Довгострокове прогнозування

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення ступеня небезпеки ХНО та АТО, можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

При довгостроковому прогнозуваннімасштабів ураження на випадок виробничих аварій в якості вихідних даних рекомендується приймати найгірший варіант вихідних даних аварії та найменш сприятливі метеоумови.

Тому для ДОП використовуються наступні вихідні дані:

- вид НХР;

- кількість НХР Q₀ , т – кількість НХР в максимальній по об’єму одиничній ємності (технологічній, складській, транспортній і т.д. – приймається, що ємність з НХР руйнується повністю; на воєнний час та для сейсмічних районів приймається загальний запас НХР у всіх ємностях);

- ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємності;

- розлив НХР – “вільно”;

- метеоумови: ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія; температура повітря t_пов = +20^оС; швидкість вітру v_в = 1 м/с; напрям вітру не враховується – можливість поширення хмари НХР приймається у будь-якому напрямку (в межах кола з центром у місці аварії);

- максимальний час прогнозу – 4 години.

При необхідності використовуються додаткові дані:

- відстань від ХНО (місця аварії) до границі міста R_м, км, або досліджуваного об’єкту (ОЕ) R_ОЕ, км.

- середня щільність міського та заміського населення ρ_м, ρ_зм, осіб/км²;

- при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах та ін.) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількістю між відсікателями (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300-500 т);

- заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

Порядок здійснення ДОП.

На основі вихідних даних за допомогою формул і довідкових таблиць визначаються основні характеристики хімічного забруднення у наступній послідовності.

1. Визначається глибина зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) Г_з^довг, км, за табл. 1 додатку 1. ЗМХЗ графічно відображається на карті (схемі). ЗМХЗ – територія, в межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. При довгостроковому прогнозуванні ЗМХЗ на картах та схемах має вигляд круга з радіусом, що дорівнює глибині Г_з^довг.

Приклад нанесення ЗМХЗ на топографічну карту або схему для ДОП – на рис.1. (Особливості: інверсія; t_пов = +20^оС; v_в = 1 м/сек; напрям вітру не враховується, тому розповсюдження хмари зараженого повітря приймається в межах кола (j = 360^о).

Рис. 1. Зона можливого хімічного зараження при довгостроковому прогнозуванні

На схемі обов’язково відзначаються: місце аварії (розливу або викиду НХР), вид НХР та її кількість (т), населені пункти або інші важливі об’єкти.

Дата та час аварії, напрям та швидкість середнього вітру обов’язково відзначаються при аварійному прогнозуванні.

2. Значення Г_з^довг порівнюється з відстанню від ХНО до об’єкту, що розглядається (наприклад – ОЕ), R_ОЕ, км, та робиться висновок: потрапляє об’єкт у ЗМХЗ чи ні.

3. Для визначення кількості людей, які можуть потрапити в ЗМХЗ визначається її площа S_ЗМХЗ:

S_ЗМХЗ = 3,14Г_з^{довг 2}, км².

3. Для визначення кількості людей, які можуть зазнати впливу НХР розраховується площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S_ПЗХЗ:

S_ПЗХЗ = 0,11Г_з^{довг 2}, км².

ПЗХЗ – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, площу якої приблизно визначають, як площу еліпса. З урахуванням можливого переміщення хмари НХР під впливом зміни напрямку вітру та інших метеорологічних умов, зображення одного з можливих положень ПЗХЗ у формі еліпсу наносять пунктиром довільно в межах ЗМХЗ (рис. 2).

Рис.2. Приклад нанесення на карту ПЗХЗ при довгостроковому прогнозуванні

4. Визначається кількість людей, які проживають в ЗМХЗ N_ЗМХЗ:

N_ЗМХЗ = ρ_м^. S_{ЗМХЗ м} + ρ_зм^. S_{ЗМХЗ зм}, тис. осіб,

де ρ_м – середня щільність населення в місті, тис. осіб/км²;

ρ_зм – середня щільність населення за містом, тис. осіб/км²;

S_{ЗМХЗ м} та S_{ЗМХЗ зм} – міська і заміська частини S_ЗМХЗ, розраховуються з урахуванням відстані від ХНО (місця аварії) до границі міста R_м.

Для визначення площі зараження, що припадає на міську територію, рекомендовано використовувати наступну формулу:

S_{ЗМХЗ м} = α∙(Г_з^довг_зм/ Г_з^довг)∙S_ЗМХЗ, км²,

де Г_з^довг_зм = Г_з^довг - R_м, км – глибина зараження, що припадає на міську територію;

α – розрахунковий коефіцієнт (визначається по таблиці 2 додатку 1).

Тоді площа зараження на заміській території

S_{ЗМХЗ зм} = S_ЗМХЗ - S_{ЗМХЗ м}, км².

5. Визначається орієнтовна кількість людей, які можуть зазнати впливу НХР за співвідношенням:

N_ПЗХЗ = ρ_м∙S_{ПЗХЗ м} + ρ_зм∙S_{ПЗХЗ зм}, тис. осіб,

де S_{ПЗХЗ м} та S_{ПЗХЗ зм} – міська і заміська частини S_ПЗХЗ, розраховуються аналогічно попереднім розрахункам для ЗМХЗ.

6. Робиться висновок стосовно кількості населення, яке може постраждати в ЗМХЗ (для ДОП).

7. Пропонуються завчасні заходи для попередження виникнення аварії та захисту від можливих наслідків (див. додаток 2).