Показники та фактори, що визначають фінансово-майновий стан підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:

· прибутковість роботи підприємства;

· оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов'язкових платежів;

· наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

· раціональне розміщення основних і оборотних фондів;

· платоспроможність та ліквідність.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:

· структурний аналіз активів і пасивів підприємства;

· аналіз фінансової стійкості;

· аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);

· аналіз необхідного прирості власного капіталу.

54.Експрес- та фундаментальна оцінка фінансово-майнового стану підприємства: поняття, цілі та особливості застосування.

Мета експрес-аналізу - наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об'єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця. Експрес-аналіз доцільно проводити у три етапи: - підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання та аналіз звітності.

Мета першого етапу - прийняти рішення про цілеспрямованість аналізу фінансової звітності і переконатись у її підготовленості до читання.

Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу.

Третій етап - основний в експрес-аналізі. Його мета - кінцеве оцінювання результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводять з тією чи іншою мірою деталізації в інтересах різних користувачів.

Сенс експрес-аналізу - відбір невеличкої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних у визначенні показників та постійне відстеження їх динаміки. Фактично, експрес-аналіз є своєрідним моніторингом фінансового стану підприємства, тому використання складної системи показників при його проведенні є недоцільним.

Фундаментальний аналіз, який ґрунтується на оцінці стану емітента на ринку, показників обсягів продажу, активів і пасивів, дохідності та іншої інформації, яка характеризує ефективність діяльності емітента.

Центральна частина фундаментального аналізу — вивчення виробничої і фінансової ситуації на підприємстві-емітенті. Аналіз звітності і розрахунок фінансових коефіцієнтів дозволяють визначити фінансовий стан підприємства.

Виділяють наступні групи показників:показники платоспроможності (ліквідності) — вони дають уявлення про здатність підприємства здійснювати поточні розрахунки і оплачувати короткострокові зобов'язання. До них відносять коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загальний коефіцієнт покриття.

Показники рентабельності.

Абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності господа-рської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господа-рювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

де Р – рентабельність, %; П – прибуток; В – витрати.

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах в його господарській діяльності у розмірі 1 гривні.

Різні варіанти визначення прибутку і витрат зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Оцінку рентабельності господарської діяльності підприємства доцільно здійснювати за наступними показниками:

рентабельність (прибутковість) використання активів визначають як частку від ділення балансового прибутку на суму середньорічної вартості активів;

рентабельність (прибутковість) власного капіталу (власних коштів) визначають як частку від ділення прибутку на суму середньорічної вартості власного капіталу;

рентабельність (прибутковість) статутного капіталу (капіталу власників) визначають як частку від ділення балансового прибутку на середньорічній розмір статутного капіталу. Цей показник характеризує ефективність (прибутковість) витрат засновників (учасників) при формуванні майна на підприємстві за статутним капіталом;

рентабельність (прибутковість) операційної діяльності визначають як частку від ділення прибутку від операційної діяльності на повну собівартість проданих оборотних активів (продукції, товарів, робіт, послуг, запасів) підприємства;

рентабельність (прибутковість) проданої (реалізованої) продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства визначають як частку від ділення прибутку на:

а) повну собівартість продукції (товарів, робіт, послуг);

б) суму чистої виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг);

рентабельність (прибутковість) окремих видів продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства визначають як частку від ділення прибутку, одержаного від продажу цієї продукції (товарів, робіт, послуг), на:

а) повну собівартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг);

б) суму чистої виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг);

рентабельність (прибутковість) фінансових операцій (інвестицій) підприємства визначають як частку від ділення прибутку, одержаного від фінансових операцій, на суму фінансових витрат;

рентабельність звичайної діяльності визначають як відношення прибутку, одержаного від звичайної діяльності, на суму витрат при здійсненні господарських операцій звичайної діяльності;

рентабельність господарської діяльності визначають як частку від ділення балансового прибутку на суму всіх витрат, які пов’язані з формуванням балансового прибутку.

Основними факторами підвищення рентабельності можуть бути ріст виручки за рахунок цін і обсягів реалізації, оптимізація вартості активів, зниження собівартості тощо.