Принципи імпульсів розвитку 8 страница
Керовані суб'єкти. Первинні (безпосередні) суб'єкти - це ті, які безпосередньо несуть відповідальність за процеси екологічної деструкції. До цієї групи можуть бути віднесені виробники і споживачі продукції, торгові, транспортні організації, що здійснюють переміщення продукції від виробника до споживача, а також підприємства, які проводять збір, переробку, поховання або рециркуляцію відходів.
Вторинні (непрямі) економічні суб'єкти - це ті, які впливають на первинних економічних суб'єктів і можуть сприяти прийняттю рішень останніми в напрямку реалізації політики екологізації. До даної групи можуть бути віднесені організації, які є будь-якими формами об'єднання первинних суб'єктів. Вони можуть виконувати функції наукового, інформаційного, освітнього забезпечення, у тому числі певні управлінські функції (відомства, асоціації виробників, торгові фірми, асоціації споживачів, центри перепідготовки кадрів, галузеві НДІ і КБ).
Керівні суб'єкти. Забезпечувальні суб'єкти - це ті, що формують правове або мотиваційне поле впливу на керованих суб'єктів. До цієї групи належать державні урядові органи, організації територіального адміністративного управління.
Впливаючі суб'єкти - це ті, що можуть здійснювати вплив на поведінку трьох зазначених вище груп суб'єктів. До даної групи можуть бути віднесені неурядові організації, засоби масової інформації, освітні й виховні установи тощо.
Зазначені групи суб'єктів умовно утворюють чотири кола розв'язання проблеми екологізації, починаючи з першого, найближчого кола, яке формують первинні суб'єкти.
581
Примітка
Систему суб'єктів екологізацїї можна умовно уявити у вигляді чотирьох концентричних «орбіт», що розташовуються навколо об'єктів екологізації. На першій, найближчій до об'єктів, розміщені первинні суб'єкти; вони можуть впливати безпосередньо на об'єкти екологізації. На другій «орбіті» розташовуються вторинні суб'єкти; вони можуть впливати на первинних суб'єктів. На третій «орбіті» розташовані суб'єкти системи управління; вони формують цілі і завдання, нравове поле і механізми мотивації, спрямовані на первинних і вторинних суб'єктів. На четвертій «орбіті» розміщуються суб'єкти, що формують інформаційно-емоційне поле, яке сприяє вирішенню завдань екологізаци. Вони впливають на всіх суб'єктів, що потенційно можуть виявитися причетними до вирішення проблем екологізації.
4. Інструменти екологізації. Основною функцією інструментів є формування системи мотивів для досягнення цілей екологізації. По відношенню до причин екодеструктивного впливу мотиваційні інструменти можна розділити на дві групи: інструменти прямої мотивації та інструменти непрямої мотивації.
Інструменти прямої мотивації орієнтовані безпосередньо на об'єкти екологізації: або самі фактори екодеструктивного впливу (тобто процеси, шкідливі речовини тощо), або продукти і послуги, які є носіями екодеструкції (тобто їх виробництво і споживання пов'язане зі шкідливим впливом на середовище).
Примітка
Наприклад, такі інструменти! як платежі, екологічне маркування (зокрема, вмісту шкідливих речовин), орієнтовані на екодеструктивні фактори, а екологічні податки на продукти (наприклад, пестициди, мінеральні добрива, батарейки, ін.) пов'язуються відповідно з предметами і послугами, що є носіями екодеструкцїі*.
Інструменти непрямої мотивації орієнтуються не на показники екодеструктивної діяльності, а на продукти і послуги, що побічно можуть створювати умови для досягнення цілей екологізації (наприклад, завдяки обмеженням поширення певних товарів і послуг, гарантіям якості тощо).
Дія мотиваційних інструментів може поширюватися на весь життєвий цикл виробу або акцентуватися на певній стадії циклу чи окремому критерії.
582
Таблиця 23.3. Пріоритетні інструменти екологізації виробництва і використання батарейок у деяких розвинених країнах (Б - Бельгія, Нм - Німеччина, Д - Данія, І - Італія, Нд -Нідерланди, Ш - Швейцарія, ЄС - Європейський Союз)
Захід/інструмент
Напрямок політики
Зниження
відходності
продуктів
Зміни в продукті
Зміни в ставленні до продукту
Інструменти прямого впливу
Нормування вмісту ртуті Нм, І, Д, Нд, Ш
Обов'язковість рециркуляції Нм, Нд, Ш
вмісту батарейок
Обов'язковість повернення батарейок
Регламентування правил
Обов'язки споживача
Регламентація переробки відходів батарейок
Економічні інструменти
Оснащення устаткуванням для збору використаних батарейок
Субсидії для НДР і ДКР
Платежі
Оплата депозитних систем
Д Б
Обов'язкові інформаційні інструменти
Обов'язкове маркування
Екомаркування Рекомендації
Самозобов'язання
виробників/імпортерів батарейок
Добровільне оснащення установками для збору батарейок
Добровільні інформвційні інструменти Нм ЄС, Нм
Нм, Ш Нм, Ш
Добровільні угоди
Нм, Д, Нд
Нм, Нд, Ш Нм, Д, Нд, Ш
Ш
Ш
Нм, І,Д
Нм, І,Д,Нд, Ш
Д.Ш І, Нд, Ш
Нм, І,Д,Нд, Нм, І,Нд,Д
ЄС, Нм Нм, Ш
Нм, Нд, Ш
Нм, І
583
Примітка
Інноваційні процеси, що відбуваються зараз в економіці розвинених країн, вносять свої зміни і в управління процесами екопогізації.
На нинішньому етапі екологізації вкотре змінюється спрямованість інвестиційної політики. Якщо в 60-70-ті роки XX ст. вона була націлена на розробку засобів захисту навколишнього середовища від забруднення; в 70—80-ті - на розробку маловідходних технологій; то у 90-ті роки вона була спрямована на розробку незбиткоємних видів продукції, створення високоефективних інтегральних систем і відповідну реструктуризацію виробничих секторів економіки і споживчого ринку.
Розвиток територіального самоврядування відкрив дорогу для врахування індивідуальних особливостей екосистем і формування територіальних комплексних систем виробництва і споживання продукції.
Адекватно змінюється механізм управління інноваційними та інвестиційними процесами, значно розширюється діапазон застосованих мотиваційних інструментів і зростає складність методів управління. Вони, як правило, реалізуються не на одному з принципів: «забруднювач сплачує», «споживач сплачує» і «все суспільство сплачує», -а на їх поєднанні.
Як приклад можна навести факти використання деяких мотиваційних інструментів у розвинених країнах для управління екологічною спрямованістю Інноваційних процесів. Різноманіття можливого інструментарію у вирішенні такої екологічної проблеми, як утилізація використаних батарейок, охарактеризоване в табл. 23.3.
Констатуючи важливість усіх чотирьох основних компонентів мотиваційного механізму - цілей і завдань, об'єктів, суб'єктів та інструментів, необхідно виділити значення суб'єктів екологізації. Даний компонент має перебувати постійно в полі зору і під час аналізу, і під час вибору інших трьох. Саме стосовно суб'єктів і з урахуванням їхніх можливостей мають формуватися мета і завдання екологізації, відбиратися найбільш прийнятні об'єкти. Кожний умовний цикл чергового інноваційного процесу екологізації має закінчуватися впливом на суб'єкти за допомогою конкретного мотиваційного інструментарію. Однак з іншого боку, кожний із трьох інших компонентів мотиваційного механізму здатний впливати на вибір суб'єктів екологізації в тому напрямку, у якому діє мотиваційний інструментарій (зокрема, платежі краще діють на виробників-забруднювачів, а податки - на споживачів). І дуже важливо, щоб реалізація цього впливу знаходила найбільш ефективний шлях досягнення цілей екологізації.
584
23.5. Стратегії впливу на сфери господарювання
Як відомо, у ринкових умовах механізми регулювання економічних відносин між суб'єктами господарювання реалізуються через взаємодію попиту та пропозиції. Вплив на ці два компоненти ринку і сферу, що пов'язує їх, є важливою передумовою, формування вихідних стратегічних схем управління процесами екологізації. В літературі з проблем екологізації (Oosterhuis ect., 1996)традиційно згадуються три ключові стратегії впливу на економічних суб'єктів з метою реалізації цілей екологізації економіки: 1) вплив на пропозищю; 2) вплив на попит; 3) вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами. Схематично це показано на рис. 23.5. 1. Стратегія впливу на пропозицію.У спеціальній літературі подібна стратегія пов'язується зі словом «штовхати» ■, Суть її у формуванні системи мотиваційного впливу (кредитні й податкові пільги, дотації, інші економічні стимули, екологічні стандарти, доведення інформації про розширення екологічних потреб тощо), яка б підштовхувала виробників до переходу на «зелеіїу» продукцію.
Подробиці_________________________________________________
Екодеструктивні фактори сфери виробництва умовно можуть поділятися на дві підгрупи: зовнішні стосовно даного виду виробництва та внутрішні.
Зовнішні, у свою чергу, можуть бути поділені на три групи: а) фактори поточних стадій виробництва; б) фактори попередніх стадій виробництва; в) фактори наступних стадій виробництва.
Фактори поточних стадій характеризують процеси екодеструктивного впливу на поточних стадіях виробництва. Дані процеси завдають шкоди сферам, що перебувають поза межами даного виробництва. До подібних еко-деструктивних факторів належать забруднення атмосфери через труби, скидання забруднюючих речовин у водойми, порушення ландшафтів, процеси, пов'язані з утилізацією відходів даного виробництва.
Фактори попередніх стадій характеризують екодеструктивні фактори, які пов'язані з попередніми стадіями виготовлення виробів (виконання послуг), але обумовлені саме поточним виробництвом. Зокрема, саме технологічний рівень даного виробництва визначає необхідність у тих чи інших вихідних матеріалах, їх кількісні показники, питомі чинники їх використання на одиницю продукції, а також показники енергоємності. Виробництво всіх вихідних ресурсів на попередніх стадіях так чи інакше пов'язане з порушенням природного середовища, негативним впливом на соціально-екологічну систему. Таким чином, поточна стадія виробництва побічно є «відповідальною» за виникнення екодеструктивних факторів в інших періодах суспільного виробництва і споживання. Це обумовлює можливість і необхідність контролювати екодеструктивний вплив не тільки в поточному виробництві, але й на
585
ІНТЕРФЕЙСНА ! ФАЗА ! | ||
ВИРОБНИЦТВО | ||
• Транспортування ! сировини/продукції \ • Зберігання J сировини/продукції [ • Торгівля \ | ||
СПОЖИВАННЯ
ЕКОДЕСТРУКТИВНІ ФАКТОРИ:
1.1. Зовнішні |
а) екодеструкгивний |
вплив поточного |
виробництва |
б) вплив на попередніх |
стадіях |
в) вплив на наступних |
стадіях |
1.2. Внутрішні |
а) вплив на трудові |
фактори |
б) вплив на |
матеріальні об'єкти |
2.1. Екодеструктивний вплив транспортних
операцій
2.2. Екодеструктивний вплив зберігання та обробки сировини чи продукції
2.3. Екодеструктивний вплив торгівлі
3.1. Екодеструктивний вплив процесів споживання
3.2. Екодеструктивний вплив відходів процесу споживання
Д
Д
Д