Прожитковий мінімум і методи його розрахунку

Уряду України доручено розробляти мінімальний споживчий бюджет, виходячи з набору споживчих товарів і послуг, що іадовольняють основні матеріальні і духовні потреби населення; іикористовувати мінімальний споживчий бюджет при формуванні перспективної соціально-економічної політики; на період подолання кризового стану економіки визначати рівень (бюджет) прожиткового [фізіологічного) мінімуму, диференційованого за основними соціальними групами і який характеризує мінімально припустимі межі споживання найважливіших матеріальних благ і послуг; здійснювати поетапне підвищення мінімальних розмірів оплати праці, пенсій, допомог, стипендій та інших соціальних виплат з урахуванням іазначених споживчих бюджетів і економічних можливостей. Органам виконавчої влади на місцях рекомендовано: розробляти міні­мальний споживчий бюджет з урахуванням місцевих особливостей для зикористання цього показника як орієнтира при формуванні перспек­тивної соціально-економічної політики в регіоні, визначати регіональні рівні прожиткового (фізіологічного) мінімуму, виходячи з особливостей споживання і ресурсних можливостей на місцях і в ув'язуванні з відповідним

Бюджет прожиткового мінімуму — це вартісна оцінка натурального набору товарів (послуг) прожиткового мінімуму, яка включає витрати на податки й інші обов'язкові платежі.

Бюджети прожиткового мінімуму можуть служити певним орієнтиром при формуванні соціальної політики і системи заходів для гоціальних гарантій лише в умовах кризового стану економіки, інфляції і падіння життєвого'рівня населення, тому що, як показують иедико-біологічні дослідження, упродовж тривалого часу людина не може нормально існувати, задовольняючи свої потреби на рівнях, передбачених цими бюджетами, без шкоди для здоров'я і працездатності.

Використання при встановленні мінімальних соціальних гарантій такого нормативу, яким є прожитковий мінімум, варто розглядати як гимчасову міру, що дозволяє направляти дуже обмежені матеріальні і фінансові засоби держави на підтримку малозабезпечених і особливо нужденних груп населення. Прожитковий мінімум і бюджет прожиткового мінімуму як інструменти соціальної політики покликані служити:

• базою адресної соціальної політики;

• цільовими орієнтирами при регулюванні доходів і споживання
малозабезпечених груп населення;

• базою для оцінки матеріальних і фінансових ресурсів,
необхідних для реалізації поточних і перспективних соціальних
програм, надання цільової натуральної допомоги малозабезпеченим
зерствам населення;

обгрунтуванням розмірів мінімальної оплати праці і трудової пенсії по старості

У підходах до формування прожиткового мінімуму в міжнародній і вітчизняній практиці використовуються різні методи:

• статистичний (прожитковий мінімум установлюється виходячи
з рівня доходів 10—20% найбільш незаможних категорій населення);

• нормативний (на основі розрахунку науково обгрунтованих
нормативів споживання, що забезпечують нормальне відтворення
робочої сили і духовний розвиток людини, причому за нормативами
визначаються потреби як у продовольчих, так і в непродовольчих
товарах і послугах);

• комбінований, чи нормативно-статистичний (харчування
визначається за нормативами, а інші витрати — за їхніми частинами в
загальних споживчих витратах);

• суб'єктивний (на основі соціологічних опитувань населення
про величину необхідного мінімального доходу);

ресурсний (орієнтований на реальні економічні можливості забезпе­чення прожиткового мінімуму).

Продовольчий набір прожиткового мінімуму розроблений фахівцями Інституту харчування України. Він базується на прийнятих у світовій практиці законах про мінімальні норми достатнього харчування і враховує традиційно сформовані в Україні особливості споживання продуктів. Набір пройшов експертизу у Всесвітній організації охорони здоров'я й одержав позитивну оцінку.

В основу розрахунків набору продуктів покладені:

■ норми фізіологічних потреб у харчових речовинах і енергії для різних груп населення і рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я про потребу людини в енергії і білку;

• зведення про хімічний склад і енергетичну цінність, про їстівну
частину харчових продуктів і втрати харчових речовин у процесі
кулінарної обробки і приготування продуктів;

• дані про засвоюваність білка і вмісті в ньому незамінних
амінокислот.

Формування продовольчого кошика прожиткового мінімуму для різних груп населення здійснювалося з урахуванням таких методичних вимог:

• повне задоволення потреби в основних харчових речовинах і
енергії для всіх соціально-демографічних груп населення;

• можливість урізноманітити раціон при мінімальній вартості
кошика;

наближення складу кошика до традиційно споживаного населенням України набору продуктів харчування

Наши рекомендации