Заходи щодо локалізації й ліквідації осередку інфекційної хвороби
В осередку інфекційної хвороби проводять різнонаправлені групи заходів: 1) заходи щодо ДЗІ, 2) заходи на блокування і руйнування МПЗІ (знищення збудників на/в чинниках передачі); 3) заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику інфікування.
До заходів щодо ДЗІ, що спрямовані на зменшення епіднебезпеки хворого, належать: раннє виявлення хворого, своєчасна діагностика хвороби (клінічна, епідеміологічна, лабораторна), ізоляція, лікування, лабораторний контроль під час лікування і при виписці, диспансерний нагляд. Ізоляція може відбуватися в стаціонарі або вдома. ПеЗ щодо носіїв включають: виявлення носіїв, їх ізоляцію (в окремих випадках) та санацію, відсторонення від роботи чи іншої діяльності, де вони становлять епідемічну небезпеку, лабораторне обстеження, диспансерний нагляд.
При деяких інфекційних хворобах (черевний тиф, висипний тиф і хвороба Бриля, дифтерія, чума, холера, сибірка, сказ, правець та інші) госпіталізація є обов’язковою, при інших – за клінічними чи епідемічними показаннями. Госпіталізація за клінічними показаннями проводиться із врахуванням важкості перебігу хвороби (важкий чи середньої важкості), ускладнень, віку пацієнта. Госпіталізація за епідемічними показаннями необхідна при відсутності належних умов для ізоляції хворого (квартира безкомунальних вигод, гуртожиток, школа-інтернат, закритий ДДЗ тощо) або, якщо хворий належить до декретованої групи населення
Вдома дозволяють ізолювати хворих на інфекційні хвороби, що мають відносно легкий перебіг (кір, краснуха, грип, кашлюк, вітряна віспа, епідемічний паротит, шигельози, вірусний гепатит А) при задовільних комунальних умовах, наявності людей, які можуть доглядати за хворим, відсутності дітей, які не хворіли на дану хворобу, та достатньо високому рівні санітарної культури населення.
Транспортування хворих до стаціонару здійснюється транспортом, що спеціально для цього призначений (машини міської дезінфекційної станції, дезінфекційних відділів СЕС, у сільській місцевості – районних лікарень). У нічний час перевезення хворих проводиться машинами швидкої медичної допомоги, що спеціально для цього призначені. Після транспортування в машинах проводять дезінфекцію.
При поступленні у інфекційну лікарню, хворий у приймальному відділенні проходить санітарну обробку. Після цього вирішують питання щодо його ізоляції в стаціонарі. Розрізняють такі форми ізоляції хворого в інфекційному стаціонарі: загальні палати; боксові палати; відкрита бокс-палата, що розділена перегородками, які не досягають стелі; закритий бокс (палата, що розділена суцільними перегородками); шлюзовані палати – окремі палати з передбоксником (шлюзом) та санвузлом, що мають вихід у загальний коридор; бокси системи Мельцера з ізольованим зовнішнім входом (він же і вихід), тамбуром, санпропускником і санвузлом; палати з негативним тиском.
Одним із основних напрямків ПеЗ в осередку після ізоляції хворого є: а) нагляд за особами, які спілкувалися з хворим; б) роз’єднання цих осіб; в) організація спеціальної та екстреної профілактики серед осіб, які перебували під ризиком інфікування (активна і/або пасивна імунопрофілактика, хіміопрепарати, бактеріофаги, інтерферон); г) організація дезінфекції, дезінсекції і дератизації в осередку; д) санітарно-освітня робота.
| |||||
 | |||||
|