Особливості управління в галузі використання, відновлення і охорони вод.

Удосконал. Держ управл у сфері використ та охорони водних ресурсів має здійсн.відпов до Загальнодерж програми розвитку водного господарства Укр, яку ВР прийняла у 2002 р. як ЗУ. Метою Прогр є:
— еколого-економічна й санітарно-гігієнічна регламентація та держ управл водокористуванням із наданням безумовного пріоритету збереженню водних ресурсів,
— підтримання сприятливих умов функціон ландшафтів водозбірних басейнів і еколог стану водних об'єктів;
— екологічно збалансований за водним фактором розвиток регіонів з урахуванням стану і прогнозу зміни водних ресурсів;
— планування й упровадження методів водокорист., охорони вод, відтворення водних ресурсів, що базуються на басейнових принципах управління;
— пріоритетність економічних важелів регулювання водних відносин, оптимальне їх поєднання з організаційними та правовими заходами.
Об'єктами водокорист у державі є поверхневі та підземні води, які знаходяться в нерозривному екологічному зв'язку з іншими водними ресурсами. Водний кодекс Укр, прийнятий BP України 6 червня 1996 р., у комплексі з заходами організац, правового, економічного і виховного впливу, сприяє водноекологічному управлінню й забезпеченню екологбезпеки Укр, а також більш ефективному, науково обґрунт використанню вод та їх, охороні від забруднення, засмічення та вичерпання. До водного фонду належать: поверхневі води, підземні води та джерела, внутрішні морські води та те­риторіальне море.
Водні об'єкти поділ.на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення. До першої категорії таких об'єктів нале­жать внутрішні морські води та територ.море, підземні води, які є джерелом водопостачання, поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться й використ.на території більш як однієї області.
До водних об'єктів місц.значення належать поверхневі води, що знаходяться й використовуються в межах однієї області та, які не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом цент­ралізованого водопостачання. Води та водні об'єкти є винятково власністю укр.народу і надаються тільки у корист. Народ Укр здійснює право власності на води через BP Укр, місцеві органи самоуправління. Окремі повноваж.щодо розпорядження водами можуть надаватись відповідним органам держ влади.
Державне управління у сфері використання й охорони вод здійсн.за басейновим принципом на основі державних, міждержавних і регіональних програм використання й охорони вод. Таке управл.здійснює КМУ, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі комітети, спец уповноваж.органи держ. виконавчої влади.
Спеціально уповноваж.органами держ.викон. влади у сфері управління та охорони вод виступають Мін-во ОНПС Укр, Державний комітет Укр з водного господ,
Держ.комітет Укр з геології та використ. надр, їхні органи на місцях й інші державні органи.
Компетенція КМУ у сфері управл. й контролю за використанням і охороною вод
— реаліз. держ політики у сфері використання й охорони вод;
— розпорядж.водними об'єктами загальнодерж.знач.;
— здійсн.держ.контролю за використ.вод;
— визначення пріоритетів водовикорист.;
— установл.порядку видачі дозволу на спеціальне водо­користування, будівельні, вибухові роботи, добування піску й гравію, прокладка кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також опрацюв. й удосконал.нормативів скидів забрудн.речовин у водні об'єкти;
— організація й координація робіт, пов'язаних із попередж і ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха, шкідливих дій вод чи погіршення якості водних ресурсів та інше.
Компетенція Мін.ОНПС Укр у сфері управл й контролю за використ.водних ресурсів:
— здійснення комплексного управління у сфері охорони водних ресурсів,
— провед.єдиної науково-технічної політики з питань водокорист., координація діяльності міністерств, відомств, підприємств і організацій у цій сфері;

62. Специфіка юридичного визначення атмосферного повітря як загальної спадщини людства