Значення і роль туризму в наш час для розвитку економіки

що в економіці України (порівняно з промислове розвинутими країнами) туризму належить поки що незначне місце, що не відповідає потенційним можливостям цього виду діяльності як додаткового джерела надходження валюти в український бюджет.. Одним з пріоритетних завдань Державної програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 pp. є становлення в Україні сучасного високоефективного і конкурентоздатного туристського комплексу.

Реалізація програми передбачає: створення нормативно-правової бази, формування сучасного вітчизняного туристського ринку, поглиблення спеціалізації і кооперації в роботі туристських підприємств, забезпечення умов для розвитку різних видів внутрішнього і в'їзного туризму, інтеграцію України до системи світового туристського ринку, розвиток міжнародного співробітництва в сфері туризму, а також вирішення цілого комплексу завдань у сфері підготовки кадрів для галузі. Готельний сервіс містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні. Туристські послуги, зокрема й у рамках готельного обслуговування, віднесені до соціально-культурних послуг. Вони будуються на принципах сучасної гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку вітчизняного туризму, а також ставить певні завдання в системі підготовки кадрів для туристсько-готельного сервісу.

Для успішного вирішення всього різноманіття завдань з обслуговування гостей персоналові готелів і туристських комплексів необхідно оволодіти професійними знаннями і постійно їх удосконалювати.Навчальний процес підготовки фахівців у сфері туризму пов'язаний з певними труднощами, серед яких недостатня кількість наукових узагальнень і систематизованих підручників з питань організації обслуговування в готелях і туристських комплексах, використання систем автоматизації обробки даних у готелях тощо. Незважаючи на інтенсивний туристичний бум в Україні за останні роки, вплив індустрії туризму на економіку країни поки що незначний. Він приблизно адекватний вкладу держави в розвиток даної галузі і стримується, в основному, відсутністю реальних інвестицій, низьким рівнем готельного сервісу, недостатньою кількістю комфортабельних готельних місць, дефіцитом кваліфікованих кадрів тощо.

Нерозвиненість туристичної інфраструктури, недостатня якість сервісу, стійкий міф про Україну, як про зону підвищеного ризику, призвели до того, що сьогодні на нашу країну припадає менше 1% світового туристичного потоку.

Очікувана соціально-економічна результативність туристичної індустрії залежить не тільки від обраної тактики і стратегії розвитку, а й від того, який економічний клімат буде встановлено у взаємовідносинах суб'єктів туристичного господарювання як між собою, так і з державою. Механізм формування таких відносин сьогодні знаходиться у стадії становлення. Але очевидним є те, що розвиток туристичної індустрії має опиратись на нові методи господарювання, ефективні організаційні структури, економічну свободу виробників туристичного продукту, що в умовах наростаючої конкуренції забезпечить насичення туристичного ринку високоякісними послугами і сприятиме соціально-економічному прогресу території. Україна втрачає мільйони гривень, створюючи додаткові труднощі для туристів. Крім того, втрачаються також тисячі потенційних робочих місць. Наприклад, для обслуговування одного іноземного туриста необхідно 9 чоловікПрямий вплив туризму на економіку України чи регіону - це результат доходів туриста на купівлю послуг і товарів туризму. Це треба розуміти як результат вкладу грошей туристами у туристичні підприємства, матеріальне забезпечення працівників туристичної індустрії і створення нових робочих місць.

До економічних функцій туризму, в першу чергу відносяться економічні вигоди, які він надає. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Також вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантіввідіграє важливе соціальне та економічне значення, оскільки він:

збільшує місцеві доходи;створює нові робочі місця;розвиває всі галузі, пов'язані з виробництвом туристичних послуг;

розвиває соціальну та виробничу інфраструктури у туристичних центрах;активізує діяльність народних промислів і розвиток культури та сприяє їм;забезпечує зростання рівня життя місцевого населення;збільшує валютні надходження.

4 ))))Туристичні маршрути

ДО ВИТОКІВ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Київ – Обухів – Трипілля – Халеп'я – Витачів – Стайки – Ржищів– Балико-Щучинка – Майданецьке – Тальянки – Доброводи

АНТИЧНІ МІСТА ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я

Білгород-Дністровський (Тіра) – Миколаїв (Ольвія, Березань) –Євпаторія (Керкінітіда) – Сімферополь (Неаполь Скіфський) –Севастополь (Херсонес) – Феодосія – Керч (Боспорське царство)

ПО ДАВНЬОРУСЬКИХ МІСТАХ

Київ – Чернігів – Любеч – Новгород-Сіверський – Путивль –

Переяслав – Хмельницький - Канів – Овруч – Володимир-

Волинський – Львів – Галич

СВЯТИМИ МІСЦЯМИ УКРАЇНИ

Київ – Корець – Гоща – Межиріч – Кременець – Почаїв – Володимир-Волинський – Зимне – Крехів – Жовква – Львів – Манява – Зарваниця – Меджибіж – Умань – Євпаторія – Бахчисарай – Херсонес – Старий Крим – Керч – Київ – Чернігів – Новгород-Сіверський – Путивль – Густиня – Мгар – Харків – Слов'яногірськ

КОЗАЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ

Київ – Переяслав-Хмельницький – Корсунь-Шевченківський –

Черкаси – Чигирин – Суботів – Холодний Яр – Дніпропетровськ –

Старі Кодаки – Запоріжжя – Нікополь – Капулівка – Жовті Води –

Пилява – Збараж – Зборів – Львів – Берестечко

ГЕТЬМАНСЬКІ СТОЛИЦІ

Київ – Чигирин – Батурин – Глухів

ЗАМКИ ТА ФОРТЕЦІ УКРАЇНИ

Львів (Жовква, Урич) – Ужгород (Невицьке) – Мукачеве – Хуст – Хотин – Кам'янець-Подільський (Скала Подільська) – Меджибіж – Тернопіль (Скалат, Теребовля, Бережани) – Кременець – Острог – Дубно – Луцьк – Олесько – Львів

ПАЛАЦОВО-ПАРКОВІ АНСАМБЛІ УКРАЇНИ

Київ – Біла Церква – Умань – Немирів – Самчики – Антоніми – Вишівець – Київ – Качанівка – Тростянець – Сокиринці – Березова Рудка – Хомутець

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - ВЕЛИКИЙ СИН УКРАЇНИ

Київ – Моринці – Шевченкове – Будище – Корсунь-Шевченківський –

Мліїв – Черкаси – Канів – Переяслав-Хмельницький – Яготин –

Пирятин – Чернігів – Седнів – Качанівка – Кролевець – Київ – Корець

– Острог – Дубно – Кременець – Почаїв – Берестечко

ЛІТЕРАТУРНА УКРАЇНА

Київ – Полтава – Гоголів – Черкаси – Моринці – Шевченкове – Канів – Стеблів – Городище – Чернігів – Сосниця – Ніжин – Піски – Київ – Луцьк (Колодяжне) – Львів – Самбір – Івана Франка –Криворівня – Косів – Русів – Торговиця – Снятин – Чернівці – Надія

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Київ – Богуслав – Васильків – Баришівка – Бровари – Чернігів – Дігтярі – Прилуки – Кролевець – Полтава – Опішня – Решетилівка – Петриківка – Київ;

Львів – Стрий – Воловець – Свалява – Іршава – Іза – Вишкове – Біла Церква – Рахів – Ясіня – Яремча – Космач – Коломия – Косів – Вижниця – Вашківці – Лужани – Чернівці

ПРИРОДНІ СКАРБИ УКРАЇНИ

Київ – Шацьк – Жовква – Синевір – Рахів – Яремча – Вижниця – Дністровський каньйон – Кам'янець-Подільський – Мигія – Вилкове –Асканія-Нова – Кам'яна Могила – Запоріжжя – Кременчук – Канів – Київ

КРИМ ТУРИСТИЧНИЙ

Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь – Орлине – Ялта –

Алушта – Чатир-Даг – Судак – Феодосія – Керч – Сімферополь –

Саки – Євпаторія – Тарханкут

МАРШРУТИ АКТИВНОГО (СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО) ТУРИЗМУ

Пішохідні (Крим, Карпати) Водні (Дніпро, Південний Буг, Дністер, Псел, Ворскла, Горинь) Велосипедні (Крим, Карпати) Спелео (Крим, Поділля) Гірські лижі (Буковель – Тисовець – Славське – Боржавські полонини – г. Красія – Яблучниця)

Природних чудес україни

Сім природних чудес України — акція з виборів найвизначніших природних пам'яток України. Список пам'яток було складено за версією оргкомітету «Сім чудес України» 26 серпня 2008 р. Акція стартувала з ініціативи Миколи Томенка 1 листопада 2007 року. Пропозиції регіональних оргкомітетів, наукових та громадських організацій щодо претендентів приймалися до лютого 2008 р. 28 лютого Оргкомітет акції оголосив сто учасників акції «7 природних чудес України».

На наступному етапі області представляли своїх номінантів, за допомогою прес-турів Україною. 7 липня за результатами анкетування експертів було оголошено назви 21 об'єкта-фіналіста акції. З 7 липня по 26 серпня 2008 року тривало Інтернет-голосування та паралельне опитування експертів. За результатами цих опитувань Оргкомітетом було визначено переможців акції.

Список семи чудес: Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина);Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.);Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина);Мармурова печера (АР Крим);Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)

Світязь (озеро, Волинь);Синевир (озеро, Закарпаття).