Поточний контроль знань студентів
КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Проректор з науково-педагогічної роботи
___________ проф. А.М. Колот
«____» _____________2010 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО
Й ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХНІХ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ»
Декан факультету
управління персоналом та маркетингу
_____________ проф. О.К. Шафалюк
«____» _____________2010 р.
Завідувач кафедри
регіональної економіки
_______________ доц. О.В.Ольшанська
«____» _____________2010 р.
Київ 2010
ВСТУП
Досягти високого рівня якості середовища проживання в умовах зростання впливу на екологічні системи – одна з найактуальніших проблем сучасності. Кризова екологічна ситуація в Україні є об’єктивним наслідком загальних несприятливих соціально-економічних процесів, які відбувались в останні роки. Світовий і вітчизняний досвід свідчить про неможливість забезпечення стійкого економічного розвитку суспільства в умовах руйнації природного середовища та виснаження природних ресурсів так само, як і про неможливість збереження високої якості середовища проживання без розвинутої економіки.
Стійкий розвиток має орієнтуватися на якісні зміни економічної системи для досягнення динамічної рівноваги з довкіллям. А це означає, що економіст має бути добре обізнаний з принципами стійкого розвитку і, насамперед, з механізмом управління природокористуванням та природоохоронними процесами.
Предметом навчальноїдисципліни «Управління природокористуванням» є вивчення особливостей формування механізму управління природокористуванням та природоохоронними процесами, засвоєння специфіки впливу кожного з його важелів.
Метою навчальної дисципліни «Управління природокористуванням» є засвоєння студентами специфіки економічного та екологічного підходів до оцінки результатів господарської діяльності, вивчення еколого-економічних принципів реалізації екологічної політики з врахуванням досвіду розвинутих країн, які поетапно здійснювали реформу всієї системи природокористування. Курс «Управління природокористуванням» тісно пов'язаний з іншими науковими дисциплінами: з регіональною економікою, екологією, економікою природокористування, економічною теорією, економічною статистикою, галузевими економіками та ін.
Основні завдання дисципліни.Специфіка екологічної ситуації в Україні вимагає систематизації екологічних факторів в умовах трансформаційних процесів в господарському комплексі, впровадження стратегії енерго- та ресурсозбереження, включення природокористування до системи державного регулювання економічної діяльності. Саме тому основні завдання вивчення курсу «Управління природокористуванням» полягають:
· у засвоєнні студентами механізму управління природокористування та специфіки впливу його важелів – адміністративних, правових, економічних, превентивних та інших;
· у поглибленому вивченні особливостей впливу економічних методів управління;
· у набутті студентами важливих знаннєвих і практичних компетенцій.
До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести обізнаність з трьома групами законодавчо-закріплених регуляторів екологічної поведінки підприємців, які виконують стимулюючі, регулювальні та «каральні» або примусові функції. До них відносяться, зокрема, оптимальність застосування податків і штрафів, державних субсидій і кредитів, заставної системи, екологічного страхування, специфіки створення ринку природних ресурсів, удосконалення ціноутворення тощо.
До практичних компетенцій слід віднести:
· оволодіння студентами існуючими методиками розрахунку платежів за забруднення різних компонентів довкілля та визначення економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів;
· вміння самостійно оцінювати можливості вирішення еколого-економічних проблем та оптимізації стану довкілля;
· вміння моделювати різні ситуації, виробляти стратегію досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем.
Програма курсу «Управління природокористуванням» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
1. Орієнтовний перелік питань, що охоплюють зміст дисципліни
«Управління природокористуванням»
1. Предмет, метод і завдання курсу «Управління природокористуванням».
2. Поняття про природокористування, економічний та екологічний підходи до оцінки результатів господарської діяльності.
3. Місце курсу «Управління природокористуванням» в системі наук.
4. Екологічні витрати суспільного виробництві та їх структура.
5. Позитивний та нормативний економічні підходи до аналізу взаємозв’язку між економічною системою та довкіллям.
6. Головні періоди розвитку системи управління природокористуванням в Україні.
7. Еколого-економічні принципи екологічної політики.
8. Ресурсозабезпеченість. Облік і контроль ресурсів. Кадастри природних ресурсів.
9. Основні важелі управління природокористуванням та зв’язки між ними.
10. Рівні управління природокористуванням: національний, регіональний, місцевий.
11. Організаційна структура управління природокористуванням в Україні.
12. Проблема оптимального розмежування повноважень між центральними та регіональними органами влади.
13. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
14. Організаційна структура екологічного моніторингу в Україні.
15. Екологічна паспортизація підприємств.
16. Нормативи і стандарти якості довкілля.
17. Проблеми нормування використання природних ресурсів. принцип «нульового рівня» споживання природних ресурсів.
18. Система екологічної інформації і статистика раціонального використання природних ресурсів.
19. Роль права у регулюванні природокористування та природоохоронної діяльності.
20. Розділ «Екологічна безпека» в Конституції України. Закон України «Про охорону навколишнього середовища України» як база для створення важелів управління природокористуванням.
21. Види відповідальності за екологічне правопорушення.
22. Механізм чинності екологічного законодавства та його складові.
23. Міжнародне екологічне право.
24. Види економічних методів управління.
25. Система екологічного стимулювання раціонального природокористування.
26. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
27. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування.
28. Збитки від забруднення компонентів довкілля. Методи визначення економічних збитків від забруднення.
29. Природоохоронні заходи та показники економічної ефективності їх впровадження.
30. Інвестиційна політика у сфері раціонального природокористування.
31. Екологічні фонди: джерела накопичення та напрями використання.
32. Планування як превентивний важіль управління.
33. Проблеми вдосконалення планової системи в перехідний період
до ринкової економіки.
34. Територіальні комплексні схеми раціонального природокористування.
35. Принципи планування.
36. Методи планування.
37. Специфіка планування раціонального використання природних ресурсів.
38. Мета, завдання, об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
39. Принципи екологічної експертизи.
40. Досвід проведення екологічної експертизи в деяких зарубіжних країнах.
41. Екологічний аудит. Внутрішній та цільовий аудит. Мета і завдання.
42. Об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту. Основні етапи його проведення.
43. Екологічне страхування. Мета, завдання, специфіка проведення.
44. Науково-технічний прогрес як фактор раціонального використання природних ресурсів.
45. Еколого-економічні проблеми використання очисних споруд.
46. Безвідходні технології та основні напрямки їх використання.
47. Ресурсозбереження та напрямки використання.
48. Енергозбереження – важливий напрямок НТП. Нові види енергії.
49. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.
50. Екологічне законодавство в зарубіжних країнах.
51. Специфіка економічних методів управління в деяких зарубіжних країнах.
2. Практичні завдання, що виносяться
на підсумковий модульний контроль з дисципліни
«Управління природокористуванням»
Задача 1. Промислове підприємство, що розташоване в місті з населенням 132 тис. чол. здійснювало викиди в атмосферу: сірчистого ангідриду – 12 т, аміаку – 0, 7 тонн, свинцю та його сполук – 0,007 тонн, формальдегіду – 0, 017 тонн за рік. Підрахувати обсяг податків та штрафів, які повинно сплатити підприємство, якщо відомо, що ліміти викидів для нього становили: сірчистого ангідриду – 11,8 тонн, аміаку – 0,6 тонн, свинцю та його сполук – 0,055, формальдегіду – 0,015 тонн на рік, а коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди становить 5.
Задача 2. Нафтопереробний завод, розташований в обласному центрі в басейні Сіверського Донця, скидає у річку 0,3 тонни нафтопродуктів і 16 тонн завислих речовин. Обрахувати обсяги податків та штрафних платежів, які повинно сплачувати підприємство, якщо відомо, що ліміти його скидів по нафтопродуктах становлять 0,1 тонни, а по завислих речовинах – 14 тонн, коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди дорівнює 7.
Задача 3.Рейсовий автобус міста з населенням 10 тис. чол. використовує в середньому 41 тонну дизельного палива, легковий автомобіль – 63 тонни бензину за рік. Обрахувати штрафні платежі для власників автобуса і легкового автомобіля за забруднення довкілля.
Задача 4. Промислове підприємство, що розташоване в обласному центрі з населенням 292 тис. чоловік у басейні Дніпра на південь від Києва, планує здійснити на наступний рік:
а) викиди в атмосферу: оксиду азоту – 18 тонн, бутилацетату -0,25 тонн, ацетону – 2 тонни;
б) скиди в Дніпро: завислі частки – 10 тонн, хлориди – 2 тонни, сульфати -2, 2 тонни, органічні речовини – 9 тонн;
в) розмістити на ґрунті 350 тонн IV класу небезпеки;
г) його автотранспортні засоби передбачають використати 125 тонн не етилованого бензину і 50 тонн дизельного палива.
Обрахувати прогнозні суми платежів за забруднення усіх компонентів довкілля, якщо для підприємства стандарти забруднення становлять:
а) ліміти викидів оксиду азоту – 17,8 тонн, бутилацетату – 0,33 тонни, ацетону – 3, 02 тонни;
б) ліміти скидів завислих часток 12,0 тонн, хлоридів – 2,34 тонни, сульфатів – 2,5 тонни, органічних речовин – 13, 3 тонни;
в) ліміти розміщення на грунті – 300 тонн.
Визначити обсяги платежів до державного фонду та до місцевих бюджетів.
Задача 5. Промислове підприємство, розташоване в обласному центрі з чисельністю 370 тис. чоловік здійснювало в минулому році:
а) викиди в атмосферу: сірчистого ангідриду – 22 тонни, оксиду вуглецю – 196 тонн, вуглеводневих сполук – 45 тонн;
б) скиди в Південний Буг: органічних речовин – 7 тонн, завислих часток – 120 тонн;
в) розмістило відходи на ґрунті: люмінесцентних ламп – 1000 штук, IV класу відходів – 60 тонн;
г) його автомобільний парк використав стисненого природного газу 42 тонни, не етилованого бензину 115 тонн.
Обрахувати обсяги платежів усіх компонентів довкілля, якщо стандарти забруднення для підприємства становлять:
а) ліміти викидів сірчистого ангідриду – 8 тонн, оксиду вуглецю – 220 тонн, вуглеводневих сполук – 103 тонни;
б) ліміти скидів: органічних речовин – 210 тонн, завислих часток – 432 тонни;
в) ліміти розміщення на ґрунті люмінесцентних ламп – 800 штук, відходів 1У класу – 240 тонн.
Визначити обсяги платежів для даного промислового підприємства до державного фонду та до місцевих бюджетів.
Задача 6.Промислове підприємство, що розташоване в басейні р. Дніпро, в своїй діяльності використовує водні ресурси загальнодержавного значення зі змішаних джерел. Установлений ліміт для підприємства 1100 кубічних метрів, з них 638 кубічних метра – із поверхневих та 462 кубічних метра – із підземних вод). Підприємство використало за рік 1500 кубічних метрів води, з них – 900 куб. м із поверхневих і 600 – із підземних вод. Підрахувати обсяг платежів за використані водні ресурси для підприємства, в тому числі, до Державного та до місцевого бюджетів.
Задача 7.Електростанція розташована в басейні річки Південний Буг. За звітний період обсяг води, пропущений через турбіни, становить 20 млн. куб. м. Крім того, електростанція має дозвіл на спеціальне використання поверхневих водних ресурсів місцевого значення в обсязі 250 куб. м, тоді як установлений ліміт – 200 куб. м. Підрахувати платежі за використання поверхневих та підземних вод.
3. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни «Управління природокористуванням»
Поточний контроль знань студентів
Мета поточного контролю
Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.
Поточний модульний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 100 балів за наведеною схемою:
| № п/п | Вид роботи | Зміст роботи | Оцінка в балах |
| Обов’язкові завдання Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок: | |||
| а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань; | Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань | ||
| б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль; | Правильність та повнота відповідей | ||
| в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій | ||
| г) модульний контроль | Якість виконання модульних завдань | ||
| Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання: | Максимум | ||
| 1) підготовка та захист рефератів; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 2) підготовка та захист домашніх (розрахункових та аналітичних або творчих завдань); | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.) | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 4) підготовка доповідей на наукові студентські конференції, участь в олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни). | Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 80 балів.
Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З дисципліни «Управління природокористуванням» студенти пишуть одну модульну контрольну роботу. Модуль проводиться за графіком на семінарському занятті й оцінюється в 10—8—6—0 балів. Завдання модуля включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності.
Самостійна робота студентів включає:
· опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;
· вивчення окремих тем, винесених на самостійне опрацювання;
· підготовка до семінарських занять;
· підготовка до модульних і контрольних робіт;
· виконання індивідуальних завдань та ін.
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).
Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу.
Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента.
Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
· відповідність змісту реферату обраній темі;
· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
· самостійність викладу основного змісту реферату;
· уміння коротко і, водночас, глибоко усно розкрити зміст теми реферату;
· уміння відповідати на поставлені із теми реферату питання.
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни.
Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок.
Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи.
Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою.
Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
· обрати питання та погодити його з викладачем;
· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
· підготувати огляд літературних джерел у надрукованому вигляді (обсяг 8—10 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, текст, список опрацьованої літератури).
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.
Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.
Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт.
Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах.
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок.
В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.