Принципи економічного аналізу

Для будь-якої науки характерне визначення базових прин­ципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника. Прин­ципи, яких повинен дотримуватись аналітик, такі:

/. Принцип науковості^ який передбачає глибоке пізнан­ня об^Уєктивної реальності функціонування економічної систе­ми, дії об'єктивних факторів її зміни і розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. За цим принципом передбачається дослідження лише достовірної реальної інформаційної моделі досліджуваного об'єкта. Не­об'єктивне інформаційне відображення реального стану еко-, номічної системи може призвести до неправильних аналітичних висновків і пропозицій, що не забезпечить успіху в управлінні. В таких випадках аналіз не тільки недоцільний, а й шкідливий. Щоб досягнути об'єктивності інформації, требапроводити її ау­диторську перевірку. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосування його сучасних організаційних систем. Значний прогрес економічного аналізу забезпечило широке застосування економіко-математичних ме­тодів і моделей, комп'ютерної технології опрацюванняеко-номічної інформації.

2. Принцип системності,, який передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціональ­но-структурною будовою елементів взаємозв'язку та взаємозу­мовленість їхніх складових. Він означає, що в аналізі не треба не­дооцінювати значення будь-якого елемента системи, оскільки йо­го зміна спричиняє зміну цілої системи та її функціонально-структурної будови. Величина упущень є як "фактором мінімум" • можливого результату зміни та розвитку системи загалом. Сис­темність економічного аналізу найповніше реалізується в єдності

Є.В. Мних. Економічний аналіз

оцінок економічного, політичного, соціального, екологічного, на­уково-технічного та інших аспектів.

3. Принцип комплексності тісно пов^чязаний з принци­
пом системного підходу, хоча має вужче значення. Він насам­
перед визначається тим, що в аналізі економічних явищ і про­
цесів як складних систем варто комплексно оцінювати вхідні
параметри функціональноструктурної будови, їх зміну і розви­
ток на досліджуваному об"єкті у просторі і часі, за кількісними
та якісними ознаками та вихідні (результатні) параметри цьо­
го процесу. У сфері зору аналітика повинні перебувати не ли­
ше основні (цільові) результати, а й побічні. Аналітик повинен
використовувати не лише основні (цільові) результати, а й
побічні.

4. Принцип конкретності та дієвості економічного
аналізу означає безпосередню цільову спрямованість
досліджень на конкретну практику та результативність у досяг­
ненні поставленої мети. Дієвість забезпечується шляхом роз­
роблення аргументованих аналітичних висновків і пропозицій,
своєчасних рекомендацій для прийняття оптимальних уп­
равлінських рішень.

5. Принцип рейтингової оцінки - передбачає визначення
пріоритетів у досягненні поставленої мети, черговості виконан-
нязаходів, спрямованих на цільову зміну і розвиток економічних
систем. Рейтингову оцінку найчастіше проводять за критеріями,
які визначають кінцеву мету функціонування економічної систе­
ми ( прибутковість, фінансова стабільність тощо). Для досягнен­
ня проміжних цілей можна використовувати інші критерії рей­
тингової оцінки.

6. Принцип демократичності,, масовості економічного
аналізу - передбачає участь в аналітичному процесі широкого ко­
ла зацікавлених осіб, а не лише спеціалістів-аналітиків, до­
ступність, прозорість, переконливість висновків і пропозицій.
Цей підхід дає змогу найповніше виявити наявні резерви та не­
доліки, виваженіше приймати рішення.

Дотримання названих принципів є необхідною умовою про­ведення аналітичних досліджень, запорукою досягнення постав­лених цілей і розв'язання конкретних задач.

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

1.5. Предмет і об'єкти економічного аналізу

Будь-яка наука має свій специфічний предмет дослідження, що виділяє її в окрему галузь знань. Стосовно предмету еко­номічного аналізу, не має єдиного погляду серед науковців та практиків. Такими ознаками найчастіше є: господарська діяльність, господарські явища і процеси, інформаційні потоки, економіка підприємств і галузей тощо. Варто зауважити, що, вра­ховуючи цільову орієнтацію економічного аналізу, його предмет не можна пов'язувати з об^єктом і станом інформаційної визначе­ності, оскільки показники (параметри) економічної системи - не зміст аналізу, а тільки форма, через яку пізнається ця система. Предметом аналізу є реальна господарська діяльність, госпо­дарські явища та процеси незалежно від характеристик їх інфор­маційного відображення.

Отже, під предметом економічного аналізу треба ро­зуміти реальну господарську діяльність, яка характери­зується сукупністю економічних відносин у зв *язку з виробни­чо-фінансовими ресурсами, навколишнім природним середо­вищем та соціально-політичною атмосферою, знаходить своє вираження через сцстему економічної інформації.

Економічний аналіз пов'язаний з господарськими явищами та процесами, які виражають сутність відносин процесу вироб­ництва, постачання і збуту, управління, тощо. Для детальнішого дослідження їх класифікують за змістом ( прості та складні) , за часом (минулі, поточні, перспективні), за місцем (внутрішні та зовнішні), за визначеністю (детерміновані та стохастичні), за структурою (типові, стандартні та нестандартні), за стабільністю (постійні та тимчасові), за характером основних зв^чязків (функціональні та кореляційні), Будь-яка їх зміна відбувається під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Факторами називають рушійні сили, причини, які визначають стан і зумов­люють зміну, розвиток економічних явищ і процесів. Формуючи методику економічного аналізу, визначають ступінь і характер їхнього впливу, класифікують відповідно до алгоритму фактор­ного аналізу. Ступінь дії факторів у конкретних умовах визна­чає резерви зміни та розвитку економічних явищ і процесів.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

Будь-які резерви визначають як невикористані можливості чи втрачена вигода (приховані резерви) та певний запас можливос­тей (явні резерви).

На основі рейтингової оцінки можливостей та доцільності мобілізації резервів формулюють висновки і пропозиції для прий­няття управлінських рішень.

Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяється дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрар­хічних рівнів господарюючого суб'єкта) становлять цілі діагнос­тики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також ре­зультатів, ефективності їх управлінських дій.

Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючого суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери); б) тих, що захищають інтереси першої групи (кон­тролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа та ін.).

Виділяти предмети та об'єкти економічного аналізу ко­ректно лише з позицій раціональної організації аналітичної ро­боти, коли треба визначитись стосовно обсягу чи аспектів дослідження господарської діяльності. Об'єкти, через які роз­кривається предмет економічного аналізу: а) виробнича, фінан­сова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності; б) ре­сурси всіх видів діяльності; в) виробничі та управлінські струк­тури; г) організація виробництва і праці; д) форми господарю­вання і власності тощо. Варто зауважити, що у цьому випадку виникає питання про межі науки економічного аналізу. Супе­речки науковців навколо цього питання не вщухають. Очевидно, у цьому аспекті требав виділити два рівні економічного аналізу: макроекономічний аналіз і мікроекономічний аналіз. На мак-рорівні (економіка країни, галузей, регіонів) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми еко-номіко-статистичного аналізу і втрачає свій предмет. На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується повною мірою.

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

1.6. Завдання економічного аналізу, його