Предмет, методи та завдання курсу
1.Предмет економічної історії, її місце в системі економічних наук.
2.Теоретико-методологічні засади курсу. Періодизація економічної історії .
3.Логіка та структура курсу. Мета і завдання курсу.
Тема 2.
Епоха рабовласництва.
1. Економічний устрій країн Стародавнього Сходу.
2. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Особливості Афін і Спарти.
3. Основні періоди соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
Тема 3.
Епоха феодалізму в Європі.
1. Виникнення феодалізму в Західній Європі і його періодизація.
2. Рання феодальна Франція.
3. Особливості феодалізму у Візантії.
4. Особливості феодалізації англо-саксонського села.
5. Причини пізньої феодалізації німецького села.
6. Феодальне місто і цеховий устрій міського ремесла.
Тема 4.
Закладення підвалин капіталістичної
економіки в Західній Європі.
1. Великі географічні відкриття.
2. Первісне нагромадження капіталу в Англії.
3. Первісне нагромадження капіталу в Голландії.
Тема 5.
Формування основ індустріального
суспільства в Західній Європі.
1. Промисловий переворот в Англії.
2. Економічний розвиток Франції в період від буржуазної революції до Паризької комуни (1789–1871).
3. Економіка Німеччини в першій половині ХIХ ст.
Тема 6.
Економічне становище Англії, Франції і Японії
в остінній третині ХIХ – на початку ХХ стст.
1. Втрата Англією промислової монополії.
2. Економічне відставання Франції. Концентрація фінансового капіталу.
3. Перетворення “Мейдзі” в Японії.
Тема 7.
Економіка США, провідних країн Західної Європи
і Японії в міжвоєнний період (1918–1939 рр.)
1. Економічна криза 1929–1933 рр. у США та новий курс Ф.Рузвельта.
2.Відновлення німецької економіки після першої світової війни. Економічна криза 1929–1933 рр.
3. Економічна політика німецького фашизму.
Тема 8.
Розвиток провідних країн Західної Європи
після Другої світової війни.
1. Західнонімецьке “економічне диво” 1950-х років та фактори, що його обумовили.
2. Економіка Великої Британії після 1945 р. Повоєнна націоналізація. Посилення держрегулювання економіки в 1960-ті рр. Посилення консервативних тенденцій за часів уряду М. Тетчер.
3. Економічна політика уряду де Голля і основні тенденції економічного розвитку Франції в останній третині ХХ ст.
4. Причини японського “економічного дива” 1952–1970 рр. Національні особливості японської економіки.
ПРИКЛАДИ ТестІВ з економічної історії
Обведіть правильну відповідь.
1. Для держав Стародавнього Сходу характерно:
а) вирощування багаторічних рослин;
б) розвинений державний сектор економіки, постійне втручання держави в економічні процеси, феномен влади-власності;
в) швидко прогресував розклад родової общини;
г) основною продуктивною силою були раби.
2. В економіці стародавньої Греції мало місце:
а) панування патріархального рабства;
б) створення розгалуженої системи каналів для штучного зрошення земель;
в) періодичний перерозподіл землі між членами сільської общини протягом всієї античної історії;
г) реформи Солона (594 р. до Р.Х.) передбачали розпаювання общинних земель, скасування боргів, введення суду присяжних, виборчої системи за майновим цензом і т.д.
3. Для економіки Древнього Риму було характерним:
а) кризові явища в економіці Римської імперії пов’язані з низькою продуктивністю праці рабів, зростаючою конкуренцією з боку провінцій, що поставляли у Рим дешеві продукти;
б) в царський період (8 – 6 ст. до Р.Х.) відбувається розклад родової общини і виділення з неї родової знаті – евпатрідів;
в) розквіт рабовласництва припадає на II – III ст. Р.Х.
г) основний масив земельних угідь у період ранньої імперії (I – II ст. Р.Х.) перебував у власності роду (“агер публікус”);
4. Для економіки ранньої феодальної Франції є справедливим:
а) на момент падіння Римської імперії і початку формування франкської держави (V – VI ст.) франки вже перейняли у римлян інститут приватної власності на землю;
б) згідно зі збірником законів “Саллічна правда” найнижчим вергельдом (штрафом) було захищене життя вільного франкського селянина;
в) суть аграрного перевороту, здійсненого Карлом Мартеллом, полягала у ліквідації спадкового землеволодіння (“аллодів”);
г) до X ст. в Франції встановився принцип “васал мого васала – мій васал”.
5. Для феодального періоду в Англії було характерно:
а) процес формування феодальних відносин в цілому завершився до нормандських завоювань (1066р.);
б) нормандські завойовники (герцог Вільгельм) конфіскували земельні угіддя всієї англо-саксонської знаті, в тому числі дрібних і середніх феодалів;
в) панував принцип “васал мого васала – не мій васал”;
г) залежне населення Англії поділялось на вілланів, що мали у користуванні 30 акрів землі і коттерів, які мали тільки городи або зовсім не мали землі.
6. Для процесу феодалізації німецького села є справедливим:
а) прискорена феодалізація внаслідок відсутності в німецьких землях єдиної централізованої держави та поліетнічного складу населення;
б) для Німеччини було характерне надання світським феодалам (фогтам) деяких адміністративних і судових функцій на землях, що належали Церкві;
в) експансія німецьких феодалів на Схід за р. Ельба, що привела до загарбання частини слов’янських земель, відразу ж викликала посилення рентного тиску як на німецьких колоністів, так і на залежних селян у внутрішніх районах Німеччини;
г) після селянської війни 1525 р. феодальний тиск на німецьке селянство значно послабшав.
7. Для феодального міста є характерним:
а) цехи – це територіальні об’єднання представників однієї спеціальності, найчастіше у межах одного міста;
б) однією з основних причин відродження античних і виникнення нових європейських міст стали “комунальні революції” XI – XII ст.;
в) найбільше незалежних комун було в Німеччині, на другому місці були Північна Франція і Італія;
г) Ганзейська торгівля з’єднувала Європу через італійські міста з азіатськими ринками.
8. До наслідків Великих географічних відкриттів належить:
а) криза Лівантійської торгівлі;
б) гостра нестача засобів обігу в Європі;
в) загарбання більшої частини середземноморського узбережжя Османською імперією;
г) “революція цін” у Європі, внаслідок якої сільгоспродукти подорожчали (в 2–5 р.), а феодальна рента знецінилась, що призвело до зубожіння класу феодалів.
9. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Голландії властиве:
а) на відміну від Англії на півдні Нідерландів переважали сільські розсіяні мануфактури, що виробляли сукно, полотно;
б) одним з найважливіших поштовхів до Нідерландської революції стало введення в 1567 р. у Нідерландах податкової системи на зразок іспанської (10 - відсотковий податок з обсягу реалізації);
в) торговою столицею північних Нідерландів було місто Антверпен, а південних – Амстердам;
г) південні провінції ініціювали початок боротьби Нідерландів за незалежність від Іспанської імперії.
10. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Англії є характерним:
а) сутність первісного нагромадження капіталу полягає у наданні безпосередньому виробникові всіх необхідних засобів виробництва, які, рівномірно розподіляючись між членами суспільства, стають їхньою приватною власністю;
б) работоргівля та піратство були важливими джерелами формування ринку вільної робітничої сили в Англії;
в) система протекціонізму гальмувала процес формування великих приватних капіталів;
г) процес первісного нагромадження супроводжувався аграрним переворотом, зігнанням селян-орендаторів з землі з метою перетворення її на пасовиська.
11. Промисловий переворот в Англії характеризується:
а) промисловий переворот почався з винаходу у 1784 р. парової машини Дж. Уатта;
б) сутністю промислового перевороту є перехід від майстерні середньовічного ремісника, де увесь продукт вироблявся кожним робітником з початку до кінця, до капіталістичної мануфактури, де було запроваджено розподіл ручної праці;
в) ранньому початку промислового перевороту сприяли: перемога англійської буржуазної революції, колоніальні загарбання, сприятливі природно-географічні умови, війни XVIII ст. у Європі;
г) імпортом передової техніки з континентальної Європи (Франції, Німеччини).
12. Для економічного розвитку Франції в період від буржуазної революції 1789 р. до Паризької комуни є характерним:
а) вершиною аграрної політики якобінців став прийнятий у липні 1783 р. декрет, що проголошував безплатне і повне скасування феодальних прав дворянства і перехід селянських наділів у приватну власність селян;
б) Наполеон І прагнув пожвавити економічні стосунки з Англією з метою імпорту англійської техніки і технології;
в) після революції 1830 р. до влади прийшов Луі-Філіп, що захищав інтереси промислової буржуазії;
г) наприкінці вказаного періоду Франції вдалося в цілому подолати промислове відставання від Англії.
13. Основними рисами економічного розвитку Німеччини наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. були:
а) створення на початку XIX ст. єдиної централізованої держави, що сприяло розширенню внутрішнього ринку і швидкому промисловому підйому Німеччини;
б) аграрні реформи в Пруссії почалися в 1807 р., коли уряд Штейна прийняв едикт, що скасував особисту залежність селян від поміщиків;
в) на початку XIX ст. Німеччина отримала значний економічний виграш від континентальної блокади Англії;
г) після революції 1848 р. німецькі поміщики безплатно передали в приватну власність селянам землю, яку вони обробляли.
14. Для економічного розвитку США від створення незалежної держави до Громадянської війни є характерним:
а) після перемоги американських колоністів над Англією і визнанням незалежності США (1783 р.) було прийнято закон про гомстеди, згідно з яким кожний білий громадянин США (з 21 року) міг отримати практично безкоштовно 160 акрів (65 га) землі;
б) протягом першої половини XIX ст. США не вдалося досягти значного збільшення своєї території;
в) до громадянської війни США не досягли вагомих успіхів у розвитку промисловості;
г) на Півночі і частково на Заході США сільське господарство розвивалось фермерським шляхом, в той час як на Півдні панувала рабовласницька плантаційна система, націлена на вирощування монокультури – бавовни.
15. Генезис капіталізму в Японії супроводжувався:
а) будівництвом за рахунок держави промислових підприємств, більшість яких згодом було передано приватним власникам;
б) відкриття країни для зовнішньої торгівлі в середині 1850-х рр. не мало суттєвого впливу на японську економіку;
в) під час аграрної реформи 1871 – 1873 рр. держава конфіскувала більшість земель, що належали самураям, ніяк не компенсувавши їхні збитки;
г) на межі XIX – XX ст. Японії в цілому вдалося подолати відставання в рівні промислового розвитку від передових країн Заходу.
16. До основних причин економічного підйому США в останній третині XIX – на початку XX ст. належать:
а) створення Рокфелером і Морганом надвеликих фінансових груп, які контролювали у 1914 р. 56 % акціонерного капіталу США;
б) територіальна експансія США;
в) зростаюча місткість внутрішнього ринку, яку зумовила висока купівельна спроможність американських фермерів, що була наслідком низької вартості землі і відсутності орендних платежів;
г) низький рівень оплати праці американських робітників.
17. Для процесу концентрації виробництва і створення монополій в Німеччині (1870-і – 1910-і роки) характерно:
а) митна політика вільної торгівлі (низьке мито на імпорт промислових виробів);
б) німецькі монополії утворювались здебільшого як картелі і синдикати, які монополізували сферу обігу, залишаючи підприємства самостійними в техніко-економічному (синдикати) або і в фінансовому (картелі) відношенні;
в) основною формою німецьких монополій в промисловості були трести: підприємства, що до них належали, втрачали самостійність в техніко-економічному, фінансовому і юридичному відношенні;
г) процес створення монополій в цей період обмежувався сферою промисловості, не зачіпаючи банківської справи.
18. Основною причиною втрати Англією промислової монополії (наприкінці XIX ст. – на початку XX ст.) було:
а) вивіз капіталу з метрополії в колонії, що зумовило недостатнє фінансування оновлення основного капіталу в англійській промисловості і її технічне відставання;
б) втрата Англією першості по обсягу морських перевезень;
в) світова аграрна криза і масове збанкрутіння англійських фермерів;
г) загострення конкуренції з іноземними компаніями на колоніальних ринках.
19. Для економічного розвитку Франції в останній третині XIX – на початку XX ст. є характерним:
а) високий ступінь концентрації виробництва у промисловості;
б) вивіз товарів переважав над вивозом капіталу;
в) перед першою світовою війною Франції вдалося зберегти друге місце в світі по обсягу промислового виробництва;
г) основним напрямком кредитної експансії Франції були європейські держави, в тому числі Росія.
20. У міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.) у економіці США мало місце:
а) перша світова війна значно погіршила економічне становище США;
б) основними напрямками “нового курсу” Ф.Рузвельта були: посилення контролю держави над промисловістю і фінансовою системою; створення додаткових робочих місць; виплата премій фермерам за скорочення посівних площ; боротьба з надвиробництвом сільськогосподарської продукції; припинення обміну банкнот на золото; легалізація профспілок;
в) економічна депресія протягом 1921 – 1929 р.р.;
г) різке підвищення цін на засоби виробництва під час економічної кризи 1929 – 1933 р.р.
21. Для економіки Німеччини у міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.) є характерним:
а) пік післявоєнної розрухи у Німеччині припадає на 1920 р.;
б) план Дауеса (1924 р.) передбачав значне збільшення щорічних репараційних виплат на користь країн, що перемогли у першій світовій війні;
в) основними напрямками економічної політики фашизму були: різке зміщення інвестиційних пріоритетів на користь важкої і військової індустрії; постійне втручання держави в економіку та суттєві зміни в законодавчій базі господарської діяльності; створення галузевих органів управління народним господарством; політика збільшення державного боргу; фінансові махінації, аріїзація єврейської власності;
г) план Юнга (1929 р.) передбачав створення іноземних контрольних органів над німецькою фінансовою системою.
22. Для економічного розвитку США після другої світової війни є характерним:
а) війна призвела до скорочення економічного циклу, який закінчився кризою 1945 – 1949 р.р.;
б) сутність рейганоміки (1982 – 1989 р.р.) полягала у зменшенні бюджетних витрат і податків з метою стимулювання приватного підприємництва;
в) війна США в Кореї полегшила вихід з кризи 1957–1958 рр.
г) 1960-і роки характеризувалися значним уповільненням темпів розвитку американської економіки.
23. До основних причин японського “економічного дива” (1952 – 1970 р.р.) належать:
а) багата сировинна база Японії;
б) висока заробітна плата японських робітників, яка заперечувала широкий ринок збуту для швидко зростаючої японської промисловості;
в) розпуск дзайбацу – великих монополій, головні компанії яких було ліквідовано, а акції пущено у вільний продаж;
г) масове використання імпортних патентів і ліцензій, швидке впровадження в виробництво досягнень світової науки і техніки.
24. Для економіки ФРН після другої світової війни є характерним:
а) значні витрати з державного бюджету на розвиток військової промисловості;
б) в 1960-х роках почався економічний підйом, який отримав назву “німецького економічного дива”;
в) в 1948 – 1952 р.р. Західна Німеччина отримала значну економічну допомогу з боку США за планом Маршалла;
г) в 1950-і роки за темпами розвитку промисловості ФРН значно поступалася Англії.
25. Для повоєнної економіки Англії і Франції є характерним:
а) для економіки Франції і Англії (1945 – 1950 р.р.) був характерним процес денаціоналізації державного сектору;
б) головним напрямком економічної політики голлізму у Франції було всебічне сприяння розвитку французької промисловості, яке отримало назву “індустріального імперативу”;
в) після другої світової війни економічні позиції Англії значно посилилися;
г) Франція відмовилась від економічної допомоги за планом Маршалла, побоюючись посилення фінансової залежності від США.
Критерії оцінювання:
1 вірна відповідь – 4 бали;
максимальна кількісь балів – 25х4 =100 балів
| П’ятибальна шкала | Стобальна шкала |
| 88-100 | |
| 72-87 | |
| 60-71 | |
| 59 і менше |
Перелік проблем підсумкового контролю
Контрольні питання
1. Концепції періодизації економічної історії.
2. Основні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. “Азіатський” спосіб виробництва.
3. Основні етапи розвитку Стародавньої Греції. Порівняльний аналіз економічного устрою Афін і Спарти.
4. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму. Еволюція форм землеволодіння.
5. Економічні причини падіння рабовласницької системи господарства. Колонат.
6. Основні тенденції розвитку феодальних відносин у Візантії.
7. Основні риси феодальної системи господарства та періодизація феодалізму.
8. Рання феодальна Франція. Реформи Карла Мартелла.
9. Особливості процесу феодалізації англо-саксонського села (X – XV ст.).
10. Причини повільної феодалізації німецького села у X – XIII ст.ст.
11. Особливості розвитку феодальних відносин у Східній, Південно-Західній та Північно-Західній Німеччині в XIV – XVI ст.ст.
12. Феодальне місто, його виникнення і роль в історії середньовічної Європи.
13. Зовнішня та внутрішня торгівля Европейських міст у період розвиненого феодалізму (XI – XV стст.).
14. Цеховий устрій міського ремесла.
15. Причини і соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
16. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голландії.
17. Процес первісного нагромадження капіталу в Англії.
18. Промисловий переворот в Англії та його соціально-економічні наслідки.
19. Господарство Північноамериканських колоній Англії та причини війни за незалежність (1776 – 1783 р.р.).
20. Колонізація Північноамериканського континенту США у XIX ст.
21. Нерівномірність розвитку Півночі та Півдня США в останній третині XVIII – першій половині XIX столітть.
22. Причини та наслідки Громадянської війни у США (1861 – 1865 р.р.).
23. Соціально-економічні перетворення суспільства в ході Великої Французької революції.
24. Причини соціально-економічної відсталості Німеччини наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.ст.
25. Аграрні реформи в Пруссії.
26. Передумови економічного підйому США в останній третині XIX – на початку XX століття.
27. Виникнення монополій в американській промисловості і банківській справі та фактори, що сприяли його прискоренню.
28. Створення перших фінансових груп у США (кінець XIX – початок XX ст.ст.)
29. Причини економічного підйому Німеччини в останній третині XIX – на початку XX ст.ст.
30. Створення монополій в німецькій економіці та їхні особливості.
31. Економічне відставання Франції наприкінці XIX – початку XX ст.ст.
32. Втрата Англією промислової монополії наприкінці XIX – початку XX ст.ст.
33. Особливості генезису капіталізму в Японії (друга половина XIX ст.). Перетворення “Мейдзі”.
34. Наслідки першої світової війни для економіки Німеччини.
35. Роль американських і англійських капіталів у відновленні німецької економіки після першої світової війни.
36. Економічна політика німецького фашизму (1933 – 1945 р.р.).
37. Економічна криза 1929 – 1933 р.р. у США і “Новий курс” Ф.Рузвельта.
38. Основні тенденції економічного розвитку Франції у міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.).
39. Економіка Великобританії у міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.).
40. Повоєнна конверсія і циклічний розвиток США у 1945 – 1960 р.р.
41. Стабілізація економіки США у 1960-х роках, причини високих темпів економічного зростання.
42. Структурні кризи і розвиток економіки США у 1970 – 1980-х роках. Економічна сутність так званої “рейганоміки”.
43. Основні тенденції розвитку японської економіки після другої світової війни.
44. Причини японського “економічного дива” 1952–1970 р.р.
45. Західнонімецьке “економічне диво” 1950-х років і фактори, що його зумовили. Розвиток німецької економіки в 1960-х – 1980-х роках.
46. Основні тенденції економічного розвитку Франції після другої світової війни. Економічна політика голлізму.
47. Основні тенденції розвитку економіки Великобританії після другої світової війни.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ Л І Т Е Р А Т У Р И
Основна
1. Березин И. Краткая история экономического развития. Учебное пособие. – М., 1988.
2. Блок М. Феодальне суспільство. – К., 2001.
3. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм., Т. 1. Структури повседневности: возможное и невозможное. – М.: Прогресс, 1986.
4. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 2. Игры обмена: - М.: Прогресс, 1988.
5. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV – XVIII в.в. – М.: Прогресс, 1992, Т.3.
6. Ван дер Вее Г. История мировой экономики 1945–1990. – М., 1994.
7. Економічна історія: Лекції / Томочко Н.О., Пучко О. А., Рудомьоткіна Л. М. та ін. – К., 2000.
8. Економічна історія: Навчально-методичний посібник / Томочко Н.О., Пучко О. А., Рудомьоткіна Л. М. та ін. – К., 2001.
9. История мировой экономики: Учебник / Под ред. Поляка Г. Б. и Марковой Г. М. – М., 1999.
10. История мировой экономики / Под ред. Конотопова М. В., Сметанина С. И. – М., 1997.
11. История народного хозяйства. Словарь-справочник / Под ред. Марковой А. Н. – М., 1995.
12. Лановик Б.Д. та ін. Економічна історія світу і України: Підручник. – К., 1999.
13. Осипов Ю. М. Философия хозяйства. Тезисы. – М., 2006.
14. Пантин В. И. Циклы и ритмы истории. – Рязань, 1996.
15. Паршаков Е. А. Экономическое развитие общества: Историческое исследование. – К., 1992.
16. Смирнов І.Г. Економічна історія. Етапи світового ринково-індустріального розвитку: Конспект лекції. – К., 1995.
17. Сурин А.И. История экономики и экономических учений. – М., 1998
18. Тицкий С.И. Всемирная история денег, кредита и банков. – К., 1997.
19. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1992.
20. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – М., 1993, Т.1.
21. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – М., 1998, Т.2.
22. Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций/ Н.И.Полетаева, В.И.Голубович, Л.Ф.Пашкевич и др.; В.И. Голубович и др. – Минск, 2000.
23. Экономическая история: исследования, историография, полемика. – М., 1992.
24. Экономическая история капиталистических стран/ Под ред. Ф.Я.Полянского, В.А.Жамина – М., 1986.
25. Экономическая история капиталистических стран: учебное пособие для экономических специальностей вузов / Под ред. Чунтулова В. Т., Сарычева В. Г. – М.,1985.
26. Юхименко П. І., Леоненко П. М., Ільєнко А. А. Економічна історія: навчальний посібник. – Біла Церква, 2002.
Додаткова
1. Авдеева К.Д. Внутренняя колонизация и развитие феодализма в Англии. – Л., 1973.
2. Аграрные преобразования в годы революции Мейдзи (XIX в.) // Япония: Экономика, политика, история. – М.,1989. – С.239-246.
3. Бедняк И.Я. Япония в период перехода к империализму (становление японского капитализма на рубеже XIX – XX в.в.) – М., 1962.
4. Бессмертный Ю.Л. Сеньория и крестьянско-сеньориальные отношения в Западной Европе (XI – XV в.) // Экономическая история: Проблемы и исследования. – М., 1987.
5. Бессмертный Ю.Л. Формирование феодально-зависимого крестьянства на территории Северной Франции (VI – X в.в.)// История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма.– М., 1985, Т. 1.
6. Бодров В. Г. Современный экономический консерватизм: переоцінка цінностей или повторение прошлого? – К.,1990.
7. Васильев Л.С, История Востока. – В 2 Т. – М., 1994. – Т. 1.
8. Васильев Л.С. Что такое “азиатский способ” производства// Народы Азии и Африки – 1988. – №3. – С.65-75.
9. Виноградов В.А. Состояние и перспективы историко-экономических исследований// Вопросы истории – 1988 – №4. – С.3-12.
10. Государство и экономика развитых капиталистических стран в 80-х годах. – М., 1989.
11. Грох М. От кризиса феодального общества к буржуазной революции// Новая и новейшая история – 1987. – № 6. – С.104-116.
12. Гуревич А.Я. Категории средневековой культури. – М., 1984.
13. Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. М., 1970.
14. Гуревич А.Я. Средневековый купец// Одиссей. – 1990. – С.96-131.
15. Далин С.А. Экономические проблемы войны за независимость и их актуальное значение// США. Экономика, политика, идеология. – 1976.- №6. – С.52-65.
16. Джинчарадзе В.З. Экономическая история США. – М., 1973.
17. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А. Філіпенко, В. Вергун, І. Бураковський та ін. – К., 1996.
18. Ерофеев Н.А. Промышленный переворот и проблема
19. рабочей силы в Англии.// Проблемы британской истории. – 1987 – М., 1987. –С.106-118.
20. Ерофеев Н.А. Промышленный переворот: содержание и границы понятия.// Новая и новейшая история. – 1984. – № 6. – С.78-87.
21. Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963.
22. Западная Европа – эволюция экономической структуры. – М., 1988.
23. История древнего мира.Учебное пособие / Под ред. Бокшанина А. Г. – Ч. 2. Греция и Рим. – М., 1981.
24. История США: В 4-х тт. – М., 1983.
25. История Франции: В 3-х тт. – М., 1972.
26. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Пер. с англ. – М., 2001.
27. Козенко Б.Д., Садовая Г.М. О периодизации новой и новейшей истории в свете новейших трактовок// Новая и новейшая история. – 1993. – №4. – С.87-96.
28. Кочергин А.М. Проблемы методологии исследования общества как целостной системы. – Новосибирск, 1988. – С.182-192.
29. Кузищин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.
30. Курбатов Г.Л, История Византии (от античности к феодализму). – М., 1984.
31. Лебедева Г.Е. Социальная структура ранневизантийского общества: По данным кодексов Феодосия и Юстиниана/ Отв. ред. Г.Л. Курбатов. – Л., 1980.
32. Лебек С. Происхождение франков. – М., 1992.
33. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.
34. Лермер К. Основные черты промышленного переворота в Германии (конец XVIII – 40-е годы XIX века) // Ежегодник германской истории. – 1987. – М., 1988. – С.38-48.
35. Манукян А.А. Проблемы послевоенного развития экономики капиталистических стран. – М., 1996.
36. Назаров И. В. Свобода против закона: цивилизация на весах Спасения. – К., 2008.
37. Новикова Л. И., Сиземская И. Н. Русская философия истории. Курс лекций. – М., 1999.
38. Осипов Ю. М. Философия хозяйства: per aspera ad astra! // Философия хозяйства. – 2005. – № 3(39). – С. 9–23.
39. Полянский Ф.Я. Товарное производство в условиях феодализма. – М., 1969.
40. Попов В.А. Формирование социально-экономической структуры японской деревни. – М., 1987.
41. Семенов И. Экономические аспекты Великой французcкой революции: к 200-летию Великой французcкой революции// Вопросы экономики. – 1989. – № 7. – С.111-120.
42. Солодкова Л.И. Ранний Кельн: социально-экономическое развитие и освободительная борьба горожан в XI – XIII в.в. – Саратов, 1991.
43. Франция. – М., 1982.
44. Хвостова К.В. Особенности аграрно-правовых отношений в поздней Византии (XIV – XV в.в.) (Ист.-соц. очерк). –М., 1968
45. Хвостова К.В. Социально-экономические процессы в Византии и их понимание византийцами-современниками (XIV – XV в.в.). – М., 1992.
46. Шардонне Ж. Экономика Франции. – М.,1961. – Т.2
47. Эрхард Л. Полвека размышлений. – М., 1993.
48. Япония: экономика, политика, история. – М., 1989.