Бюджетне право як підгалузь фінансового права

Будь-яка наука, особливо фундаментальна, відзначається тим, що її

зміст утворює система пов’язаних між собою базових понять – категорій.

Категорії теорії права виконують в юридичній науці методологічну

функцію [1, с. 10-11]. Вони виступають не тільки результатом пізнання

правової дійсності, а й виступають в якості інструментів, необхідних для

розвитку галузевих юридичних наук [2, с. 22]. В теорії права сформований

власний понятійний апарат, єдиний з понятійним апаратом інших

юридичних наук, що характеризує її теоретико-прикладну

спрямованість [3, с. 10].

Однак, відсутність в теорії права чітких критеріїв поділу системи

права на структурні елементи спричиняє ситуацію, коли одну й ту ж

сукупність правових норм одні вчені називають підгалуззю, інші –

інститутом, або навіть галуззю права. У доктрині фінансового права дана

проблема отримала своє відображення у вигляді розбіжностей поглядів на

правову природу і місце бюджетного права в системі даної правової галузі.

При аналізі елементів системи фінансового права ряд науковців

розглядають бюджетне право як його підгалузь [4; 5; 6; 7; 8; 9]. При цьому

дана точка зору наводиться без належного обґрунтування. Поширеною

серед вчених є позиція, згідно якої бюджетне право є інститутом

фінансового права [10; 11; 12]. Деякі дослідники взагалі залишають поза

увагою розв’язання цієї проблеми [13; 14; 15]. Тому визначення місця

бюджетного права в системі фінансового права залишається актуальним,оскільки сприятиме розвитку як науки фінансового права, так і практики

бюджетно-правового регулювання

Системність суспільних відносин надає праву системних

властивостей та зумовлює його структуру, яка є цілісним об’єднанням

пов’язаних між собою правових норм [16, с. 387]. Тому традиційно

критерієм поділу системи права на галузі та інститути (а отже, й підгалузі)

є предмет, а також метод правового регулювання. Під правовим інститутом

розуміють систему відносно відокремлених від інших і пов’язаних між

собою правових норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних

відносин. Підгалузь права – це система однорідних предметно пов’язаних

інститутів певної галузі права [17, с. 248-249]. Зовнішнім вираженням

підгалузі є наявність в ній такої групи норм, яка містить загальні

принципові положення, притаманні декільком (але не всім) правовим

інститутам даної галузі [18, с. 232].

Отже, до загальнотеоретичних ознак підгалузі права, що відрізняють її

від правового інституту, можна віднести:1) наявність двох або більше правових інститутів;

2) єдина галузева приналежність правових інститутів, що входять до

складу підгалузі права;

3) особлива предметна єдність правових норм підгалузі, що базується на

нерозривному взаємозв’язку і взаємодії між нормами тих інститутів, які

формують підгалузь (а не лише між нормами в межах одного інституту).

Бюджетне право України зазвичай визначають як сукупність правових

норм, що регулюють бюджетний устрій, структуру і порядок розподілу

доходів і видатків бюджетної системи, повноваження держави і органів

місцевого самоврядування в галузі бюджетів і бюджетний процес [4,

с. 129]. Аналогічні за структурою визначення бюджетного права

зустрічаються в російській доктрині фінансового права [5, с. 137; 9, с. 146].

Виходячи із зазначеного вище, за змістом відносини, що складають

предмет бюджетного права та регулюються його нормами, об’єднують у

три групи:

1. Відносини, що виникають із бюджетного устрою. Основними у цій

групі є відносини, які виникають між суб’єктами з приводу формування

бюджетної системи України, визначення її принципів, встановлення

класифікації доходів і видатків бюджетів.

2. Відносини, що виникають у зв’язку із встановленням структури

доходів і видатків бюджетної системи та подальшим їх розподілом між

бюджетами різних рівнів. Основними з них є відносини з приводу

законодавчого встановлення загальної системи доходів і видатків, що

закріплюються за бюджетами різних рівнів, а також законодавчого

встановлення та встановлення у правових актах представницьких органів

місцевого самоврядування системи доходів та видатків на відповідний

період для бюджетів кожного рівня.

3. Відносини з приводу бюджетного процесу. Основними в цій групі

є відносини між різними суб’єктами бюджетного права з приводу складання

проектів бюджетів та проектів бюджетно правових актів, розгляд та

затвердження проектів бюджетно-правових актів, виконання бюджетів,

підготовка та затвердження звітів про виконання бюджетів.

Складовою частиною усіх вказаних відносин є бюджетно-контрольні

відносини, які існують на різних стадіях бюджетного процесу.

Як зазначає В.Д. Чернадчук, у преамбулі та ст. 1 Бюджетного кодексу

України не тільки переховані відносини, що складають предмет

бюджетного права, а й ті, що визначають сферу дії бюджетного

законодавства, і тим самим вказують на критерії розмежування

бюджетного і суміжних підгалузей та галузей права. Для визначення

предмета бюджетного права ст. 1 БК застосовує два критерії: метод та

об’єкт правового регулювання із вказівкою на основні групи відносин, що

підлягають регламентації. Встановлений ст. 1 БК перелік майнових та

процесуальних відносин, що утворюють предмет бюджетного права, є

вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню [19, с. 26-27].Крім того, як зазначає Л.А.Давидова, бюджетні відносини

ваємопов’язані. Наприклад, не можуть бути реалізовані відносини щодо

становлення структури доходів та видатків бюджетної системи без

відносин щодо встановлення самої бюджетної системи. У свою чергу і ті й

інші відносини не можуть бути реалізовані без визначення бюджетної

компетенції державних органів з приводу встановлення бюджетної системи і

структури доходів та видатків відповідного рівня [20, с. 114].

Таким чином, бюджетне право складається із взаємопов’язаних

матеріальних та процесуальних правових інститутів, які за галузевою

належністю відносяться до інститутів фінансового права: інституту

бюджетного устрою, інституту доходів і видатків бюджетної системи,

інституту бюджетного процесу, інституту бюджетного контролю.

Обґрунтовано можна стверджувати, що бюджетне право

сформувалося як підгалузь фінансового права України. Бюджетно-правові

норми регулюють відносини, складаються в особливій сфері суспільного

життя – бюджетній діяльності держави та органів місцевого самоврядування, що спрямована на акумулювання грошових коштів з метою їх подальшого використання на державні та суспільні потреби.