Фізіологія людини та тварин. Мембранно-іонна теорія виникнення та підтримки мембранного потенціалу спокою.Мембранно-іонна теорія Ходжкіна та Хакслі (1952)
Мембранно-іонна теорія виникнення та підтримки мембранного потенціалу спокою.Мембранно-іонна теорія Ходжкіна та Хакслі (1952). Будова мембрани тваринної клітини, її вуглеводні, ліпідні та білкові складові. Види пор (каналів): специфічні, неспецифічні, К-Na-помпи. Техніка для визначення мембранного потенціалу спокою. Визначення мембранного потенціалу спокою. Асиметрія концентрації іонів в плазмі клітини та у міжклітинній рідині як умова їх пасивного та активного руху скрізь мембрану клітини, що знаходиться у спокої. Механізм підтримки потенціалу спокою.
Механізм виникнення і підтримки потенціалу дії, розповсюдження потенціалу дії.Тканини, що здатні до збудження. Поняття збудження. Характеристика подразників, що здатні викликати подразнення. Електричний струм як адекватний подразник для живої клітини.
Поняття потенціалу дії як результат зміни потенціалів між зовнішньою та внутрішньою оболонками клітини під впливом дії подразника. Крива потенціалу дії та її складові: деполяризація, овершут, реполярізація.
Поняття порога сили подразника, який здатен викликати зміни в іонному складі клітини, як зовні, так і всередині.
Характеристика потенціалу дії: його відношення до закону «Все або нічого», нездатності клітини до збудження в стані абсолютної рефрактерності, нездатності до сумації та нездатності розповсюджувати збудження до сусідніх ділянок. Механізм регенеративної деполяризація. Поняття абсолютної та відносної рефрактерності.
Локалізація функцій спинного мозку. Будова рефлекторної дуги. Функції головного мозку.Структурні елементи нервової системи і їх будова. Склад білої та сірої речовини мозку. Розташування білої та сірої речовини спинного мозку та пов’язані з цим морфологічні утворення. Функції спинного мозку та локалізація (місце знаходження) матеріальних структур які забезпечують ці функції. Складові рефлекторної дуги. Рефлекторне кільце. Основні функції головного мозку: стволової частини мозку (довгастого, мосту, мозочка, середнього і межу точного мозку), кінцевого мозку (кори). Роль ретикулярної формації.
Гальмування у центральній нервовій системі. Принципи координації функцій у ЦНС.Види гальмування і його суть: пресинаптичне, після синаптичне, гіперполярізаційне та деполярізаційне. Суть основних принципів координації функцій: загального кінцевого шляху, конвергенції, оккмозії, іррадіації, реціпрокної енервації, ритмічних рефлексів, аферентної імпульсації, домінанти.
Умовні рефлекси як основа вищої нервової діяльності. Гальмування умовних рефлексів і їх функціональне значення.Поняття умовних рефлексів як вищої універсальної форми пристосування, що зрівноважує організм із середовищем.Характеристика умовних рефлексів. Класифікація умовних рефлексів за характером викликаємої реакції, за природою подразника, за складністю і т.д.
Умови утворення умовних рефлексів.Гальмування умовних рефлексів як захисна функція організму від виснажливої дії подразників.Види гальмування: безумовно-рефлекторні, умовнорефлекторні. Характеристика безумовнорефлекторного гальмування, його причини та види. Характеристика умовно-рефлекторного гальмування. Його види: умовне, диференціювальне, запізнююче, умовне гальмо. Та їх значення.
V. ЗООЛОГІЯ
Особливості будови і життєдіяльності інфузорій.
Особливості будови Війконосні на прикладі Paramecium caudatum. Живлення. Поділи цитоплазми. Значення пелікули. Функції екзоплазматичної фібрилярної системи. Утвори які будуються над пелікулою: війки; циррі, мембрани, мембранели. Поняття: цитостом, цитофаринкс, цитопрокт. Будова та функції травної вакуолі. Функція скоротливої вакуоля. Особливості розмноження. Значення інфузорій у розвитку та життєдіяльності біогеоценозів.
Загальна характеристика типу Плоскі черви.
Переважний тип живлення у плоских червів їх поняття: білатерально симетричні, зародкові листки, шкірно - м'язовий мишок та його будова. Функція шкірно - м'язового мішку. Основні відділи травної системи. Чому відсутня дихальна та кровоносна системи? Які притаманні органи чуття? Наявність органів рівноваги. Особливості розмноження. Значення у розвитку біогеоценозів.
Систематика типу Mollusca.
Поділ типу на підтипи. Основні класи підтипу Черепашкові. Передньозяброві, задньозяброві, легеневі, як представники класу Черевоногі. Представники класів: Двостулкові, Черевоногі, Головоногі.
Загальна характеристика членистоногих. Будова кінцівок. Значення епіподиту. Будова кутикули. Назвати структуру хітину, який входить до складу кутикули. Назвати білки які входять до складу хітину (резилін, антроподин, склеротин). Зовнішнє покриття кутикули (епікутикула та проти кутикула). Литамерія тіла. поділ тіла членистоногих. Залози, у вигляді залишків целомічних мішків, які притаманні ракоподібним, павукоподібним. Відділи на які поділяється травна система. Передня кишка, її видозміни та утвори.Будова кровоносної системи.Нервова система, та її будова. Поділ головного мозку на відділи.Будова очей.
Особливості органів чуття: кутикулярна порожниста щетинка; хеморецептори, органи рівноваги. Органи дихання та виділення. Розвиток членистоногих. Ембріонізація розвитку, анаморфоз.
Комахи з повним і неповним перетворенням. Представники комах з повним перетворенням.Особливості цього циклу, та особливості пристосування в біогеоценозах.Комахи з неповним перетворенням.Особливості циклів їх розвитку.
Загальна характеристика надкласу Риби. Організація. Систематика. Походження, еволюція. Біологія, екологія. Практичне значення. Охорона рідкісних видів.
Загальна характеристика класу Земноводні. Організація. Систематика. Походження, еволюція. Біологія, екологія. Практичне значення. Охорона рідкісних видів. Практичне значення в життєдіяльності людини. Охорона рідкісних видів.
Загальна характеристика класу Плазуни. Організація. Систематика. Походження, еволюція. Біологія, екологія. Практичне значення. Охорона рідкісних видів. Практичне значення в життєдіяльності людини. Охорона рідкісних видів.
Загальна характеристика класу Птахи. Організація. Систематика. Походження, еволюція. Біологія, екологія. Практичне значення. Охорона рідкісних видів. Практичне значення в життєдіяльності людини. Охорона рідкісних видів.
Загальна характеристика класу Ссавці. Організація. Систематика. Походження, еволюція. Біологія, екологія. Практичне значення. Охорона рідкісних видів. Практичне значення в життєдіяльності людини. Охорона рідкісних видів.
Роль різних груп тварин в біогеоценозах.
VІ. МЕХАНІЗМИ СПАДКОВОСТІ
Сучасні уявлення про природу генів. Концепція 1 ген – 1 фермент. Молекулярні механізми мутагенезу. Поняття про алелі гену.
Будова і функції інтерфазного ядра. Характеристика фаз клітинного циклу. Механізми безстатевого розмноження.
Мітоз і його типи. Фази мітозу. Поняття про каріотип. Спадкування при безстатевому розмноженні.
Статеве розмноження. Мейоз і його типи. Мейоз як складова частина мікро- і макроспорогенезу у квіткових рослин і овогенезу у тварин і людини. Статеве розмноження як джерело комбінативної мінливості. Роль комбінативної мінливості в еволюції.
Чергування гапло- і диплофази в життєвих циклах рослин, тварин і мікроорганізмів. Основні напрями еволюції в зміні співвідношення цих фаз. Спорофіт і гаметофіт, спорогенез і гаметогенез в еволюції квіткових рослин.
Закономірності моногенної спадковості. Правила домінування і чистоти гамет Г.Менделя. Цитологічні основи розщеплення. Значення реципрокних схрещувань. Аналізуюче схрещування і його значення. Поняття про генотип і фенотип.
Закономірності ді- і полігібридних схрещувань. Закон Г.Менделя про незалежне комбінування пар ознак. Принцип дискретності генотипу як основний принцип генетики.
Особливості спадкування при взаємодії генів. Компліментарність, епістаз, полімерія. Спадкування кількісних ознак.
Основні закономірності спадкування при зчепленні генів. Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Локалізація гену. Цитологічні механізми рекомбінації.
Закономірності зчепленого зі статтю спадкування. Механізми визначення статі: сингамне, прогамне, епігамне. Типи співвідношення статевих хромосом у різних видів тварин і рослин.
Методи вивчення в нормі та патології. Спадкові захворювання і причини їх виникнення. Небезпека радіації і хімічних мутагенів для спадковості людини.
Особливості будови генетичного апарату і передачі спадковості у бактерій і вірусів. Трансформація. Трансдукція. Кон’югація. Епісоми, плазміди, особливості їх поведінки в клітині.
Класифікація мінливості з позицій сучасної генетики.
Норма реакції генотипу. Модифікаційна мінливість, її адаптивне і еволюційне значення.
Мутаційна мінливість. Класифікація мутацій по зміні генотипу і по впливу на життєдіяльність організму. Залежність прояву мутацій від генотипу в цілому. Еволюційна роль мутаційної мінливості.
Основні характеристики спонтанного мутаційного процесу. Фізичні і хімічні мутагенні фактори і їх значення в умовах забруднення навколишнього середовища.
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості Н.І.Вавілова , значення його для розуміння закономірностей еволюції, для практичної селекції.
VІІ. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ
Загальні закономірності впливу абіотичних факторів середовища на живі організми. Основні адаптації організмів до водного і повітряно-наземного середовища існування в зв’язку зі специфікою умов в цих середовищах.
Форми взаємовідносин організмів в природі. Екологічна та еволюційна роль конкурентних відносин.
Роль відносин типу хижак-жертва, паразит-господар в регуляції чисельності популяцій і в еволюційній долі видів.
Поняття про популяції в екології. Основні екологічні характеристики популяцій. Типи кривих росту популяцій.
Вікова структура популяцій у тварин і рослин, її залежність від умов навколишнього середовища і значення її вивчення для прогнозування чисельності популяцій.
Просторова структура популяцій. Форми прояву територіальних відносин у різних видів. Біологічне значення цих відносин.
Форми групової організації у тварин. Ефект групи. Система домінування в групах тварин. Біологічна роль цих відносин.
Механізми підтримки гомеостазу в популяціях. Якісні зміни в популяціях в залежності від щільності. Фазовість у комах. Стрес у ссавців. Механізми адаптації і стресу. Роль нервових і гуморальних факторів в їх здійсненні.
Коливання чисельності популяцій в природі. Фактори, незалежні і залежні від щільності. Сучасні уявлення про механізми регуляції чисельності популяцій.
Мінливість в популяціях. Резерв спадкової мінливості популяцій. Генетичний поліморфізм популяцій.
Закон Харді-Вайнберга про рівновагу в популяції. Фактори, що порушують його прояв: відбір, мутаційний тиск, дрейф генів (генетико-автоматичні процеси) – і їх значення в еволюції. Популяція як основна одиниця еволюційного перетворення.
Угруповання живих організмів в природі. Поняття біоценозу, біогеоценозу і екосистеми.
Основні компоненти екосистеми. Ланцюги живлення. Трофічні рівні. Екологічні піраміди.
Потік енергії в екосистемах. Особливості передачі енергії по ланцюгам живлення. Первинна і вторинна продуктивність угруповань. Проблеми біологічної продуктивності. Світовий розподіл первинної продукції. Шляхи її підвищення.
Екологічні сукцесії. Загальні закономірності сукцесій. Продуктивність угруповань на різних етапах сукцесії.
Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Функції живої речовини. Кругообіг речовин як умова стабільності біосфери.
Перспективи і небезпека підвищеного впливу людини на біосферу. Проблеми раціонального використання природних ресурсів. Проблеми охорони природи в сучасному суспільстві. Державні і партійні документи по охороні природи.
VІІІ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ
Прокаріоти і еукаріоти як етапи філогенезу одноклітинних. Основні відмінності в організації клітин.
Виникнення багатоклітинних як етап еволюції. Відмінності диференційованої клітини багатоклітинних від клітини-організму найпростіших. Теорія колоніального виникнення багатоклітинних.
Рівні організації в еволюції рослин. Філогенетичні зв’язки основних груп вищих рослин (гаметофітна і спорофітна лінія, макро- і мікрофільна лінії, різноспоровість як етап еволюції наземних рослин, можливі напрямки еволюції дводольних.
Основні етапи філогенетичного розвитку тваринного світу. Еволюційні зв’язки різних типів безхребетних. Філогенетичне дерево хордових. Етапи антропогенезу (походження людини).
Вчення про мікроеволюцію. Популяція – елементарна одиниця.
Генетичні основи еволюції. Елементарні фактори еволюції.
Природний добір - рушійна та направляюча сила еволюції, вид – основний етап еволюційного вчення.
Вчення про міакроеволюцію. Еволюція онтогенезу. Еволюція філогенетичних груп. Еволюція органів і функцій. Еволюційний прогрес.
Антропогенез. Проблема еволюції екосистем.
Проблеми та перспективи еволюційного вчення.
Література
1. .Догель В.А. зоология беспозвоночных. Изд.7-е, перераб. и доп. Под ред. чл.-кор. АНСССР Ю.И.Полянского. Учебник для студ. биолог, университетов. М.:"Высшая школа",-1981,-606 с.
2. .Яблоков А.У., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение: Учебное пособие для студентов пед.вузов.- М.: Просвещение, 1989.
3. Абдурахманов Г.М. и др. Основы зоологии и зоогеографии. – М.: Академия, 2001. – 496с.
4. Акимов М.П. Экология животных: Учеб.пособ. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1959. – 156 с.
5. Антипчук Ю.П. Гистология с основами эмбриологии. – М. – Просвещение. – 1983
6. Атлас ультраструктуры растительных клеток / Под ред. Г.М. Козубова, М.Ф. Даниловой. – Петрозаводск, 1972. – с. 10, 178-183.
7. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с.
8. Біологічний словник / Редколегія. - 2-е вид. - К.: Головна редакція УРЕ, 1986. - 680 с.
9. Боянович Ю.В. Анатомия человека. – М.-АСТ.-Торсинг, 2003. – 734 с.
10. Васильева В.В., Коссовская Э.Б., Степочкина Н.А. Физиология человека: Учеб. пособ. для сред. физкульт. учеб. завед. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 192 с.
11. Васильєв А.Е. Ботаника. Анатомия и морфология растений.- М.: Прсвещение, 1978. – С.27 -35.
12. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 144с.
13. Величко И.М. Когда и как возникли растения. - К.: Наук. думка, 1989. - 155 с.
14. Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. - М.: МГУ, 1987.- с. 5
15. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія. - К.: Вища школа, 1982.
16. Георгиевский А. Б. Дарвинизм: Учебное пособие для студентов пед. вузов.- М.: Просвещение, 1985.-С.19-23.
17. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология . В 3 т. Т.3: Пер. с анг. / Под ред. Р.Сонера. - М.: Мир, 1990. - 376 с.
18. Гуттман Б., Гриффите Э., Сузуки Д., Куллис Т. Генетика ., 2004
19. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. Изд.б-е.Под ред. профессора Ю.И.Полянского. Учебник для студентов биолог, спец.университетов. М.: «Высшая школа»,-1978,559 с.
20. Жизнь растений. - М.: Просвещение.- Т. 1-6. - 1974- 1982.
21. Заруднєва М.Т. Основи загальної цитології. – Кривий Ріг. – 1993.
22. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: Університетська книга, 2003. – 416 с.
23. Иванов А.В. и др. Большой практикум по зоологии беспозвоночных. Простейшие, губки, кишечнополостные, гребневики, плоские черви, немертины, круглые черви. Изд. 3-е. Учебное пособие для судентов биол.спец .ун-тов.М.:"Высшая школа",-1981, 504 с.
24. Карташев Н.Н., Соколов В.Е., Шилов И.А. Практикум по зоологии позвоночных. М., Высшая школа, 1969.
25. Карташев Н.Н. Систематика птиц. М., Высшая школа, 1974.
26. Кобышев Н.М. География животных с основами зоологии. - М.: Просвещение, 1985. - 143с.
27. Ковтун М.Ф., Микитюк О.М., Харченко Л.П. Порівняльна анатомія хребетних. Навчальний посібник. В 2-х томах.- Х.: ОВС, 2002. – 176 с.
28. Комарницкий и др. Ботаника, систематика растений. - М.: Просвещение, 1975.
29. Комарницький П.М. та ін. Анатомія і морфологія рослин. - К., 1971.
30. Курнишкова Т.В., Петров В.В. География растений с основами ботаники. – М.: Просвещение, 1987. – 207с.
31. Курс низших растений / М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1976.
32. Курындина К.Н. Решение задач по генетике с помощью теории вероятностей // Биология в школе. – 1974. - №6. – С. 59-62.
33. Липа С.Л., Добровольський: І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища школа, 1975. - 387 с.
34. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных. М., Высшая школа, Т.1-2, 1979.
Одум Ю. Экология: В 2-х т. – М.: Мир, 1986.
35. Парамонов О.О. Дарвінізм: Навчальний посібник з біологічних спеціальностей для студентів пед. інститутів,- Київ : «Вища школа», 1982.- С.18 -22.
36. Потульницький П.М. та ін. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1971. - 356 с.
37. Проценко Д.П., Брайон О.В. Анатомія рослин. – К.: Вища школа, 1981. – С. 31- 36.
38. Рейви П., Еверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника. - М.: Мир (в 2-х томах).
39. Реймерс Н.Ф. Популярній биологический словарь. – М.: Наука, 1990. – 544 с.
40. Самарський С.Л. Зоологія хребетних.-К.: Радянська школа, 1980.
41. Синельникове Р.А. Атлас анатомии человека в трех томах. – М.: Медицина, 1978-1980. – Т.-471 с.
42. Смогоржевський Л.О. Хордові тварини.- К.: Радянська школа, 1980.
43. Соколов В.Е. Систематика млекопитающих. М., Высшая школа, 1978-1980, т.1-3.
44. Стеблянко М.І. та ін. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. - 384 с.
45. Талпош В.С. Зоологія. Словник – довідник. Поняття, терміни. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2000. – 240 с.
46. Терентьев П.В. Герпетология. М., Высшая школа, 1961.
47. Трошин А.С. та ін. Цитологія. – К. – Вища школа. – 1972.
48. Уиттекер Р. Экология и экосистемы. – М.: Прогресс, 1980. – 327 с.
49. Хадорн Э., Вернер Р. Общая зоология.- М.: Мир, 1989.
50. Червона книга. Вони чекають на нашу допомогу / С.Ю. Шапаренко. - X.: Тереінг, 2002.-236 с.
51. Шуст І.В. Гістологія з основами ембріології. – Тернопіль. – Навчальна книга – Богдан. – 2004.
52. Эзау К. Анатомия семенных растений. – М.: Мир, 1980. – Кн. 1. – с. 44-45, 54.
Приклад оформлення тестів
1. Одноклітинними водоростями є :
а) спірогира; б) ульва; в) улотрикс; г) хламідомонада.
2. Коренеплоди є видозмінами коренів:
а) головних; б) бічних; в) додаткових.
3.До родини Капустяні належать рослини:
а) айстри, б) конюшина, в) грицики, г) петунія, д) талабан.
4. Паразитичними найпростішими є:
а) евглена зелена; б) лейшманія; в) інфузорія-туфелька; г) амеба протей;
д) споровики.
5. Прохідними рибами є:
а) річковий окунь; б) латимерія; в) атлантичний осетер, г) короп; д) горбуша; є) хвостокол.
6. До непарнокопитих належать:
а) дикий кабан, б) бегемот, в) архар, г) зебра, д) кінь, є) носоріг.
7. Назвіть іони, швидкий рух яких через зовнішню плазматичну мембрану нейрона виявляється у вигляді нервового імпульсу –короткотривалого стрибка електричного струму:
а) Са2+ і Na +; б) Са 2+ і К+; в) Na + і К+; г) Na + і Cl - .
8. Вкажіть ознаку, за якою м`язові клітини серця не відрізняються від м’язових волокон скелетних м`язів:
а) скорочуються повільніше, б) збудження від однієї клітини передається на інші, в) у деяких м’язових клітинах збудження виникає мимовільно, г) скорочення обумовлене взаємодією акти нових і міозинових ниток у присутності іонів Са2+ і АТФ.
9. Риси будови і процеси життєдіяльності, притаманні рослинним клітинам: а) автотрофність; б) мають хлоропласти; в) мають мітохондрії; г) мають генетичний матеріал, розташований у цитоплазмі; д) мають плазмалему (плазматичну мембрану); є) мають целюлозну оболонку; д) здатні рухатись.
10. Породи тварин, що характеризуються високою продуктивністю в одних географічних зонах, не завжди виявляються придатними для використання в інших тому, що: а) можуть негативно впливати мутагенні фактори; б) має місце прояв епістазу; в) норма реакції обмежує пристосувальні можливості організму; г) негативно впливає міжвидова конкуренція.
11. Біологічний прогрес характеризується наступними рисами:
а) розширенням ареалу, б) зменшенням чисельності виду, в) збільшенням чисельності виду, г) утворенням нових видів.
12. Взаємодією генів називають звичайно взаємодію:
а) речовин-субстратів, на які специфічно діють білки-ферменти, б) речовин – продуктів гетеросинтезу, в) міжклітинними органелами, відповідальними за синтез білків, д) гомологічних хромосом в каріотипі.
13. До якого флористичного царства відноситься територія України:
А) Неотропічне, Б) Капське, В) Австралійське, Г) Голарктичне.
14. Ссавці з`явились в еру:
а) архейську, б) протерозойську, в) палеозойську, г) мезозойську, д) кайнозойську.
15. Виберіть представників ефіопської зоогеографічної області:
А) кенгуру, Б) лама, В) муха-цеце, Г) гібони, Д) горила; Є) лорі.
16. Хромосоми:
а) видні в клітині, що не ділиться, б) містяться тільки в соматичних клітинах,
в) містяться в соматичних і статевих клітинах; г) є структурним елементом ядра, у якому укладений спадковий матеріал клітини.
17. Одна з причин спільності між впливом на рослинність збільшення висоти понад рівнем моря і широти складається в тому, що:
А. Зі збільшенням як широти, так і висоти, температура середовища знижується; Б. На схилах гір кут падіння сонячного випромінювання менше; В. Над верхівками гір завжди лежать хмари; Г. Рослинам важко розселятися по схилам гір.
18. Первинним джерелом енергії у більшості екосистем є ...
А. Мінеральні та органічні частки ґрунту, Б. Рослини, В. Сонячне випромінювання.
19. Ускладнення організації членистоногих пов’язане з: а) диференціацією м`язів, б) двобічною симетрією тіла, в) появою зовнішнього хітинізованого скелета, г) неоднаковою почленованістю тіла, членистими кінцівками, д) розвитком трьох зародкових листків в ембріональному розвитку.
20. Види-ендеміки України. Виберіть вірні відповіді: А. Горобець хатній, Б. Ковила українська, В. Копитень європейський, Г. Мінога українська, Д. Лимонник китайський.
програму склали:
Стригунов В. І. – к. біол. .н., доцент, завідувач кафедри зоології,
Євтушенко Е. О. – к. біол. н., доцент, завідувач кафедри ботаніки та екології,
Євтушенко Є. Х. – к. біол. н., доцент кафедри зоології,
Заруднєва М. Т.– к. біол. н., доцент кафедри зоології,
Ющук Є. Д. – к. біол. н., доцент кафедри ботаніки та екології,
Коцюруба В. В. – викладач кафедри зоології
Голова фахової атестаційної комісії________________Л.В.Григоренко