Тема 3. Розрахунково-касові операції банку в національній валюті

В результаті вивчення теми студент повинен:

знати:

- сутність розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб;

- порядок відкриття та обслуговування поточних рахунків в національній та іноземній валюті;

- порядок встановлення лімітів залишків готівкових коштів в касі, встановлення режиму інкасації готівки;

- порядок проведення операції з готівковою національною валютою;

- порядок проведення операції з іноземною валютою;

- принципи, форми та організація безготівкових розрахунків;

- правила здійснення розрахунків платіжними дорученнями, вимогами, платіжними вимогами-дорученнями;

- правила здійснення розрахунків чеками;

- правила здійснення розрахунків векселями;

- основні терміни, що характеризують вексельний обіг

- правила здійснення розрахунків акредитивами та їх види;

- правила здійснення розрахунків по інкасо та характеристики їх видів;

- правила здійснення розрахунків пластиковими картками;

вміти:

- розрахувати ліміт залишків готівкових коштів в касі,

- встановити режим інкасації готівки в залежності від характеристик діяльності підприємства;

- розрахувати платежі, необхідні для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на МВРУ;

- розрахувати платежі, необхідні для здійснення операцій продажу іноземної валюти на МВРУ;

- розрахувати доходи та витрати за неторговими операціями комерційного банку.

- розрахувати витрати, пов’язані з використанням платіжних доручень, вимог, платіжних вимог-доручень;

- розрахувати витрати, пов’язані з використанням чеків;

- розрахувати параметри операцій з векселями;

- розрахувати витрати, пов’язані з використанням акредитивами;

- розрахувати витрати, пов’язані з використанням інкасо;

- обрати найбільш ефективні форми розрахунків.

Питання до розгляду:

1. Порядок відкриття та обслуговування поточних рахунків в національній та іноземній валюті.

2. Касова дисципліна.

3. Операції з готівковою національною валютою.

4. Принципи, форми та організація безготівкових розрахунків.

5. Розрахунки платіжними дорученнями, вимогами, платіжними вимогами-дорученнями.

6. Розрахунки чеками.

7. Розрахунки векселями.

8. Розрахунки акредитивами.

9. Розрахунки по інкасо.

10. Розрахунки пластиковими картками.

11. Вибір форм розрахунків.

Питання до розгляду:

1. Операції з іноземною валютою (торгові та неторгові).

Базові положення

Слайд 1	Слайд 2

Слайд 3	Слайд 4

Слайд 5	Слайд 6

Слайд 7	Слайд 7

Слайд 9	Слайд 10

Слайд 11	Слайд 12

Слайд 13	Слайд 14

Слайд 15	Слайд 16

Слайд 17	Слайд 18

Слайд 19	Слайд 20

Слайд 21	Слайд 22

Слайд 23

Безготівкові розрахунки

Слайд 1	Слайд 2

Слайд 3	Слайд 4

Слайд 5	Слайд 6

Слайд 7	Слайд 8

Пояснення до слайду 8

Позитивний акцепт передбачає, що платник по кожній платіжній вимозі у письмовій формі заявляє згоду на оплату або відмову від платежу. Якщо протягом визначеного терміна від платника не надходить письмовий акцепт, платіжна вимога повертається як не акцептована.

Негативний акцепт припускає, що платник у письмовій формі заявляє про відмову від оплати. У даному випадку незаявлення в обумовлений термін про відмову від оплати розцінюється як згода на оплату.

Негативний акцепт може бути попереднім і наступним. Попередній акцепт передбачає одержання згоди на оплату до списання грошей із рахунку платника, а наступний акцепт – негайну оплату вимог по мірі їх надходження в банк платника без попереднього акцепту. При цьому за платником зберігається право наступної відмови від акцепту платіжних вимог протягом трьох робочих днів після їх надходження в банк платника. При одержанні наступної відмови від акцепту банк відновлює на рахунку платника сплачені постачальнику суми в день надходження заяви про відмову від акцепту.

При попередньому акцепті відмова від оплати платіжної вимоги (відмова від акцепту) заявляється платником шляхом представлення в обслуговуючий його банк телеграми.

Наступна відмова від акцепту оформляється платником представленням заяви за установленою формою. Якщо мотивом відмови від акцепту стало порушення умов договору, у заяві повинно бути посилання на відповідний пункт договору, порушений постачальником, із вказівкою характеру порушення, що дає право на відмову від акцепту. У свою чергу банк, при прийомі відмови від акцепту, перевіряє відповідність мотивів відмови чинним правилам. Якщо відмова не мотивована, або зазначений платником мотив не може бути причиною відмови від акцепту по чинних правилах, а також у випадках, коли немає посилання на пункт договору, банк визнає відмову необґрунтованою і не приймає відмови від акцепту.

Банк постачальника, при одержанні повідомлень про відмову платника від акцепту через безтоварність рахунку, зобов'язаний не рідше одного разу в півріччя перевіряти на місці у постачальника товарність платіжних вимог, що здаються на інкасо. При встановленні безтоварних платіжних вимог приймаються встановлені чинними правилами заходи.

Слайд 9	Слайд 10

Пояснення до слайду 10

Грошовий чек застосовується для одержання в банку власником чека готівки. Наприклад, для виплати заробітної плати, премій, стипендій, коштів на господарсько-операційні витрати і т.д. Грошові чеки можуть бути іменні і на пред'явника.

Рахунковий чек - письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) своєму банку про перерахування визначеної суми грошей із його рахунку на рахунок одержувача коштів (чекоутримувача).

У практиці чекового обігу існує два види чекових книжок: лімітовані і нелімітовані. Чеки з лімітованих і нелімітованих чекових книжок застосовуються при розрахунках за поставлені товари і надані послуги. В даний час в Україні використовуються тільки лімітовані чекові книжки.

Чекові книжки (рахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці НБУ за зразком, затвердженому НБУ. Чекові книжки брошуруються по 10, 20 і 25 листів. З дозволу НБУ, чекові книжки можуть виготовлятися комерційними банками самостійно з дотриманням всіх обов'язкових умов і мати фірмовий знак банку. Вони є бланками суворої звітності. Термін дії чекової книжки - один рік.

Чек із чекової книжки подається в банк чекоутримувача протягом десятьох календарних днів без урахування дня виписки чека.

Чек приймається чекоутримувачем у якості оплати безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує одержання їм товарів, виконаних робіт і наданих послуг.

Для одержання чекової книжки підприємство подає в банк-емітент один примірник заяви з підписами уповноважених осіб і пресою.

У разі потреби можлива одночасна видача підприємству по одній заяві декількох чекових книжок з вказівкою загальної суми ліміту за рахунок депонованих чекодавцем коштів.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів платника в банку-емітенті. З цією метою, разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення на перерахування коштів із поточного рахунка підприємства на спеціальний чековий рахунок (депонування коштів). Схема документообігу при чековій формі розрахунку подана на рис. 2.6. Чеки з чекової книжки виписуються в момент оплати і видаються чекодавцем за отримані їм товари і надані йому послуги. Передплачуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і визначає новий залишок ліміту.

Чекоутримувач здає в банк чеки разом із трьома примірниками реєстрів, якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача ведуться в одній установі банку, або в чотирьох примірниках – на кожну установу банку окремо, - якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача ведуться в різних установах банку. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різноманітних банків, банк чекоутримувача зобов'язаний прийняти чек із реєстром і разом із другим і третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком у банк емітент. У цьому випадку кошти на рахунок чекоутримувача зараховуються тільки після одержання їх із банка-емітента. Умови інкасації чеків повинні бути визначені в договорі на розрахунково-касове обслуговування. Останній примірник реєстру повертається чекоутримувачу з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку або з відміткою про інкасування , якщо клієнти обслуговуються в різних банках. Якщо чеки не оплачуються в зв'язку з відсутністю коштів на спеціальному чековому рахунку, вони повертаються чекоутримувачу через його банк із повідомленням про причини несплати чека. Кошти, що надійшли по чеку, банк зараховує на поточний рахунок чекоутримувача. Якщо протягом десятьох календарних днів від дати інкасації чека кошти не надходять, банк спрямовує запит у банк-емітент, який не пізніше наступного робочого дня повинний дати відповідь банку чекоутримувача. При відсутності відповіді після двадцятьох днів від дати інкасації чека, заборгованість по чеку визнається безнадійною до одержання.

У випадку припинення підприємством подальших розрахунків чеками невикористаний ліміт по чековій книжці зараховується на той рахунок, із якого раніше депонувалися кошти. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки не використаний, чекодавцю може бути видана нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. При цьому відлік терміна дії нової чекової книжки починається з дня її видачи.

Нелімітована чекова книжка, як було сказано раніше, в Україні в даний час не використовується. Вона представляє собою зброшуровані у виді книжки рахункові чеки, оплату яких банк гарантує без обмеження граничної суми (ліміту). Гарантія платежу по таких чеках забезпечується не за рахунок попереднього депонування коштів у банку, а за рахунок банківського кредиту. Нелімітовані чекові книжки можуть видаватися в межах планового розміру кредиту підприємствам, що кредитуються по спеціальних позикових рахунках, по їхній заяві з вказівкою номера спеціального позикового рахунку, із якого будуть оплачуватися чеки. Термін дії нелімітованих чекових книжок, як правило, один рік із дня їх видачі. У випадку застосування до підприємств установою банку санкцій або оголошення їх неплатоспроможними, покупець припиняє виписку чеків із нелімітованої книжки і негайно повертає її банку. Юридичним особам забороняється обмінювати розрахунковий чек на готівку або одержувати решту в готівковій формі.