Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.

Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах так і на планеті в цілому є забруднення навколишнього середовища.

Природне забруднення має розподільчий (космічний пил, який практично не впливає на оточуюче середовище) або тимчасовий стихійний характер (пожежі, виверження вулканів). Рівень забруднення атмосфери в глобальному масштабі при цьому, як правило, залишається фоновим.

Антропогенне забрудненняхарактеризується багаточисельністю видів та джерел внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів.

Забруднення атмосфери

Атмосфера забруднюється аерозолями важких металів, синтетичними сполуками, радіоактивними та канцерогенними речовинами — усіх їх більше 500. Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють атмосферу є оксид вуглецю СО, двоокис вуглецю (вуглекислий газ) СО₂, двоокис сірки SO₂, оксид азоту NO₂, вуглеводні C_nH_m, пил.

Основними фізико-хімічними характеристиками забруднювачів повітря є їх хімічний склад та щільність, а для газоподібних речовин їх леткість (швидкість випаровування), пружність та тиск пари, температура кипіння. Масова концентрація всіх викидів вимірюється в мг/м³ та приводиться до нормальних умов, тобто 20ºС і 760 мм ртутного стовпчика.

Ù Парниковий ефект — глобальне потепління клімату.

Ù Утворення озонових дір.

Ù Зменшення прозорості атмосфери та збільшення хмарності.

Ù Смог.

Ù Кислотні дощі.

Ù Корозія металевих конструкцій.

Ù Порушення фотозахисту рослин.

ü Зниження загального імунітету організму та підвищення вразливості організму до інфекцій.

ü Підвищення дитячої захворюваності.

ü Поширення хронічних захворювань: бронхіту, рахіту.

ü Підвищення кількості алергічних захворювань.

ü “Помолодіння” хвороб.

Забруднення гідросфери

Гідросфера забруднюється внаслідок:

à скиду забруднених стічних вод промисловими, сільськогосподарськими виробництвами та населеними пунктами,

à викиду шкідливих речовин під час аварій та катастроф,

à

міграції небезпечних речовин у водне середовище з грунту та атмосфери.

Фізичне забруднення — збільшення нерозчинних часток (глина, пісок, мул), внаслідок чого зменшується прозорість води, погіршуються умови росту та розвитку водоростей, риб та інших водних організмів.

Хімічне забруднення — забруднення води сполуками неорганічного та органічного походження (особливої шкоди завдають нафтопродукти, пестициди, токсичні речовини, поверхнево-активні речовини). Посилення шкідливої дії відбувається за рахунок кумулятивного ефекту.

Біологічне забруднення — забруднення стоками, що містять велику кількість мікроорганізмів, особливо небезпечним є забруднення хвороботворними мікроорганізмами.

Теплове забруднення — скидання у водойми теплих вод після охолодження виробничих процесів. Вода з температурою вище 26ºС пригнічує розвиток більшості водних організмів.

Антропогенне теплове забруднення біосфери в загальному масштабі незначне і не наносить відчутної шкоди природі. В деяких випадках теплову енергію використовують для обігріву ставків, що сприяє збільшенню вирощування риби.

Виробничі стічні води – це використані підприємством води, що підлягають обов’язковій очистці від шкідливих домішок перед скидом.

Очищення стічних вод — видалення або руйнування забруднювачів, які в них містяться та знищення шкідливих мікроорганізмів.

ü Зменшення кількості чистої прісної води.

ü Порушення життєдіяльності живих організмів водойм.

ü Вимирання окремих видів організмів.

ü Порушення ланцюгів живлення у біоценозах.

* Поширення інфекційних захворювань.

* Споживання небезпечних для здоров’я речовин разом з питною водою, рибою та іншими морепродуктами.

* Збільшення фінансових витрат для очистки води для споживання.

* Проблема екологічно-безпечного для здоров’я людей відпочинку біля водоймищ.

Забруднення та руйнування літосфери

ü Зменшення території, що вкрита рослинністю.

ü Зменшення площі лісів.

ü Зниження родючості грунтів та опустелювання.

ü Погіршення умов росту та розвитку рослинного світу.

ü Міграція небезпечних речовин в гідросферу.

ü

Накопичення небезпечних речовин в біологічних ланцюгах живлення.

­ Споживання забруднених харчових продуктів.

­ Збільшення алергічних хвороб.

­ Непрямі наслідки через вплив на біо-, гідро та атмосферу.

Енергетичне забруднення оточуючого середовища

Електромагнітні поля високої частоти діють на функціональний стан нервової та сердцево-судинної систем.

Іонізуюче радіоактивне випромінювання викликає променеву хворобу, що характеризується зміною функціонування центральної нервової системи, крові та кровотворних органів, залоз внутрішньої секреції тощо.

До енергетичного забруднення відноситься також шум, вібрація, ультразвук та інфразвук. Найбільш небезпечними з них є ультра- та інфразвук,

Інфразвук може впливати на зміну настрою, психічний стан людини.

Ультразвук викликає зміни фізіологічних процесів в організмі.

Особливістю більшості видів енергетичного забруднення є необхідність в спеціальному технічному обладнанні для його виявлення.

Проблема енергетичного забруднення набуває все більшого масштабу, що пов’язано з бурхливим розвитком техніки.

Шляхи подолання екологічної кризи

Технологічні:

` Екологічний моніторинг;

` Створення ресурсо- та енергозберігаючої техніки;

` Впровадження безвідходних технологій;

` Попередження аварій та катастроф;

` Раціональне використання природних ресурсів;

` Встановлення новітніх систем очисних фільтрів;

` Правильне розміщення промислових підприємств;

` Озеленення;

` Проведення спеціальних природоохоронних та відновлювальних заходів.

Економічно-правові:

` Екологічне законодавство;

` Нормування забруднень;

` Екологічний аудит та експертиза;

` Дійова система стимулів та штрафних санкцій

` Інформаційне та правове обслуговування з питань природокористування.

Соціальні:

` Екологічна освіта та виховання;

` Створення екологічних громадських організацій.