Структурні елементи методики комплексного економічного аналізу

Вимоги системного підходу і комплексного визначення економіки реалізують у структурі методики економічного аналізу, в складі і зв'язках між окремими елементами, їх змісті. Виділяючи складові елементи методики аналізу, варто зауважи­ти, що в загальній і спеціальній літературі, яка присвячена про­блемам методології аналітичних досліджень, немає однозначного визначення його структури. Треба вважати, що вона охоплює такі основні елементи:

• мету і завдання економічного аналізу;

• сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх
взаємозв'язки;

• фактори, які впливають на зміну показників;

• джерела інформаії

• конкретні методй*аналізу;

• послідовність оформлення результатів та їх оцінку;

• організаційне та технічне забезпечення виконання
аналітичних робіт.

Базовим структурним елементом є формування завдань економічного аналізу. Складність цього процесу полягає в то­му, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невиз­наченості в результаті дії факторів ринкової кон'юнктури, проходить орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціаль­но-економічні пріоритети, спадковість стосовно цільових про­грам. Також проводиться обґрунтування ресурсного забезпе­чення досягнення цілей. Значною мірою цілі і завдання еко­номічного аналізу визначаються цілями менеджменту. Ор­ганізаційну модель обґрунтування річних завдань виробничо-

Є.В. Мних. Економічний аналіз

господарської діяльності підприємств можна подати у вигляді схеми (рис.4.2).

Другий структурний елемен методики економічного аналізу - система синтетичних та аналітичних показників. Для кожного блоку аналітичних задач формується окрема підсистема узагаль­нюючих (синтетичних) і аналітичних показників, враховуючи принцип їх достатності для відповідної глибини аналітичних досліджень. Водночас визначаються взаємозв'язки між показника­ми, алгоритми їх розрахунку та рівні значень. Сукупність показ­ників для розв'язання будь-якої аналітичної задачі визначається характером дослідження причинно-наслідкових зв'язків. Фактор­ний аналіз не може бути всередині моделі самого показника.

Економічний показник - це числова характеристика еко­номічної сутності конкретного явища чи процесу за їх станом або динамікою.Детальне, усестороннє, об'єктивне відображен­ня системою показників стану та розвитку економічних систем

розділ 4. Сучасна методика економічного аналізу та її структурні елементи

є запорукою правильних висновків і пропозицій за результата­ми аналізу, що стане основою ефективних управлінських рішень. При реалізації функцій економічного аналізу показни­ки виконують роль: оцінки результатів діяльності, визначення зміни в абсолютних чи відносних вимірах, оцінки якості зміни та досягнення локальних цілей і глобальної мети, елементи факторної системи.

Система показників формує відповідні потоки планової нормативної облікової та звітно-статистичної інформації. Під си­стемою показників розуміють їх сукупність, яка виражає інфор­маційну модель досліджуваних явищ і процесів за кількісними та якісними ознаками. Показники будь-якої системи можуть бути поділені на різні групи за такими ознаками:

• за економічним змістом: кількісні й якісні;

• за відображенням досліджуваних явищ і процесів: нату­
ральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові;

• за способом вимірювання: абсолютні і відносні;

• за ступенем інтегрованості: загальні та часткові;

• за способом утворення: планові, нормативні, облікові, ста­
тистичні, аналітичні.

Третім структурним елементом методики економічного аналізу є система факторів і резервів виробництва. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом чітко визна­чених економічних, організаційно-технічних, соціально-еко-логічних та інших факторів. Фактори - це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників чи їх систему. Вони мають об'єктивний і суб'єктивний характер впливу. Фак­тори в економічному аналізі класифікують за ознаками (рис.4.3).

Класифікацію факторів покладено в основу класифікації резервів. Резерви є ступінем можливої чи фактичної мобілізації дії окремих факторів. Розрізняють два типи понят­тя резервів: резервні запаси та невикористані можливості (упу­щену вигоду).

Рис. 4.3- Класифікація факторів, вплив яких досліджується в системі економічного аналізу діяльності підприємств

Четвертий структурний елемен методики економічного аналізу - інформаційна база аналітичних досліджень. Джерелами інформації економічного аналізу можуть бути дані оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку, нормативно-довідкові дані, дані спеціальних обстежень тощо. Кількість і якість інфор­мації повинна відповідати вимогам системних досліджень згідно з визначеними цілями, завданнями і глибиною економічного аналізу. Якщо потрібної інформаціїнемає, то її треба отримати всіма можливими засобами, оскільки ефективність методики аналізу визначають не можливостями інформаційного забезпе­чення, а потребами менеджменту.

П'ятим структурним елементом методики економічного аналізу є методи аналітичних досліджень. Частину методів роз­роблено безпосередньо в теорії економічного аналізу, інші запо­зичено з таких наук: математики, статистики, психології, ме-

Розділ 4. Сучасна методика економічного аналізу та її структурні елементи

нетжменту, бухгалтерського обліку. Різні метоли чи їх су­купність використовуються в аналітичних дослідженнях залеж­но від характеристики досліджуваних функціональних зв'язків (детермінованих чи стохастичних). Усі методи економічного аналізу ( в практиці використовують близько ста різних ме­тодів) можна поділити на три групи: логічні, математичні та ев­ристичні. Логічні методи охоплюють основні та спеціальні ме­тоди. Основні є базовими і обов'язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, де­талізація абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні методи вико­ристовують для визначення ступеня залежності і пайової участі впливу окремих факторів ( елімінування, групування, балансової погодженості та ін.) при дослідженні причинно-наслідкових зв'язків.

Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника ви­користання в аналізі витонченіших методів і прийомів сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування не­обхідно подати господарський об'єкт у вигляді математичної мо­делі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні ме­тоди найбільше використовуються при дослідженнях стохастич-ного зв'язку. Найпоширенішими є методи кореляційного та рег-ресійного аналізу, теорії масового обслуговування, динамічного ряду, матричні моделі.

Евристичні методи пов'язані з експертними оцінками госпо­дарських ситуацій на основі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують методи: аналогії, інверсії, "мозкового штурму", синектики, контрольних питань, колективного блокнота та ін.

Шостий структурний елемент економічного аналізу - ор­ганізаційне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформ­лення та оцінка їх результатів. Організаційна система аналітич­них досліджень визначається загальною концепцією управління, економічною системою та методикою аналізу.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

Контрольні питання

1. Розкрийте зміст системного підходу побудови методики
економічного аналізу.

2. Вимоги до методики економічного аналізу.

3. Загальна модель комплексного економічного аналізу і її
характеристики.

4. Розкрийте зміст структурних елементів методики
комплексного економічного аналізу.

5. Класифікація факторів, вплив яких досліджується в
процесі економічного аналізу.

6. Модель аналітичного обґрунтування прийняття управ­
лінських рішень.

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

Ключові терміни і поняття

Централізована і децентралізована системи організації аналізу, функціональна побудова. Модельна побудова. Процесуальна побудова. Матриця аналітичних задач. Аналітична процедура. Ана­літична операція. Інтегрована система аналітичних робіт. Підсис­теми забезпечення аналізу. База даних аналізу. Аналітичний модуль.

5.1. Організаційні системи економічного аналізуі їхні характеристики

Економічний аналіз як забезпечуючу підсистему управління та менеджменту розглядають у двох аспектах: методологічному і організаційному. У методологічному аспекті він пов'язаний із створенням найраціональнішого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень, що передбачає системи спеціальних досліджень за цілями, вимогами та принципами системного аналізу. Визнана за цими критеріями методика аналізу повинна бути реалізована в адекватній організаційній системі, яка створює можливості повноцінних системних досліджень. Якщо організаційна система є обмеженою в технічних, технологічних, трудових та інформаційних ресурсах, то вона відповідно обмежує й можливості методики.

Виділяють два види організаційних систем економічного аналізу: централізований і децентралізований. Кожна з них Функціонує з використанням чи без використання ЕОМ. При ЦЩЩзалізованій системі у діючій організаційній структурі Управління об'єктом утворюється спеціальний підрозділ (відділ, оюро чи група) економічного аналізу, на який покладено всі ФУнкцл щодо комплексного економічного аналізу з відповідною

Є.В. Мних. Економічний аналіз

регламентацією його функцій. Цей підрозділ є обслуговуючим у створенні аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень за всією інфраструктурою внутрішнього та зовнішнього виробничо-фінансового управління чи менеджменту та за визначеними стандартами чи на запит користувачів. Діяльність цього підрозділу підпорядкована єдиному управлінню економічним департаментом і регламентується спеціальним положенням. При централізованій системі автоматизованого опромінювання інформації (АСОІ) при діючій системі управління єдиною базою даних створюється спеціальна функціональна підсистема "економічний аналіз", поряд з іншими функціональними підсистемами планування, бухгалтерський облік, нормування тощо. При такій організаційній системі досягається здатність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування потужної обчислювальної техніки тощо. Проте, ця система має багато суттєвих недоліків: відірваність аналітичного процесу від процесів управління і менеджменту, низька економічність технології аналітичного процесу і ін.

У децентралізованій системі спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом. Децентралізація економічного аналізу досягається яіляхом функціонального закріплення блоків чи комплексів аналітичних задач за діючими підрозділами організаційної структури управління підприємством. Положенням про відповідний підрозділ передбачаються його функції, враховуючи й аналітичні, з виділення окремих посадових осіб чи через функціональні обов'язки працівників. При використанні комп'ютерної техніки створюються у цих підрозділах АРМ-аналітика, які між собою комунікуються і утворюють мережу автоматизованої системи комплексного економічного аналізу. При децентралізованій системі значно підвищується оперативність виконання аналітичних робіт, економічність аналізу, практична реалізація висновків і пропозицій. Недолік такої системи - складність

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

забезпечення єдиного методологічного управління аналітичним процесом.

Головним в організації економічного аналізу є його проектування. Процес проектування полягає у послідовній регламентації:

а) цілей і підцілей аналізу, функцій і завдань;

б) процесу аналізу (процедурно-організаційної побудови);

в) результатів процесу аналізу, виду і форми вихідних
аналітичних документів - періодичності та строків їх
представлення;

г) засобів розв'язання задач і виконання процедур,
враховуючи склад і джерела отримання вхідної інформації, а
також обчислювальну та організаційну техніку;

д) методик розв'язання задач і виконання процедур,
способів виконання процедур (автоматизованого та
неавтоматизованого);

ж) відповідальності за безперервність процесу аналізу (у
ланках, службах і персонально);

з) взаємодії в процесі аналізу керівників різних рангів.
Виділяють такі послідовні етапи проектування;

• функціональна будова;

• модельна будова;

• процесуальна будова;

• організаційно-структурна будова.

Функціональна будова передбачає виділення структури цілей, підцілей, функцій і задач аналізу необхідних для створення аналітичного забезпечення реалізації окремих функцій управління (складання цільових програм, індикативних планів, бізнес-планів оперативного регулювання, нормування тощо. Залежно від цілей управління визначається глибина аналітичних досліджень, їх системність та комплексність, оперативність та інформаційна забезпеченість.

Виділяють три основні функції аналізу: оцінкову, Діагностичну та пошукову. В ході оцінкового аналізу визначають відмінності досягнутого стану від запланованого і бажаного шляхом порівняння з визначеними критеріями. Діагностичний аналіз - це детальне виявлення ознак невідповідності, якісну

Є.В. Мних. Економічний аналіз

характеристику оо'єкта, причпнно-наслідкові зв'язки. Пошуковий аналіз полягає н обґрунтуванні рекомендацій щодо переведення об'єкта у бажаний стан, виявлення глибинних резервів підвищення ефективності виробництва.

Після визначення функціональної будови аналізу одним із найвідповідальніших і найскладніших етапів проектування організацій економічного аналізу є побудова моделі аналізу у вигляді максимально повного переліку його задач, систематизованих за певними критеріями з урахуванням об'єкта управління чи менеджменту.

Для цього насамперед треба визначитисистему задач управління, враховуючи принцип об'єктивно необхідних і достатніх задач на кожному рівні ієрархії управління.

На підставі цільового підходу, для кожного конкретного рівня управління визначають загальну мету, а потім - локальні цілі (за принципом дерева цілей). Абсолютно точного і повного переліку задач для виконання функцій економічного аналізу визначити практично неможливо -.ері з невизначеність поведінки суб'єктів чи зміну середовища досліджуваного об'єкта. Тому модель аналізу не є сталою, а виражається за змінами стандартів управління чи на запит користувачів. Для побудови працездатної моделі аналітичних задач треба врахувати структуру децентралізованої чи централізованої систем аналізу. Так формуються дві системи задач аналізу: стандартизована (нормативна) і максимально можлива за методикою аналізу. При розробленні системи аналітичних задач переваги має програмно-цільова структура управління.

При модельній побудові економічного аналізу необхідно визначити логіко-інформаційну взаємодію аналітичних задач, враховуючи розподіл відповідальності за загальними функціями управління між різними ланками, а також причинно-наслідкові зв'язки між показниками. На підставі принципів структурної типізації аналітичний процес доцільно розглядати як систему функціональних комплексів, блоків і окремих задач, які підлягають розв'язанню з використанням ЕОМ. Розміщення їх у вигляді структурно-функціональної матриці дає змогу виділити склад інформаційних блоків, які передбачають розроблення спеціальних баз даних для реалізації функцій управління підприємством (табл. 5.1).

розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

Таблиця 5-1. Стриктурпо-функціоиальна матриця аналітичних задач

Склад блоків аналітичних задач у стовпцях матриці формує управлінський комплекс задач.

Після цього треба провести актуалізацію задач, розв'язання яких може бути забезпечене в деякий момент, враховуючи наявні трудові ресурси у найближчій і віддаленіший перспективі з урахуванням передбачуваного збільшення і кращого використання ресурсів.

Потреби керівників в аналітичній інформації можуть бути кількох видів: суб'єктивні, об'єктивні, фактично задоволені та нормативні.

Провівши актуалізацію, визначають черговість розв'язання Шіщч^ В основу проектування черговості варто покласти вартісну оцінку цінності інформації, яка визначається при оагатокритеріальній оптимізації якості аналітичної інформації. Системний підхід до аналізу господарської діяльності підприємства передбачає і відповідну технологію аналізу, яку треба розглядати у загальному ланцюзі технології управління.

По^перлш^ це сприятиме чіткій цільовій спрямованості налізу, яка оцінюється ступіншо досягнення мети управління і

121 Є.В. Мних. Економічний аналіз

пошуку резервів підвищення ефективності виробництва. По-друге, дасть змогу забезпечити добір ефективних засобів реалізації технології розв'язання аналітичних задач залежно від рівня управління функціонуючих систем автоматизації аналітичного забезпечення, рівнів складності методів аналізу та управлінських рішень.

Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, процедурами й операціями. Певне поєднання визначених елементів утворює процесуальну будову або технологію аналізу (рис. 5.1).

Рис.5.1. Процесуальна будова аналізу

Зміст етапу полягає в логіко-математичному перетворенні аналізованого показника, а також у кількісній і якісній його оцінці стосовно обраної бази чи кількох баз порівняння.

Процедура є частиною етапу, який полягає в підготовці, обчисленні та інтерпретації аналітичних величин, яка характеризують зміну показника, що вивчається. Процедура складається з послідовно повторюваних операцій. Зміна виду повторюваних операцій визначає перехід до іншої процедури. Програмна процедура полягає в організаційно-методичному забезпеченні, виконанні етапів аналізу. Інформаційна процедура

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

виконується відповідно до програми на будь-якому етапі і передбачає виконання логічних та розрахункових операцій з підготовки вхідної інформації. Обчислювальна процедура складається з розрахункових операцій, які передбачають визначення аналізованих показників за визначеним алгоритмом. Узагальнююча процедура, яка виконується на кожному етапі, передбачає логічне порівняння аналітичних показників і їх якісну оцінку.

Аналітична операція - це дія або низка інтелектуальних і механічних дій, спрямованих на передачу осмислення та перетворення інформації. її виконують на одному робочому місці людина або машина. Залежновід кваліфікації аналітика і можливостей автоматизації операції поділяють на: технічні, логічні і творчі.

Розв'язуючи будь-яку задачу, можна виділити її складові елементи, реалізація яких передбачає певну сукупність показників, методів аналізу і чіткий алгоритм їх застосування. Ці елементи ще називають модулями аналітичної задачі, або підпроцесами технології аналітичного процесу.

На основі поелементної побудови розв'язку аналітичних задач можна досягти найбільшої оптимізації технології аналізу на різних рівнях управління, максимально уніфікувати аналітичний процес, забезпечити його глибоку стандартизацію, гранично автоматизувати всі етапи його технології.

Організаційно-структурна будова аналізу полягає у визначенні сукупності відділів і служб управління господарюючим суб'єктам та його підрозділами, посадових осіб і спеціалістів, які беруть участь в аналітичній роботі. Управління цією діяльністю передбачає:

• визначення відповідальних за розв'язок конкретних задач
аналізу та їх повноважень;

• визначення обов'язкового переліку робіт і вихідної
аналітичної інформації;

• координацію, облік і контроль виконання аналітичної
роботи;

• трансформацію організаційної системи аналізу при зміні
умов та ресурсної бази аналітичних досліджень.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

При організації аналітичної роботи обумовлюютьвимоги до спеціалістів, які проводять аналіз. Насамперед особа, яка виконує аналітичні дослідження, незалежно юридична чи фізична, повинна мати відповідні знання та досвід, що підтверджені дипломами чи сертифікатами, практичні навики економічної роботи.

Для досягнення чіткої, узгодженої праці аналітиків здійснюють планування економічного аналізу. Загалом аналітичні роботи передбачають терміни проведення, тому складають графік виконання робіт. У процесі планування затрат часу на проведення аналізу треба врахувати: реальні (нормативні) затрати часу, рівень суттєвості досліджень, ризик аналізу. Складовими частинами загального плану є:

• формування аналітичної групи, її складу та кваліфікації;

• розподіл робіт відповідне до професійних характеристик
аналітиків і посадових компетенцій на кожному рівні
аналітичної роботи;

• інструктаж всіх членів аналітичної групи про їх обов'язки,
знайомство з фінансово-господарською діяльністю
господарюючого суб'єкта, а також станом аналітичної
проблеми. Плануючи аналітичну роботу доцільно,
максимально використовувати стандарти аналітичного
процесу особливо при проведенні регламентних
аналітичних робіт.

5.2. Технологія аналітичного процесу та її особливості в умовах використання ЕОМ

Технологічний підхід в організації аналітичних робіт зумовлений їх продуктивною результативністю при використанні технічних ресурсів (знарядь праці), інформаційних ресурсів (предметів праці) і праці аналітиків робочої сили. Технологічна будова аналітичного процесу дає змогу забезпечити збалансованість між необхідними ресурсами та результатами створення системи аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень.

Варто виділити чотири технологічні рівні аналізу:

Розділ 5. Організація економічного анапізу та його інформаційне забезпечення

• організацію технології розв'язання комплексів
аналітичних задач;

• організацію технології розв'язання блоків аналітичних
задач;

• організацію технології розв'язання окремих аналітичних
задач;

• організацію технології розв'язання елементів (модулів)
аналітичних задач.

Такий підхід особливо важливий при автоматизації аналітичного процесу, виборі й обґрунтуванні систем його забезпечення.

Найпрогрєсивнішою в сучасних умовах є організація технології аналітичного процесу з використанням ЕОМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічного аналізу в АСУП (ПКЕА) з розміщенням задач аналізу в системі АРМ керівників і спеціалістів. Ця підсистема інтегрована до галузевої та територіальної систем управління, диференційована за окремими підсистемами другого порядку ( аналіз виробництва іреалізації, аналіз собівартості та ін.) (рис. 5.2). Є.В. Мних. Економічний аналіз

Те

ЕОМ

■хно.'іопчна інтеграція економічного аналізу на і підвищує ефективність аналітичної роботи за рахунок: розширення можливостей проведення факторного аналізу; виділення та розв'язку нових багатомірних задач, які вирішують використовуючи економіко-математичні методи та моделі; підвищення оперативності та економічності виконання аналітичних робіт, тощо.

Умови ринкової економіки передбачають підвищення вимог до вихідної аналітичної інформації у забезпеченні прийняття управлінських рішень. Методика аналізу на базі ЕОМможе задовольнити вимоги комплексності, системності, оперативності, точності пізнання досліджуваного об'єкта, тенденцій і закономірностей його зміни і розвитку. Примаксимальній формалізації аналітичних процедур за допомогою ЕОМ реалізується до 80% технології економічного процесу.

В умовах децентралізації аналізу господарської діяльності на підприємстві його задачі доцільно розміщувати в системі АРМ.По-перше, досягається оптимальне співвідношення централізованої і децентралізованої систем аналізу, по-друге, підвищується ефективність функціонування інтегрованої системи спрощування економічної інформації внаслідок раціоналізації інформаційного, програмного та технічного забезпечення. В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єдиний технологічний процес управління, що забезпечує підвищення оперативності та дієвості управління. Використовуючи принцип проектування аналітичних модулів для розв'язання різних типів задач, при впровадженні АРМрозробляють системи програмної технології, які грунтуються на типових алгоритмах аналітичних розрахунків.

Розподіляючи задачі аналізу в системі АРМ, потрібно забезпечити таку інтеграцію системи, за якої АРМ існувало б як автономна система і водночас було б частішою єдиної ПКЕАпідприємства. Для реалізації функціональних задач треба розробити технологічну карту розв'язання аналітичних задач у послідовності зображеній на рис. 5.3.

| ______ Підготовка файлів до наступної роботи______ |

Рис. 53. Послідовність розв 'язапня аналітичних задач у системі

АРМ

Організація технології аналітичного процесу в інтегрованій мережі АРМ керівників і спеціалістів дає змогу по-перше, досягти цілісності системи економічного аналізу при децентралізованому розв'язку окремих аналітичних задач чи їх модулів. Цим забезпечується вихід аналітичної інформації за різною ієрархією управління чи за різним ступінем досягнення проміжних і кінцевих аналітичних результатів. По-друге, досягається висока оперативність і дієвість аналізу, оскільки технологія аналізу є складовим елементом технології управління в цілому, утворюючи послідовність автоматизації обліку, аналізу, аудиту, контролю, регулювання тощо. Зводиться до мінімуму втрата чи спотворення вхідної інформації.

5.3. Підсистеми забезпечення технології аналітичного процесу в умовах використання ЕОМ

Об'єктивною передумовою створення автоматизованої 1КЕА є сукупність розумно спроектованих, надійних забезпечувальних підсистем, до яких належить:

Є.В. Мних. Економічний аналіз

• інформаційне забезпечення;

• програмне забезпечення;

• організаційно-технічне забезпечення;

• правове забезпечення;

• ергономічне забезпечення.

Найскладніша проблема автоматизації аналізу -
проектування дієвого інформаційного забезпечення, яке є
сукупністю єдиної системи класифікації і кодування інформації,
уніфікованих форм документації і використовуваних масивів
інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення
різних ПКЕА і АРМ. Розроблення елементів внутрімашинного та
позамашинного забезпечення ПКЕА здійснюється на основі
впорядкованої та формалізованої інформації, яка становить
інформаційну базу інтегрованої системи опрацювання
економічної інформації. Функціонування ПКЕА

характеризується необхідністю опрацювання великих обсягів інформації нормативного, довідкового, облікового, звітного характеру. Якщо при ручному опрацюванні даних використовують документальні джерела інформації, то в умовах автоматизації аналізу раціональнішим є отримання інформації єдиного інформаційного фонду. Впровадження АРМ на базі ПЕОМ дає змогу формувати єдину систему організації та ведення інформації з моменту її збору до видачі готових аналітичних результатів безпосередньо в ПЕОМ і в обчислювальних комплексах вищого порядку.

Зараз найпрогресивнішим є забезпечення економічного аналізу на основі автоматизованого банку даних (АБД). Функціонування ПКЕА передбачає використання загальносистемної бази даних і автономних банківських масивів. Введення інформації, необхідної для аналізу з документів практично немає.

Виділяють декілька концепцій проектування бази даних (БД):

а) концепція побудови БД нормативно-довідкової
інформації;

б) концепція побудови БД для основних виробничих цехів
підприємства;

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

в) концепція побудови БД у вигляді комплексних
інформаційних потоків;

г) концепція побудови БД нормативно-довідкової
інформації перспективного, поточного й оперативного
управління.

Управління інформаційними ресурсами передбачає одночасно й управління програмним забезпеченням при сучасних технологіях і організації аналітичного процесу. Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмування, розроблення програми, створення пакетів прикладних програм. Програмне забезпечення ПКЕА є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами модульності та адаптивності, максимально зорієнтованих на стандартні пакети прикладних програм, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елементів технологічного процесу розв'язання задач.

Програмне забезпечення розв'язання аналітичних задач має свою специфіку, оскільки:

а) аналітичні задачі передбачають комплексний характер
дослідження процесу, а отже високу концентрацію аналітичних
процедур;

б) до розв'язання задач висувають часові вимоги
(забезпечення максимальної оперативності представлення
результатів);

в) існують різноманітні форми видачі та ступені
синтезування результатної інформації залежно від рівня
управління і запиту користувача;

г) висока значимість результатної інформації для
прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану
перевірку її достовірності;

д) необхідність обліку різноманітних нестандартних
господарських ситуацій і перерв у розрахунках передбачає
діалоговий режим роботи з ЕОМ.

Тому програми повинні бути багатоваріантними, гнучкими щодо внесення поправок, доповнень, мати високий рівень

129 Є.В. Мних. Економічний аналіз

сегментації (модульності), розроблятись, реалізовуватись з мінімальними затратами ресурсів.

Можна виділити три напрями формування і розвитку комплексних аналітичних програм:

• створення бібліотеки аналітичних програм;

• розроблення пакетів аналітичних програм;

• розроблення програмного забезпечення ПЕОМ.
Програмне забезпечення ПЕОМ охоплює операційні

системи, системи програмування, системи текстових і діалогових даних.

На сучасному ринку програмних продуктів є велика кількість програм, які реалізують функції аналізу. Поряд із загальними обліковими програмами "1С: Бухгалтерія 7.7", "акцент-бухгалтерія", все більшого поширення набувають обліково-аналітичні програми "Бест-Аналіз", "Галактика", "Форт: Аналітик". Програма "Бест-Аналітик" надає широкі можливості дослідження кон'юнктури ринку, прогнозування реалізації продукції, вибору договірної політики цін, забезпечення термінів поставки тощо. Програма може забезпечити аналітико-статистичні дослідження (динамічних рядів, середніх величин, проводити кореляційно-регресійний аналіз тощо).

Архітектура програмного комплексу 1С "Формат: Аналітик 3.0" дає змогу проводити фінансовий та управлінський аналіз, використовуючи відповідні дані двох видів обліку. За цією архітектурою програми вся необхідна інформація автоматично вибирається з бази даних бухгалтерського обліку, що дає змогу проводити аналіз в оперативному режимі часу за різними виробничо-фінансовими показниками. За цією програмою можна розрахувати абсолютні та відносні значення понад 400 показників. Програма передбачає можливість групування нормативних показників за замовленням користувачів, оцінку їх відповідності за регламентованими значеннями і подавати результати аналізу у вигляді таблиць, графіків, діаграм. У програмі реалізується факторний аналіз показників за спроектованою факторною системою відповідно до запиту користувачів.

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

Програмну систему "Галактика" можна розглядати як систему підтримки прийняття управлінських рішень, яка реалізує функції бухгалтерського обліку, фінансового аналізу, маркетингу, логістики, аудиту. За цією програмою можна проводити порівняльний аналіз, оцінювати якісні параметри фінансового стану, виконувати ситуаційний аналіз.

Процеси ринкового реформування і зміна економічного середовища господарювання в Україні ставлять на перший план розробку нових програмних продуктів, які відповідали вимогам інтегрованої оцінки, багатоваріантного пошуку, оперативності та економічності?

Організаційно-технічне забезпечення передбачає вибір технічних засобів достатньої продуктивності для опрацювання масивів інформації аналітичного процесу, розподіл технології аналізу у мережі АРМ-аналітиків, забезпечення комунікації та формування вихідної інформації на запит користувачів різного рангу і за регламентами аналітичного процесу. Головні критерії формування такого забезпечення - висока надійність, оперативність та економічність опрацювання даних. Структура технічних засобів повинна передбачити простір для виходу на інтегровані системи, балансування потужностей у мережі та за етапами технічного процесу.

Правове забезпечення передбачає правовий режим доступу до інформації, відповідальність за її втрату, розповсюдження та спотворення. У правовому колі вирішують питання компетентності аналітичних висновків і пропозицій, доцільність ознайомлення з нею керівників різного рангу та акціонерів. Питання правового забезпечення економічного аналізу вирішують у контексті формування правового режиму автоматизованого опрацювання економічної інформації в цілому.

Ергономічне забезпечення передбачає створення сприятливих умов для продуктивної роботи аналітика. Воно охоплює визначання нормативів праці ( в тому числі роботи з комп'ютером), її оплати, підтримки ініціативи працівників та формування системи матеріального і морального стимулювання.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

5.4. Інформаційна база економічного аналізу

Предметом праці в аналітичних дослідженнях є інформація про діяльність господарюючого суб'єкта. Економічний аналіз проводиться з використанням системи економічної інформації необхідної для прийняття управлінських рішень. Причому будь-яка методика аналізу передбачає інформаційні потреби, а не наявний інформаційний ресурс. Якщо діюча інформаційна база не допомагає проводити якісний економічний аналіз через нестачу чи необ'єктивність даних, необхідну та достатню інформацію треба отримати будь-якими способами. Для проведення комплексного економічного аналізу використовують такі інформаційні ресурси:

• нормативно-довідкова інформація;

• планова інформація;

• облікова інформація;

• звітно-статистична інформація;

• дані спеціальних обстежень.
Нормативно-довідкова інформація об'єднує законодавчі

акти, нормативи урядових і виконавчих структур; норми, нормативи, ліміти та інші регламенти господарських операцій. У процесі аналізу варто враховувати постійні зміни та поправки у діючій нормативній базі. Планова інформація виражена у системі планових завдань, показників та інших даних, які визначають поведінку господарюючих суб'єктів у визначеному плановому періоді. Облікова інформація утворюється за визнаними національними положеннями (стандартами) облікового процесу, за прийнятою підприємством обліковою політикою та іншими регламентами облікового процесу. Потреби аналізу мають суттєвий вплив на зміст і структуру облікової інформації. .Звітно-статистична інформація -це систематизована інформація обліку та інформація спеціальних статистичних обстежень. Якісні характеристики звітно-статистичної інформації дає змогу формувати діапазон аналітичних досліджень та їх результативність. Інформаційна база спеціальних обстежень формується при відсутності потоку стандартизованої інформації та при зміні методики аналізу на запит користувачів. До неї

Розділ 5. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

входять дані фотографії та хронометражу робочого часу, спеціальних замірів, проведених інтерв'ю тощо.

формування інформаційної бази аналітичних досліджень повинно опиратися на такі основні принципи:

• оптимізації інформаційних потреб, що забезпечує
мінімальні затрати на збір, передачу та опрацювання
інформації і максимальну результативність аналітичних
обґрунтувань, висновків і пропозицій;

• повноти й об'єктивності відображення економічних явищ і
процесів. Для реалізації цього принципу доцільно
проведити аудит інформаційних ресурсів;

• єдності інформаційної моделі господарюючого суб'єкта,
що дає змогу забезпечити комплексність досліджень,
усунути дублювання та різнопланове тлумачення
господарських явищ і процесів;

• оперативності інформації, що дає змогу забезпечити
своєчасність прийняття управлінських рішень відповідно
до змін внутрішнього та зовнішнього економічного
середовища;

• максимальної алгоритмізації параметрів економічної
системи, кодування і передачі опрацювання
інформаційних ресурсів на ЕОМ, що дає змогу формувати
раціональну технологію аналітичного процесу.

Виділяють зовнішні і внутрішні джерела інформації. Зовнішні джерела даних аналізу: спеціалізовані окремі видання (бюлетені агентств з маркетингових досліджень, бюлетені агентств стратегічного планування і прогнозування, дослідження Інституту ринкових реформ тощо); вторинні видання (бюлетені статистики, баланси банків, бюлетені міжнародних інформаційних агентств); спеціальні джерела (соціологічного опитування, вибіркових обстежень та ін.). Внутрішні джерела інформації для аналізу: статут господарюючого суб'єкта та документи про його реєстрацію; протоколи засідань ради Директорів, зборів акціонерів та інших органів управління; Документи, які регламентують облікову політику; бухгалтерські Документи; статистична звітність; документи планування Діяльності господарюючого суб'єкта; контракти, договори,

Є.В. Мних. Економічний аналіз

домовленості; внутрішні інструкції, звіти експертів та аудиторів; матеріали інвентаризації, перевірок контролюючих органів тощо.

Достовірність і практична результативність економічного аналізу залежить від достовірності економічної інформації, її адекватності у вираженні реальних господарських явищ і процесів. Контроль достовірності інформації аналізу здійснюють у різних формах. Найчастіше використовують суцільний або вибірковий формально-логічний контроль та розрахункову перевірку. При формально-логічному контролі перевіряють правильність та повноту відображення господарських явищ і процесів у документах Треба з'ясувати, чи всі документи є у розпорядженні аналітика, чи всі реквізити цих документів заповнені, чи правильно відображене смислове значення кожного реквізиту.

Проте на практиці неможливо перетворити абсолютно всі бухгалтерські, фінансові та технічні документи. Тому при аналізі застосовують процедуру вибору даних і оцінки результатів отриманої інформації. Здебільшого вибірка повинна бути репрезентативною та достатньою. Для забезпечення репрезентативності використовують такі методи:

• випадковий відбір - за таблицею випадкових чисел;

• систематичний відбір - через постійні інтервали,
починаючи з випадково вибраного числа;

• комбінований відбір - як комбінація випадкового і
систематичного відбору.

Доцільно виявити можливість помилки, оцінити необхідні доведення, які треба зібрати, і на цій основі визначити сукупність даних аналізу. Визначаючи обсяг вибірки аналізу (чи група), треба виявити ризик вибірки, допустиму й очікувану помилки.

Розрахункову перевірку проводять:

• на основі перевірки взаємної погодженості або тотожності
показників, поданих у різних документах. Іноді при таких
зіставленнях необхідно проводити спеціальні розрахунки
за алгоритмом походження того чи іншого показника.
Наприклад, значення кошторису витрат за підсумком
витрат у розрізі економічних елементів. Рівень
погодженості може бути визначений і при зіставленні

Розділ 5 Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

планових показників за даними у звітних документах з відповідними даними за затвердженими планами і кошторисами;

• на основі зустрічної перевірки достовірності звітних показників. Суть її полягає у зіставленні окремих показників звітів господарюючих суб'єктів з аналогічними даними їх контрагентів. Наприклад, ідентичними повинні бути дані короткотермінової та довготермінової заборгованості за кредитами з відповідними даними банківських установ, суми дебіторської та кредиторської заборгованості, крім сумнівної, з даними дебіторів і кредиторів тощо.

За підсумками контролю інформації та її аудиторської перевірки можна зробити об'єктивні судження про можливість і доцільність її використання в аналізі чи про необхідність відповідних поправок і коректив.

Контрольні питання

1. Дайте характеристику організаційних форм економічного
аналізу.

2. Концепція проектування організаційних форм економіч­
ного аналізу.

3. Процесуальна будова економічного аналізу.

4. Охарактеризуйте технологію аналітичного процесу.

5. Розкрийте особливості технології аналітичного проце­
су в умовах використання ЕОМ.

6. Дайте характеристику підсистеми забезпечення техно­
логії аналітичного процесу в умовах використання ЕОМ.

7. Охарактеризуйте інформаційну базу економічного
аналізу.

8. Розкрийте зміст інтегрованої системи комплексного
економічного аналізу.

9. Визначить технологію розв'язку аналітичної задачі в
умовах використання ПЕОМ.

10. Співвідношення методології і організації економічного
аналізу.

Є.В. Мних. Економічний аналіз

Розділ 6. Аналіз фінансового стану підприємства

Ключові терміни і поняття

Фінансовий аналіз. Фінансовий стан. Ліквідність активів. Необоротні і оборотні активи. Дебіторська заборгованість. Оборотність активів. Власний і залучений капітал. Ефект важеля. Фінансова стійкість. Платоспроможність. Грошові потоки. Ліквідність грошового аналізу. Кредиторська заборгованість. Маневрування капіталу. Фінансові деривативи. Хеджування. Еквіваленти грошових коштів. Валюта балансу. Іммобілізація.