Застосування пестицидів в Україні: правове регулювання

Діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні, а також фізичних осіб у сфері вирощування рослинної продукції у силу своїх особливостей є одним із найризикованіших видів підприємницької діяльності. Попри те ця галузь останні роки надзвичайно стрімко розвивається. Відтак, існує чимало правових ризиків, з якими стикаються у своїй діяльності як сільськогосподарські підприємства, застосовуючи хімічну обробку угідь, так і звичайні громадяни.

Законодавство України по застосування пестицидів складається з однойменного закону «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин» та відомчих наказів, основними з яких є Державні санітарні правила Міністерства охорони здоров’я України, затверджені наказом № 1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.96 № 382 та інші.

Тож кожен, хто при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовує хімічну оброку, зобов’язаний принаймні перечитати вимоги вказаних правових актів.

Судова практика говорить, що підприємства та звичайні громадяни не завжди вивчають положення наведених норм при застосуванні у своїй діяльності пестицидів. Це призводить, у свою чергу, до порушень закону та збитків на значні суми коштів, яких за звичайних обставин можна було б уникнути.

Ситуація 1. Агрофірма проводить хімічну обробку сільськогосподарських угідь пестицидами (не авіаційним методом).

Відповідно до відомчих нормативних актів, до всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду при наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами. Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.

Роботи з пестицидами проводяться у ранні (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.

У зоні роботи з пестицидами необхідно обладнати місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.

Також встановлено, що завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

Ось власне з приводу останнього абзацу і виникають деякі проблемні питання. Так, якщо у санітарних правилах і встановлено безумовний обов’язок господарств та інших осіб повідомляти населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь про застосування пестицидів, то яким чином це робити, не говориться взагалі. Саме через це і виникають проблеми.

Проаналізувавши судову практику із зазначеного питання, можна стверджувати, що належним повідомленням у таких випадках буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. Таке твердження базується на тому, що хоча до судів і подавалися позовні заяви, у яких позивачі просили визнати такий спосіб неналежним, і вимагали доводити до їх відома та відома населення інформацію про початок застосування пестицидів шляхом направлення адресних листів, такі вимоги суддями не задовольнялися.

Таким чином, при обробці сільськогосподарських угідь пестицидами відповідному суб’єкту, що здійснює таку діяльність, необхідно повідомляти про це саме через пресу. Лише в такому випадку можна уникнути порушення законодавства та небезпеки порушення прав та інтересів інших осіб.

У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було, та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, то потерпілі мають повне право звертатися до суду. У таких випадках можна з упевненістю говорити, що шкода буде відшкодована .

Ситуація 2. Суб’єкт, обробляючи земельну ділянку гербіцидом, внаслідок порушення технології, здійснив скроплення ділянки, яка йому не належить. Внаслідок цього були пошкоджені посіви, що належать іншому власнику.

Вказане порушення — найтиповіше. Його причиною є, як правило, допущення до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску (посвідчення) на право такої роботи, чи порушення технології і порядку обприскування. Що ж у такому випадку потрібно робити потерпілому, якому заподіяні збитки?

Слід розуміти, що розглядаючи позов про стягнення шкоди, суд керуватиметься ст. 1187 Цивільного кодексу України. Відповідно до неї особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Цією ж статтею необхідно і позивачеві обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести кілька обставин, від яких напряму залежить задоволення чи незадоволення його позовних вимог.

Такими обставинами, зокрема, є:

- завдання особі шкоди;

- протиправна діяльність винного;

- причинний зв’язок між протиправною дією та завданою шкодою.

Розглянемо детальніше по пунктах.

По-перше, завдання особі шкоди. Потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (пошкодження посівів, дерев, загибель тварин, забруднення тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати. Зокрема, належними доказами для доведення цього перед судом будуть:

- акт обстеження. Обстеження проводиться комісією за участі представників державної інспекції із захисту рослин, санітарно-епідеміологічної служби;

- протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів.

- акт перевірки дотримання санітарного законодавства. Зокрема, відповідно до ст. 83 КУпАП, порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів тягне за собою адміністративну відповідальність. Тому у такому випадку звернення до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (такими є органи державної санітарно-епідеміологічної служби) є обов’язковим. А винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом його вини.

- документи, що підтверджують вартість майна, що було пошкоджене внаслідок дій відповідача.

- покази свідків.

По-друге, протиправна діяльність винного. Необхідно довести, що обробку гербіцидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин», Державних санітарних правил тощо. Доказами цього і буде постанова про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, про що йшлося вище.

Також належним доказом буде наявність відповідного припису Державної інспекції захисту рослин (саме вона визначає, чи було порушено вимоги правил техніки безпеки та санітарні норми з роботи з гербіцидами). Тому звернення до цього органу теж є незайвим. У деяких випадках протиправна поведінка може стверджуватися і показами свідків.

По-третє, причинний зв’язок між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність протоколу лабораторних досліджень, у якому має бути зазначено, яким видом гербіциду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.

Власне, такими є типові проблеми застосування пестицидів у сільському господарстві.