Екологічне значення дерева

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЯЛИНОЮ

Мета: пояснити причини зникнення лісів, звернути увагу на екологічно безграмотну поведінку в лісі – вирубування ялинок (інших дерев); виховувати у дітей екологічну свідомість та екологічно-доцільну поведінку. Хід спостереження

Загадки

Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (ялинка)

У святковому залі

Стоїть як картинка,

Весела, зелена,

Красуня…(ялинка)

А. Грицаюк

Відгадайте дітвора,

Що це за красуня,

Вся зелена, мов трава

Вкрита голками уся.

Срібний одяг вона має

Кольорові прапорці,

Вся у вогниках сіяє

Звірі з мультиків усі.

Новорічна ніч настане

Всі звірята оживуть,

І красуня в танець стане

Діти, як її зовуть?

І зелена, і колюча,

І пухнаста, і пахуча.

Посеред кімнати стала,

Нас із святом привітала.

І зелена, і пахуча,

І пухнаста, і колюча.

Посеред кімнати стала,

Нас із святом привітала.(ялинка)

2. Запитання до дітей:

o Чи є у ялинки листя?

o А що в неї замість листя?

o Якого вони кольору?

o Які на дотик?

o На що схожі?

(Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин. У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною із специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, листя яких трансформувалися в луски)

Поміркуйте і складіть розповідь, в якому вбранні ялинка зустрічатиме зиму. Підвести дітей до висновку, що хвоя виконує функцію листя. Запропонувати подумати, чому взимку хвоя не обпадає, як листя у листяних дерев.
Дидактична гра "Що на що схоже"

Цікаві факти про ялинку

Звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн, а згодом - і з Росії. Ще в ХХ столітті в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосонок. Масового розповсюдження це набуло після Другої світової війни.

Поклоніння вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. З XIV сторіччя «дерево добра і зла» стало частиною святкової містерії про Адама і Єву - сценки, які розігрували у Святвечір.

Існує версія, що традиція встановлювати ялинку походить від племен ігунів. За їхнім повір'ям в перший день нового року на землю сходив бог Йерлу, на честь якого і встановлювалось священне дерево. Після розгрому частина гунів оселилася в Баварії, звідки і пішла традиція.

У християнські часи - символ та неодмінний атрибут Різдва.

На сьогодні великою проблемою стало масове неконтрольоване вирубування дерев напередодні свят. Попри намагання держави контролювати ситуацію правоохоронними органами, в Україні є багато браконьєрів, що вирубують молоді ялини.

Колись на деревце чіпляли горіхи, цукерки, тістечка, кольорові паперові прикраси,солому,пір'я та ін. Зараз на гілки причіпляють скляні кольорові іграшки, дощик (кольоровий блискучий порізаний папір), солом'яні прикраси, мерехтливі електричні гірлянди та багато іншого.

4. В. Васильчук «Як їжачок врятував ялинку»

Колись давно, на зеленій Галявинці, під кучерявим Дубком жив сіренький Їжачок. Кирпатий, з чорними намистинками очей і геть без голочок, що ми звикли бачити на ньому сьогодні. На той час ними пишалася тільки зелена Ялинка. Вона дуже вихвалялася своїм вбранням і нікого не підпускала до себе – боляче кололася. Іноді навіть насміхалася над Їжачком, який сумлінно працював зранку й до пізнього вечора, збираючи гриби, ягоди, горішки.

– От мені нічого не потрібно! – гордовито промовляла Ялинка. – І ніхто мені не потрібен! Я найкрасивіша на цій Галявинці...Пихата красуня навіть Ворона відігнала від себе, який полюбляв відпочивати на одній з гілок Ялинки.

А Ворон узяв та й перебрався на Дубок, під яким жив Їжачок. Вони незабаром подружилися. Ворон навіть допомагав переносити сіренькому другу до його схованки лісові скарби. Та й забули геть про гордовиту Ялинку.

Якось на Галявинку з Чорного болота увірвався розбишака Бобер. На своєму шляху злюка уздрів Ялинку. Своїми гострими-прегострими зубами почав пиляти ніжний стовбур красуні. Це побачив Ворон і мерщій полетів до Їжачка:

– Швидше, сіренький, біжи на допомогу Ялинці! Там розбишакує злий Бобер! А я ще когось покличу!..Забув ураз Їжачок про Ялинчині кепкування. Чимдуж помчав на поміч. А за ним – Ворон, кличучи інших мешканців лісу на підмогу. Та чомусь ніхто не поспішав озиватися. Тоді друзі удвох заходилися боронити зелену красуню. Проте у друзів нічого не виходило – не боявся Бобер з гострими зубами рятувальників. Відлетів натомість мудрий Ворон вбік і каже Ялинці:

– Хай Їжачок зайде з іншого боку під твої розкішні віти, а ти йому голок сипони трохи. Він стане колючим і налякає злюку з Чорного болота.

Так і вчинили. Поки хоробрий Ворон відволікав Бобра, Їжачок став колючим. Розправив Ялинчині голки на спині і пішов у наступ. Злякався Бобер, відступив. А тут його Ворон давай скубати. Втік розбишака з Галявини...

З тих пір їжаки почали ходити з колючками. Правда, ті з часом потемнішали. Ворони відтоді голосно каркають, коли хтось чужий до лісу заходить. Ялинки скидають іноді частину своїх голок. А бобри стали боятися їжаків і ніколи тепер не гризуть своїми гострими зубками лісових красунь – ялинок.

Ось така історія трапилася давно колись...

Вірші про ялинку

Ю. Турчина «За вікном сніжку багато...»

За вікном сніжку багато,

Рік Новий іде до нас

І ялинку запашисту

Прикрашати нам вже час!

Подивіться на красуню

В неї одяг не простий:

Зверху донизу по гілках

Ллється дощик золотий!

Тут і кульки, і горіхи,

І ліхтарики для втіхи.

Та чомусь вони, малята,

Не горять на наше свято.

Тож скажімо: раз, два, три,

Ти, ялиночка, гори!

К. Перелісна «Моя ялиночка»

Ялиночко зелена,

Ялиночко моя!

Яка ж бо ти гарнесенька,

Яка ж бо ти мала!

Тебе я навіть ручками

Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку

Погратися візьму.

Не гнівайся, ялиночко!

Я тільки лиш на мить!

Я хочу ту Снігуроньку

Колядки научить!

А. Терлюн «Ялина»

У лісі, на галяві

Ялинонька стояла.

Всіх вабила до себе,

Всім око милувала.

Прийшли у ліс хлоп’ята,

Ялиночку хвалили,

Коли прощались з нею,

По гілці відломили.

А потім милувались

Ялинкою дівчата

І теж по добрій гілці

Взяли собі на згадку

Прибіг сіренький зайчик,

Від жалю ледь не плаче:

Була така красуня,

Тепер лише деркачик!

В. Паронова «Лісова ялинка»

В ліс випав білий сніг,

Наступає Новий рік.

Стали думати звірята,

Як зустріти чудове свято.

Ось ялинка зелененька,

Ні велика, ні маленька.

Ми прикрасимо її,

Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,

Їжачок – гриби та шишки,

Ведмежатко – пряники

Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці

Посідали на ялинці

І сказали: «Пишну хвою

Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна

У звірят ялинка вийшла!

І. Нехода «Пісня про ялинку»

Цвіте, горить, красується

Ялинка лісова…

Стрибає сірий заєнько

І пісеньку співає:

Ялинка, ялинка

У лісі росла,

Ти щастя і радість

Усім принесла.

Підсумки

Не рубай ялинку!

Екологічне значення дерева

Вічнозелені сосни, ялини та ялиці безперервно поглинають вуглекислий газ, затримують пил, сажу, різноманітні токсичні, канцерогенні та радіоактивні речовини, виробляють кисень та очищують повітря. Своїм корінням вони укріпляють ґрунти, вразливі до ерозії, поглинають та втримують надлишок води. Крім того, ці дерева є необхідними компонентами екологічних систем, а для багатьох істот – рідною домівкою.

Ешафот традиції

Для багатьох невід'ємним атрибутом новорічно-різдвяних свят є лісова красуня ялинка. Відповідно, кожного року напередодні зимових свят розпочинається знищення мільйонів дерев.