Форми роботи на практичних заняттях 3 страница

23. Свідерська М. Порівняльна характери стика судового наказу, судового рішення та вик онавчого напису нотаріуса / М.Свідерська // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 117-119.

24. Сеник С. Поняття та характерні ознаки наказного провадження / С.Сеник // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична – 2010. – Вип.51. – С.218-222.

25. Штефан О. Наказне провадження у цивільному судочинстві України // Підприємство, господарство і право. – 2006. – № 1. – С.44-48 .

26. Черемин М.А. Приказное производство в российском гражданском процессе. – М.: Городец-издат, 2001. – 172 с.

27. Аргунов В.Н. Судебный приказ и приказное производство // Законодательство. – 1998. – № 2. – С.11-18.

28. Штефан О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна. – 2005. – № 1. – С.44-48.

29. Уткина И.В. Заочное решение в гражданском процессе. – М.: Городец-издат, 2003. – 192 с.

30. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України: монографія / Ю.В.Навроцька. – 192 с.

31. Луспеник Д. Какой статус у судебной практики ? // Юридическая практика. – 2004. – №31 (345), 02 августа.

32. Луспеник Д. Практика как источник права. Является ли разъяснение Пленума Верховного Суда источником права (в контексте роли и значения судебной практики)? // Юридическая практика. – 2004. – №23 (337), 08 июня.

33. Луспеник Д.Д. Процесуальна аналогія в цивільному судочинстві: де-юре та де-факто / Д.Д. Луспеник // Адвокат. – 2006. – № 2. – С.12-17.

34. Михеева Е. Реализация принципа диспозитивности в отечественном гражданском процессе // Юридическая практика. – 2002. – №15 (225), 10 апреля.

35. Тарановский А. Процессуальные недоразумения… Нарушение общими судами норм гражданского процессуального права // Юридическая практика. – 2004. – №40 (354), 04 октября.

36. Кирилюк Д. Вопросы национальных особенностей отвода судей на Украине. Правовой анализ норм, регламентирующих институт отвода судей // Юридическая практика. – 2005. – №40 (406), 03 октября.

37. Писаренко А. Действующий Гражданский процессуальный кодекс Украины позволяет суду не приступать к рассмотрению дела по сути, если ответчик-юридическое лицо сменил адрес // Юридическая практика. – 2003. – №45 (307), 11 ноября.

38. Белоусов Ю., Волкотруб С. Относительно проекта Большого судебного кодекса Украины // Юридическая практика. –2003. – № 28 (290), 15 июля.

39. Ткаченко Е. Судиться по-новому ? // Юридическая практика. – 2004. – №40 (354), 04 октября.

40. Воробель У. Правова природа інституту закінчення розгляду цивільних справ без ухвалення рішення / У. Воробель // Підприємство, господарство і право. – 2010. – №2. – С. 80-84.

41. Зейкан Я. Характеристика судебного решения // Юридическая практика. – 2006. – №34 (452), 22 августа.

42. Игнатов Д. Как правильно затянуть рассмотрение дела. Несколько «относительно законных» способов затягивания судебного процесса путем использования права на обжалование // Юридическая практика. – 2005. – №16 (382), 18 апреля.

43. Коломиец Е. Борьба с процессуальными диверсиями. О способах противодействия тактике затягивания судебного процесса // Юридическая практика. – 2008. – №34 (556), 19 августа.

44. Смитюх А. Процессуальный блицкриг: очерки о тактике форсированного судебного процесса // Юридическая практика. – 2005. – № 34 (400), 22 августа.

45. Зейкан Я. ГПК – первые шаги малыша… Анализ практики применения нового Гражданского процессуального кодекса Украины // Юридическая практика. – 2006. – №4 (422), 23 января.

46. Зейкан Я. Новый ГПК. Новеллы на ходу… // Юридическая практика. – 2005. – №34 (400), 22 августа.

47. Фурса Е., Фурса С. Проблемные вопросы современного гражданского процесса на Украине // Юридическая практика. – 2003. – №49 (311), 09 декабря.

48. Иващенко С. Каждый имеет право налево? // Юридическая практика. –2005. – № 9 (375), 28 февраля.

49. Удальцова І.В. Наказне провадження // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Харків: Харків юридичний, 2008. – С.275-299.

50. Татулич І.Г. Наказне провадження в цивільному судочинстві / І.Г.Татулич // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 385: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 53-56.

51. Татулич І.Г. Особливості застосування цивільної процесуальної форми в наказному провадження / І.Г.Татулич // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 2(8). – С. 168-170.

52. Шабалін А. Судовий наказ: поняття та сутність / А.Шабалін // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2008. – № 5 (43). – С.39-44.

53. Кучер Т.М. Шляхи приведення процедури наказного провадження у відповідність до принципів цивільного процесу та норм міжнародного права / Т.М.Кучер // Часопис Київського університету права. – 2009. - №3. – С. 137-140.

54. Ларіонова Н.М. Наказне провадження у цивільному процесі України / Н.М.Ларіонова // Європейські перспективи: науково-практичний журнал. – 2011. – № 3. – С. 119-123.

55. Луспеник Д.Д. Наказне провадження: його цілі, процедури, проблеми та шляхи їх вирішення / Д.Д.Луспеник // Право України. – 2004. – № 7. – C.89-94.

56. Луспеник Д. Судовий наказ у цивільному судочинстві // Юридичний журнал. – 2007. – №2. – С. 111-119.

57. Луспеник Д.Д. Провадження до судового розгляду та деякі особливості проведення попереднього судового засідання // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С.299-341.

58. Удальцова І.В. Заочний розгляд справи // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С.242-370.

59. Навроцька Ю.В. Практичні аспекти інформування боржника та відповідача про судовий наказ та заочне рішення / Ю.В. Навроцька // Науковий вісник. – 2009. – №4. – С. 67-75.

60. Навроцька Ю.В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України: монографія / Ю.В. Навроцька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 192 с.

61. Решетняк В.И., Черных И.И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе: пособие. – М.: Юридическое бюро «ГОРОДЕЦ», 1997. – 80 с.

62. Світлична Г.О. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності в порядку цивільного судочинства // Вісник Верховного суду України. – 2008. – №4 (92). – С. 35-41.

63. Бородін М.М. Перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах // Вісник Верховного суду України. – 2008. – №8 (96). – С. 71 – 73.

64. Німак М. Особливості порушення справ, що виникають із шлюбних правовідносин / М. Німак // Право України. – 2010. – №6. – С.200-207.

Тема 5. Проблеми перегляду рішень у апеляційному і касаційному порядку.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: від 28.06.1996 р. // Голос України.–1996. – 13 липня.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №40-41, 42. – Ст. 492.

3. Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді: наказ Державної судової адміністрації від 06.01.2006 р. № 1 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 5. – Ст. 266.

Судова практика

1. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 р. № 9-рп/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 60. – Ст. 2418.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення п. 18 ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі ст. 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) // Офіційний вісник України. – 2010. – № 9. – Ст.466.

3. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) від 28.04.2010 р. № 12-рп/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 34. – Ст. 1199.

4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Слободянюка Івана Івановича щодо офіційного тлумачення положення п.12 ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями п.п. 2, 8 ч.3 ст. 129 Конституції України від 08.07.2010 р. № 18-рп/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 54. – Ст.1819.

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення п. 28 ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями п.п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України від 2 листопада 2011 р. № 13-рп/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 88. – Ст. 3209.

6. Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 11.

7. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2011 р. [Електронний ресурс] // Сайт Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. – Режим доступу:http://sc.gov.ua/ua/informacijni_ listi.html.

8. Про затвердження висновку щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України» (реєстр. № 7447 від 9 грудня 2010 року): постанова Пленуму Верховного Суду України від вiд 28.02.2011 № 1 // [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України – Режим доступу:http: //zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0001700-11.

9. Про судову практику застосування статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 11 [Електронний ресурс] // Сайт Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. – Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_ 30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html.

Література

1. Угриновська О. Деякі зауваження та пропозиції до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» / О. Угриновська // Вісник Львівського ун-ту. – Серія юридична. – 2009. – Вип. 48. – С. 160-165.

2. Бородін М. Перегляд судових рішень у касаційному порядку // Право України. – 2006. – № 7. – С. 72-76.

3. Бородін М.М. Оскарження і розгляд цивільних справ у порядку апеляції // Судова апеляція. – 2005. – № 1. – С .111-120.

4. Гузь Л.Є. Підстави для скасування судових рішень (ухвал) та способи запобігання їх виникнення при розгляді цивільних справ в судах. – Х.: Поліграфіст, 2006. – 452 с.

5. Ємельянова І. Апеляційний та касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. – №2. – С.16-21.

6. Ємельянова І.Є. Проблеми призначення та проведення судової експертизи на стадії апеляційного провадження у цивільному процесі / І.Є.Ємельянова // Право України. – 2005. – № 8. – С.3-7.

7. Міхеєнко М. Апеляційне провадження як резерв змагальності в судах другої інстанції // Право України. – 1995. – №1. – С.20-24.

8. Осетинський А. Порівняльно-правовий аналіз функцій касаційної інстанції в судових системах країн романо-германської системи права та перспективи розвитку касації в господарському судочинстві України // Право України. – 2004. – №5. – С.23-28.

9. Об обжаловании определения об отказе в выдаче дубликата исполнительного листа // Юридическая практика. – 2011. – № 32 (711), 09 августа.

10. Столярова М. Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №7. – С.41

11. Гусаров К. Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №7. – С.37-40.

12. Луспеник Д. Особливості підготовки цивільних справ до розгляду в суді апеляційної інстанції: спірні питання / Д. Луспеник // Право України. – 2007. – № 6. – С. 69-74.

13. Тимченко П.М. Апеляційне провадження у цивільному процесі / П.М. Тимченко // Судова апеляція. – 2006. – № 2. – С.73-80.

14. Шевчук П. Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень // Адвокат. – 2001. – №6. – С. 9-25.

15. Бортник Ю.М. Історичний розвиток апеляційного провадження // Судова апеляція. Науково-практичний журнал . – 2006. – № 1 (2). – С. 124-135.

16. Андрощук С. Ограничение права на апелляцию и кассацию в судебном процессе // Юридическая практика – 2005. – № 34. – С. 14.

17. Бородін М.М. Проблемні питання апеляційного оскарження судових рішень за новим Цивільним процесуальним кодексом України // Судова апеляція. Науково-практичний журнал. – 2006. – № 1 (2). – С. 76-79.

18. Чернушенко Є.А. Передумови запровадження апеляції у цивільному процесі України // Судова апеляція. Науково-практичний журнал. – 2006. – № 1 (2). – С. 66-75.

19. Карчевний Г. Право на оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку // Юридическая практика.–2006. – № 1 (2) – С. 23-24.

20. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне провадження за новим цивільним процесуальним законодавством // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 4 (26). – С.30-39.

21. Коваль В. Ініціювання апеляційного провадження // Вісник прокуратури. – 2003. – № 12. – С.97-101.

22. Шевчук П.І., Ковальчук Л.М. Досвід урегулювання касаційного оскарження в цивільному процесуальному законодавстві окремих пострадянських країн // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – №6. – С.55-60.

23. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Касаційне провадження в цивільних справах // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 1 (29). – С.27-33.

24. Горовец Е. Некоторые вопросы отмены незаконных решений в апелляционном порядке // Юридическая практика. – 2002. – №10 (220), 06 марта.

25. Гусейнов Я. Апелляция изменится. Характеристика апелляции по новому Гражданскому процессуальному кодексу Украины // Юридическая практика. – 2004. – № 15 (329), 13 апреля.

26. Гнатенко А.В., Луспеник Д.Д. Повноваження апеляційного суду при перегляді рішення суду: теоретичні та практичні спірні питання / А.В. Гнатенко, Д.Д. Луспеник // Вісник Верховного Суду. – 2008. – №12. – С. 38-45.

27. Гусаров К.В. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства України про апеляційне оскарження судових рішень / К.В. Гусаров // Судова апеляція. – 2008. – №1. – С. 96-102.

28. Погасий И. Проблематичная кассация // Юридическая практика. – 2005. – № 11 (377). – С. 10.

29. Сердюк В. Касаційна функція судочинства як загально-соціальний феномен // Право України. – 2008. – № 1. – С.74-78.

30. Ткаченко Е. ВСУ или европейская кассация… // Юридическая практика. – 2007. – №29 (499), 17 июля.

31. Луспеник Д. Процедура кассации нуждается в упрощении, а не в расширении. Только тогда она будет соответствовать европейским стандартам // Юридическая практика. – 2007. – №38 (508), 18 сентября.

32. Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише справедливий суд (виступ на засіданні Верховної Ради України 23 лютого 2007 року) // Вісник Верховного Суду України. – 2007.– № 3 (79). – С. 2-5.

33. Ківалов С. Судова реформа в Україні: проблеми юридичної регламентації // Голос України. – 2007. – № 43 (4043).

34. Оніщук М. Удосконалення правосуддя: засади реформування // Юридичний вісник України. – 2007. – № 14. – С.7-13.

35. Луспеник Д., Сакара Н. Українська модель касаційного оскарження судових рішень у цивільних справах: проблеми та перспективи удосконалення (спрощення) // Право України. – 2008. – №7. – С.99-107.

36. Андрощук С. Ограничение права на апелляцию и кассацию в судебном процессе // Юридическая практика. – 2005. – №34(400), 22 августа.

37. Исчисления сроков апелляционного обжалования // Юридическая практика. – 2009. – №19 (594), 12 мая.

38. Зейкан Я. ГПК – первые шаги малыша… Анализ практики применения нового Гражданского процессуального кодекса Украины // Юридическая практика. – 2006. – №4 (422), 23 января.

39. Зейкан Я. Издержки гражданского процесса // Юридическая практика. – 2003. – №12 (274), 25 марта.

40. Гончар И. Принимать решения – одному. Относительно перспектив реформирования кассационного производства по гражданским делам и административным делам // Юридическая практика. – 2006. – №12 (430), 21 марта.

41. Манукян В. Принцип Хьюарта: необходима ли нам процессуальная справедливость // Юридическая практика. – 2007. – №5 (475), 30 января.

42. Гусаров К.В. Модель апеляції в цивільному судочинстві // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С.543-556.

43. Луспеник Д.Д. Межі апеляційного перегляду цивільних справ // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С.556-564.

44. Комаров В.В., Гусаров К.В. Повноваження судів апеляційної інстанції // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С.565-592.

45. Комаров В.В., Проблеми касації у аспекті принципу res judikata // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С. 592-609.

46. Комаров В.В., Гусаров К.В. Повноваження суду касаційної інстанції // Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В.Коморов, В.І.Тертишніков, В.В.Баранкова та ін., За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – С. 609-626.

47. Ткачук О. Реформированная кассация // Юридическая практика. – 2011. – № 20 (699). – 17 мая.

48. Луспеник Д. Высший суд «дает добро» ВСУ// Юридическая практика. – 2011. – № 6 (685). – 08 февраля.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Тема 1. Загальнотеоретичні проблеми цивільного процесуального права.

1. Новели цивільного процесуального законодавства щодо видів і розміру судових витрат.

2. Підстави і порядок відстрочення, розстрочення і звільнення від сплати судових витрат.

3. Порядок повернення судового збору.

4. Проблемні питання відшкодування витрат на правову допомогу.

5. Новели національного законодавства щодо забезпечення позову.

6. Заходи щодо охорони і захисту інтересів особи, права якої обмежуються при забезпеченні позову.

7. Заходи, якими не допускається забезпечення позову.

8. Новели національного законодавства щодо доказування в цивільному судочинстві.

9. Розподіл обов’язків щодо доказування і порядок реалізації права на подання доказів. Доказові презумпції і фікції.

Контрольні питання

1. Як визначається розмір судового збору при об’єднанні в одній позовній заяві декількох позовних вимог?

2. Чи може суд звільнити позивача від сплати судового збору ?

3. Чи допускається оскарження ухвали суду про залишення без руху позовної заяви внаслідок несплати в повному розмірі судового збору ?

4. Який порядок повернення сплаченого судового збору ?

5. Які дії повинен зробити суд, якщо вказана ціна позову очевидно не відповідає заявленим вимогам?

6. У яких випадках і в якому розмірі підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу?

7. Чи допускається забезпечення позову до відкриття провадження у справі?

8. Чи допускається забезпечення позову на стадії апеляційного і касаційного оскарження?

9. Який порядок відміни мерів забезпечення позову?

10. Якими видами забезпечення позову, не передбаченими в ст. 152 ЦПК України, суд може забезпечити позов?

11. Якими заходами не допускається забезпечення позову?

12. Чи допускається вживання заходів забезпечення в окремому і наказному провадженні?

13. Які заходи захисту і охорони прав і інтересів осіб, права яких обмежуються при вживанні заходів забезпечення позову, передбачені в ЦПК України?

14. Що таке доказові презумпції і фікції?

15. Чи є засобами доказування пояснення сторін, третіх осіб, їх представників?

16. Що таке предмет доказування?

17. Які новели передбачені в ЦПК України щодо обставин, що не підлягають доказуванню?

18. Чи підлягає оскарженню ухвала про забезпечення доказів і про відмову в їх забезпеченні?

19. Які обмеження передбачені щодо доказування на стадії апеляційного і касаційного перегляду судового рішення?

20. Який строк встановлений для надання доказів і чи може він бути поновлений?

21. Які питання не можуть ставиться на вирішення експертизи?

Практичні завдання

Завдання 1.Несіна звернулася з позовом про визнання за нею частки в праві власності на житловий будинок, указуючи, що будинок був фактично придбаний нею і її колишнім чоловіком за період шлюбу на зайняті гроші, проте чоловік оформив будинок на свою матір, про що вона не знала, оскільки документи на будинок були у чоловіка. У позовній заяві вона вказала, що дані обставини можуть підтвердити свідки: сусіди, її мати, яка продала квартиру і передала частину грошей для погашення позики, а також позичальник грошей на купівлю будинку.

Перед початком судового засідання позивачка звернулася з заявою про виклик і допит тих осіб, яких вона указувала як свідків в позовній заяві, але суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні її клопотання, оскільки вона в самій заяві не вказала, що кожний свідок може підтвердити. Повторно звернувшись із заявою про виклик і допит свідків з вказівкою на ті обставини, які кожен з них може підтвердити, позивачка знов отримала відмову. В ухвалі про відмову в забезпеченні доказів суд вказав, що вважає встановленими обставини, які можуть підтвердити дані свідки. Позивачка подала апеляційну скаргу на ухвалу про відмову в забезпеченні доказів.

Дайте оцінку діям суду і позивачки.

Завдання 2.Ухвалоюрайонного суду задоволена заява ТОВ «Світло» про забезпечення скарги даного товариства на неправомірні дії державного виконавця державної виконавчої служби. Суд ухвалою заборонив державній виконавчій службі до вирішення скарги виконувати рішення суду про стягнення з ТОВ «Світло» на користь Грачова суми боргу.

Чи правомірне постановлення цієї ухвали? Яким чином Грачов може захистити свої права у цій ситуації?

Завдання 3.Ухвалою місцевого суду м. Донецька від 10.12.2010 р. був накладений арешт на нежиле приміщення. Предметом спору були позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу даного приміщення недійсним, копія якого додавалася до позовної заяви. Ухвала була постановлена на підставі заяви про забезпечення позову, поданої позивачем 08.12.2010 р. Провадження у справі було відкрите 12.12.2010 р. На момент постановлення ухвали про забезпечення позову нежиле приміщення вже було продане Мохову на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2010 р., що був нотаріально посвідчений і пройшов державну реєстрацію. У позовній заяві Мохов не був вказаний як відповідач або третя особа.

Чи правомірні дії суду? Яким чином Мохов може захистити свої права?

Завдання 4. Іванов в 2011 р. звернувся до суду з позовом про стягнення з Семенова суми позики, відсотків за два роки, 3% річних за час прострочення повернення боргу і інфляційних втрат. У позові Іванов указував, що між ним і відповідачем був укладений договір позики на суму 100 тис. грн., за користування якої відповідач повинен був сплачувати щомісячно 2 % і повернути суму позики в 2009 р., проте свої зобов’язання відповідач не виконав. На підтвердження позовних вимог Іванов надав суду оригінал договору позики, підписаний відповідачем, і розписку, надруковану на останньому аркуші договору позики.

Відповідач проти позову заперечував. Він указував, що з позивачем він час від часу укладає договори поставки, проте він не укладав договір позики, гроші від позивача він не отримував, розписку не підписував. Він звернув увагу суду на те, що його паспортні дані, сума позики і сума відсотків вписана не його почерком. Підписи схожі на його, проте наявність його підписів на даних документах не свідчить про те, що він підписував саме їх, оскільки він часто буває у відрядженнях і залишає бухгалтеру для фінансових платежів чисті аркуші з підписами, виконаними в середній і нижній частині аркуша, щоб бухгалтер могла роздрукувати декілька платіжних документів і не могла використовувати їх для інших цілей. На підтвердження даних обставин він просив призначити почеркознавчу і технічну експертизи документів.

Суд залишив дане клопотання відкритим, зобов’язавши відповідача і позивача надати документи, які б містили вільні зразки їх почерку на дату підписання договору позики. Проте на наступне засідання відповідач не з’явився, здавши через канцелярію заяву про відкладення судового розгляду у зв’язку з відрядженням. У наступне засідання він не з’явився з тієї ж причини.

Суд ухвалою відмовив в задоволенні заявленого клопотання, вказавши, що неможливо призначити експертизи з огляду на ухилення відповідача від надання вільних і експериментальних зразків почерку і підпису.

Суд задовольнив заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізуйте дану ситуацію. Яким чином Семенов може захистити свої права?

Завдання 5. Марченко звернулася з позовом до свого колишнього чоловіка про визнання за нею частки в праві власності на квартиру та усунення перешкод в користуванні квартирою, придбаною за час шлюбу.

У позові вона вказала, що квартира була придбана в 2000 р. У договорі купівлі-продажу покупцем був вказаний чоловік. У шлюбі вони перебували з 1987 по 2007 р. Після розірвання шлюбу у зв’язку з неприязними відносинами з колишнім чоловіком, вона була вимушена переїхати до родичів. Після її переїзду відповідач змінив в квартирі замки і відмовляється надати їй ключі, в квартиру не пускає, посилаючись на те, що власником квартири є лише він.

У договорі купівлі-продажу квартири 2000 р. ціна квартири була визначена за інвентарною оцінкою БТІ на той момент, а саме 4 тисячі гривень, яку позивачка і вказала як ціну позиву. До позовної заяви була додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 51 грн. Суд ухвалою залишив позовну заяву без руху, вказавши, що ціна позову явно не відповідає вартості квартири на момент розгляду справи. В ухвалі суд вказав, що цей недолік має бути усунений протягом 5 днів з дня її постановлення. Дана ухвала була отримана позивачкою після закінчення зазначеного строку.

Проаналізуйте дану ситуацію. Яким чином Марченко може захистити свої права?

Завдання 6. У січні 2010 р. ДП «Укрзв’язок» звернулося до суду з позовом до Жаркова, Юрченка і Морозова про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної транспортному засобу позивача під час ДТП.

У вересні 2010 р. Жарков, а в березні 2011 р. Морозов подали зустрічні позови до ДП «Укрзв’язок» і Юрченка про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної під час ДТП. При цьому Жарков і Морозов управляли транспортними засобами, що належали Дроздову і Павлову відповідно, за довіреностями.

Відповідно до постанови районного суду від січня 2010 р. зіткнення транспортних засобів ДП «Укрзв’язок» і Жаркова, відбулося з вини Жаркова, який не вибрав безпечної швидкості руху і при виникненні перешкоди не вчинив заходів для уникнення зіткнення. Відповідно до постанови районного суду від лютого 2010 р. транспортні засоби під управлінням Жаркова і Морозова зіткнулися з вини останнього, який не вибрав безпечної дистанції, що спричинило зіткнення. Відповідно до постанови районного суду від січня 2010 р. зіткнення транспортних засобів під керуванням водія ДП «Укрзв’язок» і Юрченка сталося з вини Юрченко, який порушив правила обгону.

В ході судового розгляду Морозов не зміг підтвердити розмір витрат на ремонт автомобіля. Окрім цього, строк дії його довіреності на управління транспортним засобом в ході розгляду справи закінчився.

Рішенням суду позов ДП «Укрзв’язок» задоволений частково, з Жаркова на користь ДП «Укрзв’язок» стягнута майнова шкода у розмірі 8 тис. грн., в задоволенні інших вимог і позовів Жаркова і Морозова було відмовлено.

Апеляційним судом дане рішення було скасоване і прийняте нове рішення, яким позови ДП «Укрзв’язок» і Жаркова задоволені частково, з Юрченко на користь ДП «Укрзв’язок» стягнута майнова шкода у розмірі 8 тис. грн. і на користь Жаркова – 17 тис. грн., а также 2 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди.