, динаміка,
- використання вибіркового методу,
- табличного і графічного методів тощо.
Статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:
- статистичне спостереження це перша стадія статитстичного дослідження. Суть статистичного спостереження полягає у збиранні даних про явища на основі певних правил згідно з програмою і планом спостереження. Завданням статистики є облік кожної одиниці сукупності та індивідуальних значень властивих їй ознак (зазвичай це масове спостереження).
- зведення і групування – друга стадія дослідження. Факти класифікують і систематизують. Результати виділяють за ознаками і обєднують в однорідні групи. Зведення даних – зібрана в ході масового спостереження інформація підлягає обробці, що дозволяє виділити у сукупності соціально-економічні типи. На даній стадії здійснюється перехід від характеристики одиничних факторів до характеристики даних, об’єднаних у групи
- аналіз статистичної інформації. Дані статистичного спостереження підлягають подальшому опрацюванню для визначення закономірностей і звязків та характеритстики їх типових ознак.
Аналіз даних - це аналіз статистичної інформації з використанням узагальнених статистичних показників. При цьому застосовують різні статистичні методи аналізу:
- Ряди динаміки (Призначені для відображення аналізованого показника в часі (в динаміці). Вони являють собою хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами. Математико-статистичні методи обробки рядів динаміки дають змогу обчислювати темп зростання, середній темп приросту тощо. В результаті обрахунків робять висновки про тенденції розвитку економічних явищ).
- Індекси. (Індексний метод застосовується для вивчення в динаміці економічних явищ, які формуються під впливом факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Наприклад аналізують обсяг реалізації товарів, який формується під впливом фізичного обсягу товарів та цін на них. Відомо що у кожного підприємства обсяг продажу окремих товарів із року в рік, із місяця в місяць змінюється, так само як і ціни на ці товари. За таких умов індекси обсягу реалізації характеризують динаміку загальної виручки, але не дають змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажу (кількісного) та ціни (якісного) на кінцевий результат – виручку від реалізації.
- Групування (Полягає у формуванні з масиву даних, що аналізується, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, що властиві аналізованим явищам. Свого завершення метод набуває у формі аналітичних таблиць.
- Балансовий (Відображення я аналіз (найчастіше двох) груп взаємопов’язаних економічних показників. У формі балансу підприємство планує фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про фінансові ресурси та їх розміщення (бухгалтерський баланс). Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансової діяльності ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовоми) шляхом досягнення рівності аналізованих зв’язаних показників.
Наприклад, при складанні балансу доходів і видатків аналізується одержання прибутку та висвітлюються інші джерела фінансових ресурсів, виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів шукають варіанти збалансувати потреби і видатки.)
Статистика і облік
Для управління народним господарством потрібно мати інформацію про наявність земельних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Основним джерелом такої інформації є народногосподарський облік.
Він включає:
1. Оперативно – технічний облік, який здійснюється у виробничих підрозділах підприємств. Він реєструє окремі факти господарської діяльності. При цьому застосовують натуральні одиниці вимірювання.
2. Бухгалтерський облік – відображає рух матеріальних цінностей і коштів у процесі їх використання. Облік ведеться у грошовій формі.
3. Статистичний облік – здійснюється у масштабах народного господарства країни або окремих регіонів. Вивчає масові сукупності, що дає змогу виявити закономірності розвитку суспільного життя.
Статистичний облік узагальнює оперативно–технічний і бухгалтерський та здійснює оперативно – методичне керівництво ними.
Усі три види обліку тісно взаємопов’язані між собою і доповнюють один одного.