Умови мінімізації короткострокових збитків конкурентної фірми

Якщо ринкова ціна настільки низька, що виключає можливість одержання прибутку, то фірма повинна звести до мінімуму збитки. Падіння ринкової ціни до 300 доларів тотожно зсуненню вниз кривої попиту на продукцію, якщо попит на неї зовсім еластичний. У цьому випадку фірмі прийдеться реагувати на зміну ситуації тільки коректуванням обсягу випуску, тому що на ринку досконалої конкуренції фірма не впливає на ціну. Логіка продовження виробничих операцій з метою мінімізації збитків застосовується тільки в короткостроковому періоді, коли фірма повинна компенсувати постійні витрати не залежно від того, випускає вона продукцію, чи ні

З таблиці 12 видно, що при ціні 300 гривень мінімальні збитки досягаються при щоденному випуску 14 одиниць продукції. Графік кривих витрат (мал. 51 ) дозволяє розглянути процес мінімізації збитків з погляду «граничного» підходу.

Мал. 51 Процес мінімізації збитків на ринку досконалої конкуренції.

Крива граничних витрат перетинає криву граничного доходу в точці яка знаходиться вище кривої середніх змінних витрат, але нижче кривої повних середніх витрат. Оскільки крива попиту проходить нижче, ніж крива повних середніх витрат, фірма несе збитки від кожної проданої одиниці продукції. Проте, крива попиту лежить вище, ніж крива середніх перемінних витрат, а це означає, що дохід від кожної проданої одиниці продукції більший ніж потрібно для покриття змінних витрат, але водночас недостатній для покриття повних витрат. Однак, роблячи продукцію на рівні обсягу випуску, при якому P=MC , (14 одиниць щодня) менеджери можуть мінімізувати ці втрати, тому що постійні витрати все рівно повинні безупинно покриваються, навіть при падінні випуску до нуля. Вибираючи тимчасове припинення виробництва, фірма несе збитки, рівні постійним витратам.

18. Випуск, ціна i граничний дохід в умовах простої монополії.

Поведінка монополіста в короткостроковому періоді.

Ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії можна досліджувати у короткостроковому та довгостроковому періодах. З'ясуємо ціну і випуск продукції у короткостроковому періоді.

Таблиця 1

Витрати, виторг і прибуток монополіста (у грн)

Випуск продукції, Q	Ціна, Р	Загальний виторг, ТР	Загальні витрати, ТС	Економічний прибуток, +-EP
	100,0
в	80,0			-100
	74,0
	70,0
	67,5
	65,5
	62,0		1Й90
35 1	60,0

Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере таку ціну та випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом та загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись (Таблицею 1), визначимо, що гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 грн. На (Рисунку1) ця ситуація зображена графічно. На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.

Розглянемо (Таблицю 2) і (Рисунок 2) та проаналізуємо ринкову ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона встановить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюва­тиме граничним витратам. Легко довести, що це — необхідна умова максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, коли граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня ви­робництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати. Отже, еко­номічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати

Таблиця 2

Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн)

Випуск продукції, Q	Граничні витрати, MC	Граничний виторг, МR	Економічний прибуток, ЕР
	36,7	-	-310
	26,0	68,0
	21,4	67,1
	28,3	60,0
	38,0	57,0
	52,5	52,5
	76,7	27,0
	125,0	27,0

За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують гра­ничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення за­гального виторгу Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максималь­ним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні вит­рати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат

Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу.

На (Рисунку 3) зображено криву попиту (D), криву гра­ничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).

Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді виникне при рівні виробництва Q *, за якого криві гранич­ного виторгу і граничних витрат перетинаються.

Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q* то еко­номічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* —АТС*).

Отже, загальний економічний прибуток дорівнює: (Р*-АТС*) –Q

Заштрихована площа на (Рисунку 3) відображає економічний прибуток фірми-монополіста.

Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки (Рис 4) Заштрихована площа на рисунку показує збитки монополіста, які дорівнюють (Р1—АТС,) •Q*