Автономне споживання
Автономне споживання Са – частина споживання, що не залежить від обсягу доходу. За рахунок автономного споживання, наприклад, під впливом суттєвої зміни смаків покупців, розміри споживання можуть змінюватися при незмінному доході. Слід підкреслити, що зміна автономного споживання є наслідком зміни готовності, тобто бажання і спроможності, домогосподарств до споживання при даному рівні доходу. [5,с. 327]
Недоходні фактори споживання і заощадження:
1. Багатство – нерухоме майно (будинки, автомобілі, техніка тощо) і фінансові кошти (готівка, заощадження на рахунках, акції, облігації тощо). Домашні господарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб збільшити багатство. Чим більше накопичено багатства, тим менший стимул до заощадження, тобто збільшення багатства зсуває графік споживання вгору, а графік заощадження вниз.
2. Податки. Зниження податків збільшує споживання і заощадження.
3. Рівень цін. Зростання цін знижує споживання і заощадження і навпаки.
4. Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань веде до зменшення споживання і заощадження.
5. Очікування можуть бути пов'язані з майбутньою зміною Цін, доходів, дефіциту тощо. Якщо ці очікування негативні, то домашні господарства вимушені робити закупки взапас, це збільшує поточне споживання і зменшує заощадження. Очікування збільшення грошових доходів у майбутньому викликає збільшення поточних витрат. [10, с 208].
6. Споживча заборгованість. Якщо у попередній період заборгованість зросла, то у поточному періоді домашні господарства будуть знижувати споживання і заощадження, щоб ліквідувати минулу заборгованість.
7. Відсоткова ставка. Зміна відсоткової ставки впливає на співвідношення між поточним і майбутнім споживанням і заощадженням. Якщо відсоткова ставка зростає, то поточне споживання знижується, а заощадження зростає, що збільшує майбутнє споживання.
Недоходні фактори зсувають графіки споживання і заощадження. [11, с.407].
Графіком функції споживання з урахуванням автономного споживання є крива Сп, що виходить не з початку осей координат, а з точки К, яка лежить на осі ординат і відповідає рівню автономного споживання (наприклад, воно дорівнює 200 грн. рис. 3.1.). Тоді рівноважний доход становитиме – 1000 грн. (точка перетину кривої 45° з кривою Сп в точці Е). Перетин кривої 45° і кривої споживання в точці Е означає рівень нульового збереження. Зліва від точки Е знаходиться заштрихована область, що показує від’ємне збереження (тобто витрати перевищують доходи — «життя в борг»), а справа — позитивне. Рівновага спостерігається тільки в точці Е, бо саме тут фіксується рівність доходів і витрат. [11, с.411].
Рис. 3.1. Функція споживання з урахуванням автономного споживання
Фактори, які не залежать від доходу (недоходні фактори), впливають на споживання та заощадження, зміщуючи їх графіки у відповідний бік. Використовуючи формули і враховуючи недоходні фактори споживання й заощадження, можна записати:
∆С = ∆Са + МРС х ∆ДКВ;
∆ З = ∆ За + МPS х ∆ ДКВ, де:
Са, За – автономне споживання і заощадження, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом нецінових факторів. [3, с.74].
Автономне споживання в довгостроковому періоді має тенденцію наближатися до нуля.
Слід відзначити однаковий результат впливу чинників, що не пов’язані з доходом, а саме зміну готовності домогосподарств до споживання і відповідно до заощадження. Тобто, при даному рівні доходу домогосподарства готові споживати (заощаджувати) більше або менше. Графічно цю зміну відображає зсув (вгору або униз) лінії споживання і лінії заощаджень (рис. 3.2.).
С С1
С0
В С2
А
 |
450
0 DI
а)
S 
S2
S0
S1
0 DI
б)
Рис. 3.2. Вплив чинників, що не пов’язані з доходом, на (графік а) ) споживання, (графік б) ) заощадження.
Якщо готовність до споживання підвищується, то графічно це відображає зсув лінії споживання вгору з положення 
в положення 
. відповідно лінія заощаджень переміщується униз – з положення 
в положення 
. У випадку зниження готовності до споживання, лінія споживання переміщується униз – з положення в положення 
, а лінія заощаджень вгору – з положення у положення 
.
На закінчення, необхідно зауважити, що на відміну від чинників, що не пов’язані з доходом, вплив доходу графічно виражає рух уздовж лінії споживання і лінії заощаджень, наприклад, від точки А до точки В (рис3.2.). [5, с.331].
Перелік використаних джерел
1. Мочерний С. В. Економічна теорія: навч. посіб./ С. В. Мочерний. – 4-те вид., стереотип. – К. : ВЦ «Академія», 2009. — 640 с.
2. Панчишин С. Макроекономіка: навчальний посібник/ С.Панчишин. – 2-ге вид., стереотипне. - К.: Либідь, 2002. – 616 с.
3. Ковалевський Л. Г. Макроекономіка: конспект лекцій/ Л.Г. Ковалевський.– К.: УАЗТ, 2005. – 224 с.
4. Макроекономіка: підручник для студентів економічних спеціальних закладів освіти/ С.Будаговська, О.Кілієвич, І.Луніна, Т.Пахомова, О.Романюк, А.Сніжко, О.Сніжко — К.: Видавництво «Основи», 1998. – 518 с.
5.Економічна теорія: підручник / В.М. Тарасевич, В.Я. Швець, В.К. Лебедєва, О.О. Завгородня та ін.; За ред. В.М. Тарасовича. — Дніпропетровськ, 2005. — 784 с.
6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег/ Дж.Кейнс., перевод с англ.. Н.Н. Любимова под. ред.. Л.П. Куракова. – М.: «Гелиос АРВ». – 1999.- 352с.
7. Макроекономіка: навч.посібник/ заред. В.П. Решетило. - Х.: Харк. нац. акад. міськ. госп-ва ХНАМГ, 2009. – 295 с
8. Общая экономическая теория: ученик/ под. общ. ред.. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. – М.: ПРОМ-Медиа, 1995.- 608с.
9. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; за ред. А. А. Чухна. — К.: Вища шк., 2001. — 606 с.
10. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: Учебник. В 2 т.: Пер. с англ. 11-е изд. — К.: Хагар-Демос, 1993. — 785 с.
11. Базілінська О.Я. Макроекономіка: навч. посібник / о.Я. Ба2-ге видання, випр. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 442 с.