Тактичне управління цими факторами дозволяє віднайти резерви підвищення ефективності організаційного рівня підприємства

Необхідно усвідомити, що складність процесів планування технічного та організаційного розвитку та багатогранність планів потребує чіткої організації всіх процедур підготовки, обробки та синтезу планової інформації, контролю за виконанням планів та їхнього своєчасного коректування. Організація планування перед­бачає вирішення трьох комплексів питань:

1) склад і характер спеціалізації органів планування інновацій;

2) форми координації робіт по плануванню інновацій;

3) характер формалізації процесів планування інновацій на підприємстві.

Одне із найважливіших завдань організації планування інновацій на підприємстві є взаємна ув’язка окремих планів у єдиний комплекс узгоджених планових завдань відповідно до чіткої суб­ординації. В плануванні це завдання носить назву «координація планів». Його виконання здійснюється різноманітними процедурними та методичними прийомами. Розрізняють три види координації планів: за періодами, за змістом та за рівнями планування.

Студенти повинні вміти виділяти методи, за допомогою яких здійснюється планування організаційно-технічного розвитку підприємства. Це:

1. Науково-технічне прогнозування.

2. Продуктово-тематичне планування інновацій.

3. Об’ємно-календарне планування.

4. Виробниче планування інновацій.

План семінарського заняття

1. Техніко-економічний рівень виробництва, його основні елементи та структура.

2. Основні фактори технічного та організаційного рівня розвитку підприємства.

3. Процедура складання планів технічного та організаційного розвитку підприємства, їхні основні складові.

4. Методика оцінки ефективності організаційно-технічних заходів на підприємстві.

Література

1. Александрова В. П., Степанов А. П. Экономическое управление техничес­ким обновлением производства. — К.: Либідь, 1993.

2. Антонец А. В., Белов Н. А., Бухало С. М. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. — К.: Выща шк., 1989.

3. Беренс В., Питер М. Хавранек Руководство по оценке эффективности инвестиций. — М.: АОЗТ «Интерэксперт», ИНФРА-М, 1995.

4. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

5. Гринчель Б. М. Измерение эффективности научно-технического прогресса. — Изд-во «Экономика», 1974.

6. Ландина Т. В., Белявский Л. Е. Управление техническим и организационним развитием предприятия. — К., 1992.

7. Степанов А. П. Управление техническим развитием промышленных предприятий. — К.: Лыбидь, 1990.

Термінологічний словник

Ефективність інвестицій — результат порівнянь розподілених у часі віддач від інвестування з сумами інвестицій.

Інвестиції — сукупність витрат, які реалізовані у вигляді довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт та ін. галузі господарства.

Інноваційний розвиток— характеризується та визначається заходами, спрямованими на впровадження якісно нових, прогресивних змін та рішень, що забезпечують ефективність функціонування та розвиток підприємства в сучасних умовах господарювання; комплексна характеристика прогресивності всіх напрямків техніко-економічного розвитку підприємства — це сукупність заходів, спрямованих на динамічний та ефективний розвиток підприємства в умовах господарювання.

Інновація— це конкретний результат розробки нової наукової ідеї, що має форму зразка нової техніки, конструкційного матеріалу для виробництва певної продукції і т.п., що відрізняються від раніше застосовуваних якісними характеристиками, які дозволяють підвищити ефективність виробництва.

«Ноу-хау»— сукупність різноманітних знань наукового, технічного, виробничого, адміністративного, фінансового або іншого характеру, досвіду, які практично застосовуються у діяльності підприємства або у професійній діяльності, але які ще не стали всезагальним надбанням;

Організаційний розвиток— виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку і підвищення ефективності виробництва та управління, він визначається в удосконаленні існуючих і застосуванні нових методів і форм організації виробництва, праці та елементів господарського механізму.

Рентабельність— один із основних вартісно-якісних показників ефективності виробництва на підприємстві, галузі в цілому, який харак­теризує рівень віддачі витрат та ступінь використання засобів у процесі виробництва та реалізації продукції.

Технічний розвиток— процес формування та удосконалення техніко-технологічного рівня підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на підвищення ефективності виробництва та прогресивність розвитку. Технічний розвиток охоплює різні форми — стадії розвитку виробництва, які характеризують, з одного боку, техніко-технологічну базу підприємства, а з другого — її удосконалення та нарощування.

Тактичне управління цими факторами дозволяє віднайти резерви підвищення ефективності організаційного рівня підприємства - student2.ru Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Світові тенденції інноваційного розвитку.

2. Оцінка привабливості інноваційного проекту з точки зору донора/реципієнта.

3. Напрямки інноваційного розвитку в Україні.

4. Оцінка ризикованості інноваційних проектів.

5. Ризики: сутність, види, методи оцінки.

Запитання для самоперевірки знань

1. Яка сутність техніко-економічного рівня виробництва?

2. У чому полягають завдання та які принципи планування інновацій?

3. Які основні фактори технічного рівня виробництва?

4. Охарактеризуйте співвідношення між поняттями «інновація», «технологічний розвиток», «організаційний розвиток».

5. Які основні етапи технічного й організаційного розвитку?

6. Які Вам відомі показники, що застосовуються для визначення ефективності реалізації технічно-організаційних заходів?

7. Організаційний рівень виробництва: сутність, фактори, що його визначають.

8. Які є методичні підходи до оцінки інноваційних проектів?

9. Які методи використовуються для розробки науково-технічних прогнозів?

Тактичне управління цими факторами дозволяє віднайти резерви підвищення ефективності організаційного рівня підприємства - student2.ru ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Задачі для самостійного розв’язання

Задача 1.Вартість капіталу фірми складає 15. Фірма розглядає інвестиційний проект із наступними грошовими надходженнями:

Період Грошовий потік
0 – 27000
1 +12000
2 +11520
3 +15552

Чи слід прийняти такий інвестиційний проект?

Розв’язання

Чиста поточна вартість при ставці дисконтування 15% складає:

Період Грошовий потік Коеф. дисконтування Поточна вартість
0 – 27 000 1,15-0 – 27 000
1 +12 000 1,15–1 10 435
2 +11 520 1,15–2 8711
3 +15 552 1,15–3 10 226
Чиста поточна вартість — 2372

Чиста поточна вартість додатна, тому інвестиційний проект приймається. Внутрішня норма окупності становить 20%, що більше вартості капіталу — 15%.

Задача 2.Інвестиційний проект має план платежів, наведений у таблиці:

Розмір платежів (надходжень) за роками

реалізації інвестиційного проекту, тис. грн

Порядковий номер року
Платежі, надходження – 2000 + 700 + 800 + 900 + 600 + 600

Обчислити:

1) чисту дисконтну вартість на основі розрахункової відсоткової ставки у 20% і 25% річних;

2) внутрішню норму дохідності реальних інвестицій.

Відповідь для самоперевірки: 1) +183 та — 25 тис. грн; 2) 24,4%.

Задача 3.Підприємство планує реалізувати інвестиційний проект вартістю 100 тис. грн, практичне здійснення якого спрямоване на організацію виробництва нового виду продукції. Фінансування проекту здійснюватиметься на початку першого року його реалізації. Очікуються такі грошові потоки на кінець року: 1-го — 50 тис. грн; 2-го — 40 тис. грн; 3-го — 50 тис. грн. За розрахунковий період береться початок 4-го року.

Визначити:

1) майбутню чисту приведену вартість інвестиційного проекту за дисконтної ставки 4 і 25%;

2) внутрішню ставку дохідності проекту;

3) термін окупності вкладених інвестицій.

Наши рекомендации