Стаття 4. законодавство про працю. 3 страница
Ö Населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ
Ö Відтворення населення, його природний і механічний рух
Ö Стан і структура трудових ресурсів
Ö Баланс трудових ресурсів
...Народ не є механічною безформною масою, народ - це своєрідний організм, який володіє характером, дисципліною свідомості та дисципліною волі, який знає чого він хоче.
М. Бердяєв
Мета життя народів - не благо і благополуччя, а творчість цінностей, героїчне і трагічне переживання своєї історичної долі.
М. Бердяєв
Народ понад усе цінує силу.
Й. Гете
Хто хоча б трохи знайомий з людьми, той знає, що таке народ і як швидко кидається він - в залежності від обставин - із однієї крайності в іншу; як легко вірить він найбільш неможливим обіцянкам тих, хто у хвилину великого і спільного нещастя стає його керівником; і як швидко здатен він від найбільш палких надій перейти до великого відчаю і нетерпіння, коли ті, кого він вважав своїми ангелами-охоронцями, не можуть чудесними і чарівними силами одразу допомогти йому.
X. Віланд
У XX cm. темпи приросту населення на планеті становили в середньому 1,7% на рік, але у країнах, що розвиваються - 2,5%, у розвинутих країнах не перевищували 1%.. Надзвичайно низькими темпами характеризувався приріст населення в Україні. Так, за 1940-1990 його кількість збільшилася лише на 25%, а загальний приріст населення в колишньому СРСР за ці роки становив 47,7%.
Інформація про населення необхідна для цілеспрямованого моделювання та планування народного господарства, розрахунків трудових ресурсів, їх поповнення і використання; для складання програм та планів промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту; для планування заходів щодо підвищення якісних параметрів трудових ресурсів.
- знати про населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ, його відтворення, природний, механічний рух, а також: про стан, структуру й баланс трудових ресурсів,
- вміти визначити поняття "населення", "трудові ресурси", "відтворення населення", "баланс трудових ресурсів", пояснити природний і механічний рух населення, описати стан і структуру трудових ресурсів.
2.1. Населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ
Сучасний стан та розвиток суспільства в значній мірі визначаються чисельністю і структурою його населення.
Під населення розуміють сукупність людей, які проживають на певній території - районі, місті, регіоні, країні. Саме населення, з однієї сторони, є джерелом ресурсів для ринку праці, а з іншої - споживачем, через якого створюється попит на товар.
Населення - це природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється як в процесі виробництва, так і самого життя. Практично, населення характеризується як елемент продуктивних сил, так і як носій виробничих відносин. Водночас, існує ще третій аспект, притаманний лише населенню - відтворення самого населення.
Водночас, трудові ресурси - працездатна частина населення, яка, володіючи фізичними й інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага та надавати послуги. Практично, трудові ресурси включають в себе як зайнятих економічною діяльністю людей (в різних галузях), так і не зайнятих, але, які можуть працювати.
Реалії розвитку суспільства свідчать, що населення не може існувати поза економікою, а економіка - без населення, це дві частини єдиного соціального організму. Об'єктивно, що найістотніший вплив на розвиток національної економіки справляє населення, а воно характеризується нерівномірним розподілом як за територіальною ознакою, так і відповідними відмінностями за віком, статтю, освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем. В економіці праці ці характеристики суспільства розглядаються через показники його чисельності, структури трудових ресурсів, розміщення.
2.2. Відтворення населення,
його природний і механічний рух
Відтворення населення - це процес постійного відновлення поколінь людей унаслідок взаємодії народжуваності і смертності. Є три види руху населення: природний, просторовий (міграція) і соціальний (соціальна мобільність). За відношенням до економіки, населення є одночасно і виробником і споживачем матеріальних благ. Така двоїстість залежностей обумовлює складність та часом суперечливість зв'язків населення і економіки.
Природний рух - це безперервний процес оновлення населення за рахунок появи одних життів та зникнення інших.
Отже об'єктом дослідження природного руху є чисельність народжуваних, померлих, число зареєстрованих шлюбів, а також чисельність всього населення.
Населення і трудові ресурси визначаються кількісними і якісними характеристиками, які необхідні для аналізу і оцінки демографічних процесів. Для характеристики відтворення населення застосовуються показники народжуваності та смертності і абсолютного приросту. Народжуваність і смертність розраховується на 1000 осіб населення та вимірюється за допомогою системи коефіцієнтів:
(2.1)
де: Kh (Kс)-коефіцієнт народжуваності (смертності); Н - число народжених за рік; П - число померлих за рік; Ч - середньорічна чисельність населення.
Різниця між числом народжуваних і померлих називається природним приростом населення.
Середньорічна чисельність населення визначається на середину року як середня арифметична на початок і кінець року або шляхом додавання до початкової чисельності населення половини її приросту.
Абсолютний розмір природного приросту визначається формулою:
(2.2)
де: е - природний приріст чисельності населення за досліджуваний період (рік); N - чисельність народжених за період (рік); М - чисельність померлих за той самий період.
Виходячи з (2.2) зазначимо, що природний приріст - є може набувати додатних значень, тобто характеризувати абсолютне збільшення чисельності населення в досліджуваному періоді за рахунок того, що N>M, нульового
значення при незмінній чисельності населення та від'ємних значень - при скороченні чисельності населення.
Просторовий рух (міграція) - це переміщення населення і він зумовлений такими причинами: політична, економічна, релігійна.
Міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя. Міграція робочої сили зумовлена, передусім, нерівномірністю процесу накопичення капіталу, соціально-економічного розвитку окремих країн, неоднаковими умовами праці, наявністю значної армії безробітних та іншими причинами. Міграція робочої сили відбувається як правило з менш розвинутих регіонів, країн у більш розвинуті. Міграційні потоки в основному спрямовані в країни Західної Європи та США Так, у країнах Західної Європи нараховується близько 14 млн. іноземних робітників та членів їх сімей. У межах ЄС обмеження на міграцію робочої сили відмінені. Міжнародна міграція робочої сили складається з імміграції (припливу іноземної робочої сили в певну країну) та еміграції (відпливу робочої сили). Міграція робочої сили зростає в період економічної кризи. В умовах розгортання НТР виникла така форма міжнародної міграції робочої сили, як міграція науково-технічних кадрів. У країни Західної Європи емігрують робітники низькооплачуваних і часто середньооплачуваних трудомістких професій. Так у Франції іноземні робітники становлять близько 80% усіх будівельників, у Бельгії - приблизно 50% шахтарів тощо. Із Західної Європи в США емігрують вчені, інженери, лікарі та інші висококваліфіковані фахівці. Після розпаду колишнього СРСР збільшились потоки міграції з Росії, України, Білорусії в розвинуті країни Заходу.
Міграція робочої сили - перенаселення населення з одних країн в інші терміном більш ніж на рік, викликані причинами економічного й іншого характеру.
Імміграція (immigration) - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі.
Еміграція (emigration) - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.
Міграційне сальдо (net migration) - різниця імміграції з країни й еміграції в країну.
"Відплив мозків" ("brain brain') - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.
Рееміграція (re-emigration) - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.
Міжнародна міграція робочої сили виникла багато сторіч назад і з тих пір перетерпіла серйозні зміни.
Міграція населення - складне соціальне явище. її характер, напрямки й інтенсивність визначаються зміною структури економіки і продуктивних сил, соціальної і трудової мобільності населення.
Міграція являє собою механічне переміщення населення з перетинанням адміністративних границь з наступним поверненням до місця постійного проживання чи без. Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні тощо.
Особливе місце серед причин і мотивів міграції населення займає якість навколишнього природного середовища, що є найважливішою умовою, яка визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності з забрудненням природного середовища і вплив останнього на територіальне переміщення населення. Однак розрізненість такого роду досліджень і розходження в методичних підходах перешкоджають їх широкому практичному використанню.
Слід підкреслити, що міграцію розрізняють внутрішню (усередині країни) і зовнішню (з перетинами державного кордону).
Водночас, за тимчасовими ознаками виділяють постійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову міграцію.
Безповоротна міграція пов'язана зі зміною постійного місця проживання (переїзд із села в місто, з одного регіону в інший, з одної країни в іншу).
Тимчасова міграція припускає переселення на заздалегідь обумовлений термін (наприклад, робота за контрактом на кілька років)
Сезонна міграція представляє щорічне переміщення людей у визначені періоди року (наприклад, сільськогосподарські роботи)
Маятникова міграція включає регулярні поїздки до місця роботи чи навчання за межі свого населеного пункту.
За формами реалізації розрізняють організовану і неорганізовану міграцію Організована міграція здійснюється за допомогою державних і суспільних органів.
Неорганізована міграція проводиться силами самих мігрантів без матеріальної й організаційної допомоги з боку яких-небудь установ.
У залежності від місця пересування населення виділяють внутрішня (усередині даної території) і зовнішня (за межі даної території) міграції (еміграція).
Міграційні потоки впливають на демографічну ситуацію і трудові ресурси даної території. Вони сприяють обміну трудовими навичками, досвідом і знаннями, активізують розвиток особистості, впливають на сімейний склад і статевовікову структуру населення.
У процесі міграції населення складається визначене розміщення трудових ресурсів на конкретних територіях, формується відповідне співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.
Розрізняється три режими відтворення населення: розширене, просте, звужене.
Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та відповідно, природним приростом населення. Просте відтворення означає постійну кількість населення території в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення або депопуляція, характерне для країн, в яких показник смертності перевищує показник народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що ми і спостерігаємо в даний період в Україні (із 52 млн. осіб на початку 90-х років XX ст. до 48,5 млн. осіб за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).
Типи відтворення - цеекстенсивний тип та інтенсивний. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає зміну їхньої чисельності без зміни якісних характеристик економічно активного населення.
Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростання освітнього рівня, кваліфікації, покращення здоров'я та розумових здібностей, що означає нарощування трудового потенціалу. Зокрема, трудовий потенціал - це можливі (потенційні) кількість та якість праці, якими володіє суспільство при даному рівні розвитку науки і техніки.
2.3. Стан і структура трудових ресурсів
Трудові ресурси - це працездатна частина населення, яка має фізичний розвиток, розумові здібності, знання, які необхідні для роботи в народному господарстві.
До трудових ресурсів належать:
а) населення в працездатному віці, зокрема, в Україні чоловіки 16-59 років (включно); жінки 16-54 роки (включно), за винятком непрацюючих інвалідів праці та війни 1 і 2 групи та непрацюючих осіб непрацездатного віку, осіб які отримують пенсію за віком на пільгових умовах (чоловіки 50-59 років, жінки 6-54 роки);
б) населення, старше і молодше від працездатного віку, яке зайняте в народному господарстві.
Трудові ресурси володіють своєю структурою (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Структура трудових ресурсів
Сучасна система міжнародної класифікації трудових ресурсів ґрунтується на розгляді економічно активного та неактивного населення (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Класифікація трудових ресурсів
Економічно активне населення - частина населення, яке забезпечує пропозицію робочої для виробництва товарів і послуг. Загальна чисельність економічно активного населення включає зайнятих і безробітних. Для того щоб визначити економічно активне населення, розглядається його рівень:
(2.3)
де: Реа - рівень економічно активного населення; dea - частка чисельності економічно активного населення; Чн - загальна чисельність населення.
Економічне неактивне населення - це населення, яке не входить в склад робочої сили, включаючи осіб молодшого віку, встановленого для заміру економічно активного населення. Чисельність економічно неактивного населення вимірюється відношенням до певного періоду та включає такі категорії:
Ø учні і студенти, слухачі і курсанти денної форми навчання (включаючи денні аспірантури і докторантури);
Ø особи, які отримують пенсію по старості і на пільгових умовах, а також особи, які отримують пенсію в разі втрати годувальника при досягненні ними пенсійного віку,
Ø особи, які отримують пенсію по інвалідності;
Ø особи, які займаються домашнім господарством, доглядом за дітьми, хворими;
Ø особи, які втратили надію найти роботу, тобто ті, хто припинив пошуки роботи, але які можуть і готові працювати;
Ø особи, які не бажають працювати (не бачать потреби в праці) незалежно від джерела доходу.
В системі трудових ресурсів особливе місце відводиться трудовому потенціалу. Загалом, термін "потенціал" окреслює засоби, резерви, джерела, які можуть бути використані, а також можливості окремої особи, групи осіб, суспільства в інтересах вирішення певних ситуаційних проблем. Слід підкреслити, що в Україні сумарні потенційні можливості трудових ресурсів досить значні, але недоліком є їх слабке використання на практиці.
Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.
Розрізняють трудовий потенціал: людини, підприємства, території, суспільства.
Трудовий потенціал людини включає: здоров'я, освіту, професіоналізм, творчий потенціал, активність, ресурси робочого часу, організованість.
Трудовий потенціал підприємства включає декілька статевовікових груп працівників, які мають різні потенційні можливості, якісно відрізняються освітнім та професійно-кваліфікаційним рівнем та стажем роботи за обраною спеціальністю.
В якості об'ємного показника трудового потенціалу використовуються людино-години.
Водночас, за своєю сутністю, структура трудових ресурсів багатогранна. Вона включає різні компоненти, характеризує ті чи інші сторони трудових ресурсів.
Так, структура трудових ресурсів включає:
Ø стать;
Ø вік;
Ø освіта;
Ø місце проживання;
Ø професія;
Ø національність і мова;
Ø релігія;
Ø зайнятість за сферами;
Ø суспільні групи.
2.4. Баланс трудових ресурсів
Пріоритетне значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів, включаючи й регіональний рівень, має розроблення системи балансів.
До системи балансів трудових ресурсів належать:
♦ зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звіт і план);
♦ баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях;
♦ балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;
♦ баланс робочого часу тощо.
Система балансів та балансових розрахунків розробляється за окремими регіонами і загалом по державі. При цьому необхідно враховувати кон'юнктуру ринку праці, динаміку і структуру робочих місць, зайнятість населення працездатного віку, ефективність використання трудових ресурсів, темпи зростання продуктивності праці.
Баланс трудових ресурсів - найважливіший прогнозно-аналітичний документ. Він складається з чотирьох розділів (табл. 2.1):
Ø населення,
Ø трудові ресурси,
Ø розподіл трудових ресурсів,
Ø розподіл зайнятих.
Інформаційною базою для розрахунку І та II розділів балансу слугують прогнози чисельності населення та його складу, які розробляються фахівцями Міністерства економіки України. Чисельність населення у працездатному віці та працюючих пенсіонерів визначається виходячи з статевовікової структури населення та даних звітів, балансів трудових ресурсів. Чисельність інвалідів і осіб, які одержують пенсії на пільгових умовах, визначають виходячи з тенденцій, що склалися за останні роки. Прогноз чисельності трудових ресурсів визначають, як чисельність населення у працездатному віці, зменшену на чисельність непрацюючих інвалідів та осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах, і збільшену на чисельність працюючих пенсіонерів та підлітків віком до 16 років.
Розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості певною мірою характеризує тенденція, що складається у процесі їх відтворення за умов формування ринкових відносин. Особливу увагу при прогнозі розподілу трудових ресурсів надають зайнятості у народному господарстві.
Розділ, який характеризує розподіл зайнятих за сферами і галузями народного господарства є заключним. Головною пропорцією в ньому є співвідношення чисельності зайнятих у матеріальному виробництві і в галузях невиробничої сфери. При визначенні пріоритетів у розвитку економіки слід дотримуватись такого співвідношення між матеріальною і невиробничою сферами, яке забезпечувало б у перспективі ефективну зайнятість населення, знижуючи рівень безробіття.
Таблиця 2.1
Зведений баланс трудових ресурсів
| Показники | Звіт | Оцінка | Прогноз |
| /. Населення | |||
| II. Трудові ресурси - всього в тому числі: - працездатне населення в працездатному віці, - працюючі особи старшого віку, - працюючі підлітки до 16 років. | |||
| ///. Розподіл трудових ресурсів | |||
| І. Зайнято в трудовому господарстві - всього в тому числі: - працівників державних, громадських підприємств, установ та організацій (враховуючи споживчу кооперацію), - селяни зайняті в суспільному господарстві; - особи, зайняті у селянському фермерському господарстві; - особи, зайняті у кооперативах та малих підприємствах (без сумісників); - особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльність; - особи, зайняті у особистому підсобному господарстві - інші | |||
| 2. Учні працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва - всього з них ті, що - проходять професійну перепідготовку і підвищення кваліфікації | |||
| 3. Служителі релігійних громад | |||
| 4. Працездатне населення у працездатному віці, зайняте у домашньому господарстві - всього в тому числі: - особи яким потрібна робота. Довідково: чисельність працівників, які працюють в кооперативах та малих підприємствах за сумісництвом | |||
| IV. Розподіл зайнятих за сферами і галузями народного господарства - всього в тому числі: | |||
| 1. У галузях сфери матеріального виробництва 3 них: - у промисловості: - у будівництві - у сільському господарстві - у лісовому господарстві | |||
| - у зв'язку і в галузі обслуговування виробництва - у торгівлі, громадському харчуванні - матеріально-технічному постачанні, заготівлі, збуті - в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні - в інших галузях матеріального виробництва | |||
| 2. У галузях невиробничої сфери: | |||
| - в освіті, культурі та мистецтві - у науці і науковому обслуговуванні - в охороні здоров'я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні - у житловому та комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування населення - в апараті органів державного управління, органах управління кооперативних і громадських організацій - кредитних і страхових установах |
ВИСНОВКИ
Населення - це природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється як в процесі виробництва, так і самого життя. Практично, населення характеризується як елемент продуктивних сил, так і як носій виробничих відносин. Водночас, існує ще третій аспект, притаманний лише населенню - відтворення самого населення.
Відтворення населення - це процес постійного відновлення поколінь людей унаслідок взаємодії народжуваності і смертності. Є три види руху населення: природний, просторовий (міграція) і соціальний (соціальна мобільність).
Трудові ресурси - це працездатна частина населення, яка має фізичний розвиток, розумові здібності, знання, які необхідні для роботи в народному господарстві.
До трудових ресурсів належать:
а) населення в працездатному віці, зокрема, в Україні чоловіки 16-59 років (включно); жінки 16-54 роки (включно), за винятком непрацюючих інвалідів праці та війни 1 і 2 групи та непрацюючих осіб непрацездатного віку, осіб які отримують пенсію за віком на пільгових умовах (чоловіки 50-59 років, жінки 16-54 роки);
б) населення, старше і молодше від працездатного віку, яке зайняте в народному господарстві.
До системи балансів трудових ресурсів належать:
• зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звіт і план);
• баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях;
• балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;
• баланс робочого часу тощо.
Баланс трудових ресурсів - найважливіший прогнозно-аналітичний документ. Він складається з чотирьох розділів:
Ø населення,
Ø трудові ресурси,
Ø розподіл трудових ресурсів,
Ø розподіл зайнятих.
1. Що Ви розумієте під поняттям "населення"?
2. У чому полягає поняття "відтворення"?
3. Що таке природний рух?
4. Що таке просторовий рух або міграція?
5. Які бувають режими відтворення?
6. Що розуміємо під терміном трудові ресурси?
7. В чому сутність економічно активного населення?
8. В чому сутність економічно неактивного населення?
9. Якою є структура трудових ресурсів?
10. Що Ви розумієте під балансом трудових ресурсів?
Тести
1. Природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється в процесі виробництва і відтворення самого життя - це:
а) людство;
б) суспільство;
в) населення;
г) немає правильної відповіді.
2. Переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращого життя - це:
а) еміграція робочої сили;
б) міграція робочої сили;
в) імміграція робочої сили;
г) немає правильної відповіді.
3. Міграційне сальдо - це:
а) різниця імміграції та еміграції;
б) різниця еміграції в країну й імміграції з країни;
в) сума еміграції та імміграції;
г) немає правильної відповіді.
4. Повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання є:
а) імміграцією;
б) еміграцією;
в) рееміграцією;
г) немає правильної відповіді.
5. Розширене відтворення характеризується
а) природним приростом населення;
б) переважанням еміграції над смертністю;
в) переважанням смертності над народжуваністю;
г) немає правильної відповіді.
6. Закінчіть думку: „Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик..."
а) економічно активного населення;
б) економічно неактивного населення;
в) економічно активного та неактивного населення;
г) немає правильної відповіді.
7. Баланс трудових ресурсів складається з:
а) двох розділів;
б) трьох розділів;
в) чотирьох розділів;
г) немає правильної відповіді.
8. Особливу увагу при прогнозі розподілу трудових ресурсів надають:
а) зайнятості у народному господарстві;
б) середньому рівню зайнятості;
в) загальній чисельності зайнятих;
г) немає правильної відповіді.
|
|
Ö Види і форми зайнятості населення
Ö Основні моделі державної політики зайнятості населення
Ö Види безробіття
Праця робить турботи непомітними.
Античний афоризм