Поліський економічний район
Внутрішні фактори розвитку
1.1. Природно - ресурсний потенціал. Поліський економічний районвключає чотири області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Загальна територія - 101,9 тис. км2 – 16,9% площі України. Район розміщений у північно-західній частині країни.
Грунти в північній частині району дерново-підзолисті. На півдні виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах, які є досить родючими. Порівняно з територією усієї країни Полісся характеризуеться більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Питома вага сільськогосподарських угідь в Поліссі становить 57%, тоді як по країні в середньому - 72,2%. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 70,4 %, проти 79% в середньому для України. Досить значною є питома вага пасовищ та природних кормових угідь.
Водні ресурси. Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся обумовили особливості водних ресурсів якими є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, інших гідромінеральних ресурсів. На Полісся припадає до половини заболочених земель України (за вийнятком Чернігівської області). В той же час, основною складовою водних ресурсів Полісся залишаються ресурси річного стоку. Виділяються карстові озера, особливо Шацьке, Світязь, Пулемецьке, на Рівенщіні - Біле, Хоромис та ін.
Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість коливається від 25 до 50%. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові ліси, які не лише відіграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значения; сприяють очищенню забрудненного атмосферного повітря.
Мінеральні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливо-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими метало-рудними ресурсами. Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд - 9,4% загальноукраїнських запасов. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині. Нерудні корисні копалини представлені сировиною для металургії, хімічної, промисловості конструкційних матеріалів, в тому числі - для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітними будівельними матеріалами та сировиною для будівелъної промисловості - будівельне та декоративне каміння, глина, вапно тощо.
Паливно-енергетичні ресурси.В Поліссі знаходиться один з двох розташованих в Україні кам'яновугільних басейнів - Львівсько-Волинський. Розвідані запаси кам'яного вугілля складають 75,6 млн. т. (0,17 % від загальноукраїнських) і мають, в основному, місцеве значення. Запаси бурого вугілля до загальних в Україні теж незначні - 0,42%, вони освоюються на Житомирщині, біля Коростишева. Торфова промисловість району видобуває місцеву сировину (Турське, Цирсеке, Морочне родовіща), запаси якої складають 58,3 % загальноукраїнських запасів торфу. На Черніговщині найбільші запаси торфу сформувалися у басейні болота Замглай. Важливе промислове значення мають нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області (Прилуцьке, Леляківське). Запаси Поліської нафти складають 9,6% від загальноукраїнських. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Лкачі та значні запаси уранової руди поблизу м. Рівне.
Промислове значення мають запаси титанових руд Іршанського родовіща.Разом з тим, наявні місцеві ресурси не в змозі повністю забезпечити зростаючі потреби господарства Полісся. Джерелами електроенерії в регіоні виступають теплові електростанції та Рівненська атомна електростанця. Недостатньо використовується гідроенергія малих річок, вітру, біоенергія тощо.
Природно - рекреаційні ресурси. Передумови, що сприяють розвитку рекреації, для Полісся - наявність унікальних підземних вод та лікувальних грязей. В сукупності з відповідними кліматичними умовами, помірним теплим кліматом, відносно не жарким літом та теплою зимою, ці передумови створюють сприятливі умови для організації культурно-оздоровчого відпочинку та мережі лікувально-оздоровчих закладів. Західне Полісся знаходиться в зоні екологічної напруги, що, насамперед, пов'язано з функціонуванням Рівненської АЕС та радіоактивним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також перезволоженням значних теріторій.
1.2.Економічний потенціал. Структура господарського комплексу Полісся у порівнянні з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженням промисловості, транспорту і зв’язку, торгівлі, матеріально-технічного постачання та заготівель в національному доході району (табл. 8).
Таблиця 8
Валовий регіональний продукт Поліського економічного району
| Області | Валовий регіональний продукт, млн. грн. | Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту. % | Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, грн. | ||||||
| Україна | 345113 | 441452 | 544153 | 112,1 | 102,7 | 107,3 | 7273 | 9372 | 11630 |
| Волинська | 119,0 | 103,7 | 103,5 | ||||||
| Житомирська | 115,6 | 101,1 | 103,6 | ||||||
| Рівненська | 113,1 | 102,1 | 106,9 | ||||||
| Чернігівська | 110,0 | 100,1 | 103,4 |
Джерело: [27]
Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського району в загальнодержавному поділі праці, а саме його агропромислову орієнтацію. Про це свідчать дослідження валової доданої вартості (ВДВ) галузей економічного виробництва і товарної продукції промисловості району. Так, частка ВДВ галузей економіки Полісся у ВДВ галузей економіки України показує, що найбільший внесок у новостворену вартість створює сільське господарство - 15,5%. Частка новоствореної вартості промисловості становить 6,2 %. Загалом частка Поліського району у ВДВ України складає 8,5 %.
Аналіз промислового виробництва Полісся, зокрема порівняння питомої ваги, продукції галузей промисловості району з загальним обсягом виробництва в Україні, підтверджує, що досить високими є частки переробних галузей АПК – легкої та харчової промисловості. Окрім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці стали різнопрофільне, в основному працемістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, військово-промислове та конвекторне виробництво, хімія та нафтохімія, в тому числі – виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, видобування окремих корисних копалин, в тому числі – вугілля, торфу, нафти и газу, випуск вузько-профільних виробів чорної та кольорової металургії (табл. 9).
Таблиця 9
Обсяги експорту-імпорту товарів регіонів України за 2008 рік
| Експорт | Імпорт | Сальдо | |||||
| млн.дол. США | у % до 2007р. | у % до загального обсягу | млн.дол. США | у % до 2007р. | у % до загального обсягу | ||
| Україна | 67002,5 | 135,9 | 100,0 | 85534,4* | 141,1 | 100,0 | –18531,9 |
| області | |||||||
| Волинська | 465,0 | 110,1 | 0,7 | 1307,7 | 123,9 | 1,5 | –842,7 |
| Житомир ська | 521,2 | 128,7 | 0,8 | 456,8 | 155,0 | 0,5 | 64,4 |
| Рiвненська | 452,1 | 117,5 | 0,7 | 533,3 | 128,1 | 0,6 | –81,2 |
| Чернігівська | 418,6 | 115,5 | 0,6 | 377,1 | 133,9 | 0,4 | 41,5 |
* З урахуванням нерозподілених за регіонами поставок сирої нафти
Джерело: [27]
Галузями промислової спеціалізації є машинобудування та металообробка, легка та харчова промисловість, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузь, будівельна індустрія – в усіх областях за виключенням Чернігівської. Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області – електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та у Чернігівській - паливна. Ці галузі визначають спеціалізацію Полісся в межрегіональному поділі праці.
В машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування, Рівненський завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування). Радіо-, електроприлади та електроустаткування виробляють також у Житомирі, Коростишеві, Чернігіві.
Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомоблі підвищенної прохідності. Розвивається сільськогосподарське машинобудування (Ніжин, Прилуки, Новоград-Волинський). Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва («Ковельсільмаш», «Розищефермаш»), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів). Підриємства району виробляють хімічне устаткування (Бердичів, Бахмач, Коростень), верстати (Бердичів, Житомир), шляхові машини і комунальне устаткування (Коростень), запчастини для тракторів (Малин), автозапчастини (Житомир, Чернігів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод. Район посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки. У Чернігові ведеться складання сучасних «Волг» чотирьох модифікацій автосімейства «Соболь» (серед них - «Швидка допомога»), вантажівки «Газель».
Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням «Азот» (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак). Хімічні волокна виробляють у Житомирі, Чернігові. Крім того, працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк, Ніжин).
Лісова, деревообробна та лісохімічна промисловість. Лісопромисловий комплекс представлений: Костопільським домобудівним заводом, Оржівським, Смизьким та Клеваньським деревообробними комбінатами, меблевими фабриками у Рівному, Житомирі, Костонолі, Дубно, Острозі, Радиславі, Сарнах, Ніжині, Прилуках, Чернігові, Щорсі. Виробництво паперу налагоджено у Житомирі, Коростишеві, Малині, картону - у Чернігові. Лісохімічна промисловість розвинена у Коростені. Виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.
Промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цементу і шиферу у м. Здолбунів, залізобетонних виробів і конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Сарнах, Нововолинську, Бердичеві, Ніжені. У Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. Широко представлена обробка природного каменю - базальту, граніту у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області, поблизу Володарсько-Волинського, Коростишева, Коростеня, Малина, Овруча, мармуру - біля Радомишля. Виділяється вапняково-силікатний завод у Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Склоробні заводи збудовані у Костополі (кришталеві вироби), Ракитному та інших містах. Діє Житомирська дзеркальна фабрика. Баранівський фарфоровий завод - найбільше підприємство фарфоро-фаянсової промисловості України.
Легка промисловість - одна з провідних галузей Поліського району, особливо текстильна (меланжева фабрика діє в Луцьку, льнокомбінати в Житомирі і Рівному, фабрика нетканних матеріалів у Рівному, льнозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Новгород-Сіверському). Серед підприємств бавовняної промисловості можна виділити бавовняно-ткацькі фабрики у Новгород-Сіверському, Острозі, ткацькі фабрики у Коростишеві і Радомишлі, панчішну фабрику у Житомирі. Вовняна промисловість - одна з найстаріших галузей текстильної промисловості. У Чернігові діє фабрика первинної обробки вовни, а також камвольно-суконний комбінат. Поширена швейна, шкіряно-взуттева промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Нововолинську, Ковелі, Прилуках, Чернігові.
Найважливішою галузю є харчова промисловість:цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галузю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині. Єдиний в Україні солодовий завод працює у Бердичеві. Потужні підприємства м'ясної промисловості зосереджено у Бахмачі, Бердичеві, Прилуках, Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Рівному. Молочні підприємства поширені на всій території району. Працюють заводи - крохмало-патоковий у Володимірці, спиртовий - у 3ірному; пивоваренні - в Луцьку, Рівному, Острозі, Квасилові, мінеральних вод - в Острозі, Березному, Степані; кондитерські - в Луцьку, Рівному, Житомирі. У Прилуках працюють ефіроолійний комбінат і тютюнова фабрика.
Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі агропромислового комплексу. В Поліссі розвинена порівняно потужна харчова та переробна промисловість. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, масложирова, спиртова, кондитерська, тютюнова та інші. Значне експортне значения мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних та безалкогольних напоїв.
В структурі АПК Полісся домінують сільське господарство та харчова промисловість. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напрямку, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів та ягід; розвинуто птахівництво. Навколо великих міст сільське господарство має, в основному, приміське значення. В структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, домінують зернові культури.
Основні площі зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь, просо) і цукрових буряків зосереджені у південній лісостеповій частині економічного району, а в північній переважають картоплярство та льонарство. На півдні району поширені хмілярство, овочівництво, садівництво і ягідництво. Зміцнюється приватний сектор і зростає його реальний вклад у виробництво сільськогосподарської продукції. Уже понад 60% молока і м'яса і понад 90% картоплі та овочів виробляється у приватному секторі.
1.3. Науково-технічний потенціал. ХХІ століття є часом переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість дослідницького потенціалу, рівень науково-дослідної роботи набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Протягом останніх років значно активізувалося наукове співробітництво із зарубіжними ВНЗ, науковими міжнародними фондами та організаціями.
1.4. Трудовий потенціал. Чисельність постійного населення в Поліському економічному районі на 1.01.2007 р. склала 4661,4 тис. осіб, щільність населения – 47,3 осіб/км2. Майже 54% населения проживає у містах і селищах міського типу, що значно менше, ніж в цілому по Україні. Помітну різницю між Поліссям та Україною в цілому становлять ознаки національного складу (рівномірне співвідношення чисельності основних национальностей – українців та росіян по всім областям району найбільш помітне, ніж у країні в цілому), міграційні процеси, динаміка чисельності населення. Природний потенціал населення району також має характерні риси та загальні для України тенденції. 3 другої половини 90-х років почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною цього явища стало зменшення народжуваності (особливо низький показник в Житомирській області.
Кількість зайнятого населения складае майже 41% від загальної кількості населення району. В структурі зайнятості третина працевлаштованого населення зайняті в галузях АПК. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж в сільському господарстві. Рівень безробіття перевищує загальноукраїнський показник. Найвищим є рівень безробіття у Волинській та Чернігівській областях, де він складає більше 4 %.
1.5. Просторо-економічний потенціал. Враховуючи сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціалізації, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. Підприємства, які імпортують товари та послуги з-за меж України у Поліссі складають 6% усіх підприємств України. У загальному числі об'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють експорт товаров і послуг з України, поліські підприємства складають 8,7%.
В цілому зовнішьоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, незважаючи на значні резерви експортного потенціалу, в тому числі в галузі транспортного обслуговування, промисловості будівельних матеріалів, АПК, паливно-енергетичному та лісовому комплексі.
Також економічні зв'язки з зарубіжними країнами здійснюються у вигляді інвестицій. На Полісський економічний район припадає 5,9% усіх отриманих Україною іноземних інвестицій. Район налагодив ділові стосунки з 70 країнами світу.
1.6. Розвиток інфраструктури. Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій вигідно відрізняє Полісся від інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі транспортні коридори міжнародного значення напрямків Росія-Україна-Польща та Україна-Білорусь. Головним водним шляхом району є р. Десна. Судноплавні ділянки мають р. Стир та р. Горинь, Кіївське водосховище.
Основний вид транспорту залізничний. Середня густота колій - 30 км на 1000 км2. Автомобільні шляхи мають значну густоту, особливо у південій частині економічного району. Головні магістралі (залізничні та автомобільні) зв'язують основні промислові центри району з Києвом, Львовом, зарубіжними країнами (Білоруссю, Польшею, Росією). Через територію району прокладено газомагістралі Івацевичі-Долина з відгалуженням на Рівне та Костопіль, Дашава - Київ- Брянск - Москва, Уренгой - Помари -Ужгород, частково нафтопровід «Дружба» (Острог Радивилів). Судноплавство здійснюється по річках Стир, Горинь, Десна, Дніпро. Набільшими аеропортами е Чернігівський, Житомирський, Луцький і Рівненський.
Зовнішні фактори розвитку
2.1. Геоекономічне та геополітичне становище. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших районів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія – Україна – Польща та Україна – Білорусь.
Роль транспорту Полісся в його господарстві в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв’язків з країнами далекого та близького зарубіжжя. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва – єврорегіону «Буг». Єврорегіон «Буг» має вигідне транспортно-географічне положення. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи: Київ – Луцьк – Ковель – Хелм – Люблін – Варшава. До того ж транспортний вузол Ковель може виявитися в зоні впливу транс’європейских магістралей Ліссабон – Трієст – Будапешт – Львів – Київ та Берлін – Варшава – Люблін – Ковель – Київ – Москва. Це є важливою передумовою створення ВЕЗ «Інтерпорт Ковель».
2.2. Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток регіону. Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами, цьому сприяє географічне положення та господарська спеціалізація. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. У 2007 р. експорт складав 1574,7 млн. дол. – 3,2% від загального експорту з України, імпорт – 2027,8 млн. дол. – 3,3% від загального по Україні. Сальдо експортно –імпортних операцій по району є від’ємним (-453,1 млн. дол.). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою. Значні резерви експортного потенціалу є в галузях АПК, у сфері транспортного обслуговування, у паливно – енергетичному та лісовому комплексі тощо.
Зважаючи на особливості економіко – географічного положення району, основними партнерами з зовнішньоекономічної діяльності мають стати Польща, Білорусь та Росія.
Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області.