Завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу

1. Площа палати становить 14 м². Якою повинна бути площа заскленої поверхні вікна, щоб забезпечити достатній рівень освітленості природним світлом ?

2. Рівень освітленості під вдкритим небом становить 3000 лк, а всередині приміщення 30 лк. Обчисліть коефіцієнт природного освітлення.

3. Як визначити кут отвору такут падіння.

4. Вплив штучного освітлення на працездатність.

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

1. 2,8 м²

2. 1 %

САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

Завдання 1. Дати характеристику природного освітлення навчальної кімнати згідно схеми.

Завдання 2. Дати характеристику природного освітлення навчальної кімнати, використовуючи геометричний метод (висота підвіконня над підлогою, віддаль від верхньої рами вікна до стелі, світловий коефіцієнт глибини закладання).

Завдання 3. Охарактеризувати природне освітлення навчальної кімнати, використовуючи світлотехнічний метод.

Завдання 4. Визначити рівень штучної освітленості на робочому місці за допомогою люксметра Ю-116.

Завдання 5. Розрахувати рівень штучної освітленості за методом «Ват».

Завдання 6. Враховуючи призначення приміщення, порівняти одержані дані з гігієнічними нормативами і скласти висновок про природне і штучне освітлення навчальної кімнаи, розробити рекомендації, спрямовані на поліпшення умов освітлення.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2001. – С. 129-142.

2. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 153-159.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навч.посібник. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 304-308.

4. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – Киев, 1984. – С. 129-133.

5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М., 1983. – С. 101-109.

6. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям / Под ред. И.И. Даценко. – Львов, 1988. – С. 51-53.

7. Лекційний матеріал.

Додаткова

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища шк., 1995. – С. 199-203.

2. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 258-259, 278-284.

Тема №3

МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Вода відіграє важливу роль у фізіології людини, може зумовлювати захворюваність населення на інфекційні (холера, черевний тиф) та неінфенкційні (флюороз) захворювання. Тому з метою збереження здоров'я населення велике значення має забезпечення його доброякісною, безпечною водою.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти методикою гігієнічної оцінки якості води за даними лабораторного аналізу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Фізіологічне та гігієнічне значення води.

2. Гігієнічні вимоги до якості питної води ДсанПіН 383 від 1996 р.

3. Гігієнічна оцінка джерел водопостачання.

4. Гігієнічні показники колодязьної води.

5. Епідеміологічне значення води.

6. Правила забору для лабораторного дослідження.

7. Методика гігієнічної оцінки якості питної води.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. При дослідженні води з шахтного колодязя встановлено: вміст фтору – 3.6 мг, хлоридів – 280 мг, сульфатів – 160 мг, сухий залишок – 720 мг. Дайте оцінку води за наведеними параметрами.

2. Наведіть перелік показників, за якими оцінюють органічне забруднення води.

САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

Завдання 1. Відібрати пробу води з мережі водогону.

Завдання 2. Визначити органолептичні властивості даної проби води.

Завдання 3. Проаналізувати результати дослідження якості води, зробити висновок та рекомендації.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2001. – С. 59-82.

2. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 91-140.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навч.посібник. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 150-190, 194-203.

4. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – Киев, 1984. – С. 57-83.

5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М., 1983. – С. 42-58.

6. Держстандарт. 383-96.

Додаткова

1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. М., 1971. – С. 127-145.

2. Минх А.А. Справочник по санитарно-гигиеническим исследованиям. М.: 1973. – С. 113-147.

Тема №4