Особливості умов праці користувачів пк.
Тема 6: Безпека праці при роботі з КТ
1. Особливості умов праці користувачів ПК.
2. Профзахворювання та причини їх виникнення при роботі з ПК.
2.1. Комп’ютерний зоровий синдром.
2.2. Запобіжні заходи негативного впливу ПК на зір.
2.3. Кістково-м’язові порушення + (RSI).
2.4. Порушення, пов’язані із стресовими ситуаціями та нервово-емоційні навантаження.
2.5. Захворювання органів дихання.
3. Стандарти вимог до умов праці користувачів ПК.
3.1. Стандарти рівнів випромінювання.
3.2. Стандарти безпеки.
3.3. Ергономічні стандарти.
3.4 Екологічні стандарти.
3.5. Стандарти енергозбереження.
4. Шкідливі та небезпечні фактори при роботі з КТ.
4.1. Вимоги до мікроклімату.
4.2. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць.
4.3. Вимоги до шуму та вібрації.
4.4. Захист користувачів ПК від електро-магнітних випромінювань.
4.5. Вимоги до приміщень, обладнання та організації робочого місця працюючих з ПК.
4.6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ПК.
Особливості умов праці користувачів ПК.
В середині XX ст. з'явилися перші ЕОМ які займали великі площі, були малопродуктивними і складними в керуванні. До роботи допускалися висококваліфіковані фахівці зі спеціальною освітою. Подальше підвищення продуктивності й спрощення керування ЕОМ пов’язано із застосуванням у їх виробництві інтегральних мікросхем. Спростились і системи введення і виведення інформації, складне обладнання було замінене на монітори, принтери, сканери. Це підвищило продуктивність і надійність, стало можливим зменшити розміри, значно спростити керування ними. Ці пристрої дістали назву комп’ютери.
У сучасних умовах комп’ютери широко застосовують в усіх галузях народного господарства. Вони є або об’єктом праці або ж основним засобом праці. Комп’ютери широко застосовують при виконанні наукових досліджень, роботі з текстами, зображеннями, керуванні технологічними процесами на виробництві, у банківській сфері і засобах зв’язку, у керуванні польотами літаків, супутників тощо. Великого поширення дістали електронна пошта і передавання даних через світові електронні мережі (Internet). Сучасне медичне обладнання також комплектується комп’ютерами.
На початку широкого впровадження ПК сприймали як зручний і досконалий пристрій. Водночас абсолютно не приділяли уваги впливу ПК на здоров’я користувачів. З 1990 року почали з’являтися публікації про те, що інтенсивна робота за ПК є причиною багатьох захворювань. Враховуючи масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною.
Робота користувача ПК виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язової активності при рухливості кистей рук, напруженні зорових функцій, нервово- емоційному напруженні під впливом дії фізичних факторів: електростатичного поля; електромагнітних випромінювань у низькочастотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц - 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму, незадовільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.
Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб’єктивними та об’єктивними показниками залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які постійно працюють, періодично, та час від часу.
Згідно з діючим в Україні класифікатором професій ДК-003-95, за характером діяльності вирізняють три професійні групи:
1. Розробник програм (інженер-програміст) - виконує роботу за відеотерміналом і документацією при необхідності обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з напруженням зору, концентрацією уваги, вимушеною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.
2. Оператор ЕОМ— виконує роботу, пов’язану з обліком інформації, одержаної за попереднім запитом, або тієї, що надходить. Робота характеризується напруженням зору, нервовим напруженням середнього ступеня і виконується у вільному темпі.
Оператор комп’ютерного набору - виконує одноманітні роботи з документацією та клавіатурою, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична з підвищеним навантаженням на кисті, з напруженням зору, нервово-емоційним напруженням.
2. Захворювання та причини їх виникнення при роботі з комп’ютерною технікою.
Інтенсивна робота за ПК може призвести до багатьох захворювань. Причиною є незадовільні ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця і часу, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до низки захворювань: порушень зору; кістково-м’язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов’язаних зі стресовими ситуаціями та нервово- емоційним навантаженням, які почали набувати рис професійних захворювань комп’ютерщиків.
Дослідження, проведене серед користувачів ПК, показало, що скарги на здоров’я розділились за такими типами:
· біль у спині і шиї - 64%;
· погіршення зору і хвороби очей -56%;
· загальний хворобливий стан -12%.
З інших скарг є: висипи на обличчі, головний біль, нудота, запаморочення, депресія, втомлюваність, порушення сну, зменшення працездатності.
В США з 2000 до 2004 року кількість захворювань, пов’язаних із роботою за комп’ютером, зросла з 185 до 332 тис.
Робота користувача ПК проводиться в приміщеннях, санітарно-гігієнічні вимоги яких не відповідають ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин». Відповідно до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» умови праці користувачів ПК належить до 3-го класу (шкідливі умови праці) - 3.1 або 3.2.
Наприклад, робота користувача за комп’ютером за показниками важкості трудового процесу при перебуванні в незручній, фіксованій позі більш, ніж 50 % робочого часу відповідає умовам праці класу 3.2. За показниками важкості трудового процесу робота користувача при локальному навантаженні на м’язи кистей та пальців рук (до 60000 робочих рухів протягом робочого дня) відповідає умовам праці класу 3.1, а більше 60000 робочих рухів — 3.2. За показниками напруженості трудового процесу при тривалості спостереження за екраном в межах 21-75 % від часу зміни належать до класу 3.1, а більше 75 % часу до класу 3.2.
За напруженістю і важкістю праці для користувачів ПК встановлено три категорії робіт - А, Б, В. Напруженість і важкість праці користувача не повинна перевищувати клас умов праці 3.1, наприклад за стереотипними робочими рухами (кількість за зміну) а також за сумарним часом роботи за ПК:
· А - робота зі зчитування інформації з екрану ПК за попереднім запитом - за максимальною кількістю прочитаних знаків: не більше 60000 знаків за зміну;
· Б - робота з введення інформації - за сумарною кількістю знаків, що вводяться: не більше 40000 за робочий день;
· В - творча робота з комп’ютером в режимі діалогу - за сумарною кількістю часу роботи за екраном ПК: не більше 4 годин за робочий день.
2.1 Порушення зору. Комп’ютерний зоровий синдром
Для користувачів характерне значне зорове навантаження. Час спостереження за інформацією на моніторі, становить від 14-90% робочого часу. В осіб, які працюють на комп’ютерах, часто виникає астенопія, симптомами якої є: пелена перед очима, подвоєння предметів, відчуття втоми та почервоніння, печія очей, біль в очах, головний біль та ін.
Важливу роль у розвитку астенопії відіграє якість зображення на моніторі. Розпливчасті символи на екрані посилюють астенопію. На зорову втому скаржаться 47% користувачів, які працюють менше 30 хв, і 66% користувачів, які працюють понад 30 хв.
У 80% працівників при напруженій зоровій роботі помічається прогресуюче зменшення працездатності, що настає через 45-60 хв і призводить до перевтоми, розладів центральної нервової системи організму. У другій половині дня з’являються загальна втома, головний біль, біль в очах. До закінчення дня швидкість опрацювання інформації зменшується на 25-34 %. Під кінець робочого дня частішають серцеві скорочення і підвищується артеріальний тиск.
Вітчизняні і зарубіжні дослідження показують, що більше 90% користувачів скаржаться на біль очей, на те що печуть очі, затуманення зору, виникнення туману перед очима, подвоєння предметів, різь в очах, почервоніння очних яблук, відчуття піску в очах. Комплекс цих нездужань отримав назву «комп’ютерний зоровий синдром» або професійна офтальмопатія чи астенопія - суб’єктивні зорові симптоми дискомфорту чи емоційний дискомфорт.
Зображення на дисплеї відрізняється від звичних для ока об’єктів спостереження - кольорове комп’ютерне зображення не відповідає природним кольорам (спектри випромінювання люмінофорів відрізняються від спектрів поглинання ока). Людський зір не адаптований до комп'ютерного екрану, ми звикли бачити кольори і предмети у відображеному світлі, що виробилося в процесі еволюції. Екранне ж зображення самосвітне, має менший контраст, складається з дискретних точок - пікселів.
При роботі на протязі багатьох годин в очей не буває необхідних фаз розслаблення, їх працездатність зменшується.
Порушення зору можуть бути спричинені нераціональним освітленням робочих місць з комп’ютером та недотриманням режиму праці, різнорідністю об’єктів зорової роботи користувача комп’ютера: екрана, документації і клавіатури, розташованих у різних зонах спостереження, що вимагає багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого (від 15 до 50 разів на хвилину).
Робоча документація розміщена на столі у горизонтальній площині на відстані приблизно 350 мм, об’єкти розрізнення мають негативний контраст - темні на світлому фоні. Об’єкти на клавіатурі розташовані у похилій площині.
Яскраві знаки на темному фоні вертикально орієнтованого екрану розташовані на відстані 600-700 мм, що потребує горизонтальної орієнтації лінії зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об’єктів з позитивним контрастом на темні з негативним контрастом. Часта переадаптація ока є одним із головних негативних чинників при роботі з дисплеями.
На робочому місці досить часто несприятливо розподілена яскравість у полі зору, освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний екран монітора. Такий розподіл яскравості призводить до порушення зорових функцій ока.
Засліплююча дія світильників, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном горизонтальна, що призводить до зменшення захисного кута дії засліплюючих джерел (світильники, вікна). Це викликає функціональні порушення очей.
За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає приблизно 30000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м’язевого та світлосприймаючого апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах).
Постійний погляд на матове скло екрану зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викривлення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сікка). При нормальному зорі очі закриваються 20-25 раз на хвилину, при роботі за монітором — лише 1-2 рази на хвилину. Скорочення кліпання очей призводить потім до висихання слізного шару виникає подразнення кон’юктиви, рогової оболонки ока, з’являються типові очні недуги: почервоніння, сухість, свербіж. Троє з чотирьох користувачів відчувають так зване «сухе око» (dry eye). В результаті обстеження 1025 користувачів 31,2% - страждали сухістю і підвищеним крововиливом ока, ще в 43,8% стан був близький до цього. Тривалість часу, який користувачі проводили біля монітору, складала 5,2 години в день.
Для зменшення симптомів «сухого ока» необхідно кліпати очима кожні 5 секунд. Це посприяє зволоженню рогівки і помасує очні яблука.
Добрий зір можливий лише тоді, коли м’язи всього тіла. Напруженість спини, яка починається в області попереку і переходить в область шиї, впливає на гостроту зору.
Щоб уникнути або звести до мінімуму захворювання очей слід дотримуватись рекомендацій:
· Користувач повинен сидіти на відстані 60-70 см від монітора, верхня частина екрану повинна бути на рівні очей.
· Монітор повинен бути такий, який можна нахилити, повернути, який має налаштування контрасності і яскравості зображення.
· Меблі - стілець повинен бути такий, щоб його висоту можна було змінювати.
· Друковані матеріали повинні встановлюватися таким чином, щоб уникнути повторюваних рухів головою, шиєю або очима.
· Освітлення повинно бути влаштоване таким чином, щоб уникнути відблисків та відбиття.
2.2 Запобіжні заходи негативного впливу ПК на зір.
Необхідно робити періодично відпочинок для очей, частіше моргати, щоб очі не були сухими. Покрутити очима справа наліво, зверху вниз, за і проти годинникової стрілки. Потім така вправа - поставте палець на рівні очей, подивіться на нього, перемістіть погляд на максимально віддалений предмет, потім знову на палець. Повторяйте біля хвилини—двох. Потім просто закрийте очі і відпочиньте. Для швидкого зняття зорової втоми вправа яку можна виконувати кожні три-чотири години: подивитися в далину впродовж 5-10 хвилини. Потім закрити очі для відпочинки на 1-2 хвилини. Після вправ походити 5-10 хвилин, оскільки одноманітна поза стомлює очі, шию і спину. Раз в пів року рекомендується масаж шиї і спини, напруження м’язів шиї і спини сприяє порушенню кровообігу головного мозку негативно впливає на зір, сприяє виникненню головних болей.
Проблеми із зором обумовлені великим зоровим навантаженням, при тривалій роботі. Розв’язати проблему дозволяють спеціальні комплекси вправ для розслаблення і зміцнення очних м’язів.
Комплекс № 1
1. Замружте очі як можна сильніше. Затримайте дихання на декілька секунд, на різкому видиху широко розкрийте очі. Повторіть три - п’ять разів.
2. Із закритими очима обертайте очними яблуками зліва направо і справа наліво. Повторіть 10 разів.
3. Підніміть руки і помістіть великий палець руки на відстані 30 см від очей. П’ять секунд дивіться на кінчик пальця, потім закрийте одне око на 3-5 секунд, відкрийте і знову дивіться двома очима, після чого закрийте інше око. Повторіть 10 разів.
4. Легко стисніть скроні, одночасно 10 разів швидко моргніть. Після цього, закривши очі, відпочиньте і два-три рази глибоко вдихніть. Повторіть три рази.
Комплекс № 2
1. Дивіться вдалину дві-три секунди, найкраще на далеко розташований об’єкт за вікном. Підніміть руку і помістіть палець на відстані 25-30 см від очей. Подивіться на нього впродовж 3-5 секунд, після цього знову переведіть свій погляд на далекий предмет. Повторіть 10-12 разів.
2. Візьміть олівець і переміщайте його перед очима з відстані витягнутої руки до кінчика носа і назад. Очі повинні стежити за його рухом. Повторіть 10-12 разів.
3. На шибку приблизно на рівні очей приклейте круг діаметром 3-5 міліметрів. По 3-5 секунд дивіться на цей круг і на якийсь далекий предмет. Повторіть 10-12 разів.
4. Повільно з розплющеними очима малюйте в повітрі уявну вісімку, обвівши очима її контури. Повторіть пять-сім разів в кожному напрямі.
5. Подивіться 5-6 секунд на великий палець витягнутої руки. Після цього повільно перемістіть руку вправо, не відриваючи погляду від пальця. Стежте поглядом за пальцем, не повертаючи голови. Те ж повторіть з іншою рукою. Повторіть по 5-7 разів в кожному напрямі.
6. Малюйте поглядом уявний хрест: не повертаючи голови, подивіться в лівий нижній кут, потім - в правий верхній, потім в правий нижній, а потім — в лівий верхній. Повторіть цю вправу 5-7 разів. Після цього виконайте те ж саме в зворотному порядку.
Комплекс № З
1. Міцно замружте очі на 3-5 секунд, а потім відкрийте їх. Повторіть 6-8 разів.
2. Швидко моргайте впродовж одної-двох хвилин.
3. Закрийте повіки і помасажуйте їх круговими рухами пальців впродовж однієї хвилини.
4. Трьома пальцями кожної руки злегка натисніть на верхню повіку, через 1-2 секунди відпустіть. Повторіть 3-4 рази.
Комплекс № 4
1. Закрийте очі на 3-4 секунди, не напружуючи очні м’язи. Після цього широко розкрийте очі і подивіться вдалину. Повторіть 4-5 разів.
2. Подивіться на кінчик носа впродовж трьох-чотирьох секунд, після цього переведіть погляд вдалину, наприклад на предмет за вікном. Повторіть 4-5 разів.
3. Не повертаючи голови, повільно робіть кругові рухи очима за годинниковою стрілкою, а потім - у зворотний бік. Після цього подивіться вдалину 3-4 секунди. Повторіть 4-5 разів.
Не рухаючи головою, подивіться 3-4 секунди вгору, потім - прямо перед собою, після чого вниз і знову прямо, вправо і прямо, вліво і прямо. Повторіть 3-4 рази.
2.3 Кістково-м’язові порушення
Виробнича діяльність користувача змушує тривалий час знаходитися в сидячому положенні, вимагає тривалого статичного напруження м’язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг, до кістково-м’язового дискомфорту. Виявляються такі симптоми, як біль у кістках, скутість м’язів, відчуття втоми, судоми, оніміння та тремтіння рук. Ушкодження хребта (остеохондроз, викривлення хребта) є результатом недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, крісло неправильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затікають, і виникають болі в області шиї, спини, голови, кінцівок. Однією з причин розвитку остеохондрозу є недостатнє живлення міжхребцевих дисків, внаслідок дистрофії м’язів спини.
Для профілактики і лікуванняь хребта дотримуватись рекомендацій:
· Стежте за поставою, оптимально організовуйте своє робоче місце.
· Зручне крісло, спинка надхилена назад, зніме напругу в хребті. Спинка служить опорою для нижнього відділу спини. Сидіння трохи нахилене вперед, що переносить тиск з хребта на бедра і ноги. Крісло жорстке або напівжорстке, це покращує циркуляцію крові в малому тазі.
· Для зняття напруги в шийній частині хребта підібрати висоту столу (оптимальна висота -75-80 см) і відрегулювати висоту і нахил екрану монітору. Погляд знаходився на декілька сантиметрів вище центру екрану, а площина екрану була нахилена під кутом 5—15° до вертикалі. Погляд на екран спрямований дещо до низу.
· Якнайчастіше змінювати позу, вставати з-за столу, рухатися.
«Синдром програміста» - це болі, які виникають між лопатками, є небезпечним для серця і легень, супроводжується спазмом трапецієвидних м’язів, які перетискають артерії, які йдуть до мозку.
Синдром зап’ястного каналу (СЗК), або інші поширені назви - тунельний синдром, тунель Карпаля, по суті є травмою зап’ястя. Зап’ястя - це місце з’єднання променевої і ліктьової костей і восьми костей кисті. Через зап’ясний канал проходить серединний нерв і 9 сухожиль м'язів кисті. Серединний нерв забезпечує чуттєвість поверхні великого, вказівного і середнього пальців з боку долоні, поверхні мізинця, поверненої до великого пальця, а також обернений бік кінчиків цих пальців. Серединний нерв іннервує м'язи, які забезпечують рух великого, вказівного і середнього пальців. Синдром зап’ястного каналу (СЗК), викликається защемленням серединного нерву в зап’ястному каналі, виникає при розпуханні серединного нерву і або сухожиль кисті.
Симптоми СЗК: пекучий біль і поколювання в області розходження гілок серединного нерва (зап'ястя), послаблення м’язів великого пальця, болючість і оніміння, слабкість пошкодженої долоні.
СЗК виникає в результаті роботи з неправильною поставою, одинакові дії, кистями і пальцями рук. Неправильне положення рук при введенні даних (зап’ястя при наборі підняті догори) призводить до перетискання нервів в вузьких місцях зап’ястя
Кут згину руки в лікті повинен бути прямим, кисть повинна бути прямою, і лежати на столі далі від краю. Клавіатуру використовувати з підставкою під зап’ястя або ж ергономічну клавіатуру. Крісло повинно мати підлокітники.
Ергономічні вправи на розтягування і укріплення м’язів руки і долоні наступні:
Стріпайте руки; стисніть пальці в кулак (біля 10 раз); обертайте кулаки навколо своєї осі; натискайте однією рукою на пальці другої руки з боку долоні, ніби вивертаючи долоню і зап’ястя назовні, регулярні перерви при роботі з мишею і клавіатурою
Правильна постава передбачає зміну пози приблизно два рази на годину.
Методом боротьби з тунельним синдромом може стати спеціальний комплекс вправ.
Комплекс № 1
1. Повільно стискайте пальці в кулаки, а потім повільно розтискайте їх. Повторить цю вправу п’ять-шість разів.
2. Покладіть долоні на стіл і натисніть ними на нього. По черзі відгинайте пальці.
3. Кілька разів підніміть і опустіть руки. Опишіть кистями, а потім кожним пальцем декілька кіл.
4. Виконайте обертальні рухи кистями, після чого поворушіть пальцями. Стискайте пальці в кулаки і обертайте ними навколо своєї осі.
5. Стріпайте руки.
6. Стисніть долоні разом і натискайте пальцями однієї долоні пальці іншої.
Комплекс № 2 (призначений для розслаблення рук)
1. Кілька разів підніміть і опустіть руки, потрясіть кистями.
2. Міцно стисніть кулаки на декілька секунд, потім розтисніть їх і розслабте руки. Повторіть вправу п’ять-сім разів.
3. Виконайте обертальні рухи кистями - по 10-12 разів в кожен бік.
4. Витягніть руки перед собою і інтенсивно порухайте пальцями впродовж однієї хвилини.
5. З’єднайте долоні разом і розгорніть пальцями до себе, зап’ястками від себе. Повільно натискайте однією рукою на пальці іншої руки з боку долоні, ніби вивертаючи долоню і зап’ясток назовні. Повторіть п’ять-сім разів.
Комплекс № З
1. Розітріть зовнішні і внутрішні поверхні долонь до відчуття тепла.
2. За допомогою великого пальця лівої руки відгинайте назад кожен палець правої руки. Виконайте чотири натиснення на кожен палець, потім повторіть це для лівої руки.
3. З’єднаєте пальці рук між собою, долоні мають бути повернені одна до одної внутрішніми боками і ледь розставлені. Втискайте пальці рук один в одного, після цього розслабте кисті і потрясіть ними.
4. Пальці повільно стискайте в кулак. Стріпайте кистями, розслабте їх.
5. Повільно стискайте пальці в кулак, після чого різко розтискайте, викинувши пальці. Опустіть руки, потрясіть кистями.
Синдром RSI (хронічне розтягнення зв’язок) - це пошкодження, виникає в результаті постійного напруження м’язів кистей рук як результат неправильно обладнаного робочого місця при використанні комп’ютера (неправильне положення рук при друкуванні на клавіатурі). В користувача з’являються відчуття, ніби мурашки бігають по руці, потім всю руку до ліктя пронизує гострий біль, потім рука німіє.
Важливо сперти кисті на поверхню, тримати лікті паралельно поверхні стола і під прямим кутом до плеча. Клавіатура повинна розташовуватися на 10-15 см від краю столу. В цьому випадку навантаження припадає не на кисть, а на більш «м’ясисту» частину ліктя.
Захворювання рук і кистей рук зустрічаються у працюючих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у інших.
2.4 Порушення, пов’язані із стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням
Монотонність роботи, неергономічність місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань загально-невротичного характеру. Стійкі нервово- психічні порушення у вигляді роздратованості, неспокою, метушливості, депресивних станів, зменшення швидкості реакцій, викликані електромагнітними хвилями, які випромінює ПК.
Шум вентиляторів розхитує нервову систему. Майже кожен користувач зіштовхувався з ситуацією, коли зависав комп’ютер з втратою не збереженої інформації, збої в роботі вінчестера, або помилково видалили файл і т.п., що призводило до стресу в користувача. Ще один чинник, який впливає на нервову систему, є великий потік інформації, який він повинен сприйняти. До цих чинників необхідно додати ще вищеописані проблеми з очима і хребтом, які навантажують нервову систему. Втома нервової системи призводить до ілюзії фізичної втоми, зменшення чутливості органів відчуттів, порушенню координації руху і відчуття рівноваги, до порушення тиску і спазму судин.
Для профілактики нервових розладів необхідно виконувати рекомендації:
· Зробити так, щоб комп’ютер давав якомога менше збоїв. Структуруйте інформацію щоб її легко знайти, дублюйте важливу інформацію зі збереженням на зовнішніх носіях і т.ін.
· Використовуйте якісний монітор.
· Зменшіть рівень шуму до нормованих значень.
· Робіть перерви при роботі з комп’ютером.
Коли втома переходить певну межу, виникає моніторна хвороба. Ознаками є: відчуття втоми, слабість, поганий сон, головні болі, мерехтіння в очах, порушення координації, шуми в вухах, нудота, зменшення апетиту, тремор в руках. В важкій формі хвороба може призвести до інвалідності, в найгірших випадках інсультом та інфарктом.
Сліпий десятипальцевий метод друку дозволить зекономити час і зменшити навантаження на центральну' нервову систему.
2.5 Захворювання органів дихання – алергія
Захворювання органів дихання, мають в основному алергічний характер. Комп’ютер є серйозним джерелом алергенів. Під час довготривалої роботи комп’ютера корпус монітора і плати в системному блоці нагріваються і виділяють в повітря шкідливі речовини. Дослідження показали, що при роботі комп’ютера в атмосферу виділяється три фенілфосфат, що входить до складу матеріалу, з якого виготовляють корпуси моніторів для підвищення його вогнестійкості.
Комп’ютер створює електростатичне поле, яке притягує пил і відповідно він осідає в легенях, заряджені мікрочастинки Пилу можуть призводити до алергії в користувачів.
Ще одна шкідлива речовина - озон. Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцерогенна речовина. Кожен з цих чинників негативно впливає як на легені, так і на весь організм загалом.
3. Стандарти вимог до умов праці користувачів ПК
У кожній країні, розроблені свої санітарні норми та вимоги до роботи за ПК. В даній галузі відсутня єдина міжнародна система стандартів, тому існує багато національних стандартів, які істотно різняться один від одного, деякі з них стали загальновизнаними. В Україні розроблені ДСанПіН 3.3.2.007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” та НПАОП 0.00-1.31-10 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”.
3.1 Стандарти рівнів випромінювання
Найбільш відомим в даній групі стандартів є MPRJI (Swedish national Board of Measurements and Testing), прийнятий в 1990 році, визначає рівень електромагнітного випромінювання в двох діапазонах дуже низьких частот (2 кГц - 400 кГц) і наднизьких частот (5 Гц - 2 кГц), величину статичного заряду на моніторі і величину рентгенівського випромінювання. Всі вимірювання проводяться на відстані 50 см від центра і навколо монітора. Потім з'явився жорсткіший стандарт ТСО’91, який в 1992 році був доповнений вимогами щодо енергозбереження - стандарт ТСО'92.
ТСО'92 був розроблений виключно для моніторів і визначає величину допустимих електромагнітних випромінювань при роботі монітора, на відстані 30 см перед екраном і на відстані 50 см іншому напрямку. Монітор, сертифікований по ТСО’92, повинен відповідати стандарту на енергоспоживання NUTEK і відповідати Европейським стандартам по пожежній і електричній безпеці. Стандарт ТСО’95 поширюється на весь персональний комп’ютер, тобто на монітор, системний блок и клавіатуру, і стосується ергономіки, випромінювань, режимів енергозбереженн і екології.
Вимоги стандарту ТСО’99 та ТСО’ОЗ до електромагнітного випромінювання такі самі, як і в стандарті ТСО’95. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від системних блоків накладаються ті ж обмеження, що і на випромінювання моніторів.
Згідно НПАОП 0.00-1.31-10 ‘‘Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” та ДСанПіН 3.3.2.007-98 напруженість електричного та індукція магнітного поля вимірюється на відстані 50 см навколо монітора; потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь монітора.
3.2 Стандарти безпеки
ІЕС 950 — стандарт Міжнародної електротехнічної комісії (International Electrotechnical Comission) - визначає норми електробезпеки на електротехнічне обладнання. Метою є попередження пошкоджень, які можуть виникнути внаслідок ураження електричним струмом, загоряння, короткого замикання, механічних поломок та ін. EN 60950 — Європейський стандарт з електро- і пожежної безпеки для виробів інформаційних технологій, є частиною TU V/G S-рекомендаці й.
Загальний стандарт для країн ЄС - це частина комплексного нормативу CE mark.
3.3 Ергономічні стандарти
Ця група стандартів містить вимоги і рекомендації щодо охорони здоров'я і умов праці, освітлення, конструкції апаратури, зручності розташування органів управління і екрану відносно рівня очей, можливості повертання монітора. Стандарт, ISO 9241-3 регламентує ергономічні вимоги до навколишнього середовища в приміщеннях, в яких встановлені монітори. ISO 13406-2 встановлює вимоги до моніторів, клавіатури, відображення, кольору тощо. Новий стандарт ISO 13406-2, призначений для плоскопанельних рідкокристалічних моніторів, розширив стандарт ISO 9241-3, через значні відмінності в ергономіці при використанні плоскопанельних моніторів (наприклад робоча освітленість поверхні екрана, яскравість, робоча відстань, робочий кут огляду, висота символів тощо). Ергономічні норми включені в комплексні шведські стандарти ТСО’95 , ТСО’99 та ТСО’ОЗ.
В ТСО’99 установлені вимоги до шуму, який генерується комп’ютерною апаратурою —не більше, ніж 48 дБ в режиме standby и 55 дБ під час роботи. За ТСО’ОЗ рівень шуму для звичайної роботи не повинен перевищувати 48 дБ.
3.4 Екологічні стандарти
Екологічні вимоги ТСО’99 включають обмеження на присутність шкідливих речовин, що містять важкі метали, бром, хлор, фреони. Будь-який продукт повинен бути підготовлений до переробки, а виробник зобов’язаний мати розроблену методику утилізації, що повинна виконуватися в кожній країні
Вимоги до екологічної безпеки ТСО-ОЗ включають організацію захисту навколишнього середовища при виробництві і утилізації, регламентують наявність небезпечних речовин в апаратурі. Вміст небезпечних речовин, таких як кадмій (Ссі) і ртуть (Н§) регламентуються ТСО’ОЗ. Фарба, лакове покриття, пластмасові частини, сполучні елементи, батареї живлення і припій не повинні містити ні кадмію, ні ртуті.
Допускається використання ртуті в лампах фонового підсвічування рідкокристалічного монітора. Лампа повинна легко від’єднуватися без ризику бути пошкодженою. Неприпустимо приклеювання або приварювання з’єднувальних елементів.
Іншим небезпечним елементом є свинець. Згідно ТСО’ОЗ фарби, лакове покриття, пластикові компоненти і кабелі не повинні містити свинцю.
Бромовані і хлоровані сповільнювачі горіння (інгібітори) вважаються особливо шкідливими для навколишнього середовища - це полібромовані біфеніли і полібромовані дифенілові ефіри. Пластикові компоненти вагою більше 25 г не повинні містити сповільнювачів горіння, що мають в складі органічні сполуки хлору або брому. Граничне значення становить 0,5 % за вагою.
ТСО’ОЗ забороняє використовувати на пластиковому корпусі металізовані елементи.
3.5 Стандарти енергозбереження
Вимоги з енергозбереження включають вимогу, щоб комп’ютер після певного часу бездіяльності зменшували рівень споживання енергії на один або більше ступенів.
Стандарти зменшеного енергоспоживання визначають допустимі рівні потужності споживаної енергії пристроєм, що перебуває в неактивному режимі «очікування» і повинні забезпечувати економію енергії, збільшити термін роботи пристрою та підтримувати оптимальні метеорологічні умови виробничого середовища.
Спожита комп’ютером «зайва» енергія перетворюється в тепло, через що, по-перше, підвищується температура приміщенні, а по-друге, іноді з’являється ще й неприємний запах.
Відповідно до вимог стандарту ТСО’99 та ТСО’ОЗ монітор підтримує два режими енергозбереження: очікування (standby ) зі споживанням енергії не більш, ніж 15 Вт; не більше ніж 5 Вт в режимі (off). Час відновлення «картинки» після режиму standby не повинен бути більшим за три секунди.
4. Шкідливі та небезпечні фактори при роботі з комп’ютерною технікою
Дотримання норм безпеки людини в процесі праці залежить від правильної оцінки небезпечних та шкідливих виробничих чинників. Однакові за важкістю зміни в організмі людини можуть бути спричинені різними чинниками:
чинниками виробничого середовища, надмірним фізичним та розумовим навантаженням, нервово-емоційним напруженням.
На користувача ПК в процесі діяльності можуть негативно впливати наступні фізичні чинники-, вологість повітря, рівень електромагнітного випромінювання, рівень шуму, електричний струм, нерівномірність розподілу яскравості в полі зору, підвищена яскравість світлового зображення на моніторі та ін.
До хімічно небезпечних чинників, які діють на користувача, належать смоли та органічні речовини з фтором, хлором і фосфором, які входять до складу матеріалів, з яких виготовлені плати і корпус монітору, озон, який утворюється при роботі лазерних принтерів.
До психофізіологічних шкідливих чинників належать нервовопсихічні перевантаження - розумове перевантаження, перенапруження зорових аналізаторів, перенапруження уваги, монотонність праці, емоційні перевантаження, інтелектуальні навантаження, та фізичні перевантаження - тривалі статичні навантаження.
До шкідливих чинників, належить незадовільні характеристики моніторів:
· блимання екрану монітору;
· відблиски на екрані;
· низька роздільча здатність;
· великий розмір зерна.
Негативна дія комп’ютерної техніки на людину є комплексною, тому і вивчення впливу її на користувача повинне бути комплексним, що враховує взаємопов’язаний вплив багатьох чинників. Комплексний підхід дозволяє достовірно оцінити дію комп’ютера на здоров’я користувача.
В ергономічної проблеми є дві складові. Перша визначається фізіологічними особливостями людини при роботі за комп’ютером, друга - технічними параметрами засобів. Ці складові — «людська» і «технічна» - тісно переплетені і взаємопов’язані.
Дослідження взаємодії користувача з навколишнім середовищем мають за мету створення досконалої і безпечної техніки, орієнтованої на людину, організацію робочого місця та часу користувача, створення задовільних санітарно- гігієнічних характеристик виробничого середовища.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 встановлені санітарно—гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп’ютерною технікою (КТ).
Рис.1 Схема взаємодії користувача з навколишнім середовищем
4.1 Вимоги до мікроклімату
Якість повітря в приміщенні впливає на самопочуття людини. У приміщеннях з комп’ютерною технікою третина споживаної нею енергії розсіюється у вигляді тепла, формуються специфічні умови мікроклімату а саме, підвищується температура до 26-27 °С, відносна вологість падає до 40%. Вміст двоокису вуглецю збільшується внаслідок знаходження великої кількості користувачів в приміщенні, водночас повітря деіонізується, а це збільшує кількість позитивних іонів і несприятливо впливає на працездатність, самопочуття.
Медичними дослідженнями встановлено, що на життєдіяльність людини впливає співвідношення між позитивно і негативно зарядженими іонами. Згідно норм в приміщеннях з КТ оптимальним вважається вміст 3000-5000 від’ємних іонів кисню в 1 см' повітря, а позитивних 1500-3000 іонів.
При роботі КТ в повітря виділяються шкідливі для організму людини речовини. Корпус монітору, нагріваючись при нормальній роботі до 50—55 °С, починає виділяти в повітря пари трифенілфосфата, нагрівається блок живлення, і процесор, і материнська плата і відеокарта. Вони містять смоли та органічні речовини з фтором, хлором і фосфором, які при нагріванні можуть виділятися в повітря.
Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. Нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла. На робочих місцях з ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й швидкості руху повітря (ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6.042-99), див. табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Норми мікроклімату для приміщень з КТ
|
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ПК мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам ГН 2152-80 (табл. 4.2.).
Таблиця 4.2. Рівні іонізації повітря приміщень з КТ
| Рівні іонізації повітря | Кількість іонів в 1 смЗ повітря | |
| п+ | п- | |
| Мінімально необхідні | ||
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально допустимі |
В приміщеннях з КТ має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) в приміщеннях можуть бути встановлені побутові кондиціонери.
4.2 Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць
Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:
· освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається об’єктом розрізнення - найменшим розміром об’єкту на моніторі комп’ютера;
· забезпечити рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
· на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
· в полі зору не повинно бути відблисків;
· величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98 та ДБН В 2.5.28-2006. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, вікна повинні мати жалюзі або штори.
Штучне освітлення має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення
Значення освітленості на поверхні столу має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити, допускається використовувати місцеве освітлення. Освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.
Як джерела світла в штучному освітленні мають застосовуватись люмінісцентні лампи типу ЛБ.
Система загального освітлення має становити суцільні або преривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (ліворуч), паралельно лінії зору. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла — В. Застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих гратів забороняється.
Яскравість світильників в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю повинна становити не більше ніж 200 кд/м", захисний кут світильників - не менш, ніж 40°. Показник осліпленості для штучного освітлення у приміщеннях з ПЕС не повинен перевищувати 20.
У приміщеннях з КТ необхідно передбачити обмеження відблисків від джерел освітлення та обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь, що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м~. Яскравість відблисків на екрані ГЖ не повинна перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі не повинна перевищувати 200 кд/м“.
Захистом від прямих відблисків повинно бути зменшення яскравості джерел світла, шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла; від відбитих відблисків - правильне розміщення предметів, використання матових поверхонь предметів у приміщенні.
Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ПК. Співвідношення яскравостей робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо -5:1.
Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧ ПРА) для світильників будь-яких типів.
4.3 Вимоги до вібрації
Значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007—98, ДСН 3.3.6-039-99 (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. Санітарні норми вібрації категорії 3 технологічної типу "в"
| Середньо- геометричні частини смуг, Гц | Допустимі значення по осях Х,У,Т | |||||||
| віброприскорення | віброшвидкості | |||||||
| м/с2 | д | м/сх 10 2 | д | ї | ||||
| 1/3 окт | 1/1 окт | 1/3 окт | 1/1 окт | 1/3 окт | 1/1 окт | 1/3 окт | 1/1 окт | |
| 1,6 | 0,0125 | 0,13 | ||||||
| 2,0 | 0,0112 | 0,02 | 0,089 | 0.18 | ||||
| 2,5 | 0,01 | 0,063 | ||||||
| 3,15 | 0,009 | 0,0445 | ||||||
| 4,0 | 0,008 | 0,014 | •*> | 0,032 | 0,063 | |||
| 5,0 | 0,008 | 0,025 | ||||||
| 6,3 | 0,008 | 0.02 | ||||||
| 8,0 | 0,008 | 0,014 | 0,016 | 0,032 | ||||
| 10,0 | 0.01 | 0,016 | ||||||
| 12.5 | 0,0125 | 0,016 | ||||||
| 16,0 | 0,016 | 0,028 | 0,016 | 0,028 | ||||
| 20,0 | 0,0196 | 0,016 | ||||||
| 25,0 | 0,025 | 0,016 | ||||||
| 31,5 | 0,0315 | 0,056 | 0,016 | 0,028 | ||||
| 40,0 | 0,04 | 0,016 | ||||||
| 50,0 | 0,05 | 0,016 | ||||||
| 63,0 | 0,063 | 0,112 | 0,016 | 0,028 | ||||
| 80,0 | 0,08 | 0,016 | ||||||
| Кориговані в еквівалентні значення та їх рівні | 0,014 | 0,028 |
4.4 Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
Джерелом електромагнітних випромінювань є системні блоки, принтер, клавіатура, численні з’єднувальні кабелі.
Рідкокристалічні монітори формують зображення методом, який принципово різниться від ЕПТ. Тому проблем рентгенівського випромінювання і статичного заряду на поверхні екрану у них просто не існує. Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі.
Конкретного, ушкоджувального механізму дії електромагнітного поля наднизької частоти не встановлено.
Випромінювання низької частоти негативно впливає на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення голови, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу.
Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань, хвороб серцево- судинної системи і кишково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров’яні тільця.
Рівні електромагнітних випромінювань вважаються безпечними для здоров’я, регламентуються нормами МРИ II 1990:10 Шведського національного комітету з вимірів та випробовувань, що вважаються базовими, і більш жорсткими нормами ТСО’91, ТСО’92, ТСО’95, ТСО’99 та ТСО’ОЗ Шведської конфедерації профспілок. Українські нормативні документи НПАОП 0.00-1.31-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007—98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними термінаналами електронно—обчислювальних машин», повністю збігаються у частині рівнів ЕМВ з вимогами МРЯ II.
Напруженості електромагнітного поля з електричною та магнітною складовою в діапазонах частот 5 Гц - 2 кГц та 2 кГц - 400 кГц, а також величина електростатичного потенціалу, згідно вимог стандартів МРЫ II, ТСО’91, ТСО’92, ТСО’95, ТСО’99, ТСО’ОЗ, ТСО’ОЗ, ТСО’Об та ДСанПіН 3.3.2.007-98 не повинні перевищувати значень, які наведено в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4. Вимоги національних та міжнародних стандартів на рівні випромінювань.
| Стандарт | Напруженість змінного електричного поля для діапазонів, В/м | Напруженість змінного магнітного поля для діапазонів, нТл | Електро статичний потенціал, В | ||
| 5Гц- 2кГц | 2кГц- 400кГц | 5Гц- 2кГц | 2кГц- 400кГц | ||
| МРЯ II | <25 | <2,5 | <250 | <25 | <500 |
| ТСО ‘92, ТСО ‘95 , ТСО ‘99 , ТСО ‘03,ТСО ‘05,ТСО ‘06 | <10 | <1,0 | <200 | <25 | <500 |
| ДСанПіН 3.3.2.007-98 | <25 | <2,5 | <250 | <25 | <500 |
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від поверхонь ПК не повинна перевищувати 100 мкР/год.