Багатоаспектний підхід до прийняття управлінських рішень

У роботах фахівців, що висвітлюють проблеми управління виробництвом намітилося три основних підходи до оцінки управління. Прихильники одного пропонують розглядати управління тільки з позицій об’єкта управління, тобто суспільного виробництва і його підрозділів, прихильники іншого – тільки з позиції суб’єкта управління, тобто держави і його органів управління, і нарешті, прихильники третього – з позицій суспільства в цілому. Аналіз аргументів, що характеризують переваги та недоліки кожного з підходів, а також практика управління свідчать про те, що найбільш правильним буде висновок про спільне використання усіх трьох підходів.

Під аспектами, як правило, розуміють сторони, обумовлені різноманіттям виробничо-господарської діяльності керованого об’єкта, причому вважають, що при прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати обов’язково всі аспекти.

Багатоаспектний підхід, при якому управління виробництвом розглядається як процес дозволу об’єднаних загальною метою діяльності керованого об’єкта, але різних за характером і змістом проблем, сприяє конкретизації управлінських впливів, розширенню складу факторів, що враховуються при обґрунтуванні цих впливів, підвищенню ефективності управління..

З урахуванням вищенаведених зауважень до основних аспектів управління виробництвом відносять наступні: політичний, економічний, соціальний, психологічний, правовий, організаційний.

3. Методи та способи прийняття управлінських рішень.

Методи прийняття управлінських рішень об’єднуються у декілька:

- неформальні (евристичні) методи прийняття рішень - грунтуються на аналітичних здібностях, інтуїції керівника. перевага полягає в оперативності їх прийняття, недолік у тому, що неформальні методи не гарантують уникнення помилкових рішень, оскільки інтуїція може підвести керівника;

- колективний метод обговорення та прийняття рішень – основним моментом є визначення кола осіб, учасників процесу колективної роботи над прийняттям і реалізацією управлінських рішень.

- метод Дельфі - багатотурова процедура анкетування;

- кількісні методи прийняття рішень основі лежить науково-практичний підхід, який пропонує вибір оптимальних рішень шляхом обробки великої кількості інформації;

- індивідуальні стилі прийняття рішень;

- методи теорії ігор;

- дерево рішень

Існує три основні умови, за яких приймаються рішення. Стан впевненості або визначеностііснує, коли керівник точно знає,який буде результат, якщо буде прийняте і реалізоване те чи інше рішення. Стан ризику існує, коли керівники мають достатньо інформації для оцінки можливих наслідків реалізації рішень. Результати таких рішень не є визначеними, але імовірність кожного результату відома. Стан непевностіабо невизначеностіпревалює, коли керівники не мають інформації, що могла б допомогти їм передбачити результат реалізації рішення. Це відбувається тоді, коли фактори, які необхідно врахувати настільки нові й складні, що про них неможливо отримати достатньо релевантної інформації.