Реального доходу споживача;

г) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, менш

якісним.

2. Ефект заміщення полягає в: а

а) зміні обсягу попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного

Реального доходу споживача;

б) зміні обсягу попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних

відносних цін товарів;

в) здатності одного товару задовольнити ті ж потреби, що й інший товар;

г) заміщенні одного товару іншим, більш якісним.

3. Для товару Гіффена: б

а) ефект заміщення більший за ефект доходу;

б) ефект заміщення менший за ефект доходу;

в) обсяг споживання зростає зі збільшенням доходу;

г) лінія попиту має від’ємний нахил. 49

4. Сіткові зовнішні впливи – це явище, пов’язане з впливом: а

а) на попит одного покупця попиту інших людей, що придбали цей товар;

б) доходу покупців на зміну їх попиту;

в) рівня доходу одних покупців на величину попиту інших;

г) зниження цін товарів на ринковий попит.

5. Криві Енгеля характеризують: а

а) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

б) залежність обсягу споживання товару від його ціни;

в) залежність корисності блага від обсягу його споживання;

г) залежність видатків споживача від ціни товару.

6. Крива «дохід-споживання» показує: г

а) залежність споживання товарів від доходу;

б) залежність споживання товарів від цін;

в) комбінації товарів, що приносять споживачеві певний ступінь задоволення;

г) усі точки рівноваги споживача переміщуються щодо зростання його доходу.

7. Зміна ціни товару викликає в споживача ефект: г

А) доходу;

б) заміщення;

в) Гіффена;

г) доходу й заміщення.

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою всередині

площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже, він: а

а) не повністю використовує свій бюджет;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) максимізує корисність;

г) перебуває в стані рівноваги.

9. Ефект заміщення – це зміна обсягу індивідуального попиту на товар, спричинена: г

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зростанням пропозиції нових товарів-замінників;

в) зміною смаків споживачів;

г) зміною ціни на даний товар за незмінного реального доходу (рівня

корисності) й завжди спрямована в бік, протилежний до зміни ціни.

10. Ефект доходу – це реакція споживача на: а

а) зміну реального доходу, що відбувається внаслідок зміни ціни товару;

б) зміну смаків споживачів;

в) зменшенням пропозиції нових товарів-замінників;

г) усі відповіді неправильні.

Типові задачі та їх розв’язання

Задача 1. Припустимо, що для певного споживача гранична корисність кожної

додаткової одиниці є такою, що представлена в таблиці.

Таблиця

Кількість одиниць товару (шт.) 1 2 3 4 5 6

Гранична корисність (грош. од.) 100 80 60 40 20 15

Визначити надлишок споживача, якщо ціна одиниці товару 40 гр. од. Пояснити

отримані результати.

Розв’язання

Оскільки надлишок споживача це різниця між максимальною сумою, яку

споживач був готовий заплатити за кількість товару (цінність блага) й фактично

заплаченою сумою (ринкова вартість блага), то

для першої одиниці він становить: 100 – 40 = 60

для другої одиниці він становить: (100 + 80) – 40 · 2 = 100

для третьої одиниці він становить: (100 + 80+60) – 40 · 3 = 120

для четвертої одиниці він становить: (100 + 80+60+40) – 40 · 4 = 120

для п’ятої одиниці він становить: (100 + 80+60+40+20) – 40 · 5 = 100

для шостої одиниці він становить: (100 + 80+60+40+20+15) – 40 · 6 = 75.

Четверта одиниця є граничною, її споживач може купити, а може й не

купити. В стані рівноваги споживач буде купувати товар доти, доки буде

зростати його виграш.

Задача 2. Ціни товарів Х і Y відповідно становлять 15 грош. од. і 10 грош. од.

Доход споживача становить 450 грош. од. На скільки щонайменше має зрости

доход споживача, щоб він мав змогу реалізувати план споживання {10, 40}?

Розв’язання

Складемо бюджетне рівняння даного споживача: 450 = 15 QX + 10 QY.

Підставивши в праву частину рівняння значення обсягів плану споживання,

обчислимо обсяг доходу, що необхідний для реалізації плану споживання:

15·10 + 10 40 = 150 + 400 = 550 грош. од.

Сума, на яку має збільшитися доход споживача – це різниця між доходом, що

необхідний для реалізації плану споживання, і наявним доходом споживача:

550 – 450 = 100 грош. од.,

тобто доход повинен зрости як найменше на 100 грош. од.

Задача 3. Якщо домогосподарство споживає лише два товари і завжди витрачає

на них увесь свій доход, то, чи можуть обидва товари бути нижчими? 51

Розв’язання

Ні, такого не може бути, оскільки зі зростанням доходу частка витрат на нижче

благо має скорочуватися, але за наявності двох благ таке зниження для обох

благ одночасно неможливе.

Задача 4. Функція корисності має вигляд: U =2 – x-1

– y

-1

. Грошовий доход

дорівнює І = 1200 грош. од. Визначте:

1. Рівновагу споживача, якщо ціни товарів відповідно становлять Рх = 1 грош. од.,

Рy = 4 грош. од.

2. Якщо ціна товару Х зросла до 4 грош. од. Як зміниться споживання з

урахуванням дії ефекту доходу й ефекту заміщення ?

Розв’язання

1. Точка рівноваги на кривій байдужості одночасно відповідає двом умовам:

1. MRSух = (

y

U

∂

∂

) / (

x

U

∂

∂

) = Рх / Ру

2. І = Рх Х + Ру Y .

У нашому випадку: MRSух =

y

x

−

−

=

x

y

.

Співвідношення цін : Рх / Ру =

.

Таким чином, можемо записати:

x

y

=

х + 4у = 1200

Розв’язавши дану систему рівнянь з двома невідомими, отримаємо вихідну

точку рівноваги: А = (х

*

, у

*

) = (400; 200).

2. Знайдемо точку рівноваги після 4-х кратного підвищення ціни на товар Х,

для чого розв’яжемо наступну систему рівнянь:

x

y

=

4х + 4у = 1200

Координати точки нової рівноваги: С = (х

**

; у

**) = (150; 150).

Таким чином, споживання товарів зміниться таким чином:

∆х = х

**

- х

*

= 150 – 400 = - 250

∆у = у

**

- у

*

= 150 – 200 = - 50

3. Визначимо в даних змінах роль ефектів доходу і заміщення. 52

Розв’язання методом Хікса

Для аналізу впливу ефекту доходу і ефекту заміщення на зміни в

споживанні необхідно визначити вихідне споживання товарів за умов:

MRSух = Рх / Ру = 1. Координати цієї точки: А (х

*

; у

*

) = (400; 200). Координати

точки В (хВ; уВ) отримаємо, розв’язавши наступну систему рівнянь:

x

y

= 1

2 – (х

*

)

-1 – (у

*

)

-1 = 2 – х

−1

B

– y −1

B

Отримаємо:

B

B

x

y

= 1

2 − − =

2 – х

−1

B

– y −1

B

Звідси: хВ = 266,7; уВ = 266,7

Таким чином, ефект заміщення дорівнює:

∆х = хВ - х

*

= 266,7 – 400 = - 133,3

∆у = уВ - у

*

= 266,7 – 200 = + 66,7

Ефект доходу:

∆х = х

**

- хВ = 150 – 266,7 = - 116,7

∆у = у

**

- уВ = 150 – 266,7 = - 116,7

За сумою обох ефектів зміна споживання за товарами складає:

∆х = - 133,3 – 116.7= - 250

∆у = 66,7 - 116,7 = - 50

Розв’язання методом Слуцького

Знайдемо координати точки В, якщо MRSху =1

B

B

x

y

=1

4хВ + 4уВ = 4(х

*

)

+ 4(у*)2

Отримаємо:

уВ =хВ

4хВ + 4уВ = 2400

Таким чином, хВ = 300; уВ= 300 53

Ефект заміщення дорівнює:

∆х = хВ - х

*

= 300 – 400 = - 100

∆у = уВ - у

*

= 300 – 200 = + 100

Ефект доходу:

∆х = х

**

- хВ = 150 – 300 = - 150

∆у = у

**

- уВ = 150 – 300 = - 150.

За сумою обох ефектів зміна споживання за товарами складає:

∆х = - 100 – 150= - 250

∆у = +100 - 150 = - 50

Опорні категорії

Величина попиту – кількість товарів певного виду, яку споживач бажає

придбати за певною ціною протягом певного періоду, змінюється під впливом

ціни даного товару. Графічно відображається пересуванням від до іншої точки

на незмінній кривій попиту.

Величина пропозиції – кількість товарів певного виду, запропонована до

продажу на ринку за певною ціною протягом певного періоду і залежить від дії

цінового фактору. Графічно відображається пересуванням від однієї точки до

іншої на незмінній кривій пропозиції.

Взаємодія попиту й пропозиції – процес, який викликає формування

ринкової ціни, яка задовольняє одночасно і продавця, і покупця.

Дотація – негативний податок.

Закон попиту є корінною властивістю попиту, яка відображає зворотну

залежність між ціною товару й величиною попиту на цей товар або послугу за

решти рівних умов.

Закон пропозиції відображує пряму залежність величини пропозиції від

ціни товару за решти рівних умов (чим вища ціна товару, тим більша кількість

товару пропонується; нижча ціна обумовлює менший рівень пропозиції).

Зміна величини попиту – зміна кількості товару, яку споживачі хочуть і

можуть придбати, що обумовлена зміною ціни товару, за решти рівних умов,

означає пересування від однієї точки до іншої за постійною кривою попиту.

Зміна величини пропозиції – зміна кількості товару, яку виробники

хочуть і можуть продати, що обумовлена зміною ціни товару, за інших рівних

умов, означає пересування від однієї точки до іншої за постійною кривою

пропозиції.

Зміна попиту – зміна кількості товару, яку споживачі хочуть і можуть

придбати, що обумовлена зміною нецінових факторів попиту і призводить до

зсуву всієї кривої попиту праворуч догори, якщо попит зростає і ліворуч до

низу, якщо попит зменшується.

Зміна пропозиції – зміна тієї кількості товару, яку виробники хочуть і

можуть продати, що обумовлена зміною нецінових факторів пропозиції і

призводить до зсуву всієї кривої пропозиції праворуч до низу, якщо пропозиція

зростає, або ліворуч до гори, якщо пропозиція зменшується.

Крива попиту – графічне відображення зворотної залежності між ціною

товару й величиною попиту, що пред’являють споживачі до цього товару.

Крива пропозиції – графічне відображення прямої залежності між

ціною товару й кількістю цього товару, яку продавці бажають запропонувати на

ринку.

Перехресне субсидування – практика фіксації цін на рівні, що

перевищує загальні середні витрати на виробництво товарів і послуг у

визначеній галузі за рахунок перерозподілу цінового навантаження серед

різних груп споживачів.

Попит (D - Demand) - це забезпечене грошима бажання придбати товар

або послугу за деякою ціною з можливих у певний період часу. Зазначимо, що 70

поняття "попит" відображає і бажання, і можливість споживача придбати за

деякою ціною товар або послугу, бо одного "бажання" недостатньо, тому що

"бажання" не може реалізуватися, а отже, не сприймається ринком. Тому

важливою є друга умова - "можливість" (спроможність) придбати товар чи

послугу.

Пропозиція (S - supply) - це бажання продати товар чи послугу, це

загальна кількість товарів чи послуг, які є на ринку або які можуть на нього

надійти, при різних можливих цінах.

Ринкова пропозиція – це сума індивідуальної пропозиції виробників за

всіх можливих цін.

Ринкова ціна – ціна, що сформувалася на вільному конкурентному

ринку під впливом попиту й пропозиції, або рівноважна ціна; ціна товарів, що

утворилася на реальному сучасному ринку в певний період часу.

Ринковий попит – це сумарний попит усіх споживачів на ринку певного

товару. Величина ринкового попиту при кожному значенні ціни дорівнює сумі

величин окремих споживачів при даному значенні ціни.

Функція попиту – залежність попиту від факторів, що його визначають.

Функція пропозиції – залежність пропозиції від факторів, що її

визначають.

Ціна пропозиції – мінімальна ціна, за якою суб’єкт згоден запропонувати

дану кількість товару в одиницю часу.

Тестові завдання

1. Закон попиту передбачає, що: в

а) перевищення пропозиції над попитом викликає зниження ціни;

б) якщо доходи споживачів зростають, то вони більше товарів купують;

в) коли ціна товару падає, обсяг покупок зростає;

г) коли ціна товару падає, обсяг покупок падає.

2. Якщо попит падає, крива попиту зсувається: а

а) ліворуч донизу;

б) за годинниковою стрілкою;

В) догори праворуч;

г) проти годинникової стрілки.

3. Який з наведених факторів впливає на зміну величини попиту на товар В: в

а) зміна ціни товару-замінника;

б) зростання доходів споживача;

в) зміна ціни товару В;

г) зміна смаків споживача.

4. Які з наведених факторів спричиняють зміщення кривої попиту на товар А

ліворуч: в

А) зростання населення;

б) зростання грошових доходів споживача;

в) зниження ціни товару-субституту В;

г) підвищення ціни товару-субституту В.

5. Закон пропозиції, якщо ціни зростають, а інші умови не змінюються,

виявляється: в

а) у зростанні пропозиції;

б) у зниженні пропозиції;

в) у зростанні обсягу пропозиції;

г) у зниженні обсягу пропозиції.

6. Ринок товарів і послуг знаходиться в стані рівноваги, якщо: г

а) попит дорівнює пропозиції;

б) ціна дорівнює витратам плюс прибуток;

в) рівень технології змінюється постійно;

г) обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. 72

7. Якщо ринкова ціна вище рівноважної, то: а

а) з’являється надлишок товарів;

б) з’являється дефіцит;

в) знижуються ціни на ресурси;

г) збільшується пропозиція на ринку.

8. Товар вважається нормальним, якщо попит на нього: в

а) зростає зі зменшенням ціни товару-замінника;

б) зменшується зі зростанням доходів споживачів;

в) зростає зі зростанням доходів споживачів;

г) скорочується зі зростанням ціни комплектарного товару.

9. Якщо ціна товару нижче точки перетину кривої попиту й кривої пропозиції,

то виникає: г

А) надлишок;

б) зростає безробіття;

в) зменшується інфляція;

г) дефіцит;

д) усі варіанти не є правильними.

10. Товари - субститути – це пари товарів, для яких: а

а) підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший;

б) підвищення ціни одного викликає скорочення попиту на інший;

в) попит зростає зі зростанням доходів споживачів;

г) підвищення ціни одного не викликає зміни попиту на інший.

Типові задачі та їх розв’язання

Задача 1. Рівняння попиту: QD = 9 – p. Рівняння пропозиції: Qs

= 2p - 6.

Аналітично й графічно визначити рівноважні ціну й обсяг, а також розміри

дефіциту й надвиробництва, якщо р1 = 4 грош. од.; р2 =6 грош. од.

Аналітичне розв’язання

При рівновазі величини попиту й пропозиції рівні, тобто QD = Qs

Дорівнюємо праві частини рівнянь:

9 - p = 2p - 6

3р = 15

Ре

= 5 грош. од. - рівноважна ціна 73

Після підстановки 5 в кожне з рівнянь одержуємо Qе

= 4 - рівноважний обсяг.

Графічне розв’язання

В одній системі координат будуємо прямі попиту й пропозиції.

Таким чином, рівноважна ціна Ре

= 5; рівноважний обсяг Qе

= 4.

Якщо р1=4, тобто менше рівноважної величини, то виникає дефіцит з

перевагою величини попиту, тобто ∆ Q = QD - Qs

= QD (4) - Qs

(4) = 5-2=3.

Якщо р2=6, тобто більше рівноважної величини, то виникає

надвиробництво з перевагою величини пропозиції, тобто

∆ Q = Qs

(6) - QD (6) = = 6-3 = 3.

Задача 2. Рівняння попиту: QD = 9 – p. Рівняння пропозиції: Qs

= 2p - 6.

Припустимо, що введено потоварний податок на продавця в розмірі 1,5 грн.

Визначите:

1) рівноважні ціну й об'єм до введення податку;

2) нові рівноважні ціну й об'єм після введення податку;

3) ціни брутто й нетто;

4) суми податкових надходжень до бюджету;

5) суми податкового тягаря продавця й покупця.

Розв’язання

1. При рівновазі величини попиту й пропозиції рівні, тобто QD = Qs

Дорівнюємо праві частини рівнянь:

9 - p = 2p - 6

3р = 15

Ре

= 5 грош. од. - рівноважна ціна

Після підстановки 5 в кожне з рівнянь одержуємо Qе

= 4 - рівноважний обсяг.

2. Введення податку на продавця не впливає на рівняння попиту, але змінює

рівняння пропозиції:

Qs

= 2 (p – 1,5) – 6 = 9 – 2р

9 - p = 9 - 2р

3р = 18

Ре

′

= 6 грош. од. - нова рівноважна ціна

Qе

′

= 3 - новий рівноважний обсяг

P

D

S

S

Q

D 74

3. Ціну брутто сплачує покупець продавцеві, тобто мова йде про нову

рівноважну ціну р = 6 грн.

Ціну нетто одержує продавець після сплати по товарного податку 1,5 грош. од.,

тобто ціна нетто дорівнює 6 - 1,5 = 4,5 грош. од.

4. Якщо за одну продану одиницю товару продавець сплачує 1,5 грош. од.

податку, то за 3 рівноважні штуки він забезпечує 1,5 · 3 = 4,5 грош. од. у вигляді

податкових надходжень до бюджету.

5. Тягар (втрати) продавця: ∆ продавця = (5-4,5) · 3 = 1,5 грош. од.;

6. Тягар (втрати) покупця: ∆ покупця = ( 6-5) · 3 = 3 грош. од.

Задача 3. Визначите величину ринкового попиту на товар трьома методами

(табличним, графічним і аналітичним), якщо дані наступні рівняння:QА = 6 – p;

QВ = 4 - 2p ; QС = 3 – 3p.

Розв’язання

1. Табличний метод

Р QA QB QC QD=QA+QB+QC

6 0 0 0 0

2 4 0 0 4

1 5 2 0 7

0 6 4 3 13

2. Графічний метод

3. Аналітичний метод

0, якщо р ≥ 6

6 - р, якщо 2 ≤ р < 6

QD = 10 - 3р, якщо 1 ≤ р < 2

13 - 6р, якщо 0 ≤ р < 1

P

Q

4 7 13 75

Якщо р ≥ 6, то QD = 0.

Якщо 2 ≤ р < 6, то не дорівнює нулю тільки QА, тому:

QD = QА = 6 – p.

Якщо 1 ≤ р < 2, то не дорівнюють нулю QА і QВ, тому

QD = QА+QВ = (6 – p) + (4 - 2p) = 10 – 3р.

Якщо 0 ≤ р < 1, то не дорівнюють нулю QА, QВ і QС , тому:

QD = QА+QВ + QС = (6 – p) + (4 - 2p) + (3 – 3p = 13 – 6р

Абсолютно еластичний попит – це гіпотетичний випадок, коли

величина попиту падає до нуля у випадку зростання цін. Величина попиту

прямує до нескінченності при зменшенні ціни.

Еластичний попит, коли величина попиту змінюється швидше зміни цін

Е

P

D >1.

Еластичність попиту - це міра реакції величини попиту на зміну якогось

фактору попиту. Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом

еластичності попиту за ціною.

Еластичність попиту за доходом показує міру зміни величини попиту

при зміні доходу споживача. Визначається як відношення відсоткової зміни

величини попиту до відсоткової зміни доходу споживача.

Нееластичний попит – це ситуація, коли істотна зміна ціни призводить

до незначної зміни величини попиту 0>Е

P

D <1

Одинична еластичність – це ситуація, коли зміна ціни призводить до

пропорційної зміни величини попиту Е

P

D = 1.

Перехресна еластичність попиту характеризує зміну величини попиту

на товар після зміни ціни іншого товару.

Прямий коефіцієнт еластичності попиту за ціною (Е

P

D

) – це частка від

ділення відсоткової зміни величини попиту і відсоткової зміни величини цін

товару. Це міра можливої реакції споживача на зміну ціни. Величина, зворотна

коефіцієнту еластичності, називається гнучкістю ціни.

Цінова еластичність пропозиції – це відсоткова зміна обсягу

пропозиції, спричинена одновідсотковою зміною ціни даного товару за умови,

що всі інші фактори, які впливають на пропозицію, залишаються незмінними.

Тестові завдання

1. Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує: а

а) реакцію покупця на зміну ціни;

б) ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

в) нахил кривої попиту;

г) як бізнесмени можуть повертати свої фінансові витрати.

2. Попит на товар можна назвати нееластичним, якщо: а

а) коефіцієнт еластичності менший за одиницю;

б) коефіцієнт еластичності більший за одиницю;

в) зниження ціни супроводжується зниженням обсягу попиту;

г) зниження ціни супроводжується підвищенням обсягу попиту.

3 . Які з поданих нижче тверджень не характеризує еластичній попит: а

а) відносна зміна обсягу попиту більша за відносну зміну ціни;

б) покупці чутливі до зміни ціни;

в) загальна виручка знижується, якщо ціна зростає;

г) коефіцієнт еластичності менший від одниниці.

4. Для яких товарів перехресна еластичність попиту дорівнює нулю: г

а) товарів-субститутів;

б) товарів, що не мають замінників;

в) товарів, які доповнюють один одного;

г) незалежних товарів.

5. Еластичність попиту за доходами залежить від: в

а) ціни;

б) смаків споживачів;

в) рівня грошового доходу;

г) пропозиції певного товару.

6. Якщо, незважаючи на зміну ціни товару, загальна виручка не зміниться,

коефіцієнт цінової еластичності: б

а) більший 1;

Б) менший 1;

в) дорівнює 1;

г) дорівнює 0. 82

7. Еластичність пропозиції в короткостроковому період характерна

наступним: а

А) E 0

P

S < ;

Б) E 0

P

S = ;

В) E 0

P

S > ;

г) → ∞

P ES

8. Перехресна еластичність попиту – це: а

а) відсоткова зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого

Товару;

б) відсоткова зміна обсягу попиту на товар при зміні на 1% доходу споживачів;

в) відсоткова зміна обсягу попиту на товар при 1% -ій зміні його ціни;

г) відсоткова зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% обсягу попиту

на інший.

9. Розподіл податкового тягаря між покупцями й продавцями залежить від: б