Вимоги до порядку викладення 3 страница

2.2.Аналіз динаміки виробництва та реалізації основних видів продукції

2.3. Оцінка стану збутової діяльності

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПО ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ

3.1. Поліпшення управління збутом

3.2. Управління обсягом реалізації і асортиментом продукції

3.3. Оптимізація строків і структури каналів збуту продукції

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1. Аналіз стану охорони праці в господарстві

4.2. Вимоги з охорони праці на одну з причин нещасного випадку, що трапився з господарстві.

4.3. Рекомендації по поліпшенню умов праці.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 3

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ В ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТУВАННІ

Використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій в управлінні та маркетинговій діяльності підприємства перейшло з категорії ринкових переваг у категорію необхідних складових сучасного бізнесу. Інформаційні технології забезпечують виробничі й обслуговуючі процеси (ресурсне забезпечення, збут, облік) в підприємствах усіх галузей економіки, в підприємницьких структурах, незалежно від їх величини та організаційно-правової форми господарювання.

Можна визначити декілька напрямів застосування інформаційних технологій в маркетинговій діяльності сучасних підприємств (розміщено в порядку складності застосування):

1.Виконання аналітичних процедур в електронних таблицях.

2.Застосування засобів математичного моделювання:

2.1.Розробка і розв’язання економіко-математичних моделей;

2.2.Побудова економетричних моделей;

2.3.Використання засобів проектного менеджменту для розробки календарно-ресурсних моделей оптимізації маркетингових проектів.

3.Використання Інтернет-технологій.

4.Розробка пропозицій щодо впровадження спеціалізованих програмних продуктів або їх вдосконалення й адаптації в умовах конкретних підприємств й організацій.

Вибір одного чи декількох напрямів залежить від теми дипломного проекту та конкретної фірми для якої він розробляється. Розглянемо кожен напрям детальніше.

3.1. Формування підсистем аналізу

Управління маркетинговою діяльністю – динамічний процес, пов’язаний з постійним перетворенням і використанням значних обсягів різнобічної інформації, яка характеризується постійною зміною параметрів і показників, що відображають зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкта.

Інформаційні технології аналізу даних широко застосовують у сучасних комп’ютерних маркетингових інформаційних системах. Вони спрямовані насамперед на узагальнення маркетингової інформації, виявлення тенденцій розвитку та прогнозування показників господарської діяльності підприємств. Під час проведення аналізу використовують прийнятні для користувача інформаційні технології за визначеним програмним засобом. З цього випливає, що технологія аналізу – це сукупність різних інформаційних технологій, які обирає користувач програмного засобу для автоматизації визначеної ділянки аналізу господарської діяльності підприємств (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Класифікація кількісних методів аналізу

Група методів	Методи
Методи дослідження операцій	Системний аналіз, імітаційне моделювання, управління запасами, теорія розкладів, мережене планування і управління, методи теорії масового обслуговування, математичне (лінійне, нелінійне, динамічне, дискретне, стохастичне) програмування, метод гілок та границь та ін.
Методи математичного аналізу	Диференціальне, інтегральне і варіаційне числення
Методи математичної статистики	Вибірковий метод, дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, ряди динаміки, теорія індексів, перевірка гіпотез і ін.
Методи економетрики	Теорія економічного росту, теорія виробничих функцій, міжгалузеві баланси, національні рахунки, аналіз попиту і пропозиції і ін.
Методи елементарної математики	Елементарні функції (пропорції, балансові рівняння, розширення і скорочення дробів, алгебраїчні вирази і ін.)
Евристичні методи	Методи аналогій, розпізнання образів, експертні системи, бази знань і ін.

На відміну від спеціалізованих програм, електронні таблиці є більш доступними за ціною й універсальними за використанням. До стандартних інформаційних технологій аналізу даних, які реалізуються на базі Excel, належать:

1.Обробка даних в якості бази даних:

1.1.Формування баз даних у вигляді списків вихідної інформації;

1.2.Фільтрація списків вихідної інформації за різними умовами (команди головного меню Дані/Фільтри);

1.3.Використання стандартних механізмів розробки зведених таблиць;

1.4.Інструменти структурування і консолідації даних.

2.Використання вбудованих функцій для розрахунків (фінансові, статистичні).

3.Розробка аналітичних таблиць з формульними зв’язками (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Фрагмент таблиці з аналізом динамічного ряду

4.Статистична обробка інформації за допомогою Пакету аналізу. Пакет аналізу встановлюється як додаткова надбудова за допомогою команди Сервис–Надстройка. Після встановлення в меню Сервіс з’являється новий пункт – Аналіз Даних.

Для виконання аналізу, потрібно спершу внести дані на листи електронної таблиці, а потім виконати команду Сервіс–Аналіз даних. Основні інструменти Пакету аналізу:

¾ описова статистика – самий розповсюджений прийом аналізу, за допомогою якого розраховуються статистичні оцінки дискретних величин. Наприклад, середнє значення, максимум, мінімум, мода, медіана, дисперсія і т.п.

¾ регресійний аналіз – використовується для аналізу взаємозв’язку випадкових величин, серед яких виділяється один результативний признак. По кількості факторів вирізняють парну і множинну регресію. По типу рівняння регресії розрізняють лінійну і нелінійну регресію.

¾ кореляційний аналіз виконується для оцінки щільності регресійного взаємозв’язку.

¾ прогнозування значень – дозволяє визначити тенденції зміни показників динамічного ряду.

a. Метод ковзної середньої

b.Метод експоненціального згладжування

5.Графічні методи розв’язку задач. Ділова графіка створюється за допомогою програми MS Graph, яка може викликатися із різних додатків Microsoft Office.

За допомогою ділової графіки можливо:

¾ виконувати статистичну обробку даних (побудова рядів, гістограми розподілу, графіки згладжування);

¾ прогнозувати значення економічних показників (побудова трендових моделей) (рис. 3.2.);

¾ візуально підбирати параметри моделей (регресійні моделі) (рис. 3.3.);

¾ Ілюструвати вплив і зв’язки між показниками (рис.3.4 та 3.5);

Рис. 3.4. Обсяги та структура виробництва м’яса за категоріями господарств

Рис. 3.5. Собівартість, ціни та обсяги виробництва і реалізації м’яса птиці в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області

6. Розв’язання задач типу «що, якщо» (что, если) за допомогою інструментів: підбір параметра; таблиці підстановки; сценарний підхід.

Команда Сервис-Подбор параметра забезпечує розрахунок значення аргументу (параметра) для заданого значення функції методом послідовних ітерацій. Максимальну кількість ітерацій та відносну помилку результату підбору встановлюють на вкладці Вычисления діалогового вікна Сервис-параметры. Метод підбору параметру є основним методом дослідження області допустимих значень для параметрів моделі.

Сценарний підхід забезпечує розв’язок задач типу «що, якщо», не обмежуючи кількість одночасно змінюваних параметрів для кожного такого набору. Сценарії використовуються для підстановки параметрів в чарунки таблиці і розрахунку формул, що від них залежать.

Таблиці підстановки використовуються для вивчення впливу значень параметра на результат декількох функцій або значень двох параметрів на результат однієї функції. Ця технологія також забезпечує розв’язок задач типу «що якщо», обмежуючи кількість одночасно змінюваних параметрів моделі.

7.Методи математичного програмування для розв’язання оптимізаційних задач (команди головного меню Сервіс-Пошук розв’язку).

Наведені стандартні інформаційні технології орієнтовані насамперед на локальне (окреме) вирішення питань аналізу статистичних даних й прогнозування і не дають можливості створити автоматизовану систему аналізу стану підприємства.

Електронні таблиці дають змогу створити також комп’ютерну інформаційну систему аналізу показників підприємства за минулий і звітний роки, які відбиваються в комплексі взаємопов’язаних аналітичних форм. При розробці системи використовують такі технології налізу:

¾ встановлення з іншими аркушами інформаційних або формульних зв’язків, які автоматично поновлюються;

¾ побудова різноманітних формул із застосуванням або без вбудованих функцій.

¾ формування макросів обробки інформації на VBA та використання базового класу «Кнопка».

3.2. Використання Інтернет-технологій

Оцінюючи можливості Інтернет-технологій і межі їх використання вітчизняними підприємцями в управлінні підприємством взагалі і в маркетингу зокрема, слід виділити декілька принципових напрямів їх залучення.

1. Інформаційна підтримка бізнесу. Поширення розповсюдження Інтернет в останні роки пов’язане з розвитком глобальних мереж з переважно вільним і безкоштовним доступом до інформаційних масивів. Для ведення господарської діяльності товаровиробники потребують великої кількості різнопланової й об’ємної інформації з різних джерел. Загальновизнано, що Інтернет є ідеальним середовищем для зберігання і поширення великих обсягів комерційної і господарської інформації.

Найбільшим рівнем достовірності характеризуються сайти державних установ, які містять спеціалізовану статистичну, правову і галузеву інформації. Показовим є портал Державного комітету статистики з щоденним оновленням і викладом поточних і підсумкових аналітичних оглядів, зокрема цінового моніторингу тощо. Він може застосовуватись для прогнозування цін та обсягів поточного і перспективного попиту.

Заслуговують на увагу спеціалізовані портали аграрної спрямованості. Портал «Аграрний сектор України» (http://www.agroua.net/) безкоштовно надає як виробничу, правову, так і ринкову інформацію. Про його функціональність свідчать розділи: Рослинництво, Тваринництво та ветеринарія, Технічне забезпечення, Переробка та якість продукції, Статистика, Економіка, Нормативні витрати та ціни, Правове забезпечення, Дошка агро-оголошень.

Вагомим джерелом інформації в Інтернеті є сайти різних інформаційних і консалтингових компаній та засобів масової інформації. Сьогодні в російському та українському секторі можна також знайти не лише електронні версії періодичних видань, а й численні банки даних з різною бізнес-інформацією.

2. Дослідження ринку. Використання переваг Інтернет щодо оперативності, широкого охоплення респондентів, низької вартості контакту та спрощення системи обробки даних. Це дає можливість знизити витрати, пов’язані з довгостроковим й оперативним матеріально-технічним забезпеченням виробництва, а також удосконалити просування і реалізацію продукції. Інформативними для маркетологів являються форуми, дискусійні конференції, прайс-листи, фірмові каталоги, річні й фінансові звіти компанії, патентні та маркетингові матеріали, розміщені на сайтах підприємств. На власному сайті чи спеціалізованому порталі можна розмістити опитування споживачів щодо якості, асортименту, ціни чи інших характеристик конкретного товару чи іміджу фірми взагалі.

3. Засіб комунікації. Розробити пропозиції щодо використання Інтернет в якості додаткового чи основного каналу зв’язку. Слід виділити два основних напрями комунікації: пошуку і зв’язку з потенційними постачальниками і те ж − з покупцями. Перший напрям може привести до зниження витрат на постачання кормів, матеріалів, техніки за рахунок пошуку кращих пропозицій. Другий напрям дозволить виробникам спілкуватись безпосередньо зі споживачами, тобто усунути потребу в торговельному посередництві. Це зручно для обох сторін, адже використання багаторівневих маркетингових каналів приводить до зростання цін для кінцевих споживачів. Реалізація продукції через посередницькі структури лишає виробника можливості контролювати ціни, більше того, посередники часто диктують ціни закупівлі й отримують у вигляді маржі більшу частину прибутку. Проте при перенесенні ділової активності на мережну основу виникає новий тип посередництва − інформаційний. Його функції реалізують спеціалізовані портали, що надають інформацію про товари, послуги, ціни, їх розміщення тощо.

Інтернет надає широке поле для діяльності вірусного маркетингу для моніторингу й управління коментарями на форумах та у блогах.

Вдосконалення комунікацій може реалізуватись декількома засобами: шляхом реєстрації підприємства в бізнес-каталогах; використанням електронної пошти; розміщенням електронних об’яв; через створення власного сайту.

Сайт підприємства може стати джерелом повної інформації, що оперативно оновлюється, доступна в режимі 24х7 та не відволікає співробітників задля її розповсюдження. Використання засобів глобальних мереж дозволяє прискорити процеси зміни асортименту, цін, маркетингових акцій та передачі інформації про них покупцям, адже їх коригування на традиційних ринках потребує часу й грошей для друку нових прейскурантів та розсилки пропозицій. Можливість коригування ціни в режимі реального часу дозволяє отримати прибуток навіть від незначних змін кон’юнктури ринку (росту попиту чи поведінки конкурентів).

4. Електронна комерція. На нинішньому етапі розвитку аграрного ринку рекомендується для застосування підприємствам зорієнтованим на напрям бізнес-бізнес. Але через 3-5 років, з удосконаленням правових важелів, розвитком інформаційної культури населення та розгалуженням вітчизняних комп’ютерних мереж, можливе розширення обслуговування і для населення.

Перенесення у віртуальний простір системи оформлення замовлень, процеси закупки, продажу, а також оплати товарної продукції. Основними вигодами є зняття географічних обмежень, підвищення конкуренції та зменшення реалізаційних витрат внаслідок здешевлення передпродажних процедур, як-то попередні переговори, розгляд товарних пропозицій, оформлення замовлень і платежів.

Перспективними напрямами є: участь в електронних торгах (магазини, біржі, аукціоні) в якості продавця чи покупця; персональні продажі на власному сайті. Для підприємств електронні торги є засобом розширення географії збуту.

Для маркетингу позитивними чинниками on-line продажів є можливість ідентифікації й автоматичної сегментації клієнтів. Комп’ютерні технології дозволяють відстежити кожного покупця, що є важливими фактором для вивчення його потреб та якості замовлень і запропонувати йому спеціальну ціну. Це зручний інструмент для визначення меж «цінової байдужості».

Електронна біржа орієнтується в основному на великі підприємства, що пов’язано зі специфікою її роботи. Біржа може бути універсальною чи спеціалізованою, як Біржа «Цукор України».

3.3. Впровадження спеціалізованого програмного

Забезпечення

Спеціалізовані маркетингові програми, на відміну від бухгалтерських та складських систем, рідко використовуються сільськогосподарськими підприємствами. Вони спрямовані на дослідження ринку, планування маркетингової діяльності та аналізу її результатів.

Програма БЕСТ-маркетинг дозволяє проводити маркетинговий аналіз на підставі наявної в розпорядженні користувача розрізненої інформації. Система пропонує конкретні рекомендації для поліпшення положення фірми на ринку, допомагає визначити фінансові перспективи проекту, проконтролювати виконання фінансових планів. БЕСТ-маркетинг орієнтована на малі і середні підприємства. Використовує наступні методи маркетингу:

1) SWOT-аналіз - аналіз переваг і недоліків у порівнянні з конкурентами (сила, слабість, можливість, погроза).

2) Стратегія 4Р (Рroduct, Prіce, Place, Promotіon) - визначення для кожної групи споживачів відповідного товару, ціни, місця продажу, способу просування товару.

3) Матриця Анзоффа - позиціонування товару на ринку.

Програма Marketіng Analytіc призначена для аналізу статистики продажів по будь-яких аналітичних ознаках товарів, покупців, каналів збуту і комбінаціям цих ознак. Пакет має простий інтерфейс обміну з обліковими торговими і бухгалтерськими системами, що дозволяє на регулярній основі в автоматичному режимі робити імпорт даних про продажі продукції і послуг підприємства. Marketіng Analytіc має статус 1С - сумісного продукту й обмінюється з програмою «1С – Торгівля» за допомогою спеціальної процедури, що вбудовується в конфігуратор 1С. Крім того, Marketіng Analytіc вирішує задачу наповнення системи стратегічного й оперативного планування маркетингу реальними даними управлінського обліку: вона експортує в програму Marketіng Expert сегментну модель, що відповідає потрібному для аналітика «розрізу» багатомірних даних і утримуючу товари, ціни й обсяги продажів. У Marketіng Expert ця модель відображається на Карті ринку. Результати сегментного аналізу (розрахунок прибутковості сегментів) в обох програмах збігаються.

Пакет Sales Expert призначений для управління збутовою діяльністю і дозволяє проводити маркетинговий аналіз стану підприємства на ринку, робити порівняння з конкурентами та формувати оптимальну структуру збуту продукції.

Forecast Expert є інструментом прогнозування економічних показників й аналізу тенденцій ринку та дає можливість прогнозування майбутніх обсягів продажів, рівня попиту на послуги або вироби, курсів валют тощо.

Мета CRM-систем − управління взаємовідносинами з клієнтами. Сучасна CRM-система включає підсистеми: управління контактами (Contact Management); автоматизації діяльності відділів продажу (Sales Force Automation); підтримки користувачів (Customer Support); підтримки якості товарів і послуг (Quality Management).

На ринку пропонуються продукти від світових лідерів BAAN, Oracle, російські системи Парус: Менеджмент і Маркетинг, АПЕК-CRM, ФОЛИО CRM, КОМПАС: Маркетинг и Менеджмент, Монолит: CRM тощо. Так, CRM-система BAAN складається з двох модулів: iSales призначений для збору й обробки інформації про продукти і клієнтів та iPrices − для моделювання цін. Oracle CRM може координувати продажі та управляти Інтернет-магазином. Системи цього класу можуть собі дозволити лише великі підприємства для цільового маркетингу.

Слід також відзначити програми для маркетологів від компанії КонСи, котрі вона розробляє з 1992 року. Компанія пропонує програмне забезпечення для проведення маркетингових досліджень, прийняття рішень в різних галузях і напрямках діяльності. Продукти КонСи є аналітичними програмами, в яких застосовуються математичні методи економіки і математичної статистики. Представлені програми для анкетування, сегментації ринку, позиціонування товару, прогнозування попиту, аналізу асортименту та конкурентного середовища і т.п.

Розробляючи рекомендації по використанню спеціалізованого програмного забезпечення слід чітко визначитись з метою їх придбання й цілями застосування. Тобто, основним критерієм вибору програми є її функціональність. Додатковими критеріями вибору серед групи однотипних програм є: строки впровадження, складність, гнучкість, безпека, архітектура, масштабованість, функціональні можливості тощо.

Підсумовуючи, слід зазначити, що рекомендації по використанню інформаційних технологій в дипломному проекті мають завершуватись розрахунком й аналізом ефекту від впровадження.

Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1. Загальні вимоги

Кожна дипломна робота, яка виконана студентами економічного факультету ДДАУ, повинна мати розділ “Охорона праці” (наказ Держкомітету України по нагляду за охороною праці від 04.04.94р. № 30, п.5).

Розділ з охорони праці включає розрахунково-описувальну частину. Зміст розділу повинен бути безпосередньо пов’язаний з темою дипломної роботи і є її частиною, а не додатком.

У розділі не слідує наводити загальновідомі довідки та положення про заходи з охорони праці.

У дипломній роботі студент-дипломник наводить дані про травматизм, аналіз стану охорони праці і розробляє рекомендації по поліпшенню умов праці в господарстві та зниженню травматизму і захворюваності.

4.2. Аналіз стану охорони праці в господарстві

Студент розкриває зразкові сторони рішення питання та вказує на недоліки, котрі маються в господарстві або порушення вимог охорони праці за наступними пунктами:

1.Організації охорони праці в господарстві

2. Відповідальність за стан охорони праці.

3. Види навчання працюючих з питань охорони праці.

4. Виконання заходів по підготовці колективного договору (угоди).

5. Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та спецодягом і спецвзуттям.

6. Наглядна агітація на ділянці (у галузі).

7. Причини нещасних випадків.

8. Відшкодування збитків від нещасних випадків

9. Фонд охорони праці.

4.3. Вимоги з охорони праці на одну з причин нещасного випадку, що трапився з господарстві за наступним планом:

2.1. Загальні вимоги безпеки

2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.3. Вимоги безпеки під час роботи

2.4. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

2.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.4. Рекомендації по поліпшенню умов праці

На основі викладених недоліків (порушень) охорони праці в господарстві (за темою) студент-дипломник розробляє і пропонує конкретні організаційні, санітарно-гігієнічні та протипожежні заходи, направлені на ліквідацію цих недоліків та зниженню травматизму в господарстві.

Обсяг сторінок (7-10).

Розділ 5

Вимоги щодо оформлення

дипломних робІТ

5.1. Загальні вимоги

Дипломну роботу друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) машинописним способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210Х297мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) або за допомогою принтера з використанням шрифтів текстового редактора Word, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Можна також використати папір форматів у межах від 203Х288 до 210Х297мм і подати таблиці й ілюстрації на аркушах формату А3.

Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дисертації – всюди однакова.

Вписувати в текс роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Загальний обсяг роботи повинен складати не більше 80 сторінок друкованого тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Назву наводять жирним шрифтом.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3 – 4 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи, визначеного Порядком, не входять список використаних джерел, додатки, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

5.2. Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пункті, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те що не всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дисертації, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1.ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно за ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих в додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис «Таблиця» із зазначенням номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз з права над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці. Наприклад: «Продовж. табл.1.2».

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1.…

2.…

Якщо є одна примітка, то її нумерують і після слова «примітка» ставлять крапку.

5.3. Ілюстрації

Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму. За ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем.