Моделі вибору варіантів економічної стратегії організації
Тема 06
Виробнича стратегія і конкурентоспроможність підприємства
1. Економічна стратегія організації та особливості її розроблення.
2. Моделі вибору варіантів економічної стратегії організації.
3. Сутність виробничої стратегії. Стратегія і тактика в управлінні операційною системою.
Економічна стратегія організації та особливості її розроблення
Стратегія – мистецтво керівництва певною організацією.
Найсуттєвіші особливості стратегії організації:
– розробляє вище керівництво, але реалізація передбачає залучення всіх рівнів управління;
– має за мету перспективи розвитку всієї організації, а не окремо її підрозділу чи індивіда;
– повинна обґрунтовуватися широкими дослідженнями і фактичними даними ( збір та аналіз даних про галузь, ринок, конкуренцію );
– надає фірмі визначеність, індивідуальність з точки зору відбору й залучення ресурсів;
– має бути цілісною протягом тривалого часу і водночас гнучкою, щоб за необхідності можна було здійснити її модифікацію та переорієнтацію.
Необхідність розроблення стратегії організації:
− забезпечує керівництву базу для створення плану на тривалий період;
− дає основу для прийняття управлінського рішення;
− дозволяє визначити основні напрямки дій;
− сприяє зниженню ризику при прийнятті рішень;
− допомагає забезпечити єдність загальної цілі всередині організації.
Відпрацювання стратегії здійснюється у кілька стадій:
− процес розроблення плану;
− коригування планових завдань;
− внесення змін і доповнень.
Послідовність цих етапів відображено на рис. 1.
Формування стратегічного плану – ретельна, систематична підготовка до майбутнього.
Перший крок – визначення місії організації.
Місія– суперзавдання, яке визначає доцільність її існування, описує простір діяльності з огляду на виробництво продукції (послуг) та місця на ринку.
На основі місії організації формуються загальні цілі, які конкретизують місію.
Після визначення місії, цілей, здійснюється аналіз зовнішньогосередовища, він дає можливість тим хто відпрацьовує стратегічний план контролювати зовнішні по відношенню до організації фактори, визначити можливості та загрози для фірми.
Наступний крок управлінське обстеження – методичне оцінювання функціональних зон організації з метою визначення її стратегічно сильних та слабких сторін.
Привівши внутрішні сили й слабкості у відповідність із зовнішніми небезпеками та можливостями керівництво може приступати до вибору відповідної стратегічної альтернативи.
 |
Моделі вибору варіантів економічної стратегії організації
Матриця Бостонської консультативної групи (БКГ)
Матриця БКГ виконує дві функції:
1)дає змогу розподілити стратегічні фінансові кошти між стратегічними зонами господарювання в майбутньому;
2)дає змогу прийняти рішення щодо досягнення бажаних позицій на ринку на підставі аналізу Загроз, Можливостей, Слабкості й Сили .
Матриця будується на основі двох показників:
− обсяг попиту ( темпи зростання виробництва ) – це сумарний рівень продаж, співвідношення між рівнем попиту й пропозиції в даний момент на конкретному ринку;
− частка ринку підприємства відносно його головного конкурента в галузі – це питома частка фірми серед інших потенційних суперниць-фірм одного профілю.
Для кожної зони господарювання визначаються кількісні та якісні параметри майбутніх темпів зростання й частка ринку. Ці дані вписуються у відповідні квадранти матриці. Господарським зонам при цьому дається умовна назва:
− «зірки» – характеризуються високим зростанням обсягу попиту і високою часткою ринку;
− «дикі кішки» – високим зростанням обсягу попиту і низькою часткою ринку;
− «собаки» – низьким зростанням обсягу попиту і низькою часткою ринку;
− «дійні корови» – низьким зростанням обсягу попиту і високою часткою ринку.